Содержание
-
Життєвий шлях Тараса Григоровича Шевченка
-
-
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селіМоринцяхЗвенигородськогоповітуКиївськоїгубернії (теперЧеркаська область) у родинікріпаківГригорія і КатериниШевченків. Батько Тараса бувхліборобом, до того ж умівчитати й писати.
-
Коли Тарасовібуло два роки, родина переїхала до села Кирилівка.
-
У 1822 роцібатьковіддавсина в науку до дяка. 1823 року померла мати Тараса. Батькоодруживсявдруге з Терещенчихою, яка мала трьохсвоїхдітей. З того часу в родиніточилисяпостійні сварки міжбатьком і мачухою, міждітьми. Післясмерті батька мачухавижилапасинка з батьківськоїоселі, і Тарас жив у кирилівськогодяка-п'яниці Петра Богорського. У 1829 році Тарас став служником-козачком пана Енгельгардта, згодомпереїхав з ним до Петербурга. У 1832 році пан віддавШевченка до живописних справ цехового майстра Ширяева (здібності до малярствавиявилися в Тараса дуже рано: щезмалкукрейда й вуглинкабули для ньогонеабиякоюрадістю, а прагнучи стати художником, хлопецьпобував у трьохцерковнихмалярів. Протежоден з них не виявив у хлопця таланту). Хочвіджорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але вінтерпівзнущаннязадляомріяногомистецтва. Хлопецьчималомалював з натури.
-
22 квітня 1838 року Тараса буловикуплено у поміщикаЕнгельгардта з кріпацтвавідомимросійським художником - живописцем К.П.Брюловим, російськимпоетомВ.А.Жуковським, видатнимросійським художником-новатором О.Г.Венеціановим. Цього ж року він став вільнимслухачемАкадеміїмистецтв, а згодом одним з найулюбленішихучніввидатногоросійського художника Брюллова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньоїісторіїслухавлекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях. У 1838 році Шевченко знайомиться з художником Штернбергом. У січні 1839 йогозарахувалипансіонеромТовариствазаохоченняхудожників. У квітніцього ж року Шевченка нагородили срібноюмедаллю 2-го ступеня за малюнок з натури. У 1840 роційогонагородженосрібноюмедаллю 2-го ступеня за першу картину олійнимифарбами "Хлопчик-жебракдаєхлібсобаці". У 1843 - 1845 роках поет відвідавУкраїну. За кількамісяціввінустигпобувати в багатьохмісцяхКиївщини, Чернігівщини та Катеринославщини (теперДніпропетровська область). Найбільшейоговразилипобаченікартинизлиденногожиттякріпаків, їхнєбезправне становище. Побував Тарас і на місцірозташуванняславноїЗапорозькоїСічі. У рідномуселі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалювавйого, а також свою хату. У 1845 році поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав на власнікошти «ЖивописнуУкраїну» — серію картин, де відображеноісторичнімісцяУкраїни, їїпобут і природу. Написав п'ять поем: «Кавказ», «Єретик», «Великий льох», «Наймичка», «І мертвим, і живим...» та всесвітньовідомий «Заповіт». У 1846 році Тарас Шевченко вирушив до України з метою там оселитися, знайшов роботу в Київськійархеографічнійкомісії та почав змальовувати й описуватиісторичніпам'ятки по всійУкраїні. Цього ж року в Києві поет познайомився з викладачемісторіїКиївськогоуніверситету, в майбутньому — видатнимученим-істориком, письменником та публіцистом М. Костомаровим, якийзагітувавШевченкавступити до таємноїполітичноїорганізації — Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювалоідеїслов'янськогоєднання.
-
Одночасномитцязахоплюєлітературнатворчість. У 1837 р. буланаписана балада"Причинна", у 1838 р. - поема "Катерина", елегія "На вічнупам'ятьКотляревському", у 1839 р. - поезія "Тополя", "До Основ'яненка". У 1840 р. побачиласвітзбіркатворівШевченка "Кобзар", щомістилавісімтворів: "Думимої ...", "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка", "До Основ'яненка", "ІванПідкова", "Тарасова ніч". У 1841 р. вийшов альманах "Ластівка", де буловміщеноп'ятьтворівШевченка: баладу "Причинна", поезії "Вітребуйний", "На вічнупам'ятьКотляревському", "Тече вода в синє море...", перший розділпоеми "Гайдамаки" - "Галайда", та окремимвиданнямвийшла поема "Гайдамаки". У вересні того ж року Шевченкавідзначенотретьоюсрібноюмедаллю 2-го ступеня за картину "Циганка-ворожка". З під рук Шевченкавиходятьмалюнки "Козацькийбенкет" – 1838 р., "Натурниця" – 1840 р. та низка портретів. Вінілюструєчималохудожніхтворів.
-
Деякі картини Тараса Шевченка:
-
-
5 квітня 1847 року Шевченкабулозаарештовано і відправлено до Петербурга. Тут, у казематі, вінпровівквітеньі травень. Протейогозвинувачували, головним чином, не в участі в Кирило-Мефодіївськомубратстві, а в написанніреволюційнихтворів. Післязакінченняслідства поет засланий до Оренбурзькогоокремого корпусу рядовим солдатом на 10 років без права писати та малювати. Але Шевченко продовжувавписати, ховаючисявідунтерів та офіцерів, на випадковознайдених шматках обгортковогопаперуоцупкомолівця, хтозна-як добутого. У 1848 роціпоета взяли художником у науковуекспедиціюпідкерівництвом О. Бутакова для вивчення й описуАральського моря. Уже в дорозі на острів Кос-Арал Тарас Григорович чималомалював — і відцьогоповеселішав. На Кос-Аралівін жив бідно, зате не відчувавтягарясолдатчини, багато читав, малював, писав. Але після доносу, у поетабуло вчинено обшук, Тарас Григорович, попередженийдрузями, спалив майжевсісвоїпапери (листи, малюнки, різні записи), тільки «захалявні книжечки», передав на зберігання.
-
У 1850 роціШевченка переведено до Новопетровськогоукріплення — на півостровіМангишлак. Умови тут булижахливими. Шевченкапротрималимайжесімроків. Для нагляду за ним булоприкріпленоєфрейтора, котриймавходити за поетом, як тінь, і стежити за тим, щоб Тарас Григорович не мігніписати, німалювати. На муштру вінмусивходитинавітьхворим, а хворіввінбезперервно два роки — цингою та золотухою. На початку 1857 року друзіпоетаотрималицарськийдозвіл на йогозвільнення, але офіційногодозволу Тарасу Григоровичу довелосячекати аж до серпня. Йогоповерненнядо Петербурга віталивсіпрогресивнісиликраїни. У 1859 році Шевченко отримавдозвілповернутися в Україну. Але за революційнуагітаціюсеред селян йогозновузаарештувалита звеліливиїхати до Петербурга.
-
4 вересня 1860 року Рада АкадеміїмистецтвнадалаШевченковізванняакадеміка-гравера. Цьогож року виходитьновевидання «Кобзаря». Шевченко багатопрацює: пишевірші, створюєновігравюри, стежить за поширеннямсвого «Букваря», планує виданнякількохпідручників .
-
Тарас Шевченко - не лише поет і прозаїк, а й драматург. Написав віндекількап'єс, але повністюзбереглисялише драма "Назар Стодоля" та уривок з історічноїдрами "Микита Гайдай", в якійідеться про національно-визвольнувійнуукраїнського народу протипольськоїшляхтипідкерівництвом Богдана Хмельницького. Устами сотника Микити Великий Kобзар закликав слов'янські народи до братерства.
-
10 березня 1861 року о 5 годині 30 хвилин ранку помер Тарас Григорович Шевченко. Над домовиною Шевченка в Академіїмистецтввиголошенопромовиукраїнською, російською та польськоюмовами. Поховалипоетаспочатку на Смоленськомукладовищі в Петербурзі.
-
26 квітня 1861 року домовину ізтіломпоетапоїздом повезли до Москви. На Українутруну везли кіньми. До Києва прах Шевченка привезли 6 травняувечері, а наступного дня його перенесли на пароплав "Кременчуг". 8 травняпароплавприбув до Канева, й тут, на Чернечій (тепер Тарасова) горі, поетапоховали. Над ним насипаливисоку могилу, вона стала священниммісцем для українського та іншихнародівсвіту.
-
ЛітературнаспадщинаШевченка: «Kобзар»; 9 повістей (із 20-ти задуманих); п'єса «Назар Стодоля»; уривкидраматичнихтворів; щоденник та листи. На закінчення хочу передати вам слова Павла ІвановичаЗайцева, який написав чудову книжку про життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка: "Все йде, все минає...Але він буде так довгобезсмертний, як довгоіснуватимеУкраїна".
-
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.