Презентация на тему "ВернадськийВолодимирІванович"

Содержание

• 
  Слайд 1

  ВернадськийВолодимирІванович

  28 лютого (12 березня) 1863-6 січня 1945

• 
  Слайд 2

  Життєпис

  ВолодимирВернадськийнародився 28 лютого (12 березня за новим стилем) 1863 року в Санкт-Петербурзі в сім'їекономістаІванаВасильовичаВернадського.Дитячіроки (1868–1875) провів в Україні — в Полтаві і Харкові; щехлопчиноюбував у Києві, жив у будинку на Липках, де мешкала й померла його бабуся — В. Константинович. У 1873 роціВолодимирВернадський вступив до першогокласуХарківськоїгімназії, де провчився 3 роки. У дитинствівеличезнийвплив на йогорозвитокмавбатько, якийдужеретельно і послідовнозаймавсявихованням і освітоюсвогосина. У 1876 році, післяповерненняродини в Санкт-Петербург, В. І. Вернадськийпродовжувавнавчання в Першу Санкт-Петербурзькыйкласичнійгімназії. У 1881 роцівінзакінчивгімназію.У1881-1885 роках навчався на природничомувідділенніфізико-математичного факультету Санкт-Петербурзькогоуніверситету, якийзакінчив. Вінбувучасникомекспедицій (1882, 1884) і учнем В. В. Докучаєва. Середйоговчителівбулихімік Д. І. Менделєєв і ботанік А. Н. Бекетов. 1888-1890 роках В. І. ВернадськийбуввідрядженийУніверситетом в Італію, Францію і Німеччину для продовженнянавчання і підготовки до професорськогозвання. У 1889 роцівіндопомагав В. В. Докучаєву в підготовці і показігрунтовоїекспозиції на Всесвітнійвиставці в Парижі, за яку «Відділросійськихгрунтів» виставкибувнагороджений золотою медаллю.У 1897 році В. І. Вернадськийзахистивдокторськудисертацію в Петербурзькомууніверситеті. У 1876 році, післяповерненняродини в Санкт-Петербург, В. І. Вернадськийпродовжувавнавчання в Першу Санкт-Петербурзькукласичнугімназію. У 1886 роціВолодимирІвановичВернадськийодружився на НаталіїЄгорівніСтарицькій(1862-1943), з якою прожив понад 56 років. У сім'їбулодвоєдітей. СинГеоргій (1887-1973), один з лідерівруху «євразійців», що став відомимдослідникомросійськоїісторії. Дочка Ніна (1898-1985), яка працювалалікарем-психіатром. Обоєпомерли в еміграції в США. Володимир та йогосестри Ольга та Катерина, 1868 рік ВолодимирВернадський, гімназист 1-й Санкт-Петербурзькоїкласичноїгімназії, 1878

• 
  Слайд 3

  Викладацькадіяльність

  У 1890 році В. І. Вернадський на запрошенняпрофесора А. П. Павлова став приват-доцентом кафедрикристалографії і мінералогіїІмператорськогоМосковськогоуніверситету. З 1898 року вінпрацювавпрофесороммінералогії в Московськомууніверситеті. Був автором курсівлекцій і підручників з мінералогії та кристалографії. У 1911 році В. І. Вернадський, в знак солідарностізізвільненнимипрофесорами з політичнихмотивівпрофесорами, подав у відставку. В. І. Вернадський в Московському університеті з учнями, 1911 В. І. Вернадський під час стажування в Парижі, 1889

• 
  Слайд 4

  Вчення про біосферу і ноосферу

  Вивчаючибіосферу, механізмиїїеволюції, Вернадськийробитьтакіузагальнення: 1. Людина, як вінспостерігає в природі, як і всіживіорганізми, як і всяка жива речовина, є визначенафункціябіосфери, у визначеномуїїпросторі-часі. 2. Людина у всіхйогопроявах становить певнучастинубудовибіосфери. 3. "Вибух" наукової думки в XX століттіпідготовленийусімминулимбіосфери і маєглибокікорені в їїбудові. Він не можезупинитися і піти назад. Вінможетількисповільнитися у своємутемпі. Ноосфера - біосфера, переробленанауковоюдумкою, подготовлявшийся йшов сотнями мільйонів, може бути, мільярдироківпроцесом, який створив Homo sapiens faber, не є короткочасне і минущегеологічнеявище. Процеси, щоготувалибагатомільярдівроків, не можуть бути минущими, не можутьзупинитися. Звідсивипливає, щобіосфера неминуче перейде так чиінакше, рано чипізно, в ноосферу.

• 
  Слайд 5
  

  У золотий фонд світової науки увійшла робота В.І.Вернадського "Декількаслів про ноосферу", яка з'явилася в 1944 році. Тут у концентрованомувиглядівикладенейогобаченняеволюційно-історичногопроцесу, перспектив майбуттялюдства як космічного феномена. Головна ідеяроботи: підвпливомрозвитку науки й пізнання ноосфера має стати цариноюрозуму, де пануютьзаконимудрості й гармонії. Вернадський писав: "людство, взяте в цілому, стаємогутньоюгеологічною силою. І перед ним, перед йогодумкою та працею, постаєпитання про перебудовубіосфери в інтересахвільномислячоголюдства як єдиногоцілого". Вінвважав, що ноосфера - цетакий стан біосфери, в якомупроявляєтьсярозум і спрямована ним працялюдини як нова, небувала на планетігеологічна сила. Самежиття, чи, як говорив В. І. Вернадський, жива речовина, визначило в першу чергутіеволюційніпроцеси, якізробили нашу планету такою, якою вона є. Якбижиття одного разу не виникло на Землі, то наша планета, подібно до Місяця, не помічала б, як спливаютьмільйонироків, протягомяких на їїповерхні практично нічого не змінювалося б. Життя, згідно з ученням В. І. Вернадського, — цесполучна ланка між космосом і Землею, ланка, яка, використовуючиенергію, щонадходить на Землю з космосу (і насампередвідСонця) трансформуємертву (абоінертну, за термінологією В. І. Вернадського) речовину, створюєновіформиматеріальногосвіту, у мільйониразівприскорюючивсіпроцесирозвитку, якіпротікають на Землі. Життя, писав В. І. Вернадський, — це тонка плівкаміж Космосом і Землею; завдякиїїздатностізасвоюватиенергію космосу і відбулисядивнітрансформаціїмертвоїречовини, якіперетворили "місячніпейзажі", які й досівкриваютьповерхнюнашоїсусідки, на прекрасний лик сучасноїЗемлі. Появажиття на Землі — цеприроднийетап у їїрозвитку, якийознаменувавякіснузмінунапрямку в еволюціїЗемліяк космічноготіла.

• 
  Слайд 6
  

  В. І. Вернадськийособисто не досліджував проблему виникненняжиття. Вінрозглядавйогопояву на Землі як деяке "емпіричнеузагальнення" Цейтермін, запропонований В.І. Вернадським, означає, щоцей факт сприймається шляхом досвіду — "так є насправді". Разом з тимвінрозглядавжиття як явищекосмічне, не вважаючийоговинятковимпривілеємЗемлі. Вернадський припускав, щожиття — цеприроднийетапсамоорганізаціїматерії в будь-якійчастині космосу, матерії у їїневпинномурусі, що приводить до виникнення все нових і нових форм їїіснування на шляху невпинногоускладнення. Життя — целише одна з можливих форм існуванняматерії - і не більше. Та обережність, з якою В. І. Вернадськийставився до проблем виникнення й утвердженняжиття на Землі, пов'язана з фактом асиметрії, оптичноїнеоднорідності молекул речовини, аборечовини, породженоїпроцесамижиттєдіяльності. Основніпередумовивиникненняноосфери: розселенняHomo sapiens по всійповерхніпланети і йогоперемога в змаганні з іншимибіологічними видами; розвитоквсепланетних систем зв'язку, створенняєдиної для людстваінформаційноїсистеми; відкриття таких новихджереленергії, як атомна, післячогодіяльністьлюдинистаєважливоюгеологічною силою; перемогадемократій і доступ до управління широких народнихмас; все більшширокезалучення людей до занять наукою, щотакожробитьлюдствогеологічною силою. В.І.Вернадський кн.2 :Вибрані праці(2011)

• 
  Слайд 7
  

  В. І. Вернадський проводив велику роботу по організаціїекспедицій і створеннілабораторноїбази з пошуків і вивченнярадіоактивнихмінералів. В. І. Вернадськийбув одним з перших, хтозрозуміввеличезнуважливістьвивченнярадіоактивнихпроцесів для всіхсторінжиттясуспільства. Хіддослідженьрадіоактивнихродовищбуввідбитий в «ПрацяхРадієвийекспедиціїАкадемії наук», в основному цебулиекспедиції на Урал, на Туя-Муюнскоеродовище в Ферганськійобласті і т. д. (1915-1916) і Кавказ, але В. І. Вернадськийвказував на необхідністьподібнихдосліджень в південнихрегіонах, особливо на узбережжяхЧорного та Азовськогоморів. Читав курс геохімії в Київськомууніверситеті. У період з 1922 по 1926 рікВернадськийбуввідряджений до Франції для читання курсу геохімії в Сорбонні. Працював в Музеїприродноїісторії та ІнститутіКюрі, де досліджувавпаризій-речовину, помилковоприйнятуза новийрадіоактивнийелемент. У Парижіфранцузькоюмовоювийшлайого фундаментальна праця «Геохімія». Післяповернення в 1926 роціпродовживтворчусамостійну роботу. Сформулювавконцепціюбіологічноїструктури океану. Відповідно до цієїконцепції, життя в океанісконцентрована в «плівках» - географічнихприкордонних шарах різного масштабу. Влітку 1940 року з ініціативиВернадськогопочалисядослідженняурану на отриманняядерноїенергії. З початком війнибувевакуйований до Казахстану, де створив свої книги «Про стани простору в геологічнихявищахЗемлі. На тлізростання науки XX століття »і« ХімічнабудовабіосфериЗемлі і їїоточення ».