Презентация на тему "Степ"

Презентация: Степ
Включить эффекты
1 из 18
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
3.0
1 оценка

Комментарии

Нет комментариев для данной презентации

Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.


Добавить свой комментарий

Аннотация к презентации

Смотреть презентацию онлайн с анимацией на тему "Степ" по географии. Презентация состоит из 18 слайдов. Для студентов. Материал добавлен в 2017 году. Средняя оценка: 3.0 балла из 5.. Возможность скчачать презентацию powerpoint бесплатно и без регистрации. Размер файла 0.97 Мб.

Содержание

  • Презентация: Степ
    Слайд 1

    Степ

    Степ

  • Слайд 2

    Захід сонця

    Степ — біомпомірного поясу, для якогохарактернемайжеповсюднепоширеннятрав'янистої, в основному злаковоїрослинності на чорноземних і каштановихґрунтах.

  • Слайд 3

    Кліматпомірноконтинентальний. Степова зона маєнайбільшітепловіресурси. Безморознийперіодтриває до 220 днів. Середнілипневітемпературизростають у південномунапрямівід +21,5 °C до +23 °C. Річнісумиопадівзменшуютьсявід 550 мм на півночі до 400 мм — на півдні. Характерною особливістю є високавипаровуваність.

  • Слайд 4

    Розрізняють два види степів:[1]Помірний степ, або так званий «справжній» степ, що розташований в континентальних районах світу.Субтропічний степ — маючи засухостійку рослинність, розташований в найпосушливіших районах середземноморського типу клімату. Зазвичай короткий дощовий період.Своєрідні типи степів — чагарниковий степ і альпійські луки.

  • Слайд 5

    В Україні степ збігаєтьсяприблизно з ПівденноюУкраїною (крімКримськихгір) та їхпродовженням на південнийсхід — Передкавказзям. Степ займаємайже 300 000 км² (40%) українськоїсуцільноїетнічноїтериторії і 460 000 км² (48%) всіхукраїнських земель. Степ майжецілкомрозораний, залишкиколишньоїрослинностізбереглися у заповідниках і частково на схилах балок і долин річок.

  • Слайд 6

    Для Степу характернийрівниннийрельєф, трав’янистарослинність та перевагакількостівологи, яка випаровується, над кількістюопадів. Кількістьопадів становить 350-450 мм. Коефіцієнтзволоження на півднізони становить 0,8, на півночі — 1,3. Неоднорідність умов зволоженнязумовилавідмінностірослинногопокриву. На півночізнаходятьсянайпродуктивнішірізнотравно-типчаково-ковильні степи, вони змінюються типчаково-ковильними, на півдніпереважаютьнайбіднішіполинно-типчаковіасоціації. Відповідно до трав'янихасоціаційформуютьсярізніґрунти: підрізнотравно-типчаково-ковильними степами — чорноземизвичайні; під типчаково-ковильними — чорноземипівденні; підполинно-типчаковими — каштановічорноземи. У південнійчастині часто буваютьпиловібурі та суховії. Основнимиґрунтоутворюючими породами є леси та лесовидні суглинки важко-суглинкового і глинистого механічного складу. У південнійчастиніґрунтоутворюючілесовидні породи буваютьзасоленими, внаслідокчогоутворюютьсячорноземи з неводостійкою і здатною до руйнування структурою.

  • Слайд 7

    Мак в Українікультивуютьлишерізновидснодійного маку — олійний мак з метою отриманнянасіння й олії для потреб харчовоїпромисловості. Олійний мак ціннийсвоїмнасінням, в якомуміститься 50 % високоякісноїхарчовоїолії і до 25 білковихречовин. Олія, одержана холоднимпресуванням, довго не гіркне. Їїзастосовують у харчовій і кондитерськійпромисловості

  • Слайд 8

    Для степовоїзони характерна трав'янастеповарослинність. Весною, коли в ґрунтіщедостатньовологи, з'являютьсяефимернірослини: півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки. До настання спеки рослинивідцвітають і даютьнасіння, їхназемначастинавідмирає. У ґрунтізалишаютьсябульби, цибулини, кореневища, де накопичуютьсяпоживніречовини. Завдякицимречовинамрослинивиростуть і розквітнутьнаступноївесни. Ранньоквітучірослинизмінюються такими, якіпристосувалися до спеки й нестачівологи. Улітку в степу з'являютьсяполин, типчак, ковила. Однірослинимаютьдовгекоріння, яким з глибинидістають воду, в інших — жорсткіабовузькіопушені листки, через яківипаровується мало води

  • Слайд 9

    ШавліяЛистяподовжене, черешкове, опущене, сіро-зеленого кольору. Квітидрібні, білі, рожевічисиньо-фіолетові, зібрані в суцвіття. Плоди — горішки темно-бурого кольору.Цвіте в червні — липні.Шавліяморозостійка, любить сухі та плодючіґрунти. Розмножують вегетативно та за допомогоюнасіння, яківисіваютьбезпосередньо в ґрунт. Посівпроводятьранньою весною чипізньоюосінню.

  • Слайд 10

    КовилаЦітрави маютькороткекореневище, щоінодівипускаєдуже великий пучок жорсткоголистя, згорнутого часто в трубку і схожого на дріт. Суцвіттяволотисте, колоски містять по однійквітці, криючихлусок 2, зовнішняквіткова переходить в довгу, здебільшогоперегнутуколіном і біляосновискручену ость, щільноохоплюєплід (зерно) до йогодозрівання, післячого ость відвалюється. Будучи сухолюбивою рослиною, ковила селиться на степових лугах, на сухих відкритих горбах, на скелях і кам'янистихрозсипах.

  • Слайд 11

    Півоніявузьколиста, як і більшістьрештипівоній — трав'янистабагаторічнарослина, щозаввишкисягає 50 см.Листяпівоніївузьколистої, на відмінувідрештивидівпівоній, розсічене на численнівузькілінійніділяночкизавширшки 1-2 мм (щовласне і дало назву виду). Верхнєлистяскупченепідквіткою.Квіти — одиночні, великі, до 7 см у діаметрі, криваво-червногокольору. Велика кількістьтичинок (до 200), золотавогокольору.Плід — багатолистянка, з декількомавідноснокрупниминасінинами, за допомогоюякихздійснюєтьсярозмноження.Періодцвітіння — травень

  • Слайд 12

    ГорицвітБагаторічнатрав'янистарослина 10—60 см заввишки, з темно-бурим, трохигалузистимкоренем, з якоговиростаютькількастебел, деякі з них не квітконосні. Стеблабіляосновивкритібурими листками у вигляділуски. Стеблові листки чергові, напівобгортні, сидячі, п'ятипальчастороздільні: двінижніділянкикоротші, перисті, верхні три-, двоперисті, часткиїхвузькі, лінійні, голі, цілі.Квіткияскраво-жовті, великі, до 6 см у поперечнику, вінчаютьквітконосністебла і їхнівідгалуження, зісподубуруваті, чашечка їхняпухнаста, у віночку 15—20 пелюсток, вони довгасті, зубчасті. Плід — кулястийбагатогорішок. Існуєкількавидівгорицвіту. Цвіте з ранньоївесни до половинитравня.

  • Слайд 13

    Біосфернийзаповідник "Асканія-Нова"

  • Слайд 14

    БорсукЗазвичайборсукиживутьсім'ями. Число особин у сімейнійгрупізалежитьвід того, яка є кількістьїжі на данійтериторії. Інодіоколицінаселяютьдекілька таких групборсуків.    Сімействоживе в одному підземномумістечку. Главою сімейства є самець-ватажок, якийвідганяє чужих борсуків, коли тіпідходять до норизанадтоблизько. Члени сімействавідрізняють один одного по запаху, якийвиділяється пахучими залозами. У пошукахїжіборсукизаходятьдуже далеко, при цьому вони завждикористуються одними й тими ж самими стежками.    Якщо на території є достатньоїжі, то радіуспошукуїжіборсуків становить близькодвохкілометрів. Під час шлюбногоперіодусамці в пошуках самки можутьдолатидостатньовеликівідстані.

  • Слайд 15

    Тарпан Вимерлийєвропейський дикий кінь, невеликий на зріст (висота в холці 107 — 130 см). однією з ознак, окрім малого зросту, є наявність темного "ременя" уздовж хребта, а такожвідсутністьчілки і неповисла грива. Травоїд; у минуломудоситьпоширений у Степу і Лісостепу Європи.

  • Слайд 16

    ЗаэцьЗайціживутьпоодинціабо парами. На відмінувідкроликів, зайці не риютьнір, а споруджуютьгнізда в невеликих ямках. Зайченятанароджуютьсярозвиненими, з хутром і розплющенимиочима, і матизалишається з ними всього 5-6 днів, а потімлишеінодівідвідуєїх, через щобагатозайченятгиневідворогів. Зірзайцівслабкий, нюх добрий, слух чудовий; беззахисністьстосовночисленнихворогів (людина, хижіссавці і птахи) робитьїхукрайбоязливими; проте, переконавшись у своїйбезпеці, зайцістаютьінодіукрайзухвалими.Навеснісамці запекло змагаються за самок: встають на заднілапи і б'ють один одного передніми. При цьому вони сміливішають, і тодіїх часто можнапобачити.

  • Слайд 17

    ТушканчикНайчастіше тушканчики тримаютьсяпоодинці, протедеяківидиоб'єднуються в невеликігрупи. Цігризуниживуть у норах, щоїх вони викопують у піскупередніми лапами. Нора тушканчика складається з головного входу, шойдепохилопідповерхнею, і одного абодекількохзапаснихходів. У норах тваринипроводять увесь день до настаннясутінків, тут вони впадають у сплячку і приводятьдитинчат. Вдень цігризунисплять, а вночіпоспішаютьгодуватися. Взимкугризунивпадають у сплячку; потреба організмутварин в їжі і киснізводиться до мінімуму, температура тілазнижується, диханнястаєрідшим.

  • Слайд 18

    Степова змія Невелика отруйназмія, загальнадовжинаякої не перевищує 50 — 60 см. Верхнячастинатіласіраабосвітло-бура з темною зигзагоподібноюсмугоювздовж хребта та нечіткимиплямамивздовжбоків. ВідусіхіншихзмійфауниУкраїни гадюки степова та звичайназовнівідрізняються формою голови (вона списоподібнорозширенадозаду), відноснотовстим, незграбнимтулубом та куцим хвостом. Зміїродинивужевихмаютьпорівняно з гадюками струнке тіло і тонкий довгийхвіст. Поширена в основному в степовійзоніЄвропи та західноїчастиниАзіївід Балкан до Монгольського Алтаю, на південь до Туреччини та ПівнічногоІрану. В СРСР зустрічається у південних районах лісостеповоїзони та в степовійзонієвропейськоїчастини, у степових районах Кавказу, Казахстану та СередньоїАзії. На Українібулапоширена по всійстеповійзоні, а також заходила місцями у Лісостеп аж до Києва та у передгір'яКриму.

Посмотреть все слайды

Сообщить об ошибке