Презентация на тему "Епідеміологічна характеристика збудників сибірки"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Епідеміологічна характеристика збудниківсибірки

  Студентки групи 1 ФН4 Форкош Олесі

• 
  Слайд 2
  
• 
  Слайд 3

  Визначення

  Сибірка (Anthrax)— гостре інфекційне захворювання тварин і людини. Характеризується септицемією, інтоксикацією та утворенням карбункулів

• 
  Слайд 4

  Збудник сибірки

  Bacillus anthracis(anthrax-вуглина) – велика грампозитивна нерухома паличка. У мазках із культур на рідкому середовищі сибіркові бацили виглядають довгими ланцюжками, кінці клітин обрубані, або злегка втягнуті, що надає ланцюгу форму бамбукової тростини з характерним колінчастим зчленуванням. В організмі тварин і людини, а також при культивуванні на живильних середовищах із нативним білком утворює капсулу.У зовнішньому середовищі – овальні спори. Родина:Bacillaceae Рід: Bacillus Вид: Bacillus anthracis

• 
  Слайд 5
  

  Капсульна форма Вас. Anthracis в мазках з культури

• 
  Слайд 6
  

  В Україні сибірка посідає першорядне місце .з 1920 -2014 роки на території України було зареєстровано 24951 спалах сибірки у тварин . Найбільшу кількість захворюваннь-реєстрували у Вінницькій (1943 випадки) , Одеській (1921 вип. ) ,найменше сибіркою тварини хворіли у Волинській 181 спалах , Івано-Франківській (241 спалах). На 2012 рік зареєстровано- Черкаська обл. 2 спалахи, Запорізька-1спалах Найбільша кількість випадків захворювань припадає на с/г тварин 89 %.ВРХ -63.9%,ДРХ-16.3%,Свині -4.7%,Коні -4.1%,норки 0.6%, дикітварини 10.4%.

• 
  Слайд 7
  

  Розповсюдженість сибірки Високо ендемічні / епідемічні Ендемічні Спорадичні Ймовірно безпечні Безпечні Недосліджені

• 
  Слайд 8

  Стійкість збудника узовнішньому середовищі

  Спорульована форма зберігається у грунті невизначений термін (до 100 років) Кип`ятіння знешкоджує спору за 30-45 хвилин Сухий жар (+120 оС) – 2 години Автоклав (+110-120 оС) – 10 хвилин

• 
  Слайд 9

  Резистентність Вас. anthracis

  Паличка чутлива до лізоциму, пеніциліну, хлортетрацикліну і левоміцетину. Антагоністами до неї є сальмонели, кишкова паличка, протей, стафілококи, актиноміцети. Пригнічує розмноження Вас. anthracis ризосфера деяких вищих рослин - конюшини, ревеню, пшениці, жита, часнику.

• 
  Слайд 10

  Шляхи та фактори поширення сибірки

• 
  Слайд 11

  Епідеміологіясибірки

  До сибіркидужесприйнятливі велика ідрібна рогата худоба, коні, верблюди. Вони єпотенційнимджереломзараженнялюдини. У тваринсибіркаперебігаєувигляді сепсису згеморагічнимзапаленнямшлункаі кишок, зтривалим проносом ігематурією. Людина заражається через подряпини, порізи, садна на шкіріпід час догляду за хворою твариною, її забою, при виконанніземлянихробіт, дужерідко - приспоживаннім'яса, або через повітря. Ризикузараженнянайчастішепіддаються пастухи, чабани, доярки, зоотехніки, працівникирізниць, м'ясокомбінатів, підприємств по переробцітваринноїсировини. Захворюваністьвищавлітку. Вона спорадична, спалахитрапляютьсядужерідко.

• 
  Слайд 12

  Патогенез хвороби

  Джерелом інфекції є хворі тварини, трупи загиблих, невпорядковані скотомогильники та ін. Факторами передачі збудника можуть бути контаміновані корми, вода, повітря, кровососи, обслуговуючий персонал, різні види тварин. Зараження тварин може бути аліментарним, через пошкоджені шкіру та слизові оболонки, укуси кровососів.

• 
  Слайд 13

  Симптоми та перебіг:

  Інкубаційний період триває 1-3 дні.Для сибірки характерною є злоякісна септична форма.Доброякісна карбункульозна форма притаманна тваринам з імунітетом, частіше ВРХ та коням.

• 
  Слайд 14
  

  Клінічні форми: *Локалізована (шкірна) 90-98% * Генералізована - легенева - кишкова >блискавичну або надгостру> гостру>підгостру>хронічну форми сибірки у свиней  За швидкістю перебігу розрізняють:

• 
  Слайд 15

  Патологічні зміни при сибірці

  Ураження лімфатичних вузлів на початковій стадії захворювання. Геморагічно – некротичні вогнища в лімфатичних вузлах при хронічному перебігу

• 
  Слайд 16

  Сибіркава виразка

  Виникаєчервоно-синюшнаплямка, яка швидкотрансформується у вузликідалі в пухирець. Останнійтріскаєіоголюєвиразкузтемно-коричневим дном іпіднятими краями. Вона вкриваєтьсячорним струпом. Таким чином утворюєтьсясибірковий карбункул. По йогопериферіївиникаютьновіпухирчики, якіповторюють той же шлях розвитку, внаслідокчого карбункул розширюється. Довкола карбункулу спостерігаютьсязапальнийбагряно-синюшний валик імасивний набряк тканин.

• 
  Слайд 17
  

  Якщопостукатиперкусійним молоточком по набряку, то з'являєтьсядраглистетремтіння (симптом Стефанського). Сибірковий карбункул не містить гною, не болить, супроводжуєтьсярегіонарнимлімфаденітом. Температура тіладосягає 39-40 °С. Хворіскаржаться на загальнуслабість, більголови. Загоювання карбункулу відбуваєтьсяповільно. Струп відпадає в кінці З-4-го тижня, на йогомісцізалишаєтьсярубець.

• 
  Слайд 18
  

  Шкіряна форма сибірки

• 
  Слайд 19
  

  Кишкова форма Людина вражається при споживанні погано приготованого м’яса, інфікованих збудником сибірки тварин. Кишкова форма супроводжується болем у животі, блюванням, кривавим проносом, парезом кишок. Можуть розвинутись перитоніт, набряк головного мозку, серозно – геморагічнийменінгоенцефаліт, інфекційно – токсичний шок, які стають причиною смерті.

• 
  Слайд 20
  

  Легенева форма Зараження відбувається при вдиханні повітря, що містить мікрочастинки забрудненого спорами грунту. Спори не мають запаху, смаку і кольору.   За даними Американської медичної асоціації, людина повинна вдихнути, принаймі, 2500 спор, щоб бути інфікованою. Легенева форма має перебіг тяжкої бронхопневмонії. З’являється відчуття стиснення за грудиною, задишка, біль у грудях під час дихання, сухий кашель з серозним, або серозно – геморагічним харкотинням.

• 
  Слайд 21
  

  * Бактеріоскопічний метод (мікроскопіямазків, зафарбованих за ГрамомізаОжешко). * Бактеріологічний метод (посів на МПА, КА і в МПБ, виділеннячистоїкультуриіїїідентифікація). * Алергодіагностика (постановка внутрішньошкірноїалергічноїпробизалергеномантраксином). * Експрес-діагностика (Реакціятермопреципітаціі за Асколі, РІФ). * Біологічний метод (інфікуванняпідшкірубілихмишей, морських свинок абокролівзподальшимвиявленнямзбудника в органах тварин). Методидіагностикисибірки:

• 
  Слайд 22
  

  Профілактикасибірки Для специфічноїпрофілактикизастосовуютьсуху живу вакцину СТІ ізживих спор авірулентногоштаму ( 1 млн. спор в 1 мл. вакцини). Застосовують для щеплення як свійських тварин, так і людей, які належать до груп ризику (працівники м'ясокомбінатів, підприємств по переробцішкіриівовни). Заходи неспецифічноїпрофілактикиполягають в ізоляціїі лікуванніхворихтварин. М’ясотварин, хворих на сибіркузнищують.Трупизагиблихтварині контамінованіоб’єкти (підстилка) спалюють, абозакопують у спеціальновідведеному скотомогильнику на глибину не менше 2 м. ізасипаютьхлорнимвапном.

• 
  Слайд 23
  

  Лікування * Застосовують сибірковий імуноглобулін. * Антибіотики (пеніцилін, тетрациклін) та сульфаніламідніпрепарати. У комплекс лікуваннясибірки повинна бути включена ідезінтоксикаційнатерапія: щоденнівнутрішньовеннівливаннярозчину "Трисоль" (для відновленняоб'ємуциркулюючоїкрові, зняттязадишки, ціанозу, спраги) здоданням 400 мл поліглюкіну, реополіглюкіну, а такожкортикостероїди.

• 
  Слайд 24