Презентация на тему "Политический строй Левобережной Гетманщины"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Тема уроку:

  «ПолітичнийустрійЛівобережноїГетьманщини та СлобідськоїУкраїни в другійполовині XVII ст.»

• 
  Слайд 2
  
• 
  Слайд 3
  
• 
  Слайд 4
  
• 
  Слайд 5
  
• 
  Слайд 6
  

  План 1. Масова колонізація українцями Слобожанщини. 2. Адміністративно – територіальний устрій Лівобережної та Слобідської України. 3. Соціальний устрій.

• 
  Слайд 7
  

  Завдання: Чому землі на схід від Гетьманщини на кордоні з Москвою були незаселені?Чому московський уряд був зацікавлений в заселенні цих земель?Що він робив для того, щоб привабити сюди переселенців?А чому саме в сер. 17 ст. переселенський рух став масовим? Які події в цей час відбувалися на території Гетьманщини?

• 
  Слайд 8
  

  ПЕРЕДУМОВИ КОЛОНІЗАЦІЇ Незаселеність земель у верхів’ях Псла, Ворскли, Сіверського Дінця через набіги татар. Зацікавленість московського уряду у заселенні цих земель для захисту московських кордонів. Складна внутрішня ситуація в Гетьманщині, пов’язана з Національно – визвольною війною та Руїною. Надання московським урядом пільг переселенцям ( звільнення від податків за промисли, право займанщини та ін. )

• 
  Слайд 9
  
• 
  Слайд 10
  
• 
  Слайд 11

  Адміністративно – політичний устрій Гетьманщини

  Гетьманщина поділялася на 10 полків: Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький, Київський, Гадяцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський, Полтавський. Полками керували полковники. Столицею Гетьманщини було місто Батурин. Гетьманщина не була політично самостійною. Вона мала автономію у внутрішніх справах. Очолював Гетьманщину гетьман, який в др. пол. 17 ст. обирався на вузькій Старшинській раді, потім це рішення схвалювалося на Генеральній військовій раді, а потім затверджувалось царем.

• 
  Слайд 12
  
• 
  Слайд 13
  
• 
  Слайд 14

  Адміністративно – політичний устрій Слобідської України

  Територія Слобідської України поділялася на 5 полків: Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський. На чолі полків стояли полковники, які підпорядковувалися бєлгородському воєводі. Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини. Кожний полк одержував царську жалувану грамоту. Полковників обирали полки, потім це рішення погоджував воєвода, а потім затверджував цар.

• 
  Слайд 15
  
• 
  Слайд 16
  
• 
  Слайд 17
  
• 
  Слайд 18
  
• 
  Слайд 19
  
• 
  Слайд 20
  
• 
  Слайд 21

  Домашнє завдання:

  Опрацювати параграф 26 за підручником та виконайте завдання 1-4 в кінці параграфа. Вивчити визначення нових понять. Боляк І. підготувати повідомлення про Івана Сірка.