Содержание
-
Кровотеча та крововтрата. Переливаннякрові та кровозамінників.
-
Кровотеча ( Haemorrhagia ) – виливкрові за межісерцево-судинноїсистеми. Кількістькрові в організмілюдини становить приблизно 7 % маситіла – близько 5 л.
-
Класифікація кровотеч І. За етіологією. Кровотеча внаслідок механічного ушкодження стінки судини або серця ( haemorrhagia per rhexin ). Кровотеча внаслідок порушення цілості стінки судин патологічним процесом ( haemorrhagia per diadrosin ) – арозивна кровотеча. Кровотеча внаслідок порушення проникності стінки судин ( haemorrhagia per diapedesin ) – діапедезна кровотеча. Різкі зміни артеріального тиску і зниження здатності крові згортатися. ІІ. Залежно від місця виливу крові. 1. Зовнішні (з рани, в порожнину порожнинного органу). 2. Внутрішні (в порожнини або тканини). При кровотечі в тканини кров може дифузно інфільтрувати їх; це називається крововиливом. Якщо кров розсуває тканини, утворює порожнину, виникає обмежене скупчення крові в тканинах, яке називається гематомою. ІІІ. Залежно від часу виникнення. Первинні. Вторинні. А. Ранньою вторинною вважається кровотеча, яка виникає вдруге в перші години – добу (до 48 год.) після первинної. Б. Вторинна пізня кровотеча виникає через 2 доби з часу ушкодження. IV. Залежно від ступеня вираженості клінічних симптомів. Неприховані (явні, профузні). Приховані. V. За видом ушкодженої судини. Артеріальні. Венозні. Капілярні. Паренхіматозні. VI. Щодо кількості кровотечі бувають одноразовими та повторними. VII. Окремі види кровотеч. кровотеча, що виникла внаслідок крововиливу в грудну порожнину, називається haemothoraxу порожнину перикарда – haemopericardiumу черевну порожнину – haemoperitoneumу порожнину суглоба – haemoarthrosisу порожнину черепа, у тканини з утворенням порожнини haematomaкровотеча з носа називається epistaxis із шлунка у вигляді блювання «кавовою гущею» - haematemesis, у вигляді «дьогтеподібного калу» - melena з легенів (криваве харкотиння) – haemoptoe, з сечових шляхів – haematuriaз жіночих статевих органів - metrorrhagia, mennorhagiaз прямої кишки – haemorrhoaea. VIII. Залежно від величини і форми крововиливи мають такі назви: дрібні – petechiae, більш значні - ecchymoses, у вигляді смуг - vibices, великі синці з розпливчастими краями - suffusio, suggillatio.
-
Симптоми кровотечіІ. Місцеві симптоми. Явні кровотечі: наявність зовнішньої кровотечі; кровохаркання при легеневій кровотечі блювота кров ‘ ю або “кавовою гущею” при кровотечі зі стравоходу або шлунку; Кровотеча з шлунку, ДПК та жовчовивідних шляхів – melena ; к ровотеча з нирок – haematuria ; 2. Внутрішні приховані кровотечі виявлення крові, яка витекла; Зміна функцій пошкоджених органів. Діагностична пункція, ендоскопія, ангіографія, УЗД, рентгенівські дослідження, КТ, МРТ. ІІ. Загальні симптоми Класичні ознаки кровотечі: Бліді вологі шкірні покриви; Тахікардія Зниження АТ 2. Скарги пацієнта: Слабкість Запаморочення Відчуття нестачі повітря Потемніння та мерехтіння в очах Сухість у ротовій порожнині, спрага, нудота Страх смерті, серцебиття 3. Дані об ’ єктивного дослідження: Бліді шкіряні покриви, холодний липкий піт, акроціаноз Гіподинамія Загальмованість та інші порушення свідомості Тахікардія, ниткоподібний пульс Зниження АТ Задишка Олігурія ІІІ. Лабораторні показники Кількість еритроцитів (норма – 4-5х10 12 /л) Вміст гемоглобіну (норма – 125-160 г/л) Гематокрит – відношення формених елементів крові до плазми (норма – 44-47 %) Питома вага крові (норма – 1057 – 1060 ОД) При кровотечі значення вищенаведених показників знижується.
-
-
-
-
-
Самостійна зупинка кровотечі є захисною реакцією організму з утворенням тромбу і закриттям ним дефекту судини. З ушкоджених тканин і клітин крові утворюється фермент тромбопластин, який разом з іонами кальцію перетворює неактивний протромбін на активний тромбін. Тромбін діє на фібриноген, який перетворюється на фібрин (нерозчинний білок). Фібрин є основою для утворення згустків крові – тромбів, які закривають дефект судин, таким чином відбувається зупинка кровотечі.
-
Способи зупинки кровотечіІ. Тимчасові Підвищене положення кінцівки. Максимальне згинання кінцівки в суглобі або її відведення. Накладання стискувальної пов язки. Туга тампонада рани. Накладання затискача на судину. Пальцеве притиснення судини в рані. Пальцеве притиснення судини на її протязі. Накладання джгута Тимчасове шунтування.ІІ. Остаточні 1. Механічні методи остаточної зупинки кровотечі: - перев язка судини в рані; - прошивання судини з перев язкою її в рані; - перев язка судини на її протязі; - прошивання судини з перев язкою на її протязі; - судинний шов; - пластика судин; - обколювання судин. 2. Фізичні методи зупинки кровотечі - термічні чинники – тепло і холод. - діатермокоагуляція тампони, змочені у гарячому (50-60 0 С) ізотонічному розчині натрію хлориду. 3. Хімічні методи зупинки кровотечі - застосування препаратів, які підвищують здатність крові згортатися: внутрішньовенне уведення 10 % розчину хлориду кальцію – 10-20 мл 2 рази на добу, внутрішньом язове уведення 1 % розчину вікасолу – 1-2 мл 3-4 рази на добу, внутрішньом язове або внутрішньовенне уведення 12,5 % розчину етамзилату (дицинону), внутрішньовенне уведення 5 % розчину амінокапронової кислоти – 100-200 мл 1-2 рази за добу; - місцеве застосування судинозвужувальних препаратів на слизові оболонки шляхом аплікації або в поєднанні з анестетиком (0,1 % розчин адреналіну гідрохлориду); - застосування препаратів, які підвищують в язкість крові (5 % розчин натрію хлориду, 40 % розчин глюкози внутрішньовенно); застосування препаратів, які скорочують непосмуговані м язи тим самим здавлюючи судини органів (пітуїтрин по 5-10 ОД). 4. Біологічні методи зупинки кровотечі - тампонада рани шляхом використання живих тканин; - здійснюється резекція або видалення органа; - застосування крові та її препаратів; - місцеве застосування кровоспинних препаратів із крові, плазми, сироватки: гемостатична губка, тахокомб
-
Групи крові людиниГрупа крові людини є генетично зумовленою біологічною ознакою і визначається тим набором антигенів, які є у формених елементах крові і білках плазми даного індивіда. Ізосерологічні властивості крові визначаються наявністю аглютиногенів у еритроцитах і аглютинінів у плазмі крові. У разі взаємодії однойменних аглютиногенів еритроцитів однієї людини з аглютинінами плазми (або сироватки) іншої людини відбувається склеювання еритроцитів, тобто реакція ізогемаглютинації.
-
На сьогодні у всьому світі виділені 4 групи крові. Група І (0) - в еритроцитах немає аглютиногена, а в плазмі (сироватці) є аглютиніни αβ. Повна формула І (0)αβ. Група II (А)β - в еритроцитах містяться аглютиноген А, в сироватці - аглютинін β. Група III (В)α - в еритроцитах міститься аглютиноген В, а в сироватці - аглютинін α Група І V (АВ) - в еритроцитах містяться аглютиногени А і В, а в сироватці аглютиніні немає. лід зауважити, що серед людей з II та IV гр. є підгрупи по аглютиногену А: А1 - 95%; А2 - 5%. Таким чином, (умовно) можна вважати, що існують шість груп крові. В даний час прийнято позначати порядкове розпреділення груп крові римськими цифрами та по вмісту аглютиногенів в еритроцитах, які позначаються великими літерами А, В та О. Серед населення планети, відмічено наступна частота розпреділення людей по груповій належності: І (0) ІІА) ІІІ(В) І V (АВ) 41% 38% 18% 3%
-
Методи визначення групової належності кровіПо стандартним сироваткам Вимоги до стандартних сироваток: сироватка повинна бути прозорою без ознак гниття; на кожній ампулі повинна бути позначка групи (0,А.В); титр сироватки повинен бути не нижче 1:32; (вказується також термін придатності та місце виготовлення); маркіровка сироваток I (0) - на етикетці полос немає II (А) - дві полоси синього кольору III (В) - три полоси червоного кольору І V (АВ) - чотири полоси жовтого кольору Температура зберігання 4-10°С. Перші ознаки аглютинації повинні появлятися через 30 сек. при температурі 15-25°С. Методика визначення: На спеціальній тарілці (з 6-тю луночками) наносять по краплині сироватки І, II, III груп крові двох різних серій, поряд крапля крові, що досліджується. Співвідношення крові до сироватки 1:10(1 частина крові, 10 частин сироватки – щоб зберегти необхідний титр антитіл). Змішують ці дві краплини (аглютинація повинна настати через 30 сек.). Холодова панаглютинація (температура нижче 17-18°С ). Відмінності від справжньої: наступає пізніше, чим при істинній (5-15 хв.) При енергійному покачуванні або додаванні 0,9% N aCl - 1-2 краплі аглютинація зникає. При всіх сумнівних показах аглютинації необхідно перепровірити групу крові
-
Результати: - І група - якщо аглютинації в І, II, III луночках не наступає; - II група - аглютинація наступила в луночках І та III гр., але не наступила в лунці II гр. - група ІІ(А); - III група - аглютинація з сироватками І та II гр. - група Ш(В); - IV група - аглютинація з сироватками всіх 3-х груп - група IV (АВ); - для виключення неспецифічної аглютинабільності еритроцитів, необхідне додаткове визначення із стандартною сироваткою IV групи. Відсутність аглютинації з цією сироваткою підтверджує IV групу крові. Можливі помилки: Для виключення недогляду за істинною аглютинацією слід: Використовувати стандартні сироватки з високим титром аглютинінів (1 : 64). Брати кров, що визначається в 5-10 раз менше ніж стандартної сироватки. Догляд за аглютинацією проводити не менше ніж 5 хвилин. Температура 15-25° С в добре освітленому приміщенні.Визначення по стандартним еритроцитам Методика визначення: з вени хворого беруть 3-4 мл. крові в пробірку та центрифугують, на тарілку в лунки (згідно позначок груп) наносять по краплині сироватки реципієнта, до кожної лунки додають по краплі стандартних еритроцитів в 10 раз менше об'єму сироватки. Можливі 4-ри варіанти реакції аглютинації : - аглютинація відсутня з еритроцитами І групи і визначається з еритроцитами ІІ (А) і ІІІ(В) - досліджувана кров І(0) групи. аглютинація відсутня з еритроцитами І(0) та ІІ(А) і визначається з еритроцитами ІІІ(В) - кров, що досліджується, - ІІ(А). аглютинація відсутня в еритроцитах І іIII та визначається з еритроцитами ІІ(А) - група ІІІ(В). аглютинація відсутня з еритроцитами І(0), ІІ(А), ІІІ(В) - кров, що визначається - IV групи (АВ).Визначення груп крові по системі А. В. О. за допомогою моноклональних антитіл анти-А та анти-В (цоліклони анти-А та анти-В) Цоліклони анти-А та анти-В використовують для визначення групи крові замість стандартних гемаглютинуючих сироваток. Виготовляються з мишиних антитілоутворюючих В-лімфоцитів з клітинами мишиної мієломи. Це є розведена асцитична рідина мишей, що містить імуноглобулін М проти антигенів А та В. Методика визначення температура 15-25°С на тарілку наносять по 1 краплі цоліклона анти-А і анти-В поряд наносять по 1 краплі крові (в 10 раз менше краплі цоліклона), змішують. спостерігають 2,5 хв. реакція настає через 3-5 сек. Можливі варіанти : аглютинація відсутня з цоліклоном анти-А і анти-В (кров не містить аглютиногенів А і В) – кров І(0αβ) групи; аглютинація утворюється з цоліклоном анти-А - кров містить аглютиноген А – кров ІІ (Аβ ) групи; аглютинація утворюється з цоліклоном анти-В - кров містить аглютиноген В – кров ІІІ(Вα) групи; аглютинація утворюється з цоліклонами анти-А і анти-В - кров IV (АВ0) групи.
-
-
-
Визначення крові на Rh -фактор85% людей мають в еритроцитах антигенний фактор, що називають резус фактором - Rh (+). Решта - 15%, не мають в крові Rh -фактора - Rh (-). У резус-системі наявний генний комплекс із шістьма антигенами ( D, C, E, d, c, e ), пов язаними в одній парі хромосом. Під час гемотрансфузій найчастіше спричинює імунізацію антиген D ( Rho ). Доведено, що в еритроцитах 85 % осіб, названих резус-позитивними ( RH +), наявний антиген D, а в інших 15 % - резус-негативних – антиген D відсутній. При повторному переливанні крові Rh ( +) — Rh (-) - виникає тяжка посттрансфузійна реакція, що може призвести до смерті. При вагітності - до викидишу. Кров, щодосліджують, беруть в сухупробірку без стабілізатора (2-3 мл). З дна пробірки (згусток) беруть завись еритроцитів (5-10%). На чашку Петрінаносять по 2 краплісироваткиантирезус (2-х серій) і до них додають по 1 краплинізависідосліджуваноїкрові. Змішуютьїх, чашку Петріпоміщають на 7-10 хв. на водяну баню при температурі 45°С. Якщо кров аглютинуєтьсяобомасеріямисироватки - антирезус - то кров Rh (+).
-
На чашку Петрінаносять 1 краплюсироваткикрові (хворого, якомупереливають кров) та маленькукраплинукрові, щопереливають хворому (у співвідношенні 1 : 10). Краплізмішують та ставлять на водяну баню (10 хв.) при t 42-45° С. Якщо наступила аглютинація - кров несумісна по Rh -фактору, їїпереливатинеможна. Таким чином для переливаннякровінеобхідно провести - 5 проб на сумісність. 1. Проба на сумісність за системою А.В.О. 2. Визначеннягрупикрові донора і реципієнта за системою А.В.О. - групованалежність (кров з пальцяабовенивизначається по стандартнимсироваткам, стандартнимеритроцитам та моноклональнимицоліклонами). 3. Проба на індивідуальнусумісність проводиться при t - 22-25° С (17-25° С). Методика. З вени хворого беруть кров (2-3 мл) в пробірку з 0,3 мл 6% цитрата N a. Центрифугують і берутьсироваткуреципієнта і змішують з краплиноюкрові (1к : 10с) Нагляд 5 хв. Якщоаглютинаціїнемає - кров сумісна по системі АВО. 4. Проба на біологічнусумісність. Методика. Перші 75 мл вливаютьструйно в 3-ри прийоми по 25 мл з інтервалом 3-5 хв. Появаознакгемолітичного шоку (нудота, блювота, різкепогіршення стану) - є протипоказом для переливаннякрові. 5. Проба на Rh -належність хворого і донора. Проба на індивідуальнусумісність по Rh -фактору.
-
-
ПОКАЗИ ТА ПРОТИПОКАЗИ ДО ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІПокази до переливання крові визначаються необхідністю: заміщенням втраченої крові (субституція); активації захисних сил організму (стимуляція); зменшенням інтоксикації (дезінтоксикація); підвищення згортання крові для зупинки кровотеч.
-
АбсолютніпоказиАбсолютними показами є такістани, при якихвикористаннясуцільноїкровінеможливозамінитиіншими методами лікування, а відмовавідпереливаннякровіможепризвести до різкогопогіршення стану хворого абоможенавітьпризвести до смертіпацієнта. До таких станіввідносяться: гостракрововтрата (понад 21 % ОЦК); травматичний шок ІІ-ІІІ ст.; тяжкітравматичніоперації; хворобикрові.
-
Відносні показиАнемія ( Hbнижче 80 г/л, Htнижче 30 %) Передопераційна підготовка Хронічне малокрів ’ я Інтоксикації при гнійно-септичній патології Кровотеча, що продовжується Порушення згортальної системи крові Зниження імунного статусу організму Деякі отруєння
-
Протипокази до переливання кровіІ. Абсолютні протипокази - гостра серцево-легенева недостатність (набряк легенів). Однак при значній крововтраті та травматичному шоці ІІ-ІІІ ст. абсолютних протипоказів до переливання крові не існує, кров слід переливати завжди. ІІ. Відносні протипокази. Свіжі тромбози та емболії Важкі порушення мозкового кровообігу ІХС Септичний ендокардит Міокардити з недостатністю кровообігу ІІІ ст. Важкі функціональні порушення печінки та нирок Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. Алергічні захворювання (бронхіальна астма, полівалентна алергія) Гострий та дессименований туберкульоз Ревматизм
-
Ускладнення при переливанні кровіУскладнення, що обумовленні помилками при серологічній підготовці до переливання крові Ускладнення, що викликані помилками в техніці переливання крові та асептики Ускладнення, що викликані недостатнім обстеженням крові донора Ускладнення з неправильним визначенням термінів зберігання Ускладнення, пов'язані з сенсебілізацією реципієнта Анафілактичний шок Цитратний шок
-
Компоненти крові1.Еритроцитарна маса 2.Еритроцитарна завись 3.Відмиті та заморожені еритроцити 4.Тромбоцитарна маса 5.Лейкоцитарна маса 6.Плазма крові ( заморожена, висушена, ( ліофілізована, нативна )
-
Препарати крові1.Альбумін 2.Протеїн 3.Коректори згортання крові 4.Кріоприципітат 5.Протромбіновий комплекс 6.Фібриноген 7.Тромбін 8.Плівка фібринова ізогенна 9.Тампон біологічний гемостатичний10.Губка фібринна ізогенна
-
Кровозамінники гемодинамічної діїЖелатіноль – 8 % розчин частково гідралізованого желатину. Молекулярна маса становить 20000-40000. Оксіетилькрохмаль (6 %) – молекула крохмалю. Молекулярна маса від 10000 до 2500000. Полівінол – 2,5 % полівініловий спирт.
-
Кровозамінники дезинтоксикаційної діїПоліглюкін - препарат декстрана, що використовується при шоках різних видів і при гострій крововтраті. Це полісахарид бактеріального походження (продукується бактеріями LeuconstacMesenteroides ).Його молекулярна маса наближається до альбуміна - 68 000 - що забезпечує нормальне колоїдно-осмотичний тиск. Терапевтична ефективність як протишокового засобу є його середньомолекулярна фракція декстрана з молекулярною масою 70 000. Препарат відновлює центральну гемодинаміку. Показання до застосування: Травматичний шок. Гостра крововтрата Гостра циркуляторна недостатність. 2. Реополіглюкін - препарат низькомолекулярного декстрану з молекулярною масою 30 000 - 40 000. Основна дія - дезагрегація формених елементів крові. Доцільно використовувати при станах з порушенням мікроциркуляції в периферичних судинах. Дія : збільшує об'єм ОЦК ; 1 г препарату зв'язує 20-25 мл води; циркуляція в судинному руслі 2-3 доби. Нирками майже не виводиться, а розщеплюється в органах ретикулоендотеліальної системи до глюкози. 3. Полідез - розчин низькомолекулярного полівінілового спирту 3-х % розчину. Молекулярна маса - 10 000. Дія - адсорбуюча. Склад: 30 г полівінілового спирту NaCl - 9 г H2O - 1 л ( апірогенна ) 60-80% виводиться за першу добу через нирки. 4. Амінопептід, аміноплазмаль, гепасол - розчини амінокислот та нижчих пептидів. 5. Розчин Рінгера-Локка – розчин електролітів. 6. Осмодіуретіни : Маннитол, Манніт - ліофілізована маса. Дія: - підвищує осмотичний тиск плазми і знижує реабсорбцію Н2О. - йде виділення великої кількості Н2О. Не впливає на клубочкову фільтрацію. Йде значне виділення Na та незначне - К. 7. Натрія гідрокарбонат - (NaHCO3) - pH - 5% - 8,1 - використовується для ліквідації ацидозу Ускл.( Осл.) - Алкалоз 8. Інтраліпід - Емульсія соєвого масла (р. 0,1-0,5 мкм) 10% та 20%. Енергомісткість 1000 та 2000 ккал/л Ліпофундін - 20% емульсія соєвого масла (р. 1 мкм) Енергомісткість - 2100 ккал/л. 9. Глюкоза - (вик. для компенсації енергозатрат) 5%,10%,20%,40% Фруктоза - (метаболізм в печінці) її засвоєння не залежить від інсуліну 5%,10%,20%. Сорбітол - (багатоатомний спирт) - засвоюється розщепленням в печінці (вик. при діабеті) - 5% р-н.
-
-
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.