Презентация на тему "Бій під КРУТАМИ"

Включить эффекты
1 из 18
Смотреть похожие
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
3.0
1 оценка

Рецензии

Добавить свою рецензию

Аннотация к презентации

Презентация для школьников на тему "Бій під КРУТАМИ" по истории. pptCloud.ru — удобный каталог с возможностью скачать powerpoint презентацию бесплатно.

Содержание

  • Бій під КРУТАМИ
    Слайд 1

    Бій під КРУТАМИ

  • Слайд 2

  • Слайд 3

    Битва під Кру́тами  — битва 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на пів-нічнийсхід від Києва: бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національ-носвідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У пере-бігу військових дій битва вирішального значення не мала, та у свідомості багатьох особливого значення набула завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут.

  • Слайд 4

    На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш. Десятиліттями історія битви або замовчувалась, або обростала міфамиі вигадками, як у закордонній, такі у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці битви встановлено пам'ятник i у 80-ті роковини битви монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню.

  • Слайд 5

    Пам'ятна монета номіналом у 2 гривні, присвячена Битві під Крутами.

  • Слайд 6

    Володимир Винниченко у своїй книзі «Відродження нації»: «…Це була війна впливом… Наш вплив був менший. Він був уже остільки малий, що ми з великими труднощами могли складати якісь невеличкі більш-менш дисципліновані частини й висилати їх проти більшовиків. Більшовики, правда, теж не мали великих дисциплінованих частин, але їхня перевага була в тому, що всі наші широкі маси солдатства не ставили їм ніякого опору або навіть переходили на їхній бік, що майже все робітництво кожного міста ставало за ними; що в селах сільська біднота явно була більшовицька; що, словом, величезна більшість самого українського населення була проти нас. Єдиною активною мілітарною нашою силою була наша інтелігентна молодь і частина національно-свідомого робітництва, яке гаряче стояло за українську державність, розуміючи за нами ту державність так само, як і ми її розуміли»…

  • Слайд 7

  • Слайд 8

    Звернення до « До українського студентства»:(«Нова Рада» з 11 січня 1918 р.) «Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Українуросійсько-«большевицька» грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати,і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. В цей часУкраїнська фракція центру Університету св. Володимира кличе студентів-українців усіхвищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши підпрапор борців за волю України проти напасників, які хочуть придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою героїчною працею.

  • Слайд 9

    Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам'ятає, що в цей час злочинно бути байдужим… Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували  — Українській державі! Записуйтесь до «Куреня Січових Стрільців», який формується з студентів Університету св. Володимира та Українського НародногоУніверситету, звідки, мабуть, ми будемо розподілені серед декотрих українськихвійськових частин, для піднесення культурно-національної свідомості та відваги…"

  • Слайд 10

  • Слайд 11

    «За волю України. Полеглим синам в борні під Крутами»  — київський плакат 1918 року

  • Слайд 12

    Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Вже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним. Протягом десятиліть існували різні суперечливі трактування перебігу подій і кількості загиблих  — від декількох до декількох сотень. Наприклад Павло Тичина присвятив свій вірш «Пам'яті тридцяти», хоча до нашого часу збереглися тільки імена тих, хто був похований на Аскольдовій могилі:

  • Слайд 13

    Сотник Андрій Омельченко Володимир Шульгин Лука Дмитренко Микола Лизогуб Олександр Попович Андріїв Божко-Божинський ІзидорКурик Олександр Шерстюк Головощук Чижів Кирик Андрій Соколовський Микола Корпан М. Ганькевич Євген Тарнавський Гнаткевич Григорій Піпський

  • Слайд 14

    Урочисте перепоховання студентів у Києві 19 березня 1918 року

  • Слайд 15

    Січень 1991 року. Перший патріотичний мітинг у Крутах

  • Слайд 16

    Символічна могила і дерев'яний хрест крутянна Аскольдовій могилі у Києві

  • Слайд 17

    Меморіал Героїв Крут у селищі Крути  — урочисте відкриття

  • Слайд 18

    «Пам'яті тридцяти»

Посмотреть все слайды

Предложить улучшение Сообщить об ошибке