Презентация на тему "Тип Молюски Класи: Черевоногі, Двостулкові, Головоногі"

Презентация: Тип Молюски Класи: Черевоногі, Двостулкові, Головоногі
1 из 54
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
0.0
0 оценок

Комментарии

Нет комментариев для данной презентации

Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.


Добавить свой комментарий

Аннотация к презентации

Посмотреть и скачать бесплатно презентацию по теме "Тип Молюски Класи: Черевоногі, Двостулкові, Головоногі", состоящую из 54 слайдов. Размер файла 6.52 Мб. Каталог презентаций, школьных уроков, студентов, а также для детей и их родителей.

  • Формат
    pptx (powerpoint)
  • Количество слайдов
    54
  • Слова
    другое
  • Конспект
    Отсутствует

Содержание

  • Презентация: Тип Молюски Класи: Черевоногі, Двостулкові, Головоногі
    Слайд 1

    Тип Молюски Класи: Черевоногі, Двостулкові, Головоногі

  • Слайд 2

    Актуалізація.

    Якіособливостізовнішньоїбудовикільчастихчервів? Яка порожнинатіла в кільчастихчервів? Якіфункції вона виконує? Як улаштованатравна система кільчастихчервів? Як улаштованакровоносна система кільчастихчервів?

  • Слайд 3

    Особливості зовнішньої будови молюсків.

    Тіло молюсківнесегментоване, часто асиметричне. Вонозазвичайскладаєтьсязтрьохосновнихвідділів — голови, тулубай ноги. Нога — цемускулистийнепарнийвирістчеревноїстінкитіла, що служить для рухумолюска. Розміриваріюють у широких межах —відкількохміліметрів до 18 метрів. Тулубмолюсківоточенийшкірною складкою — мантією. Простірміжтулубомімантієюназиваєтьсямантійноюпорожниною. На спинному боцітіла, як правило, єзахисназовнішня черепашка (можередукуватися) збілка (конхіоліну), зміцненоговапном, абозвапняних пластин. Черепашка утворюєтьсямантією. Вона може бути цільною, двостулковоюабоскладатисязкількох пластинок.

  • Слайд 4

    Особливості внутрішньої будови молюсків.

    Молюски — тришаровітварини— ентодерми, мезодермийектодерми. Маютьвториннупорожнинутіла, або целом . Проміжкиміжвнутрішніми органами молюсківзаповненісполучною тканиною (паренхімою). У нозімолюсківрозташована складна система порожнин, якізаповненікров’юйутворюютьгідростатичнийкістяк. Рух забезпечується - м’язовимискороченнями, щовиникають на поверхні ноги. Деякімолюскивикористовуютьреактивнийрух. Травна система складається з:ротоваої порожнини, глотки, стравохіду, шлунока, середної кишки ізадньоїкишки. Маютьслиннізалозийпечінку. Для більшостімолюсків характерна наявність у глотціязикоподібної терки (радули), вкритоїхітиновимизубцями. Зябрааболегені, якірозташовані в мантійнійпорожнині. Кровоносна система - незамкнена. Є серце, щоскладаєтьсязпередсердь (одного абокількох) ішлуночка. У деякихпримітивнихмолюсків два серця. Через серцемолюсківпротікаєартеріальна кров. Видільна система – нирки. Нервова система складаєтьсязнавкологлотковогокільцяічотирьохпоздовжніхнервовихстовбурів. Органичуттів - представленіочима, органами хімічногочуття, органамирівноваги, головнимищупальцями (органидотику).

  • Слайд 5

    Розмноження

    Середмолюсківзустрічаються як роздільностатевіформи, так ігермафродити. У деякихвидіврозвитокпрямий, а в більшості — непрямий, з метаморфозом.

  • Слайд 6

    Черепашка молюсків.

    У більшостімолюсківтулубзахищений черепашкою. Їївиділяютьклітинипокривногоепітеліюмантії Ззовні черепашка вкрита шаром рогоподібноїорганічноїречовини. Основнамасаскладаєтьсязкристалів карбонату кальцію, щоутворюютьсереднійівнутрішнійшари. Середній шар - порцеляноподібний - побудованийзкристалів карбонату кальцію та маєсніжно-білийколір. Внутрішній шар - перламутровий - такожутворенийзнапівпрозорихкристалів карбонату кальцію

  • Слайд 7

    Класифікація Молюсків.

  • Слайд 8

    Розгляньте зображення та визначте спільні ознаки, характерні для цих тварин.

  • Слайд 9

    Загальні ознаки молюсків

    • Кровоносна система молюсків незамкнена, складається із серця (дво- або трикамерного) та судин. • Органи дихання — зябра (у водяних видів) та легеня у наземних видів і деяких водяних (наприклад, у ставковика великого). • У багатьох молюсків є радула, або тертка, призначена для захоплення і перетирання їжі. • Органи виділення — нирки (у більшості видів нирка одна, у деяких — дві). • Нервова система розкидано-вузлового типу. • Більшість гермафродити, є роздільностатеві види.

  • Слайд 10

    Які є пристосування в черевоногих молюсків для полегшення пересування?

    Рясний слиз, що виділяється шкірними залозами ноги, забезпечує плавне ковзання. Черевоногі пристосувалися до надзвичайно різноманітних умов існування. Вони заселили прибережні зони океанів, морів та їхні глибини (рапани), прісноводні водоймища (ставковики), частина видів пристосувалася до життя на суходолі (виноградний слимак, слизні), заселивши навіть пустелі та вершини гір. У наземних форм захистом від несприятливих умов середовища (посухи, холоду) служить затягування отвору черепашки плівкою слизу, який твердне на повітрі. Органами дихання прісноводних і наземних видів є легені. Наземні молюски мають на голові дві пари щупалець (органи дотику); на кінцях однієї з них розташовані очі (виноградний слимак). У прісноводних форм очі розміщені біля основи єдиної пари щупалець, їжа черевоногих надзвичайно різноманітна: планктон, водяні та наземні рослини, черви, ракоподібні, інші молюски.

  • Слайд 11

    Загальна характеристика Черевоногих – зовнішня будова.

    Хижаки аборослиноїдні, зустрічаютьсявипадки паразитизму. Деякіморськівидиотруйні. Ряд видівєпроміжнимихазяямигельмінтів. Наземніформиможутьпошкоджуватисільськогосподарськікультури. Деякічеревоногімолюски — об’єктпромислу. Тіло черевоногихмолюсківнесегментоване, асиметричне. Складаєтьсязтрьохосновнихвідділів — голови, тулубай ноги. Розміриваріюють у широких межах — відкількохміліметрів до 60 см. Тулуб молюсківоточенийшкірною складкою — мантією. Простірміжтулубомімантієюназиваєтьсямантійноюпорожниною. На спинному боцітіла, як правило, єзахисназовнішня черепашка (можередукуватися) збілка (конхіоліну), зміцненоговапном. У більшостівидів черепашка спірально закручена, а в деякихредукована. Отвір черепашки називаєтьсяустям.

  • Слайд 12

    Внутрішня будова Черевоногих.

    У нозічеревоногихмолюсківрозташована складна система порожнин, заповненихкров’ю, якіутворюютьгідростатичнийкістяк. Рух забезпечуєтьсязавдякихвилямм’язовихскорочень, яківиникають на поверхні ноги, щоприлягає до субстрату, якимпересуваєтьсямолюск. До складу травноїсистемичеревоногихмолюсківвходятьротовапорожнина, глотка, стравохід, шлунок, середня кишка ізаднякишка. Крім того, єслиннізалозийпечінка. Для черевоногихмолюсків характерна наявність у глотціязикоподібної терки (радули), вкритоїхітиновимизубцями. У хижихвидівкрім терки єтакожроговіабовапняніщелепи для відриванняйперетиранняшматківздобичі. Дихальна, кровоносна та видільна система типова для типу Молюски. Нервова система - розкидано-вузлового типу. Органичуттівпредставленіочима, органами хімічногочуття, органамирівноваги, головнимищупальцями (органидотику). Середчеревоногихмолюсківзустрічаються як роздільностатевіформи, так ігермафродити. У деякихвидіврозвитокпрямий, а в більшості — непрямий, з метаморфозом.

  • Слайд 13

    Клас Черевоногі молюски

    Внутрішня будова ставковика. язик з терткою; глотка; стравохід; шлунок; кишечник; печінка; серце; передсердя; шлуночок; легеня; анальний отвір.

  • Слайд 14

    Рапана

    На дні Чорного моря мешкає молюск-хижак рапана, занесений кораблями з Далекого Сходу. Великий черевоногий молюск рапана — житель Японського моря, у середині минулого століття несподівано з’явився в Чорному морі. У наші води рапана «припливла» на днищах кораблів, що приходять з далекосхідних морів. За кілька десятиліть рапана настільки розплодилася, що проникла в сусіднє Мармурове море і трапляється навіть у Середземному. Поява чужинця буквально перевернула життя в морі. Першими жертвами хижої рапани стали чорноморські устриці. Раніше устричні банки, які очищують прибережні води, траплялися повсюдно. А нині чорноморські устриці на межі повного зникнення. Покінчивши з устрицями, рапана взялася за інших чорноморських двостулкових — морських гребінців, морських живців («нігті русалок»), донаксів, венерок, серцевидок і мідій. Роблячи дірочку в раковині молюска, рапана впорскує туди паралізуючу речовину. Ослабла тварина розкриває стулки — і їжу подано. Знищуючи мідій, рапана надає погану послугу мешканцям моря. Доросла мідія відфільтровує до 70 л води на добу. З промисловими забрудненнями молюск не впорається, але від продуктів життєдіяльності морських організмів море очистить. Тому там, де живуть мідії, немає неприємного запаху, характерного для багатьох чорноморських лиманів. З мідіями співмешкають багато тварин, які зі зникненням цього молюска залишаться без даху над головою. Але і мідій мало рапані. Вона жваво взялася за крабів. Осідлавши краба, рапана дірявить його панцир і впорскує туди отруйний травний сік. Краб перетравлюється прямо в панцирі, і рапана його висмоктує. Природних ворогів у дорослих особин у Чорному морі немає, оскільки молюск має дуже тверду черепашку. На батьківщині ворогами рапани є морські зірки, але оскільки солоність Чорного моря невелика, в ньому вони відсутні.

  • Слайд 15

    Різноманітність черевоногих молюсків

  • Слайд 16

    Виноградний слимак Рапан Терка

  • Слайд 17

    Виноградний слимак

  • Слайд 18
  • Слайд 19

    Опорно-рухова система

    У нозічеревоногихмолюсківрозташована складна система порожнин, заповненихкров’ю, якіутворюютьгідростатичнийкістяк. Рух забезпечуєтьсязавдякихвилямм’язовихскорочень, яківиникають на поверхні ноги, щоприлягає до субстрату, якимпересуваєтьсямолюск.

  • Слайд 20

    Зовнішня будова Двостулкових молюсків.

    Донні, малорухомітварини. Більшістьдвостулковихмолюсківєфільтраторами, детрито- йпланктонофагами, деякі — хижаками. Багатовидівєоб’єктомпромислуаборозводяться штучно. Деякіморськівидиздатніпошкоджуватигідротехнічніспорудження. Тіло двостулковихмолюсківнесегментоване, маєдвобічнусиметрію. Воноскладаєтьсяздвохосновнихвідділів — тулубай ноги. У деякихвидів нога редукується. Розміриваріюють у широких межах — відкількохміліметрів до 1,5 м. Тулуб двостулковихмолюсківоточенийшкірною складкою — мантією, щоутворюєсифони (крізь них молюсквтягуєйвидаляє воду змантійноїпорожнини). Черепашка складаєтьсяздвохстулок, щоохоплюютьтілозбоків. У деякихмолюсків черепашка зсерединивистелена перламутром. Для більшостідвостулкових характерна наявність на нозібісусноїзалози (виділяєміцні нитки — бісус, здопомогоюякихмолюскприкріплюється до субстрату).

  • Слайд 21

    Внутрішня будова Двостулкових молюсків.

    Опорно-рухова система - типова для типу Молюски. До складу травноїсистемидвостулковихмолюсківвходять рот, стравохід, шлунок, середня кишка ізаднякишка. Рот маєдві пари лопатей, щоспрямовують у ньогохарчовічасточки. Слиннізалози, язикіз теркою і глотка відсутні. Є печінка. Органом диханнядвостулковихмолюсківєзябра. У більшостівидів вони перетворені на зяброві пластинки, але в найбільшпримітивних форм зябрамаютьвиглядперистихвиростів. Кровоносна система - типова для типу Молюски. Видільна система - типова для типу Молюски. Нервова система - розкидано-вузлового типу. Органичуттіврозвиненіслабко. У деякихвидів вони представленіочима, органами хімічногочуттяйрівноваги. Середдвостулковихмолюсківчастішезустрічаютьсяроздільностатевіформи, алеєйгермафродити. Розвитокнепрямий, з метаморфозом.

  • Слайд 22

    Клас Двостулкові молюски

    Внутрішня будова беззубки. Поздовжній (А) поперечний (Б) розрізи: нога; ротовий отвір; стравохід; печінка шлунок; кишка; серце; нирка; анальний отвір; зябра; мантія; раковина; яєчник.

  • Слайд 23

    Різноманітність двостулкових молюсків

  • Слайд 24

    Беззубка Перлівниця Дрейсена

  • Слайд 25

    Тридакна Мідії Устриця

  • Слайд 26

    Морський гребінець

  • Слайд 27

    Утворення перлин

    Перлини з’являються в результаті захисної реакції молюска на проникнення всередину чужорідного тіла; можуть утворюватися на поверхні мантії або всередині неї. Ядром перлів завжди є чужорідне тіло, навколо якого нарощується перламутрова речовина, що виробляється клітинами епітелію. Ядром може стати піщинка, уламок черепашки, не видалені назовні частини епітелію, частини тканин молюска, що змертвіли, а також чужі тканини рослинного і тваринного походження, наприклад яйця стьожкових червів і нематод або сам паразит. З приводу механізму утворення перлини в організмі перлової скойки існує безліч різних теорій і гіпотез, іноді навіть фантастичних. Наприклад, у давнину стверджували, що перли виникають у результаті запліднення перлової скойки краплею океанічної води; подібні думки були поширені аж до XV ст., коли з’явилося припущення, що перлини — це яйця двостулкових молюсків. У XVII ст. широко розповсюдилася теорія, згідно з якою перлини утворюються в результаті ствердіння соків, що виділяються черепашкою. Лише на межі XIX і XX ст. німецький зоолог Ф. Альвердес, експериментуючи зі шматочками епітелію мантії і конхіоліном, отримав штучним шляхом невеликі перлини і таким чином продемонстрував механізм утворення перлів. Конхіолін – органічнаречовинабілкового типу, яка утворює каркас перлини деякихдвостулковихморськихіпрісноводнихмолюсків.

  • Слайд 28

    Тридакна

    Тридакни — фільтратори, які живляться фітопланктоном. У спокійному стані вони висувають назовні хвилясті складки мантій у вигляді велетенських губ лілового, жовтого, синього, коричневого або зеленого кольорів з яскравими плямами. Коли стулки закриваються, вода виштовхується на кілька метрів. М’яз-замикач має надзвичайну силу. Живу черепашку тридакни розкривають за допомогою лома. Вона затуляє стулки з такою силою, що, наприклад, розміщений між ними корабельний трос розтинає, наче сокирою. Тому тридакна є серйозною небезпекою для тварин, які опинилися між розтуленими стулками. Якщо водолаз або шукач перлів через необережність не вийме вчасно руку чи ногу, то звідти вже не вирветься. У тридакни часом утворюються нестандартні перли вагою до 7 кг. Найбільша перлина з тридакни гігантської, добута на Філіппінських островах, мала розміри 23  14  15 см. Проте перли з тридакни не мають торгової вартості. На Молукських островах великі черепашки тридакни використовують як ванни для купання дітей. М’ясо цієї тварини досить смачне. Тридакна є важливим компонентом у харчуванні індо-тихоокеанських народів. Із 70-х років ХХ ст. на островах Фіджі й Палау (на північ від Нової Гвінеї) розводять тридакн. На островах Палау існує інкубаційний центр, де їх вирощують за спеціальними методиками. На п’ятий рік збирають продукцію — 22 т м’яса на 1 га та 140 т черепашок, придатних для будівництва та експорту.  

  • Слайд 29

    Устриці

    Відомо близько 20 видів устриць. Рухливі личинки устриць мають плоску ногу. Перші дні життя вони повзають по морському дну, шукаючи відповідне місце, поки не прикріпляться до каменя або іншої твердої поверхні. Потім, коли личинка знаходить належне місце, нога у неї редукується. Устриця живиться дрібними органічними частинками, які вона відфільтровує з води. Мантія устриці відкрита, вона не утворює сифонів. Потік води наскрізний — це означає, що вода входить через передній край черепашки і виходить через черевний і задній краї. Устриця має добре розвинені зябра напівкруглої форми. Протягом години устриця може відфільтрувати приблизно 10–15 л води. Органічні частинки затримуються в мантійній порожнині устриці, звідки вони пізніше потрапляють у стравохід. Тут органічні частинки розкладаються за допомогою спеціальних ферментів.

  • Слайд 30

    Клас Черевоногі молюски

  • Слайд 31

    Клас Двостулкові молюски

  • Слайд 32

    Клас Головоногі молюски

    Зовнішній вигляд та внутрішня будова восьминога. рогові щелепи; головний мозок; сифон; печінка; підшлункова залоза; шлунок; мантія; статева залоза; нирка; серце; зябра; чорнильний мішок.

  • Слайд 33

    Різноманітність головоногих молюсків

  • Слайд 34

    Восьминіг, каракатиця, кальмар

  • Слайд 35

    Восьминіг Пауль

    Пауль — восьминіг, якому приписують здібності оракула. Протягом Чемпіонату Європи 2008 і Чемпіонату світу 2010 він правильно вгадав 11 переможців із 13 матчів за участю збірної Німеччини з футболу. Молюск жив в океанаріуміSeaLifeCentre у німецькому місті Обергаузен. Свій вибір восьминіг робив так: у його акваріум опускали два контейнери з їжею (молюсками), на яких були зображені прапори країн-суперниць у матчі. Уважалося, що країна, з чийого контейнера Пауль візьме їжу, переможе. На Євро-2008 оракул угадав результати всіх ігор німців, окрім фіналу, де вибрав Німеччину, але перемогла Іспанія. Під час Чемпіонату світу 2010 р. Пауль угадав підсумки всіх без винятку семи матчів команди Німеччини. Ще до закінчення турніру Пауль здобув світову славу. Організація захисту тварин PETA перед 1/4 фіналу ЧС-2010 запропонувала випустити Пауля на волю, але прес-секретар SeaLifeCentre Таня Мунціґ заявила, що тварина вже надто стара й не зможе самостійно здобувати їжу. Восьминіг Пауль помер природною смертю вранці 26 жовтня 2010 р. Середня тривалість життя восьминогів становить від 1 до 2 років. 20 січня 2011 р. в Обергаузені в океанаріуміSeaLife було відкрито пам’ятник Паулю. Він зображує власне тварину, що обгортає щупальцями футбольний м’яч, в якому зберігається прах кремованого восьминога.

  • Слайд 36

    Лабораторна робота № 9

    Тема. Порівняння та визначення черепашок молюсків. Мета: навчитися визначати молюсків за їхніми черепашками. Обладнання та матеріали: черепашки молюсків, лупа, лінійка.

  • Слайд 37

    Хід роботи

    1) Розгляньте молюсків (живі екземпляри, колекції черепашок, запропоновані малюнки). 2) За допомогою визначальної картки визначте назву молюсків.   1. Черепашка не має стулок — 2.   0. Черепашка з двох стулок — 5.   2. Устя черепашки закрите кришечкою — 4.   0. Устя черепашки не закрите кришечкою — 3.   3. Черепашка закручена в спіраль — котушка рогова.   0. Черепашка закручена у вигляді вежі — ставковик великий.   4. Черепашка велика — понад 2,5 см заввишки, з трьома поздовжніми смугами — калюжниця, або живородка.   0. Черепашка маленька, до 1,5 см заввишки — бітинія.   5. Черепашка невелика, опукла, з малопомітною опуклою верхівкою посередині. Замок із зубчиками — шарівка.   0. Черепашка овальна, довгасто-яйцеподібна, з двома стулками — 6.   6. Черепашка овальна, тонкостінна, верхівка не виступає над черепашкою. Зубів, борідок, які з’єднують стулки, немає — беззубка.   0. Черепашка витягнута, товстостінна, верхівка її виступає над черепашкою. Стулки черепашки сполучені за допомогою замка — перлова скойка.   3) Розгляньте черепашки двох молюсків. Установіть ознаки подібності та відмінності. Результати досліджень запишіть у таблицю.

  • Слайд 38

    Беззубка. Рапан.

  • Слайд 39

    Порівняльна характеристика черепашок молюсків

  • Слайд 40

    Коло ідей

    — Під час Першої світової війни біля берегів о. Крит швартувалося багато військових і транспортних кораблів. Так багато, що на дні моря виросли гори кам’яного вугілля, через яке гинули кораблі. Критські рибалки вирішили дістати це вугілля, але вони були бідними і не змогли придбати підйомну техніку. І тоді вони згадали про восьминогів… Як вони використали восьминогів для підйому вугілля? Наловили восьминогів, прив’язали їх до мотузок і почали спускати на дно. Щойно восьминіг торкався дна, його одразу ж тягли догори, а він, пручаючись, хапався за вугілля. Таким чином восьминога піднімали разом з вугіллям.

  • Слайд 41

    Порівняти внутрішню будову

  • Слайд 42

    Питання для узагальнення.

    1. Яка кількістьвидівмолюсківвідома на цей час?2. Де живутьмолюски?3. Щопредставляють собою тілоі покриви молюсків? 4. Якіорганичуттіврозвинені в молюсків?5. Як здійснюєтьсядиханнямолюсків?6. Як розмножуютьсямолюски? 

  • Слайд 43

    Лабораторна робота № 8

    Тема. Вивчення зовнішньої будови та способу руху черевоногих молюсків. Мета: вивчити особливості зовнішньої будови та спосіб руху черевоногих молюсків. Обладнання та матеріали: живі акваріумні молюски, предметне скло, лупа, лінійка.

  • Слайд 44

    Хід роботи

    1. Проведіть спостереження за черевоногими молюсками в акваріумі (банці з водою), їхнім рухом та живленням. Почекайте, доки молюск висуне з черепашки тіло. Коли молюск підніметься на поверхню, спостерігайте, як через дихальний отвір він випускає бульбашки повітря, потім набирає його і спускається на дно. 2. Розгляньте черепашку молюска, її форму і забарвлення. 3. Знайдіть голову і ногу. Які органи розміщені на голові? 4. Помістіть молюска на предметне скло, проведіть спостереження за його рухом. Чи залишається слід на склі? 5. Поставте перед молюском як перепону лінійку. За рахунок чого молюск здатний подолати таку перепону? 6. Схематично зобразіть будову черевоногого молюска і зробіть відповідні підписи. 7. Зробіть висновок про особливість зовнішньої будови черевоногих молюсків.

  • Слайд 45

    Значення Черевоногих

  • Слайд 46

    Значення Двостулкових

  • Слайд 47

    Значення Головоногих

  • Слайд 48

    Це цікаво

    Чимало черепашок молюсків використовували як грошову одиницю. Такі гроші були в давнину в Америці, Азії, Африці та Австралії. Найпопулярнішою була маленька мушля ципрея-монета, або каурі-монета. Перші згадки про неї датовано ІІІ тис. до н. е., коли такі гроші були поширені на території Китаю, звідки пізніше перекочували до Індії та Центральної Азії, а згодом — і до Африки. Саме в Африці ця «валюта» протрималася найдовше — аж до середини ХІХ ст. Приблизно від 1000 року ципреї перевозили торговельним шляхом караванами верблюдів через Аравію, Єгипет до р. Нігер у Сенегалі. Пізніше, коли транспортувати каурі почали португальці, голландці й англійці, черепашки мандрували морським шляхом аж до Гвінейської затоки. Але основною територією, де черепашка каурі була обіговою монетою, стали Індія та багато країн Африки, де, наприклад, одне яйце коштувало 8 каурі, курка в різних країнах і в різний час — 30–150, шкура лева — 4000–8000 каурі. В Уганді в середині ХІХ ст. корова коштувала 2500 каурі, коза — 500, курка — 25, бивень слона (близько 25 кг) — 1000 каурі. У цей час торгівля черепашками цих молюсків сягнула величезного розмаху, про що свідчать збережені донині торгові книги, де записано, що в ХІХ ст. лише в Західну Африку було ввезено 75 млрд мушель, загальна вага яких становила близько 115 тис. тонн. Ці черепашки функціонували як гроші також у північноамериканських племен. Проте грошовою одиницею були не лише ципреї, а й частини черепашки наземного молюска ахатини (зокрема в Анголі).

  • Слайд 49

    Перший публічний музей — МузеумТрадесканціанум, де зберігалася велика колекція мушель молюсків, було відкрито в Ламбеті біля Лондона 1656 р. Тоді музеї, доступні для широкого кола глядачів, почали створювати в багатьох країнах Європи. У них збирали колекції, які раніше після смерті власника розпродавали на аукціонах і вони безслідно зникали. Наприкінці XVII ст. (з 1682 до 1695 р.) побачила світ перша наукова праця про молюсків «Натуральна історія мушель» Мартіна Лістера, а в середині XVIІI ст. шведський учений Карл Лінней розробив наукову класифікацію тварин, зокрема й деяких молюсків.

  • Слайд 50

    Список молюсків, занесених до Червоної книги УкраїниПозначення охоронного статусу Червоної книга України:• РД — рідкісний• ВР — вразливий• НО — неоцінений

  • Слайд 51
  • Слайд 52
  • Слайд 53
  • Слайд 54

    Домашнє завдання.

Посмотреть все слайды

Сообщить об ошибке