Содержание
-
-
Когда мы перестаем делать - мы перестаем жить. Бернард Шоу
-
Життєпис
Народився 1856 року в Дубліні (Ірландія). Бунтівний характер юнака повставав протисухоїсистемишкільногонавчання. За його словами, він «утікізкласичноїшколи» саметоді, коли йому «загрожувализаняття Гомером».
-
Долю Бернарда визначилайогозахопленістьлітературою, яка відзначалася з самого ранньогодитинства. Бернард Шоу дужебагато читав, віддаючиперевагутворамЧ. Діккенса і В.Шекспіра. Особливемісце в йоголітературнихуподобанняхзаймалатакожБіблія.
-
У 1871 роціп'ятнадцятирічний Шоу починаєпрацювати клерком. У 1876 роцівінпереїздить до Англії.
-
Наприкінці 70-х років Б. Шоу остаточно обирає шлях професійноголітератора. Спочаткувінстворюєромани, якіцікавінасампередіз точки зоруформуваннядраматургічного методу Шоу. Стислі описи ситуацій, щонагадуютьсценічні ремарки, яскравий, часто насичений парадоксами діалог — усе цевіщує у романістімайбутнього драматурга.
-
Своїпершітвори Бернард Шоу довго не мігопублікувати, оскількийомувідмовляливсівидавці. Не зневірившись, Бернард зайнявсясамоосвітою, влаштувався на роботу, став успішнимкореспондентом та музичним критиком.
-
У 1889 роціпобачиласвіт перша збірка Бернарда Шоу «П'єсиприємні та неприємні». Його твори буквально відразубуливтілені на сцені. Зокрема, успішною стала американська постановка «Учнядиявола».
-
У 1899 роцівийшлиновіп'єси Шоу, якітількипідтвердилийого талант драматурга. У 1921 році Бернард Шоу написав «Дім, де розбиваютьсясерця». Цейтвір став одним з найпопулярнішихтворінь автора.
-
Пігмаліон
Пігмаліон (повнаназва: Пігмаліон: Роман-фантазія в п'ятидіях,) - п'єса, написана Бернардом Шоу в 1913 році. За сценарійцьогофільмувінотримавоскар.
-
Бернард Шоу — володарНобелівськоїпремії в галузілітератури. Йомуповиннібуливручитиїї в 1925 році, але Шоу відмовивсявіднагороди, але приняв медельлауриата.
-
Персонаж
Людей та персонажівсвоїхп’єс Шоу поділяв на філістерів, тобторабівзагальновизнанихцінностей, і бунтівників, яківідмовляютьсяприйняти на віру те, що бездумно повторюєбільшість. Вінзапропонував й іншукласифікацію людей та персонажів : ідеалісти – ті, якіживутьнеперевіреними, фальшивимиідеалами, і “реалісти”, які скептично споглядають на навколишнійсвіт, скоряються критичному розумові, добре розуміютьхвороби і вади світу, але цізнання не вбиваютьїхньогопрагнення до кращогооблаштуваннясвіту. Завдання драматурга, на думку Шоу, полягає у тому, щобвикриватифілістерську та “ідеалістичну” мораль, критикувати й знищуватифальшивіцінності. Він не тількизахоплювавсянорвезьким драматургом, а й критикувавйого за те, що той навіть не вдавався до спробистворити позитивного персонажа, якиймігбипротистоятисвітовібрехні.
-
Парадокс
Надзвичайно велика роль у п’єсах Шоу відводиться парадоксу, як основному засобові постановки проблеми. Парадокси Шоу не тількисловесні. Парадокс в основіситуації, навколоякоїрозгортаєтьсядіяп’єси. Шоу говорив, щойогопарадоксивідбиваютьдійсність, щопарадоксальні не йогоп’єси, а самежиття, а вінлишерозкриває людям на цеочі пересувний будиночок, в якому Шоу написав більшість своїх робіт
-
Театр і політика
Шоу-новатор усунувбар’єриміж театром і політикою, між театром і публіцистикою. Йогосатиричніп’єси – грізназброя у боротьбі за власніідеали. Вони також є дужеоригінальними, звичайно ж, парадоксальнимзасобомпропаганди і агітації.
-
Творчість Шоу – розгорнута і всеосяжна панорама інтелектуального й політичногожиттяЗахідноїЄвропи та світу у першійполовині ХХ ст. З 1900р. і до 30-х роківвінбувнайвпливовішим драматургом Великобританії. Унаслідокйогодіяльностіанглійський театр , як і за часівШекспіра, став одним ізвирішальнихчинниківрозвиткусвітового театрального мистецтва. Шоу бувпатріотсвоєїземлі. У 1950 році Джордж Бернард Шоу помер. http://www.youtube.com/watch?v=mGZRgxOlAu4
-
Дякую за увагу!
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.