Содержание
-
Склала бібліотекар ЗОШ №16 м.Костянтинівка Гецман Г.І.
Презентація “ Більше працював, ніж жив ”
-
Життя та творчість Б.Д.Грінченка
-
Грінченко Борис Дмитрович (1863 -1910)письменник, вчений, публіцист, громадський діяч
Мовби чарами повитий, До безсмертної мети Йшов він,впертий,працьовитий. Падав…знов вставав іти, Всі свої найкращі сили, Гарт душі, усе, що мав,- З ранніх літ і до могили, Він на працю віддавав.
-
” Всі думи і мрії – рідному народові. Все життя – для рідного народу. І в залежності від цього - вся філософія й мораль ”.
-
*** Бувають люди, яких можемо назвати не тільки витворами, але й творцями свого часу. Час поставив їх на дорогу, власне, дав їм певний вихідний пункт; час показав їм тії болі, що на їх вони мають озиватися; час вложив їм у руки матеріал, з якого вони ліпитимуть свої витвори. Вони ніколи не йдуть по лінії найменшого опору, а немов навмисне, з протесту, вибирають собі найтяжчу дорогу, найбільш терням закидану та перешкодами обставлену,і простують нею .
-
Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863року на хуторі Вільховий Яр Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще раннього дитинства. Він багато і натхненно читає.
-
Інтереси його різнобічні й ґрунтовні. Тонка і вродлива дитяча уява насичувалася вабливим світом образів,заохочувала до творчості. І скоро, під враженням прочитаного, підліток починає писати і сам.
-
З 1874 по 1879 рік Б.Грінченко навчається у Харківському реальному училищі, де зближується з народницькими гуртками. Суворі обставини дійсності змушують юнака дбати і про шматок хліба, і не зрікатися книжки. Здобута самоосвіта дозволила Б.Грінченку скласти іспити на звання народного учителя при Харківському університеті. З 1881 року починається його освітньо-педагогічна діяльність, яка тривала до 1893 року. Учителювання Б.Грінченко поєднував з фольклорно-етнографічною, культурологічною, науковою та лінгвістичною справами. У цей час його різножанрові твори, підписані або власним прізвищем, або псевдонімом ( П.Вартовий, Василь Чайченко, Б. Вільхівський, Іван Перекотиполе).
-
Виходять у світ його поетичні збірки “ Пісні Василя Чайченка ” (1884р.),” Під сільською стріхою ”(1886р), ” Під хмарним небом ” (1893р.),“ Пісні та думи ”(1895) та інші. З 1894 року Борис Дмитрович працює в Чернігівсь- кому земстві. Важка й марудна робота забирала в письменника майже весь вільний час. Творчі миті потрібно було викроювати за рахунок сну ,відпочинку. За час роботи у земстві Б.Грінченко пише дилогію “Серед темної ночі ”(1901р.), “ Під тихими вербами ” (1902р.), публікує п*єси “Лісні зорі ” (1897р.), “Нахмарило ” (1897р.), “ Серед бурі ”(1899р.). Б.Грінченко був людиною надзвичайно працелюбною. Палка любов до рідної землі, до свого народу змушувала його “ силуватися знаходити іскру світу там, де, здавалось, була сама темрява ”.
-
-
Саме такими променями справжнього народного єства стало видання його наукових розвідок « Етнографічні матеріали , зібрані в Чернігівський і сусідніх з нею губерніях » у трьох томах (1895 – 1899 рр), « З вуст народу»(1900р.), “ Література українського фольклору ” (1777 – 1900рр.).
-
Б. Грінченко відомий у багатьох сферах української культури. Але серед його здобутків є праця, яка дозволяє назвати його видатним і навіть унікальним ученим. Це “ Словарь української мови ”, створений і відредагований ним протягом двох з половиною років на початку XX cтоліття ( загальний обсяг слів -68 тисяч). Цей словник має для української науки і культури таке значення, як словник В.І.Даля для російської, словник Лінде для польської,словник Гебауера для чеської.
-
У 1902 році письменник перебирається до Києва. Тут разом з дружиною Марією Загірною він трудиться над укладанням вершинної своєї праці – чотиритомного “ Словаря української мови ”(1907-1909р.). Словник Б.Д.Грінченка довгий час залишався джерелом існування в українській мові літери Г, що незаслужено була вилучена з нашого алфавіту на початку 30-х років і повернена в 90-х. Словник відбиває багатство виражальних засобів української мови XIX- початку XX cтоліття . Словник і досі не втратив свого значення, це цінний документ з історії та діалектології української мови.
-
“ Він душу мав творця- садівника… Його терпляча, любляча рука Плекала ревно рідне древо мови, Зростивши вічне диво – “ Словника…” В.Олійник
-
Цяпрацяздобулависокуоцінкувітчизнянихізарубіжнихфахівців , а в 1906 роціРосійськаАкадемія Наук відзначила « Словник…» другою премієюім. М.Костомарова.
-
Влітку 1891 року ряд національно свідомих українців проголосили себе продовжувачами справи великого Кобзаря, створили “ Братство тарасівців “. У своїй програмі вони проголошували: “ Ми мусимо дбати про те, щоб українська мова запанувала скрізь на Вкраїні: в родині, в усяких справах,як приватних, так і загально суспільних, у громаді, у літературі і навіть у зносинах з усіма іншими народами, що живуть на Україні ”. Головним змістом і смислом життя для Б.Грінченка стала боротьба за українську національну справу. Письменник глибоко й повно, керуючись критерієм історичного підходу, обмірковує зміст і суть таких понять, як патріотизм, національна свідомість, українська інтелігенція, національна література..
-
Не менш значущою для нас є педагогічна спадщина Б.Д. Грінченка. Доля нечасто усміхалася до цієї незвичайної людині. Його робота народним учителем почалась у 1881 році якій було присвячено десять років життя. Саме тоді , коли “ не вільно було друкувати ніяких українських книжок до науки дітям чи дорослим ”. Грінченко склав свій буквар під назвою “ Українська граматика до науки читання й писання ”. Письменник розповідав: “ Я сам написав усю граматику друкованими літерами та й учив по ній читання й писання свою дитину і чужих дітей, щоб рідною мовою озивалася до їх наука .”
-
У своєму букварі Грінченко пропонує зразки косого письма малих та великих букв, а також слів і фраз з ними. Вправи для письма подано послідовно , що, без сумніву, сприяло виробленню навичок правильного каліграфічного письма.Хороший знавець фольклору, Б. Грінченко використав прислів*я, приказки. Загадки, народні вірші. Спеціально для граматики він написав невеликі оповідання за мотивами народних сюжетів. Цей матеріал дібраний з урахуванням педагогічної доцільності, спрямований на виховання чуйності, чесності, почуття дружби, поваги до праці та навчання. Б.Грінченко ознайомлює дітей з визначними іменами в український літературі. У підручнику вміщено вірші Т.Шевченка, Л.Глібова, Є.Гребінки.
-
Літературна епоха, в яку жив і творив видатний прозаїк, поет,вчений, педагог, громадський діяч, видавець Борис Грінченко – епоха Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки
-
Серед цих гігантів українського письменства найменш відомий саме Борис Грінченко, мученик і водночас герой битви за життя, який прожив, як і Тарас Шевченко, всього 47 років. Якась фатальна закономірність простежується в тому, що для нього “ Кобзар ” був особистим “ евангеліем ”, в якому він черпав любов до свого народу.
-
Аналіз шкільних програм з української літератури дає підстави стверджувати , що в національній школі учні середніх та старших класів мають можливість познайомитися з творами майстра слова Бориса Грінченка , який повертається до нас із забуття.
-
В оповіданні “ Олеся ” розповідається життя України в давні часи, розкрита відвага і самопожертва Олесі,волелюбність діда Данила,типового представника українського народу. Правдиве зображення бездушного укладу життя в сирітському будинку постають в оповіданні “ Дзвоник ”. Твір письменника “ Без хліба ” вчить бути великодушними до ближнього.
-
Учні мають змогу скласти уявлення про поетичні та прозовітвориписьменника Бориса Грінченка. Програмою рекомендованітвори: “ Грицько ”, “ Екзамен ”, “ Украла ”, “ Під тихими вербами “, “ Брат на брата ”, “ Каторжна ”, ” Весняні сонети ” та інші твори письменника.
-
Як літературний критик Б.Грінченко визнавав тільки діяльну любов до народу, підганяв усіх до праці. “ Праця єдина з неволі нас вирве, Нумо до праці, брати! Годі лякатись. За діло святе Сміливо будемо іти!” Жанровий діапазон літературно-критичних праць письменника досить широкий: рецензії, проблемні статті,полемічні виступи в дискусіях, популярні нариси про окремих письменників, літературні матеріали у збірниках і альманахах, відгуки про художні твори в листах до друзів і знайомих тощо. Основне завдання української літератури Б.Грінченко вбачав у пробудженні національної і соціальної свідомості не тільки селянство,а й інтелігенцію та інші суспільні групи.
-
Борис Грінченко увійшов в історію,культуру, літературу України як оборонець її надбань, інтересів, європейської перспективи розвитку. У нього і літературний псевдонім був промовистий, символічний “ Вартовий ”- той, хто стоїть на сторожі,оберігає, охороняє. Місія Б.Грінченка, істинного просвітителя української нації, не завершилася по його смерті . Після довгих років забуття він знову повернувся до нас з великою інтелігентністю своєї душі, винятковою працездатністю, щирим бажанням, щоб і завдяки його зусиллям цей складний і суперечливий світ став трохи кращим.
-
« Він належав до неспокійних, вихроватих натур, котрі кидаються на всі боки, заповнюють провалини, латають , підтримують повалене, валять те, що поставлене не до ладу, будують нове, шукають способів підняти до роботи більше рук». Іван Франко
-
Всеукраїнське товариство « Просвіта » імені Тараса Шевченка щороку відзначає Премією імені Бориса Грінченка учених, просвітян, громадських і політичних діячів, які зробили значний внесок у розбудову незалежної України, утвердження державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам’яті, формування національної свідомості та піднесення духовності й добробуту українського народу, просвітницьку і подвижницьку діяльність в ім’я України.
-
Життя і діяльність Б. Грінченка для багатьох поколінь служить дієвим прикладом подвижництва на теренах розвою української культури і національної ідеї.
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.