Презентация на тему "Степ"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  Степ

• 
  Слайд 2
  

  Степ — біомпомірного поясу, для якогохарактернемайжеповсюднепоширеннятрав'янистої, в основному злаковоїрослинності на чорноземних і каштановихґрунтах.

• 
  Слайд 3

  Генезис

  Природними передумовами утворення степів є поєднання кліматичних та біологічних факторів. Клімат має поєднувати зволоження достатнє для росту трав з недостатнім зволоженням товщі ґрунту, що не дає розвиватися деревам. Подібні умови складаються за нечастих або ж нетривалих дощів. Головним біологічним фактором є наявність великої кількості пасовищних тварин, які настільки активно об'їдають рослинність, що подібний тиск витримують лише трави. Тобто розуміння степу як місцевості де дерева взагалі не ростуть є неправильним. Антропогенний вплив протягом тисячоліть, а саме випас тварин та вирубка лісів призвели до значного розширення степової зони. Сучасні дослідження свідчать, що наприклад в Україні степи є виключно антропогенними і розвинулися починаючи з 3 тисячоліття до н. е. До того часу зона лісостепу доходила безпосередньо до чорноморського узбережжя. «Сучасного» вигляду степи набули в перші сторіччя н. е. Невеликі заповідні ділянки українського степу без впливу людини та без пасовищних тварин заростають кущами та деревами втрачаючи власне степовий вигляд

• 
  Слайд 4

  Клімат

  Клімат помірно континентальний. Степова зона має найбільші теплові ресурси. Безморозний період триває до 220 днів. Середні липневі температури зростають у південному напрямі від +21,5 °C до +23 °C. Річні суми опадів зменшуються від 550 мм на півночі до 400 мм — на півдні. Характерною особливістю є висока випаровуваність.

• 
  Слайд 5

  Типи степів

  Розрізняють два види степів: Помірний степ, або так званий «справжній» степ, що розташований в континентальних районах світу. Субтропічний степ — маючи засухостійку рослинність, розташований в найпосушливіших районах середземноморського типу клімату. Зазвичай короткий дощовий період. Своєрідні типи степів — чагарниковий степ і альпійські луки.

• 
  Слайд 6

  Степ помірного поясу

  Найбільша у світі зона степів, називається «Великий Степ», знаходиться на південному заході Росії і сусідніх країн Центральної Азії, що тягнеться від румунської Добруджі через Україну на заході через Туркменістан, Узбекистан і Казахстан до хребтів Алтаю, Копетдагу і Тянь-Шаню. Центральна Анатолія в Туреччині, та Паннонійська рівнина Європі є холодним степом. Інший великий терен степу (прерія) розташований в центральних штатах США й Західній Канаді. Степ Високих рівнин знаходиться в найзахіднішій частині регіону Великих рівнин, Чаннеледскрабленд в південній частині Британської Колумбії і штату Вашингтон. В Патагонії також переважають степи. Відносно невеликі терени степу можна знайти у внутрішній частині Південного острова Нової Зеландії, а також в Угорщині (пуста).

• 
  Слайд 7

  Український степ

  В Україні степ збігається приблизно з Південною Україною (крім Кримських гір) та їх продовженням на південний схід — Передкавказзям. Степ займає майже 300 000 км² (40%) української суцільної етнічної території і 460 000 км² (48%) всіх українських земель. Степ майже цілком розораний, залишки колишньої рослинності збереглися у заповідниках і частково на схилах балок і долин річок.

• 
  Слайд 8

  Субтропічний степ

  В Європі, деякі середземноморські райони мають степову рослинність, такі як центральна Сицилія та центрально-східна Іспанія, особливо на південно-східному узбережжі (Мурсія), а також місця розташовані в дощовій тіні, на кшталт Сарагоси. В Азії це пустеля Тар на півострові Індостан, в Австралії — між хребтами Масгрейв. У Північній Америці це перехідна область між зонами з середземноморським кліматом і справжніх пустель, такі як Ріно, штат Невада, і внутрішня частина Каліфорнії. У Південній Америці — теплі степи Пампи.