Презентация на тему "“Великий українець” : життя та діяльність М.Грушевського в контексті обґрунтування демократичних принципів української державності"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  “Великий українець” : життя та діяльність М.Грушевського в контексті обґрунтування демократичних принципів української державності

• 
  Слайд 2
  

  Мета роботи:спроба системної та комплексної репрезентації М.С.Грушевського як постаті на тлі епохи, символа української нації у ХХ ст, творця та літописця історії. Завдання роботи Висвітлити життєвий та творчий шлях М.Грушевського; Проаналізувати погляди та діяльність М.Грушевського як відомого наукового та політичного діяча Дослідити роль М. Грушевського в історії України.

• 
  Слайд 3

  ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ:

  Життєвий та творчий шлях Михайла Грушевського як науковця та політика

• 
  Слайд 4

  Етапи життя та діяльності М.Грушевського

  І. Ранній період: дитинство та юнацький вік ІІ. Перший Київський період ІІІ. Львівський період життя М.Грушевського IV. Перше заслання Грушевського V. Другий Київський період VI. Еміграційний період життя М.Грушевського VI. Третій Київський період VII. Друге заслання і смерть М.Грушевського

• 
  Слайд 5
  

  Завдякиісторичнійпам’ятілюдинастаєособистістю, народ — нацією, країна — державою…

• 
  Слайд 6
  

  ВипускникІмператорськогоуніверситету Св. Володимираісторикнауковецьлітературознавецьсоціологпубліцистписьменникгромадський та політичнийдіяч,Президент УкраїнськоїНародноїРеспубліки.

  У кожного народу є своїісторичніпостатіпершоївеличини, яких не в змозіприкрити пил віків. До таких велетнівукраїнськоїнаціональноїкультуриналежитьГРУШЕВСЬКИЙ Михайло Сергійович (1866-1934).

• 
  Слайд 7
  

  Здобувши домашню початкову освіту, Михайло був зарахований відразу до третього класу Тифліської гімназії, і вже тоді виявив інтерес до історії, літератури, народознавства. У 1890 р. він закінчив історичне відділення історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира. В університеті М. Грушевський працював під керівництвом Володимира Антоновича. За успіхи в науковій роботі його залишили на кафедрі для подальшої наукової та педагогічної роботи як професорського стипендіата. У травні 1894 р. він захистив магістерську дисертацію і отримав ступінь магістра. Того ж року за рекомендацією В. Антоновича М. Грушевського призначили на посаду ординарного професора кафедри всесвітньої історії Львівського університету. Походив він із бідної родини Грушів, що мешкала у старовинному місті Холм на Чигиринщині. Були це переважно дяки й паламарі. Батько вчителював в місцевій гімназії. Мати походила з родини служителів культу. Коли хлопцю виповнилось 4 роки, родина переїхала на Кавказ.

• 
  Слайд 8

  Наукова та культурна діяльність М. Грушевського

• 
  Слайд 9
  

  Початок науково-організаційної діяльності Грушевського, власне, й припадає на час його переїзду до Львова в зв’язку з призначенням у 1894 р. на посаду професора історії у Львівському університеті.Українофільські погляди М.Грушевського притягували українське студентсво. На лекції до молодого професора записалися всі, хто зачисляв себе до українства. М.Грушевський прагнув, щоб курс вітчизняної історії зайняв належне місце й у підготовці майбутніх народних проповідників. Відвідування лекцій М.Грушевського, безперечно, послужило згуртуванню української молоді у Львівському університеті.

• 
  Слайд 10
  

  За пропозицієюГрушевського 18 квітня 1906 р. Булозаснованевидання, яке отрималоназву "Українсько-Руськийархів”. Став ініціаторомстворення і першим редактором "Українсько-руськоївидавничоїспілки”, щовідігралавеличезну роль на нивінаціональногоусвідомлення і культурного піднесення в Україні. Грушевськийдомігся в 1898 р. реформитижневика "Зоря”, на базіякогозапочатковановиданняславетного "Літературно-НауковогоВістника”.

• 
  Слайд 11
  

  Саметут особливою міроюпроявивсяйогоблискучий талант науковогоорганізатора, якиймав не тількипідряднезначення для йогодосліджень, але також в ціломуглобальнезначення для формуваннянаціональної науки. Свої праці він постійно насичував глибоким соціологічним змістом, спирався на найрізноманітніші джерела, прагнучи досягти максимальної об’єктивності. Особливезначення для творчогозростанняГрушевського як дослідника та вченого мало Науковетовариствоім. Шевченка.

• 
  Слайд 12
  

  Без усякого сумніву вершиною наукового доробку вченого протягом львівського періоду, та й навіть усього його життя, була "Історія України-Руси”, яку він розпочав у Львові у 1897 р. "Сю роботу я уважав задачею свого життя”. 10-томна "Історії України-Руси” М.Грушевського стала культурно-науковою цитаделею українського національного і наукового відродження. Михайло Сергійович приєднувався до традицій "Київської держави Володимира Великого, що була найбільшою українською державою, яку пам’ятає наша історія” і тому українська демократична держава зовсім правильно за державний герб взяла "старий знак Володимира Великого, ставить його на своїх грошах, як ставився він колись.

• 
  Слайд 13
  
• 
  Слайд 14

  Політична та громадськадіяльністьМ. Грушевського

• 
  Слайд 15
  

  До активної полiтичної дiяльностiдолучився у 1917 роцi, коли примкнув до Української партiї соцiалiстiв-революцiонерiв та очолив Центральну раду, ведучи вiдкриту боротьбу проти влади Рад. Грушевський доклав великих зусиль, щоб надати стихiйному українському руху органiзованостiта активiзувати культурне вiдродження та самосвiдомiсть українського народу. Найближчим шляхом до самостiйностiвважав нацiонально-територiальнуавтономiю в складiфедеративної Росiйськоїреспублiки. Опублiкував працю пiд назвою «Вiльна Україна». Брав участь у проголошеннi I Унiверсалу УЦР, та як голова УЦР добивався вiд Тимчасового уряду поступок Українi, але бiльшовицький переворот iневизнання ними УЦР поклали край сподiванням про автономiю. У листопадi 1917 року УЦР пiд головуванням Грушевського проголосила Українську Народну Республiку (III Унiверсал).

• 
  Слайд 16
  

  Через державний переворот у квiтнi 1918 року вiдiйшов вiд полiтичної дiяльностi, знаходячись на територiї України нелегально продовжував займатися науковою працею, працював над пiдручниками з iсторiї України для шкiл та вищих навчальних закладiв, а через деякий час емiгрував з України.

• 
  Слайд 17
  

  Період еміграції

• 
  Слайд 18
  

  Настав період важких випробувань для популярного українського лідера. Як пише дослідник Р. Пиріг -“Михайло Грушевський брав участь у роботі Наукового товариства ім. Т.Шевченка, на засіданнях якого обговорювалося питання про заснування української академії наук, але вступити до неї підмовився головним чином через негативне ставленця до гетьманської влади. Пізніше Михайло Грушевський переїхав до Кам'янця, де редагував якийсь час газету «Голос Поділля» і продовжував працювати над підручником з історії України. Звідси емігрував за кордон, де проживав п’ять років (1919-1924 рр.). Під час переїзду Михайло Грушевський був у Станіславі, але трудно встановити, де він точно зупинявся. Дехто твердить, що він ночував у готелі, де тепер розміщений готель «Київ», а за спогадами письменника Андрія Чайківського він ночував на залізничній станції.

• 
  Слайд 19
  

  Цей інститут під його керівництвом успішно працював над проблемами соціології, історії і культури. Тут вчений підготував працю «Початки громадянства» (генетична соціологія), яку опублікував пізніше окремим виданням. Крім цього, Михайло Грушевський у Бадені під Віднем багато працював над іншими дослідженнями з історії української літератури, досліджував інші теми: «Початки громадянства», «З історії релігійної думки на Україні», «З починів українського соціалістичного руху” та ін. У кінціберезня 1919 р. Михайло Грушевськийвиїхав до Праги, а далі доля йогозв'язала з Віднем, Берліном, Женевою.  У Віднівосени 1919 р. М. ГрушевськийзаснувавУкраїнськийсоціологічнийінститут, видававчасопис «Боріться - поборете». У Відні восени 1919 р. М. Грушевський заснував Український соціологічний інститут, видавав часопис «Боріться - поборете».

• 
  Слайд 20
  

  Повернення на Україну та смерть М. Грушевського

• 
  Слайд 21
  

  У 1924 роцiповернувся до Києва та став дiйсним членом Української Академiї Наук. У 1929 р. загальнiзбори АН СРСР обрали Грушевського дiйсним членом. Але з осенiцього ж року влада почала погром iсторичних установ, створених Грушевським, а згодом iвзагалiбуло ухвалене рiшення про посилення iдеологiчної боротьби з Грушевським, в результатiчого бiльшiсть його поступовцiв iучнiв було заарештовано iзаслано, а сам Грушевський мусив згорнути свою наукову та громадську дiяльнiстьiжити у Москвi. У 1931 роцiйого заарештували як «керiвника Українського нацiоналiстичного центру», вигаданого чекiстами, а у 1933 р. справу було закрито у зв’язку iз «смертю» Грушевського, хоча вiн iне помер. Виконання «вердикту» було заочним, Грушевський помер вiд сепсису, в результатiоперацiї з видалення фурункула, проведеної лiкарем, який не був хiрургом, сам лiкар вiдмовив Грушевському у проханнiбути прооперованим його давнiм iперевiреним другом.

• 
  Слайд 22
  

  Влада у державі має належати особам, обраним народом на демократичних засадах, працювати для народу, спиратися на волю його більшоспереконанийті. Очоливши Центральну Раду, він був глибоко, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону. Своєю працею М. Грушевський закладав міцні підвалини української державності.

  Михайло Грушевський — це вчений світового рівня, творча спадщина якого близько двох тисяч праць з історії, історіографії, соціології, літератури, етнографії, археології, фольклору. Він показав, що еволюція людства, попри всі складнощі, має тенденцію до встановлення справедливого демократичного ладу.

• 
  Слайд 23

  «Ідеш, брате, на Вкраїну...»Михайло Грушевський

  Ідеш, брате, на Вкраїну? Іди, та не гайся. Пішов звідти вірним хлопцем, Вірнішим вертайся. Наша доба – лиха доба, Ой, хай перебуде, Хай другої на Вкраїні Такої не буде. Круг нас усе воріженьки Поглинути раді, А між нами – перевертнів, Господи, багато. Рідна праця у зневазі, Діячі – не дуже – Співать справді добре вміють, А про працю – байдуже. Зіб’ємось докупи браття, Діти України, Не даваймося в наругу, Не даймо загинуть Рідній праці, рідній справі. Хай Господь всесильний Дасть нам силу, «духа бодра» І думу єдину!