Презентация на тему "Економічна характеристика Італії"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Економічна характеристика Італії

• 
  Слайд 2

  План

  1. Загальна характеристика Італії 1.1 Державний устрій та політична система. 1.2 Природно-ресурсний потенціал. 1.3 Економіка та структура господарств. 2. Зовнішньоекономічна діяльність 2.1 Економічні відносини з Україною. 3. Участь країни в системі МЕВ 3.1 Зовнішня політика і торгівля.

• 
  Слайд 3

  1. Загальна характеристика Італії

  1.1 Державний устрій та політична система. Італія, офіційна назва Італійська Республіка. ДержавнийустрійІталіївизначаєтьсяконституцією, прийнятою22 грудня1947 року, за якою вона є унітарною державою з окремимиелементамифедералізму (інодітаку форму державно-територіальногоустрою називають "регіоналістською"). У країні 20 областей, якіділяться на провінції. П'ятьобластей - ТрентіноАльто-Адідже, Валле-д'Аоста, Фріулі-Венеція-Джулія, Сицилія і Сардинія - володіютьспеціальним статусом (самою широкою автономією). СтолицяІталії - Рим. За формою державного правління Італія є парламентськоюреспублікою. Главою держави є президент, якогообирають на сімроків. Законодавчавладаналежить парламенту. Конституція Італіїзакріплюєдвопалатну структуру парламенту, щоскладається з верхньоїпалати - Сенату та нижньоїпалати - Палатидепутатів. Виконавчувладуздійснює Рада Міністрів. Політична система базується на демократичному плюралізмі і багатопартійності. ОсновніполітичніпартіїІталії: "ЛігаПівночі", партія ПДС (лівідемократи), "Вперед, Італія", "Національний Альянс", Італійська комуністичнапартія. Такийрозподілполітичних сил свідчить про перевагуновоутворенихпартій і об'єднань та кризу довір'я до корумпованихчиновників з партійпопулістськогоспрямування.

• 
  Слайд 4
  

  Національна атрибутика ІталіїГерб Прапор

• 
  Слайд 5

  1.2 Природно – ресурсний потенціал

  ПриродніумовиІталіїзабезпечуютьширокіможливості для вирощуваннярізноманітнихсільськогосподарських культур: винограду, цитрусових, маслин, овочівтощо. Цьомусприяютьсубтропічнийсередземноморський та перехіднийкліматвідсубтропічного до помірного. Найбільшимиріками є По, Тибр, Арно. Північнірікиживлятьсяталими водами льодовиків і атмосфернимиопадами. Тому вони повноводні і використовуються для виробництвадешевоїелектроенергії. На півднірічкивліткумілководні і навітьпересихають. Наймальовничішимив Італії є озера, щорозміщаються в районі Альп. Більшістьіз них льодовиковогопоходження (Лаґо-Маджоре, Гарда, Комо). На берегах озер створенікурортисвітовогозначення. У країніпереважаютьокультуреніландшафти. Лісистістьтериторії становить 20%. Лісирозміщаютьсяпереважно в Альпах. За геологічноюбудовою Італія молода країна. Тому вона бідна на мінеральніресурси, особливо на металорудні. Середпаливно-енергетичнихресурсівважливезначеннямаєкам'яневугілля, щознаходиться в Сардинії і Тоскані, але йогонизькаякістьспричинилась до майжецілковитогоприпиненнявидобуткупіслязакриттясардінських шахт у 1972 р. Тому вугілляімпортується в основному із США, країн СС та Центрально-СхідноїЄвропи. Родовищаприродного газу зосереджені у долинірічки По, в центріАпеннінськогопівострова, на островіСіцілія і на континентальному шельфі. Однак запаси йогоневеликі. Значнимиє ресурсиводної і геотермальноїенергії. ПісляДругоїсвітовоївійнибільшеполовиниелектроенергіївироблялось в Італії на ГЕС. Однак до кінцяXX ст. їїобсягизначнознизились, склавшивсього одну п'ятузагальноговиробництва. Видобутоквугілляприпинено через йогонерентабельність. Родовищаполіметалічних руд (цинк, свинець, срібло й інші метали) знаходяться у Східних Альпах і на островіСардінія. За запасами ртутноїруди Італія займаєодне з перших місць у світі (Тоскана).

• 
  Слайд 6
  

  У ЦентральнійІталії є значні запаси марганцевих руд. Донедавна Італія в основному забезпечувалавласні потреби в алюмінію-сірці (Сіцілія), цинку (Сардинія). Однак уже на початку 1990-х роківосновнихмінеральнихресурсів стало не вистачати. Видобутокпаливатежвідстаєвідзрослих потреб у ньому на внутрішньому ринку. Італія залишаєтьсятакожімпортеромосновнихенергоресурсів. НатомістьнадраІталіїбагаті на будівельніматеріали - мармур, граніт, туфи. У Тосканівидобуваютьвсесвітньовідомийніжно-білиймармур, якийвикористовувалидревніримляни.

• 
  Слайд 7

  1.3 Економіка та структура господарств

  Італія — високорозвиненаіндустріально-аграрнакраїна, яка за обсягомпромисловоговиробництва на межі ХХ-XXI ст. входить у число 10 найрозвиненішихкраїнсвіту. Основнігалузіекономікикраїни: машинобудівна, текстильна і швейна, залізо- і сталеливарна, хімічна, харчова, моторобудівна, туризм. Найважливіший сектор економікиІталії — обробнапромисловість. Головніморські порти : Генуя, Трієст, Венеція, Неаполь. Повітряний транспорт є важливимзасобомпересування як територієюАпеннінськогопівострова, так і для зв'язку з островами. Нарівні з великими міжнароднимиаеропортами в Римі, Мілані і Неаполііснуєбагато невеликих аеропортів на материку і островах. Головна авіакомпаніяІталії — «АльІталія».

• 
  Слайд 8
  

  Промисловість ПЕК – добування газу, нафтопереробка (Мілаццо, Генуя, Венеція); ТЕС – 78%, ГЕС – 20%, АЕС – 1,5 %, ГеоЕС – 0,5%. Металургія - чавун, сталь, труби (Таранто, Неаполь, Генуя, Мілан та ін.). Більшого розвитку набула кольорова металургія: найбільш розвинена алюмінієва промисловість (пн-сх., Сардинія, Мілан), цинк (Сардинія), Магній (Больцано), олово (Тоскана). Машинобудування – суднобудування (Трієст, Генуя, Палермо, Монфальконе), літакобудування (Турін, Неаполь), верстатобудування (Ломбардія, П'ємонт), трактори (Паданська рівнина), електротехніка (Мілан, холодильники, пральні машини), електротехніка (Мілан, Турин, Рим, Неаполь)

• 
  Слайд 9
  
• 
  Слайд 10
  

  Хімічна (в основному працює на імпортнійсировині) – пластмаси, СВ, СК (Неаполь, Турін, Мілан), шини – (Турін, Мілан), ліки, парфуми (Неаполь). Нафтохімічна(найпотужніша в країнахЄвропи). Текстильнапромисловість – натуральнітканини (Ломбардія, П'ємонт), синтетичнітканини (Неаполь).

• 
  Слайд 11
  

  Швейна– готовийодяг (ІІ місце в світі) Турін. Взуттєва(Мілан).

• 
  Слайд 12
  

  Меблева промисловість ( у Італії склалася традиція робити меблі"підстаровину"). Італія знаходиться на одному з перших місць у світі по розвитку ювелірної промисловості (здавна славляться своїми ювелірними виробами Флоренція, Рим, Венеція). Харчова промисловість: Макарони

• 
  Слайд 13
  

  Вино Сир

• 
  Слайд 14
  

  Сільське господарство Тваринництво – м’ясо-молочнескотарство, свинарство (Паданськарівнина), птахівництво (передмістя) Рослинництво – зерновікультури, овочі, цукровібуряки (Паданськарівнина), виноград (Тоскана, Лаціо), оливи, цитрусові, тютюн (Сицилія, південь)

• 
  Слайд 15
  

  Туризм в Італії Чималу частину доходу в казну Італії приносить туризм, великими центрами туризму є: Рим Флоренція Турін знаменитий гірськолижними курортами, в 2006 році в нім проходили XX Олімпійські ігри Найбільшою популярністю у туристів користуються міста: Рим, Ватикан, Флоренція, Венеція, Турін. Перші чотири міста знамениті своїми культурними цінностями епохи Відродження.

• 
  Слайд 16

  2. Зовнішньоекономічна діяльність

  2.1 Економічні відносини з Україною У 2012 роціІталія входила у десятку головнихторговихпартнерівУкраїни. За данимиДержавноїслужби статистики України, протягомсічня-березня 2014 року за обсягомтоварообігуУкраїни з країнамиЄвропи, Італіяпосілатретємісце, поступаючисьНімеччині та Польщі. За обсягамиукраїнськогоекспортуІталіяпосіла друге місцесередкраїнЄвропи (поступаючисьПольщі), за обсягамиімпорту – третємісце (поступаючисьПольщі та Німеччині). У першомукварталі 2014 року товарообігміжУкраїною та Італієюскоротився у порівнянні з відповіднимперіодом 2013 року на 0,8% (на 8,449 млн. дол. США) і склав 1 109,641 млн. дол. США. При цьому, експортзбільшився на 2,2% (на 15,622 млн. дол. США) і склав 725,72 млн. дол. США, а імпорт – зменшився на 5,9% (на 24,072 млн. дол. США) і склав 383,92 млн. дол. США. Позитивне сальдо склало 341,8 млн. доларів США. ДинамікатоварообігуміжУкраїною та Італієюпротягом 2009-І кв. 2014 рр., млн. дол. США, за данимиДержстатуУкраїни

• 
  Слайд 17
  

  За данимиДержкомстатуУкраїни, у першомукварталі 2014 року середосновнихпозиційукраїнськогоекспорту до Італіїпереважаласировина. Даніщодоструктуриекспорту та динамікийогоосновнихтоварнихпозиційнаводяться у таблицінижче. Даніщодоструктуриукраїнськогоімпорту з Італії у І кварталі 2014 р. та динамікийогоосновнихтоварнихпозиційнаводяться у таблицінижче.  

• 
  Слайд 18
  

  За даними Держкомстату України, у першому кварталі 2014 року сальдо зовнішньої торгівлі послугами між Україною та Італією є позитивним і складає 25,78 млн. доларів США. У порівнянні з відповідним періодом 2013 року, відбулось зменшення загального обсягу торгівлі послугами на 7,86%. Експорт послуг в цей період скоротився на 5,9% (на 2,3 млн. дол. США) та склав 36,63 млн. дол. США, імпорт послуг в цей період скоротився на 13,9% (на 1,75 млн. дол. США) та склав 10,85 млн. дол. США. Позитивне сальдо торгівлі послугами склало 25,78 млн. дол. США. Основними статтями українського експорту послуг до Італії були: послуги в сфері комунікацій та інформаційні послуги – 40,2%; транспортні – 23,8%; послуги з переробки матеріальних ресурсів – 17,0%; ділові послуги – 14,4 %. У зальному обсязі імпорту послуг з Італії до України найбільшу питому вагу склали наступні: транспортні послуги – 29,9 %; ділові послуги – 24,4%; послуги, пов’язані з подорожами – 17,2%; послуги з будівництва – 8,3%; державні та урядові послуги – 7,2 %. Протягом І кв. 2014 р. відбувалося зростання експорту послуг із будівництва (+533,5%), послуг зі страхування (+352,2%), роялті та інших послуг, пов’язаних з використанням інтелектуальної власності (+226,7%), ділових послуг (+2,5%), водночас відбувалося зменшення експорту послуг, пов’язаних з діяльністю у сфері телекомунікацій (-79,5%), державних та урядових послуг (-70%), послуг приватним особам, культурних та рекреаційних послуг (-22%), комп’ютерних та інформаційних послуг (-4,8%). Протягом І кв. 2014 р. відбувалося зростання імпорту італійських послуг із страхування (+115,7%), водночас відбувалося зменшення імпорту італійських послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю (-74,1%), послуг у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних послуг (-67%), послуг з будівництва (-44,8%), державних та урядових послуг (-36,1%), ділових послуг (-10,9%), роялті та інших послуг, пов’язаних з використанням інтелектуальної власності (-8%).

• 
  Слайд 19
  

  За данимиДержстатуУкраїни, станом на 01.04.2014 р. Італіяінвестувала в економікуУкраїни 1 101,2 млн. дол. США, щоскладає 2,1% відзагальногообсягуіноземнихінвестицій. Серед 123 країн-інвесторів за обсягамиінвестицій в УкраїнуІталіяпосідає 10 місце. Динамікаіталійськихінвестицій в економікуУкраїни, млн. дол. США, за данимиДержстатуУкраїни Структура італійськихінвестицій в Україні

• 
  Слайд 20

  3. Участь країни в системі МЕВ

  3.1 Зовнішня політика і торгівля За 15 роківзовнішняполітикиіталійськоїреспублікихарактеризуваласьзначнимпосиленнямміжнародноїактивності, як в Європі, так і в усьомусвіті. На сьогодніІталія є членом ООН, групи "Великоївісімки", ЄС, ОБСЄ, Ради Європи, НАТО та іншихміжнародних, європейських та регіональнихорганізацій, впливовимгравцем на світовій та європейській аренах. Об'єктивноюпередумовою для реалізаціїзовнішньоїполітикиІталії є економічніпоказникидержави: потужнапромисловість, розвинутесільськегосподарство та високорозвиненийнауковийпотенціал. На сучасномуетапііталійськаполітикаспрямована на розширенняміжнародногоспівробітництва та інтеграції, зміцненнястабільності, миру і безпеки, вирішенняглобальних проблем і наданнядопомогикраїнам, якіпотребують, відповідно з законом Італії про наданнядопомоги «біднимкраїнам» Leggenumero 49 (26 Febbraio 2002) («NuovaDisciplina Della CooperazioneDell'Italia Con I PaesiPoveri») . Перш за все-цекраїниафриканського континенту (наприклад, країниАфрики), країни, по якимбулиприйнятіважливіміжнароднізобов'язання(наприклад, Афганістан і Ліван), а такожкраїни, з якиминалагодженідовгостроковіекономічнівідносини і політичнийвзаємодія (країниЛатинської Америки, Близького Сходу та Середземномор'я). Для реалізаціїфінансовихінтересівІталіяспівпрацює з міжнароднимиінституціями та організаціями, такими як ЄС і країнами, щорозвиваються. Головнимзовнішньополітичнимпріоритетом для Італіїзалишається: - участь в західних структурах, насамперед – в ЄС і НАТО; - посиленняучасті та впливу на Балканах і в Середземномор'ї; - встановлення та розширенняспівтовариства з Росією. Однак, незважаючи на завиднегеографічнеположення, в сучаснійІталіївідсутнячіткагеополітична доктрина, оскількиїїнаціональніінтересизалежатьвідпозиціїСША,аджевнаслідок членства в НАТО на територіїІталіїзнаходитьсябільшніж 100 військових баз, а відсутністьенергоресурсів, економічна і соціальнанестабільність, наслідкиглобальноїфінансовоїкризи та майжещорічнихурядових криз не даютьможливостіповноїреалізаціїзовнішньополітичного курсу країни. ЦевимагаєвідкерівництваІталії перегляду власнихпозиційщодореалізаціїзовнішньополітичногостратегії, створенняновоїсильноїполітичноїеліти для формуваннякраїни як національноїдержави та необхідностізбалансуватизовнішньополітичніпріоритетами з наявними на сучасномуетапі ресурсами для їхреалізації.

• 
  Слайд 21
  

  Італіяпосідаєшостемісце у світі за експортом та імпортомтоварів і п’яте — за експортом та імпортомпослуг. Країнаекспортує: автомобілі, мотоцикли, промисловеустаткування, озброєння, хімікати, холодильники, пральні і конторськімашини, текстильні і швацьківироби, взуття, овочі, фрукти, цитрусові, вина.

• 
  Слайд 22
  

  Країнаімпортує: енергоносії, мінеральнусировину(залізна, мідна, поліметалеві, алюмінієві, марганцевіруди, кам'яневугілля, нафта, газ), складнімашини, хімікати, ліс, бавовник, вовну, продовольчітовари.

• 
  Слайд 23
  

  Дякую за увагу!