Содержание
-
Оборотні активи
-
1.Оборотні активи підприємства їх класифікація та стуктура. 2.Кругообіг оборотніх активів підприємства. 3.Визначення потреби підприємства в оборотніх активах. 4.Оборотність та тривалість обороту оборотніх активів.
-
Оборотні активи- цетакіактиви у форміпредметівпраці, якіможуть бути перетворені у грошовікоштипротягом одного календарного року або одного виробничого циклу. Постійнаїхнаявністьзабезпечуєбезперервнийпроцесвиробництва. Характерною особливістюоборотнихактивів є їхповневикористання в кожному виробничомуциклі та повнеперенесеннясвоєївартості на готовупродукцію. Оборотні активи- грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Значнучасткуоборотнихактивів на підприємствахскладають запаси. Запаси – предметипраці, щопризначені для обробки, переробки, використання у виробництві для господарських потреб, а такожзасобипраці, якіпідприємствовключає до складу малоцінних та швидкозношуванихпредметів. 1.Оборотні активи підприємства їх класифікація та стуктура
-
-
Запаси – цеактиви, які: а) зберігаються для продажу за умов звичайноїгосподарськоїдіяльності, або б) знаходяться в процесівиробництва для такого продажу, або в) призначені для споживання у виробничомупроцесічи при наданніпослуг. Запаси включають: товари, щобулипридбані та зберігаються для перепродажу, до складу якихвідносять землю та іншунерухомість, придбану для перепродажу; готовувиробленупродукцію;
-
До різновидностейоборотнихактивів належать: 1. Запаси 1.1. Виробничі запаси – запасисировини, основнихідопоміжнихматеріалів, палива, покупнихнапівфабрикатівікомплектуючихвиробів, запаснихчастин, тари, будівельнихматеріалів та іншихматеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу, яківходять до складу продукції, щовиготовляється, абоєнеобхідними компонентами при їївиготовленні. Напівфабрикати– цепродукція, що не пройшлавсіхустановленихтехнологічнимпроцесомстадійвиробництвайпотребуєдоопрацюванняабоукомплектування. 1.2. Тварини на вирощуванні та відгодівлі– дорослітварини на відгодівлі та в нагулі, птиця, звірі, кролики, дорослітварини, вибракуванііз основного стада для реалізації, та молодняк тварин. 1.3. Незавершеневиробництво– витрати на незавершеневиробництвоінезавершеніроботи (послуги) накалендарну дату. 1.4. Готова продукція– запаси виробів на складі, обробкаякихзакінчена та якіпройшливипробування, приймання, укомплектованізгіднозумовамидоговорівіззамовникамиівідповідаютьтехнічнимумовамі стандартам. Продукція, яка не відповідаєнаведенимвимогам (крім браку), та роботи, які не прийнятізамовником, єнезавершенимвиробництвом. 1.5. Товари – продукція, яка придбанапідприємством для наступного продажу
-
2. Кошти, розрахунки та іншіактиви. 2.1. Векселіодержані– заборгованість (борговізобов’язання) покупців, замовників та іншихдебіторів за відвантаженупродукцію (товари), виконаніроботи та наданіпослуги, яка забезпечена векселями (борговимирозписками). 2.2. Дебіторськазаборгованість за товари, роботи, послуги– заборгованістьпокупцівабозамовниківзанаданіїмпродукцію, товари, роботиабопослуги (крімзаборгованості, яка забезпечена векселем). До активіввключається чиста реалізаційнавартість, яка визначається шляхом вирахуванняздебіторськоїзаборгованості резерву сумнівнихборгів. 2.3. Дебіторськазаборгованість за розрахункамиз бюджетом –заборгованістьфінансовихіподатковихорганів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету. 2.4. Дебіторськазаборгованість за виданими авансами – аванси, наданііншимпідприємствам у рахунокнаступнихнадходженьактивів. 2.5. Дебіторськазаборгованістьзнарахованихдоходів– нарахованідивіденди, проценти, роялтітощо, щопідлягаютьнадходженню.
-
2.6. Дебіторськазаборгованістьізвнутрішніхрозрахунків– заборгованістьпов’язанихсторін та дебіторськазаборгованістьізвнутрішньовідомчихрозрахунків. 2.7. Іншапоточнадебіторськазаборгованість– заборгованістьпрацівниківпідприємства по іншихопераціях, наприклад, за товари, придбані в кредит, або за отриманимивідпідприємствапозиками. 2.8. Поточніфінансовіінвестиції– фінансовіінвестиції на строк, що не перевищує один рік, якіможуть бути вільнореалізовані в будь-який момент (крімінвестицій, якієеквівалентамигрошовихкоштів). 2.9. Грошовікошти та їхеквіваленти– кошти в касі, на поточних та іншихрахунках у банках, якіможуть бути використані для поточнихоперацій, а такожеквівалентигрошовихкоштів в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можнавикористати для операційпротягом одного року, включаються до складу необоротнихактивів. 2.10. Іншіоборотніактиви– оборотніактиви, як зобов’язання перед підприємством за йогомайно. 2.11. Витратимайбутніхперіодів– витрати, щомалимісцепротягом поточного абопопередніхзвітнихперіодів, але належать до наступнихзвітнихперіодів. До витратмайбутніхперіодіввідносятьсявитрати, пов’язанізпідготовчимидовиробництва роботами в сезоннихгалузяхпромисловості, освоєннямновихвиробництв та агрегатів, сплачені авансом орендніплатежі, оплата страхового поліса, передплата на газети, журнали, періодичні та довідковівиданнятощо.
-
Структура і склад обортних засобів підприємства Виробничі оборотні фонди Фонди обігу Готова продукція Грошові кошти 1.Готова продукція на складі підприємства. 2.Відвантажена але не оплачена продукція. 1.Розрахунки з дебіторами. 2.Дохідні активи. 3.Грошові кошти та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті Засоби виробничих витрат Виробничі запаси 1.Незавершене виробництво. 2.Напівфабрикати власного виробництва. 3.Витрати майбутніх періодів. 1.Сировина основні матеріали покупні напівфабрикати комплектуючі вироби.2.Допоміжні матеріали. 3.Малоцінні та швидкозношувальні предмети.
-
Оборотні активикласифікуються по таким ознакам: 1. По функціональнійролі в процесіопераційноїдіяльності: - оборотнівиробничіфонди: а) сировинаіматеріали. Сировина - це те, що дано природою абовиготовлено у сільськомугосподарстві. Матеріали - це те, щопідданопромисловійобробці. Цячастина оборотного капіталупередаєсвоїприроднівластивості продукту, щовиготовляється, єактивнимелементомстворенняйогоспоживноївартості, становить йогоматеріальну основу. Наприклад, у галузяхвиробництва, яківиготовляютьпредметиспоживання, витрати на цюскладову оборотного капіталустановлятьзначнийвідсоток у загальнихвитратах, на транспорті та у добувнійпромисловостіцівитративідсутні; б) допоміжніматеріали. Цячастина оборотного капіталу не передаєсвоїприродничівластивості продукту, щовиготовляється, і не беребезпосередньоїучасті у створенніспоживчоївартості, але вона необхідна для нормального функціонуваннязнарядьпраці. До цієїгрупивключаютьпаливно-енергетичні та мастильніматеріали;
-
в) іншіскладові оборотного капіталу. До них в основному належать тізнаряддяпраці, які за своїмиознаками не включаються до основного капіталу, наприклад, малоціннийінвентар, інструменти, щошвидкозношуються, запаснічастини. - оборотніфонди- кошти, щоавансуються на найманняробочоїсили, на оплату їїпраці. Цепов'язанозтим, щопісляреалізаціїтоварівпідприємецьодержуєгрошіісплачуєпрацівникамїхзаробітну плату. Кошти, авансованіпідприємцем на найманняробочоїсили, повністю повернуться до ньогопротягом одного кругообігу. - фондиобігу - забезпечуютьреалізаціюпродукції, купівлюнеобхідних для виробництваресурсів (готова продукціяпідприємства, призначена для реалізації, а такожйогокошти: у розрахунках, на рахунках у банку, у касітощо. 2. По матеріально-речовинномузмісту:виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо), товарнізапаси, біологічнізапаси; незавершеневиробництво; готова продукція; розрахунки; кошти; іншіоборотніактиви. 3. По практиці контролю, плануванняіуправління:нормовані; ненормовані. До нормованихкоштіввідносяться, як правило, всіоборотніфонди, а також та частинафондівобігу, щознаходиться у виглядізалишківнереалізованоїготовоїпродукції на складіпідприємства. До ненормованихкоштіввідносятьсявсііншіелементифондівобігу, тобтовідправленаспоживачам, алеще не оплачена продукція, усівидикоштівірозрахунків.
-
4. По ступенюліквідності: - абсолютно ліквіднікошти(коштиіїхніеквіваленти, поточніфінансовіінвестиції); - швидкореалізуємі(короткостроковадебіторськазаборгованість, векселя отримані); - повільнореалізуємі(запаси, іншіоборотніактиви). 5. По ступеніризикувкладеннякапіталу: - ізмінімальнимризиком(коштиіїхніеквіваленти, поточніфінансовіінвестиції); - ізмалимризиком(дебіторськазаборгованість (за виключеннямсумнівної); виробничі запаси (окрімзалежаних), залишкиготовоїпродукціїітоварів (окрім тих, що не користуються попитом); - ізсереднімризиком (незавершеневиробництво; витратимайбутніхперіодів); - ізвисокимризиком(сумнівнадебіторськазаборгованість; залежалівиробничі запаси; готова продукціяітовари, що не користуються попитом; іншіелементиоборотнихкоштів, що не ввійшли в попереднігрупи).
-
6. По стандартах облікуівідображення в балансіпідприємства: запаси, розрахунки, кошти, іншіактиви. 7. По джерелахформування: власні, позикові, залучені. Такийрозподілвказуєджерелапоходженняіформинаданняпідприємствуоборотнихкоштів у постійнеаботимчасовекористування. Основними задачамианалізуоборотнихактивів є: -вивченнязміни складу іструктуриоборотнихактивів; їхугрупування по основнихознаках; - визначенняосновнихджерелформуванняоборотнихактивів; -оцінкаефективностівикористанняоборотнихактивів; -пошукрезервівпідвищенняоборотності; -розробказаходівщодоосвоєннявиявленихрезервів. Основнимиджереламиінформації для аналізу оборотного капіталуслужать баланс, звіт про фінансовірезультати, примітки до фінансовоїзвітності, обліковірегістри за рахункамибухгалтерськогооблікукласів 2 "Запаси", 3 "Грошовікошти, розрахункиііншіактиви".
-
Прийнятовиділяти три стадії кругообігу. 1. Оборотні коштивиступають у грошовійформі (ГК1) івикористовуються для створеннявиробничихзапасів (ВЗ). 2. Виробничі запаси споживаються в процесівиробництва, утворюючинезавершеневиробництво (НВ) іперетворюючись на готовупродукцію (ГП). 3. Готова продукціяреалізується (РП), у результатічогопідприємствоотримуєнеобхіднікошти (ГК2), частинаякихформуєприбутокпідприємства (йде на матеріальнестимулюванняпраці, формує фонд накопичення), а частина (ГК1') - йде на поповненнявиробничихзапасів. Кругообігповторюється, й у такийспосібпостійностворюютьсяпередумови для продовженняпроцесувиробництва. Головною умовоюформуванняівикористанняоборотнихфондівєїхнормування. Нормуванняоборотнихкоштівпредставляє собою процесрозробкиівстановленняобґрунтованих норм інормативів в сферівикористання оборотного капіталу. Нормами витратє максимально припустиміабсолютнівеличинивитратсировиниіматеріалів, паливайелектроенергіїтощо на виробництвоодиниціпродукції. 2.Кругообіг оборотніх активів підприємства.
-
Будь-якийбізнеспочинаєтьсяздеякоїсумиготівкових грошей, яківкладаються в певнукількістьресурсів для виробництва. На стадіївиробництваресурсивтілюються в товар, роботиабопослуги. Результатом цієїстадіїєперехід оборотного капіталузвиробничоїформи в товарну.
-
Оборотні кошти— це сукупність коштів підприємства, що авансуються на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення їх безперервного кругообігу. Якщооборотніфондивиступають у виглядіпредметівпраці, то фондиобігу — цекошти, вкладені в запаси готовоїпродукції, товаривідвантажені та в дорозі, а такожкошти на рахунках та в касіпідприємства. З огляду на церозрізняютьоборотнікошти у сферівиробництва та у сферіобігу, які в сукупностісвоїйзабезпечуютьбезперервністьвиробництва та реалізаціїпродукції. Оборотні фондивступають у виробництвоусвоїйнатуральнійформі, та в процесівиготовленняпродукціїповністюспоживаються. Післязакінченнявиробничого циклу, виготовленняпродукції та їїреалізаціїавансованіоборотнікоштивідшкодовуються в складівиручкивідреалізаціїпродукції (робіт, послуг). Цестворюєможливість систематичного поновленняпроцесувиробництва, якийздійснюєтьсязавдякипостійному кругообігу коштівпідприємства. У своєму кругообігу оборотнікоштипроходятьпослідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну
-
Післяреалізаціївиробленого продукту оборотнийкапіталзтоварноїформизнову переходить в грошову. Розмірипочатковоїсуми грошей івиручкивідреалізаціїпродукції (робіт, послуг) не збігаються за величиною. Отриманийфінансовий результат бізнесу (прибутокабозбиток) пояснює причини розбіжності (рис. 10). Час повного кругообігу оборотнихкоштівназиваєтьсячасом (періодом) обороту оборотнихкоштів. Час (тривалість) обороту оборотнихзасобівявляє собою один зпоказниківоборотності. Іншимпоказникомоборотності служить коефіцієнтоборотності. Коефіцієнтоборотності- цекількістьоборотів, яке здійснюютьоборотнікошти за певнийперіод; йогорозраховуютьза формулою
-
Кругообіг оборотного капіталу(рис. 3.1) здійснюєтьсяпротягом одного операційного циклу: грошовікоштиавансуються у виробничі запаси, в процесівиробництвастворюється нова продукція, продукціяреалізується (можливо на умовахкомерційного кредиту, щовикликаєпоявудебіторськоїзаборгованості), виручка за реалізованупродукціюнадходить на розрахунковийрахунокізновуавансується у виробництво. Якщопідприємствофункціонуєефективно, процес кругообігу оборотного капіталузабезпечуєнеперервністьвиробничогопроцесу та зростаннякапіталупідприємства, оскільки в цьомувипадкувиручка за реалізованупродукціюперевищуватимекошти, авансовані у виробництво. Рис. 3.1. Кругообіг оборотного капіталупідприємства
-
Оборотні активипідприємства на відмінувіднеоборотнихмаютьдоситьрухливу структуру. При змінах на ринку залежновід сезону, роботипостачальниківтощо запаси сировини, готовоїпродукції та залишки на розрахунковомурахункуможутьколиватись у значних межах. При цьомузавждиможнавизначитимаксимальнийімінімальнийрівніоборотнихактивів. Різницюміжмаксимальним та мінімальнимрівнемоборотнихактивівназивають сезонною (змінною) складовою, оскільки при стабільнійситуації в економіцізначніколиваннярівняоборотнихактивівпереважнопов'язаніізсезонним характером діяльностіпідприємства. Зміннаскладоваоборотного капіталувідображуєдодатковіоборотніактиви, необхідні для забезпеченнявиробничого циклу в піковіперіодиабо як страховий запас. Так, при зростанніділовоїактивностізбільшуєтьсяобсяг продаж, щовикликаєзбільшеннятоварно-матеріальнихзапасів, дебіторськоїзаборгованості, грошовихкоштів та іншихоборотнихактивів. Системна складовахарактеризує ту частину оборотного капіталу, потреби в якійзалишаютьсявідноснонезміннимипротягомусьогоопераційного циклу. Іншими словами, це той необхідниймінімальнийрівеньоборотнихактивів, якийпотрібен для здійсненнявиробничоїдіяльності.
-
Високийрівеньстрахового запасу та потреби в додатковому оборотному капіталієнеобхідними для підприємств, щофункціонують у країнахзперехідноюекономікою, оскількисамедодаткові запаси сировини, матеріалів, готовоїпродукціїзабезпечуютьбезперебійну роботу підприємства при збоях у постачанні та важкопрогнозованомузбуті. Оборотні активиможнаподілити на три основніскладові: запаси, дебіторськузаборгованість, грошовікошти та високоліквідніцінніпапери. Запаси —цеактиви, якіутримуютьсяпідприємством для подальшого продажу для управлінняпідприємством, споживанняпід час виробництвапродукції, виконанняробіт та наданняпослугабоперебувають у процесівиробництваз метою подальшого продажу продукту виробництва.
-
Запаси включають: • сировину, основнійдопоміжніматеріали, комплектуючівироби та іншіматеріальніцінності, призначені для виробництвапродукції, виконанняробіт, наданняпослуг, обслуговуваннявиробництвайадміністративних потреб; • незавершеневиробництвоу вигляді не закінченихобробкоюйскладанням деталей, вузлів, виробів та незакінченихтехнологічнихпроцесів; • готовупродукцію, виготовлену на підприємстві та призначену для продажу; • товари у виглядіматеріальнихцінностей, щопридбані (отримані) та утримуютьсяпідприємствомз метою подальшого продажу; • малоцінні та швидкозношуваніпредмети, щовикористовуютьсяпротягом не більш як одного року або одного операційного циклу, якщовінтриваєбільше за один рік. Первісноювартістюзапасів, щопридбані за плату, єсобівартістьзапасів, яка складаєтьсяз таких фактичнихвитрат: • суми, щосплачуютьсязгідно 8 договором постачальнику (продавцю); • суми, щосплачуються за інформаційні, посередницькі та іншіподібніпослуги у зв'язкузпошукоміпридбаннямзапасів; • сумиввізногомита; • суминепрямихподатків у зв'язкузпридбаннямзапасів, які не відшкодовуютьсяпідприємству;
-
Час обороту ійогоскладові Оборот фондівпотребуєпевного часу. Вінрозпочинаєтьсяз моменту перетворення грошей на засобивиробництваіробочу силу ізавершуєтьсяствореннямновоїпродукції та їїреалізацією на ринку, тобто в оборотізновуз'являютьсягроші. Час обороту фондів (капіталу) дорівнює часу виробництваічасуобігу. Час виробництва- цеперіод, впродовжякогофонди (капітал) перебувають у сферівиробництва. Важливоюскладовою часу виробництваєробочийперіод.Віннеобхідний для перетворенняпредметівпраці на готовий продукт. Робочийперіод- основначастина часу виробництва, щоскладаєтьсязтіснопов'язанихміж собою робочихднів, годин, хвилин. Йогообчислюютьздопомогоюнормуваннявиробничихоперацій. Тривалістьробочогоперіоду в різнихгалузяхвиробництванеоднакова. Наприклад, у текстильній, швейній, взуттєвійпромисловостіробочийперіодвимірюють годинами, у машинобудівнійпромисловості - днями, у суднобудівній - роками.
-
Робочийперіодєлишечастиною часу виробництва. Є ще час перерв, щопов'язанізособливостямитехнологічнихпроцесів. Наприклад, є час перерв, протягомякогопредметипраціперебуваютьпідвпливомприроднихпроцесів: сушіннядеревини, бродіння вина, хімічніреакціїтощо. У тих галузях, де такий час виступаєневід'ємноюскладовоютехнологічногопроцесу, часвиробництвазначнобільший, ніжробочийперіод. Скорочення часу виробництва- один ізшляхівпідвищенняефективностівиробництва. Цьогодосягаютьзавдякивпровадженню у виробництвоновітніхдосягнень науки, новоїтехніки, прогресивнихтехнологій, поліпшенняорганізаціївиробництва. Час обігу- цечаспридбаннязасобіввиробництва, переміщеннятоварів, їхнього продажу, зберіганнятоварнихзапасів, якіпідлягаютьреалізації. Скорочення часу обігузалежитьвідрозвиткувсіхвидів транспорту, удосконаленнязасобівзв'язкуікомерційноїінформації, використанняелектронноїтехніки для прогнозуваннядинамікипопитуіпропозиції, використанняраціональноїреклами.
-
Від правильного визначення потреби підприємств в оборотних засобах значною мірою залежить ефективність їх використання. Надходження виручки від реалізації продукції (послуг) часто не співпадає у часі із споживанням матеріальних ресурсів. До отримання виручки від реалізації продукції оборотні засоби є джерелом фінансування поточних виробничих витрат підприємства. Проміжок часу від моменту споживання виробничих запасів, їх перетворення в готову продукцію до її реалізації може бути досить тривалим. Це обумовлює необхідність формування оборотних засобів у певному розмірі. Оборотні засобиподіляють на нормованійненормовані. До нормованих належать всіоборотніфондиі готова продукція на складах підприємства. До ненормованихвідносятьсявідвантажена готова продукція та готівковійбезготівковігрошовікоштипідприємства. Кожному підприємству необхідно правильно визначати оптимальну потребу в оборотних засобах. Це дозволить йому з мінімальними витратами отримувати прибуток, запланований при даному обсязі виробництва. Заниження величини оборотних засобів обумовить нестійкий фінансовий стан, перебої у виробничому процесі і, як наслідок, зменшення обсягу виробництва та прибутку. 3.Визначення потреби підприємства в оборотніх активах.
-
Заморожування коштів як у складських запасах готової продукції, так і в понаднормовихзалишках сировини, матеріалів та ін. обходиться підприємству дуже дорого, бо вільні грошові засоби можна використатибільш раціонально для отримання додаткового доходу. Визначення потреби комунального підприємства в оборотних засобах повинно бути узгоджено з кошторисом витрат на виробництво і виробничим планом. У виробничому плані мають бути відпрацьовані питання, від яких залежать забезпечення виробництва і потреба в оборотних засобах. Завдання значно спрощується, якщо зпостачальниками уже склалися певні господарські зв’язки, своєчасно укладено господарські договори і визначено всі умови поставок (ціни на товарно-матеріальні цінності, розміри партій, що поставляються, умови й форми розрахунків та ін.).
-
Одночасно з визначенням кола постачальників складається повнийперелік сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, малоцінних і швидкозношуваних предметів, запасних частин, при необхідності (наприклад, у зеленому господарстві, водопостачальному господарстві та ін.) передбачається використання тари, що закуповується, або власного виробництва, одноразового або багаторазового використання. На деяких підприємствах слід проробляти питання упаковування певних видів продукції (наприклад, “квіти на зріз”), бо упаковування поліпшує товарний вигляд продукції і потребує додаткових витрат. У завершальній частині виробничого плану відображаються витрати на виробництво та реалізацію продукції (послуг), що визначаютьїї собівартість (експлуатаційні витрати підприємства). Саме ця величина виробничих витрат лежить в основі визначення потреби в оборотних засобах. Планування оборотних засобів полягає у розробці й встановленні кожним комунальним підприємством норм та нормативів оборотних коштів за окремими видами або групами матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей і витрат. Норми на матеріали, паливо виражаються в днях запасів; малоцінний інвентар, інструменти та швидкозношувані предмети - в грошових одиницях на одне робоче місце (а в лазнях - у грошових одиницях на одне роздягальне місце) та інших відносних величинах.
-
Крім норм оборотних коштів підприємства розраховують також нормативи власних оборотних коштів у грошовому вираженні. Окрім методу прямого рахунку у фінансових розрахунках нормативу власних оборотних коштів використовують аналітичний і коефіцієнтний методи. Норми оборотних коштів визначають на строк роботи підприємства при даному обладнанні та технології. Нормативи власних оборотних коштів у грошовому вираженні розраховують кожний рік на підставі затверджених норм оборотних коштів і показників виробничо-фінансового плану на плановий рік. Норми оборотних коштів розроблюються кожним підприємством з урахуванням технології, що прийнята на цьому підприємстві, умов та періодичності постачання і середньодобових витрат матеріалів та палива. При розробці норм оборотних коштів враховують заходи щодо прискорення оборотності оборотних коштів, бо чим менше часу оборотні кошти затримуються у виробництві та в обігу, тим їх менше потребує підприємство для забезпечення його безперебійної роботи. Для забезпечення прискорення оборотності оборотних коштів необхідно опорядитискладське господарство і так організувати розрахунки, щоб абонентська та інші дебіторські заборгованості були мінімальними.
-
Розміри норм оборотнихкоштів, виражені у відносних величинах, визначають, виходячи з умов постачання та збуту - часу на доставку (перевозку) сировини та матеріалів, системи і форм розрахунків та часу документообігу, тривалості періоду виробництва продукції. Для розрахунків норм інормативів власних оборотних коштів основні й допоміжні матеріали поділяють на дві групи. До першої групи відносять: сировину, основні й допоміжні матеріали, паливо (крім газу), яківикористовують увеликих кількостях або на значну суму, до другої групи - всі останні допоміжні матеріали. Для кожного виду сировини, основнихта допоміжних матеріалів, що входять до першої групи, а також для палива, визначають їх середньодобові витрати та норми оборотних коштів уднях. Одноденні витрати підраховують, поділивши суму річних витрат на цей матеріал - на 360 днів, а квартальних - на 90 днів
-
Транспортний запас визначається тривалістю доставки матеріалів (палива), зменшений на час обороту документів, тобто обмежений часом від моменту відправки до моменту оплати рахунків постачальника. При наявності декількох постачальників визначають середньозважену норму запасу в днях. Час, необхідний для приймання, розвантаження, сортування, складування та лабораторного аналізу, встановлюють за допомогою хронометражу цих робіт. Розмір поточного складського запасу сировини та матеріалів визначають залежно від частоти поставок. Поточний складський запас сировини та матеріалів (палива) в днях приймають у розмірі 50% від тривалості інтервалу між двома суміжними поставками. При наявності двох або декількох постачальників одного й того ж матеріалу частоту поставок визначають як середньозважену. Для розрахунку норм гарантійного (страхового) запасу визначають середнє фактичне відхилення поставок у попередньому році від середнього інтервалу. Це середнє відхилення і буде нормою гарантійного запасу. Однак вона не повинна перевищувати 50% поточного запасу навіть при іногородніх поставках.
-
4.Оборотність та тривалість обороту оборотних активів. Прибутковість — показник, щохарактеризуєрівеньокупностісукупнихвитратвиробництваабойогоскладових, у тому числіоборотнихактивів. Визначаєтьсяділеннямобсягу балансового прибутку на 1000 грнсередньорічноївартостіоборотнихактивів. Найважливішимипоказниками, щохарактеризуютьвикористанняоборотнихактивів, є їхоборотність та коефіцієнтоборотності. Найважливішимипоказниками, щохарактеризуютьвикористанняоборотнихактивів, є їхоборотність та коефіцієнтоборотності. Оборотніактивипідприємств весь час перебувають у русі, проходячипослідовно три стадіїкругообігу: заготівельну, виробничу та реалізації. Послідовнепроходженняоборотними активами стадіїкругообігуіззміною форм вартостіназиваєтьсяоборотністю. Оборотністьхарактеризуєтьсятривалістю одного обороту у днях та кількістюобертів за певний (аналізований) період, тобтокоефіцієнтомоборотності. Оборотністьоборотнихкоштіввизначаєспіввідношенняміжобсягомреалізованоїпродукції (Р) та розміром (середнімзалишком) (Со) оборотнихкоштівпідприємства за певнийперіод (Д). У розрахунках, з метою спрощенняприймають: тривалістьмісяця - 30 , кварталу - 90 , року - 360 днів.
-
Для визначенняоборотностіоборотнихкоштіввикористовуютьтакіпоказники: 1. Коефіцієнтоборотності (К) виражаєкількістьповнихкругообертівоборотнихкоштів. Розраховується як співвідношеннясумивиручкивідреалізаціїпродукції (Р) і сумивласнихоборотнихкоштів (Со) за формулою: К = Р : Cо. 2.Оборотністькоштів у днях Од (тривалість одного обороту) найбільшнаочнохарактеризуєшвидкістьоборотностіоборотнихкоштів. Тривалість одного обороту (Од) розраховують як співвідношеннякількостіднів у розрахунковомуперіоді (Д) до коефіцієнтаоборотності за формулою: Од = Д : К. 3. Сума реалізованоїпродукції (послуг) Пр на 1грн. оборотнихкоштів Со. Цейпоказник, як і коефіцієнтоборотності, визначають за співвідношеннямсумиреалізації і середньогозалишкувласнихоборотнихкоштів, але результат виражають в грн. Пр = Р : Cо.
-
Оборотністьоборотнихактивів є фінансовимякіснимпоказником та маєвеликезначення для підприємств. Щошвидшеобертаютьсяоборотніактиви, то меншеїхпотрібно для виконання плану виробництва та реалізаціїпродукції і за іншихрівнихумовахбільшийприбутокотримаєпідприємство й вищою буде йогорентабельність. Якщо ж оборотністьоборотнихактивівуповільнюється, то цеспричинюється до додаткової потреби в них, неефективногоїхвикористання та заморожування. Прискоренняоборотностіоборотнихактивівмаєвеликенародногосподарськезначення. При цьомуіззапасівпідприємстввивільняютьсявеличезнісумикоштів, якіможнадодатковоспрямовувати на фінансування і розширеннявиробництва. Боротися за прискоренняоборотностіоборотнихактивівпотрібноодночасно на всіхтрьохстадіяхїхкругообігу шляхом скорочення часу на виробництво та обіг. Основнимишляхами скорочення часу обороту виробничихзапасів є рівномірнезавезення товарно-матеріальнихцінностей; формуваннязапасівпотрібнихцінностей у межах можливогомінімуму, щопостійнозабезпечуютьнеперервністьпроцесувиробництва; недопущеннякупівлінепотрібних та реалізаціїнадлишковихматеріалів.
-
Прискоренняоборотностіоборотнихкоштівмаєважливезначення для кожного підприємства тому, що в результатіприскоренняоборотностііз обороту вилучаютьсякошти, якіможнавикористати як для збільшеннявиробничоїпрограми, так і на іншіцілі. Для виявленнясумиоборотнихкоштів, щовилучаються в результатіприскоренняоборотності, слідвизначити потребу оборотнихкоштів за звітнийперіод, виходячи з фактичноїсуми обороту за даний строк і оборотності в днях за минулийперіод. Різницяміжвизначеним у такийспосіброзміромоборотнихкоштів і сумою коштів, щофактично брали участь в обороті за звітнійперіод, і становить суму коштів, вилучених у зв’язку з прискореннямоборотності. На комунальнихпідприємствахприскоренняоборотностікоштівдосягається в основному в результатізростанняобсягівпродукції (робіт, послуг), адженавіть при деякомузростанніоборотнихкоштів у зв’язкуіззбільшеннямобсягувиробництваїхпитома вага по відношенню до сумипродукції, щореалізується, знижується, а отжекоефіцієнтоборотностіпідвищується. Комунальнегосподарствомаєвідмінностівідпромисловостіщодометодівприскоренняоборотностіоборотнихкоштів у сферіобігу. Поєднанняфункційвиробництва та реалізації і співпадінняцихпроцесів у часівиключає, як правило, можливістьзатримокреалізаціїпродукції (послуг) комунальнихпідприємств. І все ж умови та практика розрахунківізспоживачамиістотновпливають на тривалість обороту оборотнихкоштів.
-
Основниминапрямкамиприскоренняоборотностіоборотнихкоштівкомунальнихпідприємств є: 1. Щодоорганізаціївиробництва - впровадженняновоїтехніки, удосконаленнятехнологічногопроцесу з метою систематичного збільшенняобсягупродукції (наданняпослуг); максимальна економія у витрачанніпалива, матеріалів, інструментів та ін., ліквідаціянепродуктивнихвитрат та втрат у виробництві. 2. Щодоматеріально-технічногопостачання - своєчаснеукладаннядоговорів та впорядкуваннядоговірних умов поставок у напрямкуїхрегулярності; впорядкуванняорганізаціїскладськогогосподарствапідприємств у напрямкупокращення умов зберіганняматеріалів та палива, їхобліку та контролю за витрачанням. 3. Щодореалізаціїпродукції (послуг) - удосконаленнясистемирозрахунків за наданіпослуги (продукцію), ліквідаціяпростроченоїабонентськоїзаборгованості та вжиттянеобхіднихзаходівщодосвоєчасногостягнення з споживачівналежнихплатежів.
-
Контроль відвикористаннямоборотнихактивів
Оборотніактиви є однієюізскладових, щостановлятьматеріальну основу процесувиробництва. Відступеняїхвикористаннязалежатькінцевірезультативиробництва, фінансовий стан усіхпідприємств. Покращаннявикористанняоборотнихактивівсприяєпідвищеннюрентабельностіпідприємств і, навпаки, погіршеннявикористання таких активів і відволікання на позаплановіцілі (капітальнівкладення, капітальний ремонт й іншівитрати, щопокриваються за рахунокспеціальнихджерел), знижуєїхефективність, створює тяжкий фінансовий стан. Тому на підприємствахнеобхідноорганізовуватисистематичний контроль за використаннямнаявнихоборотнихактивів.
-
Цей контроль маєвключатиперевірку: зберіганнянаявних у підприємствавласнихоборотнихактивів; правильностівитрачаннявласних та позиковихкоштів, виявлення та ліквідаціюнадлишкових та непотрібнихпідприємствуактивів; ефективності здійснюваних на підприємстві заходів з економного витрачання на виробництво матеріальних цінностей та коштів. Важливим етапом у контролі за використанням власних оборотних активів є систематичне порівняння фактичної їх наявності зі встановленою потребою (нормативом), оскільки як їх надлишок, так і нестача негативно позначаються на діяльності підприємства.
-
Надлишок власних оборотних активів — це різниця між фактичною їх наявністю та встановленим нормативом. Якщо ж норматив перевищує фактичну наявність оборотних активів, то у підприємства виникає їх нестача, яка є наслідком невиконання плану прибутку, використання оборотних активів не за призначенням. Нестача власних оборотних активів на підприємствах покривається за рахунок прибутку, коштів резервного фонду. При контролі за станом оборотних активів слід визначати наповненість нормативу (потребу) як за їх окремими елементами та групами, так і по підприємству загалом, виявляти причини відхилень. Ефективність використання оборотних активів, врешті-решт, можна встановити, аналізуючи їх оборотність. Порівняння оборотності оборотних активів за поточний звітний період з оборотністю базисного періоду дає змогу встановити уповільнення або прискорення оборотності активів, визначити, як це вплинуло на їх вивільнення або заморожування, знайти причини уповільнення їх оборот-ості та намітити шляхи її прискорення. Ефективність використання оборотних активів підвищується при скороченні часу перебування їх у виробничих запасах, тривалості виробничого процесу, прискоренні реалізації продукції та оборотів коштів у розрахунках, збільшенні обсягів виробництва продукції та прибутку (чистого доходу) у розрахунку на кожну гривню оборотних активіввидкістьобороту оборотних засобів підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство.
-
Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може свідчити про: зростання виробничого потенціалу підприємства; прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції; нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок чого значна частина поточних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути незначною. При значному збільшенні запасів і затрат необхідно проаналізувати, чи не відбувається це збільшення за рахунок необґрунтованого відволікання активів з виробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості і погіршення фінансового стану підприємства. При аналізі розділу "Грошові кошти, розрахунки та інші активи" активу балансу необхідно звернути увагу на темпи росту дебіторської заборгованості, в тому числі простроченої, по векселях одержаних. Зростання цих статей балансу свідчить про надання підприємством товарних позик для споживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. В той же час підприємство може брати кредити для забезпечення своєї господарської діяльності, що призводить до збільшення власної кредиторської заборгованості.
-
Для аналізу оборотності оборотних активів використовують три групи показників: 1) загальні показники оборотності всіх оборотних активів; 2) показники — складники загальної оборотності активів; 3) часткові показники оборотності окремих видів оборотних ак-тивів. Перша група охоплює два показники оборотності: —загальний показник оборотності всіх оборотних активів у днях; —коефіцієнт оборотності оборотних активів у разах. Показник загальної оборотності всіх оборотних активів у днях характеризує середній час авансування коштів в обороті підприєм-ства. Його розраховують діленням середнього залишку всіх оборо-тних активів на одноденний чистий дохід (виручку) від реалізації. Коефіцієнт оборотності активів показує, скільки раз вони зро-били повний кругооборот у звітному періоді. Він розраховується діленням чистого доходу (виручки) від реалізації на середню вели-чину оборотних активів. Його ще можна визначити діленням кіль-кості днів у періоді на загальну оборотність активів у днях.
-
Показники оборотності всіх оборотних активів підприємства у звітному періоді порівнюють з їх оборотністю в попередні періоди, а також з відповідними показниками інших підприємств, які є бли-зькими за своїми параметрами й умовами діяльності, або із серед-ньогалузевими показниками. Прискорення оборотності оборотних активів веде до відносного вивільнення коштів з обороту і навпаки, сповільнення оборотності вимагає додаткового залучення коштів в оборот. Тому під час аналі-зу інтенсивності використання оборотних активів визначають вплив зміни їх оборотності на обсяг оборотного капіталу. Щоб визначити суму відносного вивільнення коштів з обороту чи додаткового їх за-лучення в оборот за час тривалості одного кругообороту активів, не-обхідно фактичний чистий одноденний дохід (виручку) від реалізації звітного періоду помножити на кількість днів прискорення чи спові-льнення оборотності активів. Якщо такий розрахунок проводиться за весь звітний період, отриманий результат множать на коефіцієнт оборотності оборотних активів у звітному періоді
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.