Содержание
-
Лекція 6. Нанотехнології у їжі
-
Нанотехнологічний бум, що вибухнув в останні роки, сьогодні охоплює ледь не всі галузі промисловості. Сплави, кераміка, нові матеріали різного призначення, каталізатори, ліки, енергетичні установки, електроніка - скрізь знаходиться нанотехнологічний слід. Харчова промисловість не стала виключенням. І хоча дослідження в цій області ще не на слуху, підготовка до впровадження нанотехнологій у харчові виробництва йде дуже активно. Сьогодні близько 200 компаній у різних країнах ведуть дослідження і розробки в області створення "нанопродуктів". Однак переважна більшість розробок поки знаходиться на початкових лабораторних етапах. Тим цікавіше довідатися, які нанотехнологічні добавки знайдуть своє місце у харчовій індустрії.
-
Перші публікації відносно нанотехнологій у харчових галузях з'явилися лише наприкінці XX — початку XXI століття. А зараз їхня кількість наростає подібно до лавини. Якоюсь мірою це запізнення можна пояснити відомим і цілком зрозумілим консерватизмом ринку харчових продуктів, твердими стандартами виробництв і високими вимогами до якості продукції. Дійсно, харчова безпека наноматеріалів поки що недостатньо вивчена. Та й з погляду промисловості висока дисперсність харчового продукту — не завжди благо. Якщо, приміром, подрібнити борошно, цукрову пудру або розчину каву до нанорівня, то скільки ж коштовного "пилу" полетить при розфасовці продукту?!
-
Наночай Що буде, якщо, скажемо, звичайний чай подрібнити до нанопорошка? Виявляється, це питання вже переведене в практичну площину. У патентах описані нанопорошки і емульсії рослин, традиційно уживаних в їжу, у тому числі зеленого чаю, а також нанодисперсії прополісу у виді порошку або таблеток. Виявляється, антиоксидантна активність зеленого чаю при розмірах часток менше 1000 нм сторазово перевищує таку в тих же сортах при звичайному ступені помелу. (Цікаво, скільки такої нанозаварки потрібно класти в чайник? Напевно, економія вийде божевільна.)
-
На прилавках голландських магазинів нещодавно з’явилося вино Nano Wine. При кімнатній температурі Nano Wine має смак фруктового вина з винограду мерло, проте при зміні температури смак і запах напою змінюються в сторону земляних відтінків. Таким чином, купуючи одну пляшку вина. можна догодити відразу декільком людям з різними смаками: любителям каберне, піно нуар, к‘янті. Досягається це за рахунок зміни властивостей молекулярних сполук, які надають вину його властивостей. До вина додається докладна інструкція, що розповідає, скільки часу та при якій потужності мікрохвильової печі потрібно нагрівати вино, щоб воно отримало ту чи іншу властивість.
-
За допомогою нанокапсул, що містять жир тунця, виробники збагачують хліб марки Tip Top Bread жирними кислотами омега-3. Також в закордонних магазинах можна придбати молоко з наночастинками, що дозволяє швидше засвоювати кальцій, і напої з наночастинками антиоксидантного зеленого чаю. Одна з найбільш доступних на сьогоднішній день сфер використання технологій — упаковка, за рахунок якої продукти довгий час будуть залишатися свіжими поза холодильником, або наноупаковка, яка змінює колір після закінчення терміну придатності продукту. Також планується в майбутньому покривати овочі та фрукти для захисту від бруду нешкідливою та позбавленою смаку наноплівкою, яка розкладається в шлунку, передає ІА «Казах-Зерно».
-
Виростибіфштекс на кухні «Батьконанотехнологій» — американськийінженерЕрікДрекслер — бачить в наночастинкахвеличезнийпотенціал для гастрономії. На минулорічномуміжнародномунауковомуфорумі в Москвівінрозповів про системи, засновані на нанотехнологіях, якізможутьвироблятисвіжуїжуцілийрік прямо вдома. Таким чином можна буде отримуватиовочі, зерно та навітьм’ясо. «Цяїжа буде виходити з клітин, щоростутьпевними структурами в рослинах і тваринах. Клітиниможна буде «умовити» — запрограмуватирости за цими самими структурами де завгодно. Домашні «вирощувачіїжі» дозволять людям їсти те, що вони зазвичайїдять, нікого не вбиваючи», — описуєрайдужніперспектививчений.
-
Молекуля́рна гастрономія, або молекулярна кухня — наукова дисципліна, пов'язана з вивченням фізико-хімічних процесів, які відбуваються під час приготування їжі.Вивчає механізми, відповідальні за перетворення інгредієнтів під час приготування їжі, а також соціальні, художні і технічні компоненти, кулінарні і гастрономічні явища в цілому з точки зору наукового погляду.
-
Приклад продукту молекулярної кухні: сире яйце, зварене при низькій температурі (64°C) упродовж двох годин, перетворюється на желеподібну масу.
-
Теоретиком і основоположником молекулярної кухні був професор фізики Оксфордського університету Ерве Тіс, який на початку 90-х років минулого століття придумав незвичайне поєднання хімії та кулінарії. Саме він першим вирішив запропонувати замість традиційної кухні щось незвичайне. Наприклад, він склав молекулярні формули всіх французьких соусів.
-
Компанію йому склав відомий французький хімік Ніколас Курті, який займався аналізом фізичних явищ на кухні. Наприклад, він запропонував впорскувати в м'ясо ананасовий сік, щоб воно стало м'яким і покрилося апетитною скоринкою. Дослідження цих учених і стали основою для подальших кухонних експериментів усіх кухарів-авангардистів.
-
Мабуть, найвідомішим практиком і популяризатором молекулярної кухні став знаменитий шеф-кухар Хестон Блюменталь. Він є засновником і власником одного з найкращих ресторанів світу The Fat Duck («Жирна качка»), розташованого у Великобританії. У 39 років він отримав престижні три зірки Мішлена, а щоб потрапити до його ресторанчика в невеликому містечку графства Беркшир, потрібно записуватися в чергу за місяць.
-
Наведемо як приклад одну з найекстравагантніших страв знаменитого кухаря: «Гарячий Крижаний Чай». На смак він схожий на звичайний чорний чай, але після вживання половини чашки ви раптом зрозумієте, що він... холодний! Шеф пояснює цей ефект так: у чашці зовсім не рідина, а дві гелеподібні субстанції, густина яких така ж, як у звичайного чаю. До того ж у чашку додана витяжка з чайного листя - для смаку!
-
Серед послідовників нового вчення є й такі відомі кухарі, як Ферран Адріа (ресторан El Bulli, Іспанія), П'єр Ганьєр (ресторан Pierre Gagnaire, Франція), Мішель Брас (ресторан Michel Bras, Франція) та Анатолій Комм (ресторан Anatoly Komm, Росія).
-
Основні риси молекулярної гастрономії: – незвичайні способи подачі ароматизованих інгредієнтів, наприклад, «еспуми» (піни) та гелеутворювальні розчини, що мають смак надзвичайної інтенсивності; – прийняття в кулінарії креативних правил: ікра з шоколадом та гостре морозиво; – інгредієнти, які мають несподіване поєднання форми та смаку: від сардин на тості з фруктового морозива до твердої кави.
-
– новий погляд на традиційні кулінарні прийоми. Використання обладнання, більш властивого хімічним лабораторіям: водяних бань з циркулюючою водою, в яких продукти доводяться до готовності за 40-60 год; сифонів та рідкого азоту (для приготування морозива за декілька секунд); осушувачів, що дозволяють надати інгредієнту оригінальний зовнішній вигляд; засобів інкапсулювання смаку. Сучасні кухарі, які не бояться експериментів, використовують і забуте обладнання (наприклад, машини для приготування карамелі), добиваючись несподіваних результатів;
-
– обслуговування: розповсюджується спосіб подачі страв – по 20-30 різноманітних видів одночасно (як іспанські «тапас») і споживач може познайомитися з великою кількістю смаків та форм. Така подача сприє створенню нових ідей, наприклад, спеціальних столових приборів, які підкреслюють аромат; – зміни настрою споживача завдяки знанням із психології, фізіології та сенсорних механізмів.
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.