Презентация на тему "Художественная культура Украины"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  Художня культура України

• 
  Слайд 2
  

  Структура культури, є доситьскладним і багатограннимявищем. Всіскладовіїїелементивзаємодіютьміж собою, утворюючиєдину систему культури. У структурінаціональноїкультуривиділяютьсятакіскладові, як матеріальна, побутова, політична і правова культура, як наука, освіта й філософія. Особливістьнаціональноїкультуриполягає в тому, що вона характеризуєінтегральнімоментинаціональногожиття, якіскладають основу нації і забезпечуютьподальшийнаціонально-культурнийпроцес. До них відносятьсямова, звичаї, традиції народу, релігія, художня культура, національний характер, національнасамосвідомість, почуттянаціональноїгідності

• 
  Слайд 3
  

  Архітектура

• 
  Слайд 4
  

  Один з найцікавішихперіодівісторіїархітектуриУкраїни — кінецьXIV — перша І половина XV століття. На західних землях, якіменше за іншіпотерпіливідмонголо-татарської навали, тодізростаютьміста, розвиваються ремесла йторгівля В українськімістаприбуваєбагатопоселенців, переважнонімців, які принесли в мистецтво, а зокрема в архітектуру, новістильовіформи. Середкультовихспорудпереважаликатолицькікостели.

• 
  Слайд 5
  

  У XVI–XVII ст. в Українірозповсюдився стиль Ренесансу. Найяскравішевінвідобразився в архітектурі Львова. На одній з центральнихплощцьогомістамайжеповністюзберігсяренесансний ансамбль будинків, естетичноюдомінантоюйого є так звана Чорнакам'яниця — чорнабудівля в оточеннісвітлих. Нашаруванняепох та поєднаннярізнихархітектурнихстилів в архітектурномуансамблі Львова роблятьмістосправжніммузеєм просто неба. Історична центральна частина Львова зарахована ЮНЕСКО до культурноїспадщинилюдства.

• 
  Слайд 6
  

  У цейперіод нового виглядунабуваєКиїв, створюєтьсясучасний образ старого міста. ЙдеінтенсивнебудівництвопівнічногоЛівобережжя, зокремаЧернігова. Типовобарочніспорудибудуються на західноукраїнських землях, особливо у Львові. Періоддругоїполовини 17 — 18 століттяназиваютьепохоюстароукраїнськоїкультури, тобтотієї, що передувала новій, створеній за останні два століття. Мистецтвотієїдобирозвивається в стилібароко, котрийпроникаєвусікультурнісфериінабуваєсвогорозквіту у 18 столітті як відомевсьомусвітові «українськебароко».

• 
  Слайд 7
  

  В Україні та на їїетнічних землях розташованоблизько 3000 дерев'янихкультовихспоруд. Унікальністьукраїнськихдерев'янихтридільних за будовоюхрамівXV–XVIII столітьполягає в тому, що вони візуальносхожі на державний герб України, один з найдавнішихзнаківлюдства — тризубтаукраїнськийтрадиційнийритуальнийсвічник-трійцю. Церкви такоїтризубоподібноїформипоширенімайже на всійтериторіїУкраїни (у деякихмісцевостяхГаличини, на Закарпатті та Буковині форма храмів є іншою).

• 
  Слайд 8
  

  ЗавдякиактивнійбудівельнійдіяльностігетьманаМазепи, стиль бароко в Україніщеназивається «Мазепинським стилем» ПрихідРенесансумавтакожвеликезначення для подальшогорозвиткуукраїнського зодчества, особливо українськогобароко. Бароковемистецтвойархітектура, щобули вершиною мистецькихдосягнень у західній та східнійЄвропі, отрималивисокуоцінку в УкраїніXVII ст. і, поєднавшись тут змісцевиммистецтвом, особливо цегляною кладкою, створили новийнеповторний стиль українськогобароко.

• 
  Слайд 9
  

  З кінця XVIII ст. в Українуприйшовкласицизм, так званий «міський стиль», характерною рисоюякогобулозначнезменшення церковного будівництва. Перевага стала надаватись палацам та громадськимбудівлям.

• 
  Слайд 10
  

  До найбільшрозповсюдженихзразківархітектури на теренахУкраїни належать зразкипам'ятоксецесії (декоративного стилю капіталізму модерн). Саме на цейперіодприйшлосямасовебудівництвозалізничнихвокзалів, крамниць, театрів, каплиць і церков, пересічноїзабудови з цегли, бетону чи дерева. Відноснанаближеність до сьогодення та трагічнаісторіяУкраїни в 20 столітті не сприяланізбереженнюпам'ятокдобисецесії, ністалійуяві про мистецькувартість і коштовністьпам'ятокдоби. Вони масово гинули в часивійни 1941-1945 років, активно розбиралися в повоєнну пору, знищуютьсядосьогодні.

• 
  Слайд 11
  

  Мовасучасноїархітектуристаєбільш глобальною, плюралістичною за творчимспрямуванням, але водночасзначущу роль відіграютьновітворчіпошукипрогресивнихнапрямів, принципів та прийоміввирішенняформи та змісту в архітектурі. В новихбудовахстильовогоспрямуваннявдаловикористовуютьсяновіконструктивні та художньо-пластичніможливості як традиційнихбудівельнихматеріалів, так і нових — легкіметалопластиковіконструкції, вишуканіоздоблювальніматеріали

• 
  Слайд 12
  

  Скульптура

• 
  Слайд 13
  
• 
  Слайд 14
  
• 
  Слайд 15
  
• 
  Слайд 16
  
• 
  Слайд 17
  

  Образотворче мистецтво

• 
  Слайд 18
  

  Розвитокобразотворчогомистецтва в Україніведевідлікізпрадавніхчасів. Знахідкиархеологів, зокрема, періодутрипільської та скіфської культур, вирізняютьсямайстерноютехнікоювиконання і засвідчуютьвисокиймистецькийрівеньвитворівпредківсучаснихукраїнців.

• 
  Слайд 19
  
• 
  Слайд 20
  
• 
  Слайд 21
  

  Парки

• 
  Слайд 22
  

  Софіївка

• 
  Слайд 23
  
• 
  Слайд 24
  

  Олександрія

• 
  Слайд 25
  
• 
  Слайд 26
  

  Вишивка

• 
  Слайд 27
  

  Хрещення На рушнику, вишитому світлими, веселими кольорами, без жодного чорного стібка,неслидитину дохрещення. Весілля Весільний рушник традиційно вишивають нитками червоного та чорного кольорів.Весільні рушники і вбрання найбагатші на червоний колір інайкраще оздоблені. Гостинність Вишитий рушник завжди був символом гостинності— на ньому підносятьдорогим гостям хліб-сіль. Вишитий рушник

• 
  Слайд 28
  

  Вишита сорочка Українську вишиту сорочку берегли як зіницю ока, аджецебула не просто річ, а деяким, навітьмагічним та містичним предметом, оберегом. Прилучення до сорочки починалось зранньогодитинства. Першу сорочку для немовляти шили зтканини, якоюхрещені батьки обвивали свічкипід час обряду хрещення. Наречена, напередоднівесілля, дарувалаукраїнськівишиті сорочки нареченому та його батькам І навіть зараз у наш час ми можемозустрітилюдей,які у вишитих сорочках ідуть до церкви.

• 
  Слайд 29
  

  Можна покласти вишиту серветку на диван чи крісло. Використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і губів, прикрашають меблі або підстеляють під статуетки, вази тощо. Вишита серветка Серветки, оздоблені вишивкою використовують для сервірування столу в якості декору. Вишиту серветку можна вдома використати для того, щоб накрити хлібницю, або для того, щоб прикрасити журнальний столик.

• 
  Слайд 30
  

  Хустку як щоденнийнеобхіднийелементвбраннядівчина "діставала" вжепід час весілля, коли відбувався обряд «покриванняголови». Під час весільного обряду хусткувикористовували не раз. На сватаннідівчинаперев'язувалахусткоюпарубкові руку абозатикалаїї за пояс — на знак згоди бути його дружиною. В українців за часівкозаччиниіснувавзвичай: кожнадівчинадарувалавишитухусткусвоємунареченому. Хустинасимволізувалавірнекохання. Коли козак гинув у бою, нею прикривалиобличчя, щоб "орел очей не виймав". Хусткидівчата носили, захищаючисьвід спеки чихолоду,атакож коли ішли до церкви. Вишита хустка

• 
  Слайд 31
  

  Дякую заувагу !