Содержание
-
Аналіз віршу “Господи,гніву пречистого”
Підготували Студентки групи ЕП-2 Коледжу економіки і технологій ЧНТУ Рекун Яна і Руденок Катерина
-
Василь СтусФілософська лірика митця
Ми ще повернемось, обов'язково повернемось, бодай – ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні. В. Стус
-
«Господи, гніву пречистого»
Господи, гніву пречистого благаю — не май за зле. Де не стоятиму — вистою. Спасибі за те, щомале людськежиття, хочнадією довжуйого в віки. Думою тугурозвіюю, щоббув я завждитакий, яким мене мативродила і благословила в світи. І добре, що не зуміла мене відбідивберегти.
-
Надзвичайноюжиттєвоюнезламністюі силою духу сповненітакі рядки вірша Василя Стуса «Господи, гніву пречистого…»:
«Господи, гніву пречистого благаю — не май за зле. Де не стоятиму — вистою. Спасибі за те, щомале людськежиття, хочнадією довжуйого в віки. Думою тугурозвіюю…»
-
Ліричний герой цієїпоезії – сам поет, бовін добре знав, якиййомусудився шлях, вінпередчував свою загибельібув до неїготовий. Більше того, Василь Стуссамостійнообравсобіцей шлях, якийпередбачавтрагічну долю. Вінблагав Бога:
«…щоббув я завждитакий, яким мене мативродила і благословила в світи. І добре, що не зуміла мене відбідивберегти».
-
Починаєтьсяцяпоезія словами про те, що автор не боїтьсясмерті. Та й в кінцівірша поет повторює, що смерть – це не так вжей погано. Знаючибіографіюпоета, можнасказати, щозісмертю Василь Стуссподівався на те, щопісля того, як вінпокинецейсвіт, вінврешті-рештзможеповернутися до рідного краю. Так воноісталося: до України поет повернувсялишепіслясвоєїсмерті, діставшисьрідноїземлі, якоювінмариві жив, любов до якоїбуласенсомйогожиття.
-
У вірші автор говорить про власну силу йнезламність: «Де не стоятиму — вистою». Вінпоказує свою непідвладністьобставинам, непорушністьпринципів за жодних умов. Тільки так можназберегтиморальнуповноцінність.
-
У Богові та матеріСтусбачитьдуховнихпровідників, котрівизначаютьвнутрішнєобличчялюдини. Адже для двобоюз державою смертіпотрібнанезаплямована душа. Сила народжується у випробуваннях.
-
Стоїчнаімужняпоезія Василя Стуса «Господи, гніву пречистого…» стверджуєвпевненість героя в тому, щовінзможе не зрадитисвоїхпереконаньі самого себе, зможевистояти у будь якихіспитах, інавіть смерть його не страшить. Вінсвідомойде на загибельзаради того, щоб стати прикладом боротьби за людську силу духу ігідністьсвого народу, заради того, щобвідкрити людям очі на правду їхіснування.
-
Василь Стус – надзвичайнаособистість. Знайомлячисьзйоготворчим та життєвим шляхом, ми переконуємось, щоцелюдина, гіднаповаги та захоплення. Талановитий поет, він все своєжиття у будь-якихобставинах не втрачавлюдськоїгідності, Василь Стус – це приклад людиниізнезламнимизалізними принципами, надзвичайнимпочуттямсправедливості, прагненням до волі та уболіванням за свій народ, за свою ріднукраїну.
-
Дякуємо за увагу)*
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.