Презентация на тему "Травма голови"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  Травма голови

• 
  Слайд 2

  Цілі

  Представлення основ фізіології інтракраніальних структур. Констатація важливості обмеження вторинного ушкодження головного мозку. Проведення сфокусованого неврологічного обстеження. Стабілізація стану пацієнта й організація надання спеціалізованої допомоги.

• 
  Слайд 3
  

  У 90% випадків догоспітальна смерть при травмі настає в результаті ушкодження головного мозку. На травми легкого ступеня тяжкості припадають 75%. На травми помірного ступеня тяжкості припадають 15%. На тяжкі травми припадають 10%. Первинна мета лікування постраждалих із травмою головного мозку – уникнути вторинного ушкодження. Проведення оксигенації та підтримання артеріального тиску для перфузії головного мозку.

• 
  Слайд 4
  

  Після проведення первинного обстеження важливо виявити об’ємне утворення, що вимагає евакуації хірургічним шляхом. Виявлення методом КТ. Зв’язатися з центрами нейрохірургії. Із самого початку проконсультуватися з нейрохірургом.

• 
  Слайд 5
  

  Волосиста частина голови Велика втрата крові. Череп Оболонки головного мозку Великі венозні синуси твердої мозкової оболонки – масивна кровотеча. Артерії в епідуральному просторі Ушкодження внаслідок переломів. Найпоширеніше ушкодження: середньої менінгеальної артерії (скронева ямка). Дуже швидке погіршення стану пацієнта (венозна кровотеча із синусів твердої мозкової оболонки – повільніше погіршення стану). Мостові судини між головним мозком і твердою мозковою оболонкою – субдуральна гематома. Субарахноїдальний крововилив – забій головного мозку або ушкодження великих кровоносних судин і основі черепа.

• 
  Слайд 6
  

  Головний мозок Ліва півкуля Мовні центри – весь правобічний відділ і 85% лівобічного. Лобна частка Виконання цілеспрямованих дій, емоції, моторні функції, моторні функції домінантної по них півкулі. Тім’яна частка Функції сенсорних систем і просторова орієнтація. Скронева частка Пам’ять Потилична часка Зір. Стовбур головного мозку Середній мозок і міст Реагування на стимули. Довгастий мозок Контроль за кардіореспіраторною системою. Мозочок Координація рухів і рівновага.

• 
  Слайд 7
  

  Шлуночкова система Простори, заповнені ліквором. Присутність крові, підвищення внутрішньочерепного тиску. Внутрішньочерепні простори Килове випинання гачка головного мозку – серединної частини скроневої частки (тобто внаслідок виникнення епідуральної гематоми в скроневій ділянці). Іпсилатеральне розширення зіниці, пов’язане з контралатеральним геміпарезом, є класичним проявом килового випинання гачка.

• 
  Слайд 8

  Які існують анатомічні та фізіологічні впливи?

  Твердий, нееластичний череп, заповнений головним мозком, ліквором і кров’ю. Ауторегуляція мозкового кровообігу. Втрата ауторегуляторної компенсації при травмі головного мозку. Внутрішньочерепний крововилив справляє мас-ефект.

• 
  Слайд 9

  Фізіологія

  Внутрішньочерепний тиск Підвищення внутрішньочерепного тиску може призвести до зменшення церебральної перфузії та спричинити / посилити ішемію. Тиск понад 20 мм рт. ст. пов’язаний з поганими результатами. Доктрина Монро-Келлі Загальний об’єм внутрішньочерепного вмісту повинен залишатися постійним, оскільки череп не є еластичним. Венозна кров і ліквор можуть переміщатися, а коли всі їхні об’єми будуть переміщені, швидко збільшиться внутрішньочерепний тиск. Мозковий кровообіг При тяжкій травмі ауторегуляція, що підтримує мозковий кровообіг, неможлива. Вторинне ушкодження може виникнути внаслідок гіпотензії, гіпоксії, гіперкапнії, ятрогенної гіперкапнії. Зниження підвищеного внутрішньочерепного тиску (ВЧТ), підтримання внутрішньосудинного об’єму в нормі, підтримання середнього артеріального тиску (САТ) в нормі, відновлення нормальної оксигенації та нормокапнії.

• 
  Слайд 10

  Monro-Kellie Doctrine

  Ven. Vol. Art. Vol. Brain CSF Mass Arterial Volume Brain CSF Mass Venous Volume Art. Vol. Brain CSF Normal State – ICP Normal Compensated State – ICP Normal Decompensated State – ICP elevated

• 
  Слайд 11

  Cerebral Blood Flow

  CPP = MAP – ICP MAP constant + ICP increase = CPP decrease MAP decrease + ICP constant = CPP decrease Hypotension not tolerated with ICP increase MAP decrease + ICP increase = CPP critical

• 
  Слайд 12

  Autoregulation

  If autoregulation is intact, CBF is maintained with a mean BP of 50 to 160 mm Hg. Moderate or severe brain injury:Autoregulation often impaired Brain more vulnerable to episodes of hypotension  secondary brain injury

• 
  Слайд 13

  Glasgow Coma Scale

• 
  Слайд 14

  Шкала коми Глазго

  Відкриття очей Довільне – 4 бали. Як реакція на вербальний стимул – 3 бали. Як реакція на больове подразнення – 2 бали. Відсутнє – 1 бал. Мовленнєва реакція Пацієнт орієнтований – 5 балів. Сплутане мовлення – 4 бали. Словесна мішанина– 3 бали. Нерозбірливі звуки – 2 бали. Відсутня – 1 бал. Найкраща рухова реакція Виконання рухів за командою – 6 балів. Цілеспрямований рух у відповідь на больове подразнення (відштовхування) – 5 балів. Відсмикування кінцівки у відповідь на больове подразнення – 4 бали. Патологічне згинання у відповідь на больове подразнення – 3 бали. Патологічне розгинання у відповідь на больове подразнення – 2 бали. Відсутність рухів – 1 бал.

• 
  Слайд 15
  

  Decorticate Arms flexedand legs extended Decerebrate Arms extendedand legs extended

• 
  Слайд 16

  Класифікація травм головного мозку

  За механізмом Закриті: від ударів при швидкому та повільному русі Проникаючі: від вогнепальних поранень та інші

• 
  Слайд 17
  

  За морфологією: переломи черепа Перелом склепіння черепа Перелом основи черепа З витоком/ без витоку ліквору Із паралічем / без паралічу черепних нервів Вдавлений/ невдавлений Відкритий/ закритий

• 
  Слайд 18
  

  За морфологією: головний мозок Вогнищеві Дифузні Епідуральні (екстрадуральні) Субдуральні Внутрішньомозкові Струс головного мозку Множинні забої Гіпоксичні/ ішемічні ушкодження

• 
  Слайд 19

  Дифузна травма головного мозку

  Струс легкого ступеня тяжкості тяжкий, ішемічний інсульт Комп’ютерна томограма в нормі Дифузне ушкодження

• 
  Слайд 20

  Епідуральна гематома

  Пов’язана з переломом черепа. Класичний випадок: розрив середньої менінгеальної артерії. Сочевицеподібної/ двоопуклої форми. Наявність “світлого” проміжку. Може швидко спричинити смерть. Важливою є рання евакуація.

• 
  Слайд 21
  

  Килове випинання гачка Епідуральна гематома в скроневій ділянці

• 
  Слайд 22

  Субдуральна гематома

  Розрив вени / поранення головного мозку. Розвивається на мозковій поверхні. Розвиток / смерть унаслідок основної травми головного мозку. Рекомендується рання евакуація хірургічним шляхом, особливо при зміщенні серединних структур мозку на > 5 мм.

• 
  Слайд 23
  
• 
  Слайд 24

  Забій / гематома

  Ударні / протиударні ушкодження. Найпоширеніші в лобовій / скроневій частках. Як правило, прогресуючі зміни на комп’ютерній томограмі. Більшість пацієнтів, які знаходяться у свідомому стані, не оперуються.

• 
  Слайд 25
  

  Великий забій лобової ділянки зі зміщенням

• 
  Слайд 26
  

  Травма головного мозку легкого ступеня тяжкості 14-15 балів за шкалою коми Глазго. Вивчення історії хвороби. Виключення системних ушкоджень. Проведення неврологічного обстеження. Проведення рентгенографії залежно від показань. Визначення наявності в крові алкоголю / наркотичних засобів залежно від показань. Проведення КТ голови, якщо це вважатиметься за доцільне. Залежно від результатів, за пацієнтом спостерігають або його/її виписують

• 
  Слайд 27
  

  Травма головного мозку помірного ступеня тяжкості 9-13 балів за шкалою коми Глазго. Первинна оцінки проводиться так само, як і при травмі легкого ступеня тяжкості. Усім пацієнтам проводять КТ. Поступлення та спостереження. Часте проведення неврологічних обстежень. Проведення повторних КТ. При погіршенні стану пацієнта діють, як при тяжкій травмі голови.

• 
  Слайд 28

  Тяжка травма головного мозку

  3-8 балів за шкалою коми Глазго. Проведення оцінки та реанімації. Проведення інтубації для захисту дихальних шляхів. Проведення сфокусованого неврологічного обстеження. Часте проведення повторних оцінок. Виявлення супутніх ушкоджень.

• 
  Слайд 29

  Пріоритети

  Проведення первинного обстеження. Мінімізація ризику виникнення вторинного ушкодження головного мозку. Подача O2. Підтримання артеріального тиску (систолічного на рівні> 90 мм рт. ст.)

• 
  Слайд 30

  Як провести сфокусоване неврологічне обстеження?

  Кількість балів за шкалою коми Глазго Негайно проконсультуватися з нейрохірургом Зіниці Ознаки латералізації

• 
  Слайд 31

  Консервативне лікування

  Контрольована вентиляція Внутрішньовенне введення рідин Нормоволемія. Уведення ізотонічного розчину Мета: парціальний тиск вуглекислого газу в артеріальній крові, що становить 35 мм рт. ст.

• 
  Слайд 32
  

  Манітол Застосовується при появі ознак тенторіального вклинення. Доза: 1,0 г/ кг, внутрішньовенний болюс. Спочатку проконсультуватися з нейрохірургом. Інше – антиконвульсанти, седативні засоби, протипаралітичні препарати

• 
  Слайд 33

  Хірургічне лікування

  Ушкодження волосистої частини голови Можлива велика втрата крові. Застосування прямого тиску для контролю кровотечі. Іноді має місце тимчасове закриття рани.

• 
  Слайд 34
  

  Внутрішньочерепне об’ємне утворення При швидкому поширенні може бути небезпечним для життя. Негайнопроконсультуватися з нейрохірургом. Гіпервентиляція/ манітол. Проведення краніотомії постраждалим з критичною політравмою:транспортування постраждалого до нейрохірурга (в сільській/ малонаселеній місцевості).

• 
  Слайд 35

  Як діагностувати смерть головного мозку?

  Клінічні ознаки Додаткові обстеження 3 бали за шкалою коми Глазго. Відсутність зіничної реакції на світло. Відсутність стовбурових рефлексів. Відсутність спонтанного дихального зусилля. ЕЕГ: відсутність активності. Сканування головного мозку: відсутність кровообігу. ВЧТ> САТпротягом3 годин. Відсутність серцевої відповіді на атропін.

• 
  Слайд 36
  

  ©ACS Травми хребта та спинного мозку

• 
  Слайд 37

  Ключові запитання

  Коли підозрюють травму хребта? Як пересвідчитися в наявності або відсутності серйозної травми хребта? Як захистити хребет при проведенні оцінки та транспортуванні пацієнта? Як провести оцінку неврологічного статусу пацієнта?

• 
  Слайд 38

  Наступні ключові запитання

  Як виявити й усунути нейрогенний та спінальний шок? Як лікувати пацієнта з травмою спинного мозку й обмежити вторинне ушкодження?

• 
  Слайд 39

  Коли підозрюють травму хребта?

  Механізм травми. Втрата свідомості. Неврологічна симптоматика. Біль у хребті/ болючість хребта.

• 
  Слайд 40
  

  У 55% випадків травмується шийний відділ хребта. У 15% випадків – грудний відділ. У 15% випадків – попереково-крижовий відділ. У 10% випадків трапляється вторинний несполучений перелом.

• 
  Слайд 41

  Як пересвідчитися в наявності або відсутності травми хребта?

  Пацієнт у свідомому стані Можна припустити нестабільність хребта Наявність параплегії/ квадриплегії Виявлення перелому / підвивиху кістки Проконсультуватися з нейрохірургом / ортопедом на ранньому етапі

• 
  Слайд 42

  Скринінг з метою виявлення травми хребта

  Якщо пацієнт Якщонемаєболю в шиї або хребті, та вони не є болючими, якщо немаєболю або болючості при довільному русі, жодні подальші оцінки або рентгенографію проводити не потрібно, зніміть шийний бандаж. знаходиться у свідомому стані співпрацює спроможний зосередитися на шийному відділі свого хребта

• 
  Слайд 43
  

  Рентгенографія:рентгенограма в нормі Клінічні ознаки Результати неврологічного обстеження в нормі та у хребті немає болю та він не є болючим Увага! Дія препаратів, алкоголюта інші ушкодження можуть маскувати травму хребта

• 
  Слайд 44
  

  При змінах відчуттів Візуалізація всього хребта за допомогою рентгенографії. Отримання оглядових рентгенограм. Проведення КТ підозрілих або погано візуалізованих ділянок.

• 
  Слайд 45

  Рентгенографія шийного відділу хребта

  Рентгенографія в бічній проекції горизонтальним пучком дозволяє виключити переломи у 85% випадків. Поряд із цим, рентгенографія в передньо-задній проекції та в одонтоїдній позиції дозволяє виключити переломи в більшості випадків. Також може бути необхідним провести Рентгенографію шийно-грудного відділу в бічній проекції КТ кісткових компонентів МРТ

• 
  Слайд 46

  Рентгенографія шийного відділу хребта

  У 10% пацієнтів з переломом шийного відділу хребта виявляється вторинний, асоційований несполучений перелом хребта. Виявили одну аномалію? Шукайте іншу! У цій ситуації необхідно провести рентгенографічний скринінг усього хребта.

• 
  Слайд 47

  Як захистити хребет?

  Зафіксуйтевсе тілопацієнта, поклавши його на довгий спінальний щит і підклавши під пацієнта відповідний амортизаційний матеріал. Надягніть на пацієнта напівжорсткий шийний бандаж. Забезпечити захист необхідно в першу чергу, та лише потім починати обстеження.

• 
  Слайд 48
  

  Обстеження хребта ускладнюється при змінах відчуттів у пацієнта. Якомога швидше зніміть пацієнта зі спінального щита та переверніть пацієнта. У пацієнтів, які знаходяться в несвідомому стані, або в паралізованих пацієнтів швидко утворюються пролежні.

• 
  Слайд 49
  

  У, як мінімум, 5% пацієнтів з ушкодженнями спинного мозку в лікарні погіршується неврологічний статус.

• 
  Слайд 50

  Як провести оцінку неврологічного статусу?

  Неврологічний рівень Найбільш каудальний рівень з нормальними руховими та чутливими функціями. Руховий та чутливий рівні можуть відрізнятися один від одного. Чутливість з кожного боку може бути різною. Рівень з прив’язкою до кістяка: місце ушкодження хребта.

• 
  Слайд 51
  

  Повне ушкодження:рухові та чутливі функції нижче рівня ушкодження відсутні. Збереження будь-яких рухових або чутливих функцій нижче рівня ушкодження. Збереження чутливості в крижових сегментах може бути залишковою функцією. Неповне ушкодження:

• 
  Слайд 52

  Як травма впливає на оцінку / лікування?

  Недостатня вентиляція. Неточність результатів оцінки стану органів черевної порожнини. Прихований компартмент-синдром.

• 
  Слайд 53

  Як виявити / усунути нейрогенний шок?

  Пов’язаний з ушкодженням шийного / верхнього грудного відділу хребта. Гіпотензія та зменшення частоти серцевих скорочень. Лікування: рідинна реанімація та іноді атропін і вазопресорні засоби.

• 
  Слайд 54

  Як виявити спінальний шок?

  Це неврологічне, а не гемодинамічне явище. Виникає невдовзі після ушкодження спинного мозку. Зберігається протягом різного часу. Млявість і втрата рефлексів.

• 
  Слайд 55

  Як усунути / попередити вторинне ушкодження?

  Забезпечити достатні вентиляцію та оксигенацію. Підтримання артеріального тиску. При брадикардії може бути необхідним застосувати атропін. Метилпреднізолон.

• 
  Слайд 56

  Контроль гіпотензії

  Проведення оцінки для виявлення супутньої кровотечі. Можливий нейрогенний шок. Контроль за діурезом. Зупиніть кровотечу!

• 
  Слайд 57

  Внутрішньовенне введення метилпреднізолону

  Лише при закритій травмі. ©ACS Починають не пізніше, ніж через 8 годин з моменту заподіяння травми. Уводять у дозі 30 мг/ кгпротягом 15 хвилин. Уводять у дозі 5,4 мг/ кг протягом наступних 23-х годин, якщо введення почали максимум через 3 години з моменту заподіяння травми; 48-ми годин,якщо введення почали через 3-8 годин з моменту заподіяння травми.

• 
  Слайд 58

  Надання допомоги

  Якщо необхідно, проведіть допоміжну вентиляцію легенів. Належним чином зафіксуйте все тіло пацієнта. Не зволікайте з транспортуванням пацієнта!

• 
  Слайд 59

  Хто підлягає транспортуванню?

  Пацієнти з нестабільними переломами. Пацієнти з неврологічною симптоматикою. Не зволікайте з транспортуванням пацієнта!

• 
  Слайд 60
  

  Травма опорно-рухового апарата

• 
  Слайд 61

  Цілі

  Визначити принципи проведення оцінки стану пацієнта з травмою опорно-рухового апарата. Визначити пріоритети лікування. Визначити місце травми опорно-рухового апарата у політравмі.

• 
  Слайд 62

  Ключові запитання

  Як травми опорно-рухового апаратавпливають на результати первинного обстеження? Якими є пріоритети? Які принципи надання допомоги?

• 
  Слайд 63
  

  Яким чином змінюються результати первинного обстеження? Зовнішня кровотеча. Прихована втрата крові Переломи довгих кісток. Переломи кісток таза. A B D E C C

• 
  Слайд 64
  

  Три“З” Зупиніть кровотечу! Зашинуйте кінцівку. Зафіксуйте таз. Як проводити первинне обстеження?

• 
  Слайд 65
  

  Дозволяє уникнути подальших втрати крові й ушкодження. Може допомогти у відновленні або підтриманні перфузії. Полегшує біль. Навіщо потрібне шинування? Важливе при проведенні оцінки. Не зволікайте!

• 
  Слайд 66
  

  Масивна артеріальна кровотеча Застосувати прямий тиск. Правильно накласти турнікет. Накласти затискач, якщо судина видима. Репозиціонувати та зашинувати зруйновану кістку. Травма з розчавленням тканин Клінічні наслідки ушкодження м’яза, що можуть спричинити гостру ниркову недостатність. Комбінація прямого ушкодження м’яза, ішемії та загибелі клітин із вивільненням міоглобіну. Може бути як безсимптомною, так і спричинити гостру ниркову недостатність і ДВЗ-синдром. За допомогою інтенсивного внутрішньовенного введення рідин кількість сечі підтримують на рівні 100см3 на годину. Які ушкодження можуть бути небезпечними для життя?

• 
  Слайд 67
  

  Відкритий перелом і ушкодження суглобів Фіксація, антибіотики, хірургічна операція. Травматична ампутація, ушкодження судин Накладення турнікету (якщо його не знімати протягом 6 годин,це спричинить загибель м’яза). Репозиціонування, шинування. Компартмент-синдром Тиск у кістково-фасціальному футлярі призводить до ішемії та некрозу. Фактори ризику: переломи великої гомілкової кістки та кісток передпліччя, стискання при фіксації, тяжкі ушкодження тканин з їх розчавленням, тривале стискання кінцівок ззовні, реперфузійні ушкодження, опіки, надмірне фізичне навантаження. Які ушкодження можуть призвести до втрати кінцівки?

• 
  Слайд 68
  

  Репозиціонувати перелом(-и). Зашинувати перелом(-и). Провести оцінку шляхом проведення доплерографії. Проконсультуватися (час є критичним). Розглянути можливість проведення ангіографії. Як провести оцінку ушкодження судин і усунути його?

• 
  Слайд 69
  

  Механізм травми. Сили, задіяні в процесі. Пов’язані чинники. Час заподіяння травми. Локалізація травми. Про що потрібно знати, щоб краще провести оцінку?

• 
  Слайд 70
  

  Накласти відповідну шину. Промити/ санувати рану (одразу або пізніше). Необхідно врахувати фактор часу. Проконсультуватися з ортопедом. Як діяти при відкритих переломах?

• 
  Слайд 71
  

  Оглянути Промацати Вислухати Вторинне обстеження Для чого?

• 
  Слайд 72

  Для чого?

  Що перевіряється при огляді Що перевіряється при пальпації Деформація. Біль. Болючість. Рана (рани). Наявність крепітації. Наявність шкірних клаптів. Наявність неврологічної симптоматики. Пульс. Що слухають Доплерівські сигнали. Шуми.

• 
  Слайд 73
  

  Рентгенографію яких ділянок необхідно провести? Вторинне обстеження Будь-якої підозрілої ділянки. Двох суглобів, один з яких розташований вище, а інший – вище перелому. Коли проводити рентгенографію? Коли показники гемодинаміки пацієнта в нормі.

• 
  Слайд 74
  

  Коли проведення рентгенографії має бути відкладене? Вторинне обстеження Якщо спершунеобхідно зайнятися ушкодженням, небезпечним для життя. Якщо транспортування пацієнта відкладається.

• 
  Слайд 75
  

  Переломи великої гомілкової кістки та кісток передпліччя. Ушкодження судин і кісток. Стискання при фіксації за допомогою тугих бинтових або гіпсових пов’язок. Тяжке ушкодження м’яза з його розчавленням. Опіки Які ушкодження можуть спричинитикомпартмент-синдром?

• 
  Слайд 76
  

  Біль. Парестезія. Збліднення. Параліч. Ослаблення пульсу (пізніше). Як виявити компартмент-синдром? Тканинний тиск від > 35 до 45 мм рт. ст.

• 
  Слайд 77
  

  Приховані переломи. Ушкодження судин. Компартмент-синдром. Незначні ушкодження. Пригнічення зсідання крові. Зміна відчуттів. Які існують приховані проблеми?