Содержание
-
«Люба осінь завітала» «Люба осінь завітала»
-
«Осінь-золота пора» Осінь – золота пора, трьох синів має вона, Перший –Вереснем зоветься, До роботи він береться: В школу він дітей скликає, Яблучка в садах збирає, А ще стиглий виноград, для здоров’ячка малят. Другий – Жовтнем величати, Так його назвала мати, Він у вирій пташок проводжає, Тепло вдягає й дощем поливає. Звірів готує усіх до зими, Звозить в комору рясні врожаї. Розфарбує все навколо У рудий й багряний колір Листопад – молодший син, Клопоту приніс усім, Лист багряний обриває Землю ним усю вкриває. До зими він вже готовий, Має все в своїй коморі: Моркву стиглу, буряки, І капусту й гарбузи… Але з вітром дужим дружить, І нагадує весь час: День короткий, сонце низько, І зима уже так близько. В. Діденко
-
Вузлик на пам'ять Вересеньслухає погоду січня. Восенибагач, а навесніпрохач. Восени день блисне, а три кисне. Восений горобецьбагатий. Восени листопад швидко минув - чекайсувороїзими. В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає. Грім у вереснівіщує теплу осінь. Дощ у вересні - півголоду, а посухацілий голод робить. Жовтень ходить по краю, та виганяєптицьіз гаю. Летять у вересні гуси - зиму на хвостінесуть. Листопад - вереснюонук, жовтнюсин, а зимірідний брат. Осіннійіній - на суху й сонячну погоду. Осіньзбирає, а весна поїдає. Осіньусьомулікведе. Павутиння стелиться по рослинах - чекайсувороїзими. Пищитьснігур у листопаді - скоро й зимі будем раді. Плети вліткурукавиці - в листопаді пригодиться. У вереснідощзі сходу зазирає й тікає, а південний свою справу знає. У вересні ложка води робить два болота. У листопадізгодиться і старий кожух, а навесні і старийкінь. У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє. Як вересніє, то iдощиксіє. Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить. Як листяжовтіє, то поле сумніє.
-
ОСІНЬ, НАША ОСІНЬ
БІЛОЧКА ВОСЕНИНа гіллячках, на тоненьких,Поки день ще не погас,Сироїжки та опенькиБілка сушить про запас. Так нашпилюєохайно,Так їхтулить на сосніІ міркує: а нехай-ноЩепобудуть тут мені! Покиднііщехороші,Поки є іще тепло,А як випадутьпороші,Заберу їх у дупло. Буде холодно на дворі,Снігпосиплеться з дубів,Буде в мене у коморіЦілав’язочкагрибів! Але білочці не спиться.Дятел стукає: тук-тук!Щоб не вкралаїхлисицяАбо хитрий бурундук.Л. Костенко ОСІНЬ, НАША ОСІНЬОсінь наша, осінь —Золота година,Неба ясна просинь,Пісняжуравлина,БабиноголітаДовгі, білі коси...І дорослі й дітиЛюблять тебе, осінь.Та не тільки славнаЗа свою тивроду —Урожай іздавнаТинесеш народу:Щедра і дорідна,Пахнешти медами,Славиш край наш ріднийЗерном і плодами!М. Познанська ВЕРЕСЕНЬЗвозитьВересень в комори Кавуни і помідори, Спілихяблук, груш і слив Цілі гори натрусив. І вантажитьгарбузи На машини і вози... Йде до гаю, де гриби Виростаютьщодоби. На чолііскритьсяпіт — Сто турбот і сто робіт.М. Сингаївський
-
ВЕРЕСЕНЬВересеньспішить у гості Та веде з собою осінь. І везуть вони в візку Ось компанію яку: Череваньгарбузсидить, Про щось з перцем гомонить, І пузатікапустинки, Наче баби у хустинках, Жовтідині і квасоля, І картопля прямо з поля,І веселі три морквини, В купісуконьцибулину,І червонийбурячок, Щобваритиборщичок.О. Коваленко ЖУРАВЛІ Підбезхмарноюсиньоюдаллю,Відірвавшиськриломвідземлі,Закурликало небо печаллю —Це у вирійлетятьжуравлі. Струни осенісрібнозаграли...Віддалася у серці луна.Журавлі в небесах відліталиІ звучала їхпіснясумна. А навколо природа буяла,Як у дивнихказкахмудреця...І чарівнісонети писала,Зігрівала красою серця ЖОВТЕНЬТихо осінь ходить гаєм. Лісдовкола аж горить. Ясен листяосипає, Дуб нахмуренийстоїть. І берізка над потоком Стала наче молода. Вітер, мовби ненароком, Їйкосицірозпліта...Н. Приходько
-
КАЛИНУ Зарум’янилаосінь калину, У червоненамистовдягла.У погожу та сонячнуднинуПавутинку струни натягла.Щоб на нійграввітрецьколисковуІ приносив мелодію в сни.ЩобоспівувавосіньчудовуІ надію давав для весни ЛИСТОПАДЛистопаднесе в ковші Сірі хмари і дощі. Листя все пооблітало, І пташок в лісах не стало. Відлетілиластівки, Білілебеді й шпаки, Журавлі і качки сірі –Всіполинули у вирій. А горобчики, малята, Будуть з нами зимувати. О. Коваленко ЖОВТЕНЬЖовтеньпензликадістав - Листя все пофарбував. Жовтий - жовтий клен стоїть,Явір, як в огні, горить. Різнобарвнимкилимком,Ідутьбілка з їжаком. В ньогояблучка в торбинціЙ три грибочка ще на спинці,А у білочкигорішки Ізліщини та три шишки. Наносили вжебагато - Ціла купа в них, малята, Будутьвзимкуласувать.О. Коваленко
-
Загадаю загадку
Коли цебуває,Що клен запалає?А прихопивморозецьТа повіяввітерець,Весь вогонь на землю впав,Зовсім клен без листя став.(Восени) У садах, лісахблукає,В жовтішатиодягає,Золотисту стелить постіль – Ждесестрицюбілу в гості.(Осінь) Прийшладівчина до хати,Узяласьхазяйнувати:Вправноскринювідімкнула,В жовту свитку лісвдягнула.(Осінь) У південний край земліВідлітаютьжуравлі,Зновшкільнийдзвіноклунає.Якиймісяцьнаступає?(Вересень) Кличутьнас ліси, поля, садиДозбиратиосені плоди.Із дерев спадаєлистяжовте.То землею ходить місяць…(Жовтень)Чарівникприйшов у ліс,Фарби, пензликаприніс.У діброві та садочкустали жовтими листочки.(Жовтень) Краплііз неба, дахів, стріх,Дощхолодний, перший сніг.Почорніввідлистя сад.Що за місяць?(Листопад)
-
Дарунки щедрої осені
Гриби Овочі Фрукти Горобина Калина Квіти
-
Бережи природу! Не ламай гілки дерев та кущів. Не пошкоджуй кору дерев. Не зривай в лісі на лузі квітів. Нехай гарні рослини залишаються в природі!. Їстівні ягоди, горіхи збирай так, щоб не пошкоджувати гілочки. Суницю не можна збирати букетиками, бо загине вся рослина. Не виривай рослини з корінням. Не збивай гриби, навіть неїстівні. Пам'ятай, що гриби дуже потрібні в природі. Не обривай в лісі павутину, не вбивай павуків. Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах. Не руйнуй гнізда джмелів. Не руйнуй мурашників. Не розводь багаття в лісі Не залишай сміття виїжджаючи на природу
-
Казка про Осінь Давно цебуло, у країщасливім та квітучім. Ніколи не було там холодно, ніхто не сумував і не журився. Правив цимкраємцар, щомав одну доньку — царівнуОсінь. Росла вона стрункою та гарною: мала коси, як золото, очі — як синє небо. Коли виповнилосяїйвісімнадцятьроків, посватався до неїславнийлицарВересень.ПогодиласьОсінь, бо припав їй до серцяцей юнак. Лише висловилабажання, щобпринісвінвесільнийподарунок — перли заморські. Вирушивлицар у путь-дорогу, а царівна взялась до роботи — гаптувативбраннявесільне. Була вона вмілою та спритною — і за якийсьтижденьвигаптувала і фату, і сукню. Одного дня сиділа вона білявікнасвітлиці. Раптомбачить: вершник скаче до палацу. То бувчаклунЖовтень. Під'їхав, гарцюючи, до вікна й вітається:— Здрастуй, царівноОсінь! Почув я про твою красу незрівнянну, і от я білятвоїхніг. Прошу тебе, будь моєю дружиною! Привіз я весільніподарунки: парчу золоту і коралибагряні.ПромовляєЖовтень, а водночасчарує, чарує — та й зачарувавцарівнуОсінь. Забула вона свогонареченого і дала згоду бути Жовтневі за дружину. Вже й день весілля з ним призначила.От і настав цей день. З усіхусюдз'їхалисягості. Лине музика, піснівеличальні. Веселятьсягості, п'ють мед-вино за здоров'ямолодих, танцюють, співають. Саме в цей час Вересеньповернувся з весільнимдарунком. Зупинив коня й питає в людей:
-
— Щоцесвяткують?— Наша царівнаОсінь за Жовтнязаміжіде! ПобачилацарівнаОсінь, що небо затяглохмарами, визирнула у вікно — а там у траві перли розсипані. Вмитьзгадала вона про нареченогосвого і зрозуміла, щобулазачарованою. У гніві кинулась до Жовтня:— Гетьзвідси, підступний! Хотівти мене обдурити, так знай: не потрібенменініти, нітвоїподарунки!ЗажуриласяОсінь, засумувала, але що ж робити? Пішла вона до мудрого Листопада за порадою, а той і каже:— Не зможештиповернутиназавждисвогосиньоокоголаскавогоВересня, босильнічаримаєЖовтень. Протепозбавсяйогоподарунків, і тоді через рікприйдетвійкоханий. Однаклише на місяць. А зараз заспокойся й спочинь.Так і зробилаОсінь. Кинула шовкизолоті, коралибагряні, підхопивїхвітер та поніс. ЗачепилисьдарункиЖовтня за гілки дерев — і стали ті золотисто-багряними, але сумною булаїхня краса.Багато води спливло з тих часів. Бачиливи, як щороку, наприкінцівересня, вкривається земля сріблястоюпамороззю? То ВересеньдарункисвоїОсеніприніс. ПотімзновучаклуєЖовтень: золото і корали — своїпринади — по деревах розкидає. Плаче, тужить Осінь за своїмвтраченимнареченим, і втішаєїїмудрийсивий Листопад.
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.