Презентация на тему "Симон Васильович Петлюра"

Презентация: Симон Васильович Петлюра
Включить эффекты
1 из 24
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
3.9
4 оценки

Комментарии

Нет комментариев для данной презентации

Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.


Добавить свой комментарий

Аннотация к презентации

Презентація "Симон Васильович Петлюра" розповідає про життя українського політичного і військового діяча. Описується його біографія, роки Першої світової війни, початок визвольного руху, причини поразки, висилка Петлюри з країни тощо. Слайди містять історичні фотографії.

Краткое содержание

  • Біографія;
  • Політична діяльність;
  • Відставка;
  • Штурм Арсеналу;
  • Поразка визвольних змагань;
  • Еміграція.

Содержание

  • Презентация: Симон Васильович Петлюра
    Слайд 1

    Симон Васильович Петлюра (1879 - 1926)

  • Слайд 2

    Біографія

    • Народився у сім'їполтавськихміщан Василя та Ольги Петлюр.
    • У родині тісно переплелися та поріднилися козацька й православна традиція.
    • Дід Павло за походженням був козаком. Після його ранньої смерті дружина Ганна постриглася в черниці.
    • Батько Василь працював візником. Одружився. Згодом відкрив свій візницький промисел.
    • Мати Ольга Олексіївна Марченко теж походила зі старого козацького роду.
    • Багатодітна (четверо синів та п'ятеро доньок) сім'я Петлюр жила в старому трикімнатному будинкові на вул. Загородній
  • Слайд 3

    Життя Симона Петлюри умовно можна розбити на два основні періоди

  • Слайд 4

    Біографія

    • Симон та його брати й сестри виростали в українській духовно-побутовій атмосфері, були ревними віруючими, шанувальниками народної пісні.
    • Після закінчення у 1895 р. церковно-парафіяльної школи С.Петлюра вступив до Полтавської духовної семінарії.
    • У 1898 р. став членом таємної студентської «Української громади». Поза громадами вплив на Петлюру мала РУП. Цей вплив визначив подальшу політичну орієнтацію молодого Петлюри.
    • 19 лютого 1900 р., під час відзначення Шевченкових роковин, познайомився з М.Міхновським і незабаром вступив до РУП.
  • Слайд 5
    • Петлюра - політик тільки формується. Його як одного з молодих РУПівців, що складали в той момент більшість у партії, не могли не торкнутися протиріччя, що їх влучно охарактеризував І. Лисяк-Рудницький:
    • “В їхньому мисленні утворювалась неперетравлена мішанина формул спрощеного марксизму з наївноромантичним патріотизмом".
  • Слайд 6
    • У грудні 1905 р., повернувшись (після амністії) зі Львова до Києва, де тривала підготовка до ІІ з'ізду РУП, Петлюра, виходячи з обставин, що склалися, - дедалі більшого тяжіння до РСДРП всередині РУП – визначається як саме український соціал-демократ. У його статтях того періоду зустрічаються цитати з К. Каутського щодо зацікавлення пролетаріату в успішному розвитку національних рухів.
    • Що ж до ІІ з'їзду партії, то про нього Д. Донцов пізніше писав: “Гасло “Самостійна Україна" РУП хутко змінила на автономію і прийняла назву УСДРП".
    • Незважаючи на деяку тенденційність цього визначення, воно доволі вірно відображає ситуацію, що склалася на цей час –1905- в партії.
  • Слайд 7
  • Слайд 8

    Політична діяльність

    • У 1907 році відбувається ІІІ з'їзд УСДРП, на якому, серед інших, було прийнято резолюцію стосовно РСДРП, що вимагала приєднання УСДРП до себе. С.Петлюра в своїх статтях виступає як захисник національних інтересів УСДРП.
    • Петлюра стає редактором новозаснованого тижневика УСДРП, але через хвилю арештів вид'їздить до Петербурга. Починається новий стан життя.
  • Слайд 9
    • У 1908—10 роках проживав у Петербурзі. Під час життя у місті брав активну участь в українськомурусі, зумівдомовитись про запровадження в журналі«Мир» українськоговідділу.
    • Виступавпід час відзначення 50-річчя роковинсмерті Т. Г. Шевченка в залі «Дворянского собрания» на Михайлівськомуплаці.
  • Слайд 10
  • Слайд 11

    Політична діяльність

    • Петлюра влаштувався бухгалтером у страховому товаристві «Россия». Незабаром на кошти українських громад заходився видавати журнал «Украинская Жизнь» (1912–1914 pp.). Поступово із пересічного бухгалтера і журналіста перетворився на відомого громадського діяча. Ф. Є. Корш передрікав йому світову славу:
    • Українці самі не знають, кого вони мають серед себе. Вони гадають, що Петлюра — видатний редактор, патріот, громадський діяч тощо. Це все правда, але не ціла правда. Петлюра — безмірно вищий за те, що про нього думають. Він — з породи вождів, людина із того тіста, що колись, у старовину, закладали династії, а за нашого демократичного часу стають національними героями... Буде він вождем народу українського. Така його доля …
  • Слайд 12

    Перша Світова Війна

    • З початком Першої світової війни бере участь у боротьбі проти ворога, працюючи (з 1916 по березень 1917) в Земському союзі як заступник у справах Західного фронту, знайомиться з широкими козацькими масами, здобуваючи повагу та популярність серед війська.
    • Після падіннясамодержавства Петлюра виступивініціатором та організаторомпроведення в Мінськуукраїнськогоз'їзду фронту (квітень 1917 р.), на котромувінбувобраний головою українськоїфронтової ради, а та, в свою чергу, делегувала його на у І Всеукраїнськийвійськовийз'їздКиєві.
  • Слайд 13

    Політична діяльність

    • На з'їзді С. Петлюра був обраний до складу УГВК, з 21 травня обраний головою цієї організації. Водночас увійшов до складу Центральної Ради. 28 червня обраний до складу Генерального Секретаріату на посаду Генерального секретаря з військових справ.
    • Головним завданням С. Петлюри як військового діяча була українізація армії. Працюючи над створенням української армії, зустрів спротив частини членів УЦР — зокрема вкрай пацифістську позицію займав Винниченко. Втім рішенням Тимчасового уряду посада генсека з військових справ не була затверджена. Офіційно поновлений на посаді 13 листопада, в той же час віддав наказ українським військам зайняти всі найважливіші урядові об'єкти Києва. 15 листопада було розіслано відозву С.Петлюри до війська:
    • Я, яко генеральнийсекретар по військових справах в УкраїнськійНароднійРеспубліці, закликаю всіх вас, моїтоваришійдрузі, в теперішній час до загальноїдружньої роботи. Будьте організовані та з'єдинені — всі за одного і один за всіх. Наше військомолоде, вонотільки становиться на ноги, і висвоєюдисциплінованістю доведете, щоявляєтесьславними потомками великих предків.
  • Слайд 14

    Відставка

    Винниченко назвав С. Петлюру головним винуватцем конфлікту з РНК і добився його відставки за «перевищення повноважень». На знак протесту проти пробільшовицької орієнтаціїголови секретаріату 18 грудня 1917 р. Петлюра подає у відставку.

  • Слайд 15

    Штурм Арсеналу

    • На початку січня, очолив Гайдамацький Кіш Слобідської України. С.Петлюра особисто керував штурмом «Арсеналу» та боями за Київ. Гайдамаки першими увійшли до міста, після звільнення столиці від більшовиків, влаштувавши 1 березня дефіляду на честь перемоги. Домінуючі в уряді соціалісти, зважаючи на зростаючий вплив та популярність отамана в армії, знову приписали С. Петлюрі «військову змову з метою встановлення правої диктатури». Як наслідок від 12 березня 1918 р. його було усунуто від командування Гайдамацьким кошем.
    • Кіш став однією з найбоєздатніших українських частин, а вояки та організатори частини, з котрими Симон пліч о пліч в баталіях відстоював Україну — О. Удовиченко, М. Чеботарів, С. Дельвіг та О. Волох надалі залишались поплічниками та довіреними особами Петлюри, хоч як засвідчив приклад останнього не всі вони виправдали його довір'я.
    • Наприкінці березня 1918 р. С. Петлюра очолив Київське губернське земство, а за місяць на його базі створив та очолив Всеукраїнську спілку земств.
  • Слайд 16
  • Слайд 17

    Поразка визвольних змагань

    Після поразки визвольних змагань разом з урядом УНР С. Петлюра емігрував до Польщі. Після постійних домагань Радянського Союзу видати його у кінці 1923 р. Петлюра залишає Польщу.

  • Слайд 18

    Еміграція

    • Від кінця 1924 р. Петлюра оселяється в Парижі, де продовжує плідну роботу, беручи участь у конференціях як представник Українського уряду в екзилі.
    • Петлюра боровся до останньої хвилини свого життя.
    • Та його визвольна діяльність не могла не зачіпати інтересів Радянського Союзу.
  • Слайд 19

    25 травня 1926 року Петлюра пішов обідати до ресторану Шартьє, що на вулиці Расін. По виході, як завжди, Петлюра зупинився біля вітрини книгарні. Тоді до нього підійшов чоловік і випустив сім куль. Тяжкопоранений Петлюра помер у шпиталі. На судовому процесі випливли факти про те, що він став знаряддям у руках московського ГПУ. Смерть Головного Отамана війська Симона Петлюра біллю відізвалась серед українського народу.С. Петлюру поховали на кладовищіМонпарнас.

  • Слайд 20
  • Слайд 21
  • Слайд 22
  • Слайд 23

    Висновок

  • Слайд 24
Посмотреть все слайды

Сообщить об ошибке