Презентация на тему "Історія України"

Презентация: Історія України
1 из 28
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
4.0
1 оценка

Комментарии

Нет комментариев для данной презентации

Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.


Добавить свой комментарий

Аннотация к презентации

Скачать презентацию (13.63 Мб). Тема: "Історія України". Предмет: история. 28 слайдов. Для учеников 7-11 класса. Добавлена в 2017 году. Средняя оценка: 4.0 балла из 5.

Содержание

  • Презентация: Історія України
    Слайд 1

    Історія України

    16

  • Слайд 2

    ПІВДЕННОРУСЬКІ РЕФОРМИ (1557 – 1596 р. р. Р. Х.)

  • Слайд 3

    ЛІВОНСЬКА ВІЙНА

  • Слайд 4

    В 1548році Сигізмунд помер. Польський Сейм визнав королем його сина Сигізмунда ІІ Августа. Литовським князем Сигізмунд ІІ Август був призначений ще батьком в 1544році Сигізмунд ІІ Август

  • Слайд 5

    В 1547році московський князь Іван IV проголосив себе царем а Московське князівство – Росією. Російський цар провів військову реформу і організував загони пішців-стрільців озброєних вогнепальними мушкетами (важка рушниця з підставкою). Була збільшена чисельність кінноти. Сусідній Лівонський Орден – держава німецьких хрестоносців – мав слабшу армію, однак контролював європейську торгівлю Росії через власні порти. В 1558році Іван IV оголосив хрестоносцям війну. Іван IV“Грозний”

  • Слайд 6

    Російська армія розбила німецькі загони і зайняла більшу частину Лівонії. Німецький правитель – ландмейстер звернувся за допомогою до Литви. З 1560року литовське військо вступило у війну проти Росії. Однак йому не вдалось організувати оборону своїх земель. Для підтримки литовської шляхти Сигізмунд ІІ Август в 1566році видав ІІ Литовськийстатут. Він підтвердив рівноправність православних і католиків. Шляхті дозволили організувати власні суди і місцеві ради – сеймики. Шляхетський сеймик

  • Слайд 7

    ПІВДЕННОРУСЬКІ РЕФОРМИ

  • Слайд 8

    Щоб переломити хід Лівонської війни Сигізмунд ІІ Август в 1569 році запропонував об’єднати Польщу із Литвою у єдину державу Річ Посполиту. Польські магнати організували Вальний Сейм – вищий орган законодавчої влади. Сеймових радників – Сенат – король обирав з магнатів та католицьких єпископів. Закони сенатори приймали із послами – обранцями сеймиків та аблегатами– обранцями великих магістратів. Вальний Сейм

  • Слайд 9

    Литовські магнати відмовились підтримати короля. Тоді Сигізмунд ІІ Август звернувся до руської шляхти. За союз з Польшею Волинь і Поділля 1566 стали воєводствами. Воєвода КиїваВасиль Острозький (син Костянтина) прийнявши умови короля, був обраний сенатором. Опинившись в меншості литовські магнати і шляхта змусились підписали Люблінську унію – угоду про утворення Речі Посполитої. Люблінська Унія

  • Слайд 10

    В 1572 році Сигізмунд ІІ Август помер бездітним. Вальний Сейм організував вибори нового короля. Ненадовго ним став брат короля Франції Анрі. В 1575 році султан ТурціїСелім ІІ запропонував новим королем підтурецького князя Стефана Баторі. Баторі зміг створити сильне наймане військо теж вогнепально озброєне. Нова посполита армія в 1581 році перейшла в наступ. Стефану Баторі вдалось підписати мирну угоду з Росією і завершити Лівонську війну без втрат. Стефан Баторі

  • Слайд 11

    В 1587 році Баторі помер. Новим королем був визнаний шведський племінник Сигізмунда ІІ Августа Сигізмунд ІІІ. Щоб заручитись підтримкою литовсько – руської шляхти Сигізмунд ІІІ в 1588 році видав ІІІ Литовський статут. Холопи, кріпосні рядовичі й закупи були закріпачені. За відсутності 20-річних пошуків біглий холоп оголошувався вільним. Основою відносин стала належність до спільного стану, основним покаранням – грошовий штраф. Сигізмунд ІІІ

  • Слайд 12

    ПОСИЛЕННЯ КОЗАЧЧИНИ

  • Слайд 13

    Близько 1560 року частина козаків знову організувала запорозьку Томаківську січ. За татарським зразком це був кіш (військовий табір) на чолі з кошовим. Кіш складався з куренів – загонів козаків – земляків. Всі питання на місці вирішувала загальна козацька Рада. На Січі

  • Слайд 14

    Перші кошові вочевидь налагодили виробництво чайок – бойових веслувальних човнів. Команди також мали парус і гармати. Чайкові флоти нападали на узбережні поселення Турції та Криму тому при нагоді знищувались турецькими кораблями – галерами. Так близько 1575 року галери потопили чайки Самійла Кішки а самого зробили веслувальним рабом. Турки зупинили і наліти куренів Івана Свірговського з молдаванами, вбивши нападників. Близько 1577 року томаківці разом із загоном Івана Підкови захопили владу в Молдові однак невдовзі були розсіяні молдавським військом. Атака чайки

  • Слайд 15

    Вочевидь для участі в Лівонській війні в 1572 році був організований загін з 300 реєстрових козаків на чолі з гетьманом. В 1578 році Стефан Баторі збільшив його до 600. За послуги він надав реєстровим містечко Трахтемирів з шпиталем та гарматами. Реєстрові козаки

  • Слайд 16

    В 1591 році син Василя Януш Острозький захопив особисті землі гетьмана Криштофа Косинського. Тоді Косинський запросив томаківців і організував напади на маєтки Острозьких. Януш озброїв власну охорону і отримав допомогу від черкасОлекси Вишнивецького. В 1593 році гетьман із загонами зазнав поразки і втік на січ. Щоб покарати Вишнивецького Косинський очолив напад томаківців на Черкаси однак невдовзі загинув. В тому ж році запорожці були оточені татарами на січі і вимушені були полишити Томаківку. Неподалік в плавнях (річкові острови-ліси) вони розбудували Базавлуцьку січ. Криштоф Косинський

  • Слайд 17

    В 1594 році сотник ЯнушаСеверин Наливайко організував власний український загін на Поділлі. В Молдавії йому вдалось розбити татар і озброїтись. Відіславши запорожцям татарських коней Наливайко уклав з ними угоду. В 1595 році союзників вочевидь стурбував наказ Сигізмунда ІІІ про перехід на Брестську унію. Вони організували напади на католицьку шляхту в більшості руських воєводств. Щоб припинити заворушення Сейм направив в Київ польські загони Станіслава Жолкевського. Союзникам вдалось переправитись на Лівобережжя однак в 1596 році під Солоницею вони потрапили в оточення. В таборі почались чвари і поляки прорвав оборону перебили більшість козаків. Наливайка схопили і стратили в столиці Варшаві. Северин Наливайко

  • Слайд 18

    КУЛЬТУРА

  • Слайд 19

    Для поширення освіти Стефан Баторі в 1574 році запросив в Річ Посполиту Орден Ієзуїтів– католицьких ченців які займались проповіддю християнства і освіти. В тому ж році вони відкрили в Ярославі свою школу – колегію. Освіта велась на польській і латині тому навчання розпочиналось з вивчення мови а також логіки і психології. Ті хто вивчав їх отримували поширені знання з лічби геометрії астрономії і музики. Освіта Ієзуїтів

  • Слайд 20

    Православна освіта була слабко розвинена через мову та читання. Нею охоплювались руські магнати і незначна частина шляхти. Зокрема за 1556 - 1561 роки був зроблений тільки переклад головних Євангелій (життєписів Ісуса Христа його учнями) у вигляді Пересопницького Євангелія. Професійна ієзуїтська освіта загрожувала наверненню шляхти і магнатів в католицтво. Пересопницьке Євангеліє

  • Слайд 21

    В 1576 році Василь Острозький з племінницею Єлизаветоювиступили спонсорами-фундаторами першої православної Острозької колегії. Були запрошені викладачі з усіх «ієзуїтських» наук, а також знавці єврейської та грецької мов. Головою-ректором був визнаний кам’янецький писар Герасим Смотрицький. До колезької друкарні в 1578 році Василь Острозький найняв відомого фахівця Івана Федорова. Вже за 1581 році Федоров повністю роздрукував першу Острозьку Біблію. Створення Острозької Біблії

  • Слайд 22

    Для збору пожертв і огляду Київської митрополії на Русь в 1586 році прибув посланець Патріарха Йоаким. За його підтримки Львівська православна громада організувала Львівськебратство – групу фундаторів руської освіти і церкви. Найбагатший лихвар Костянтин Корняктвиділив кошти на Успенську церкву з вежею та друкарню. Інші братські купці організували для молоді школу куди запросили мовників та поетів. Успенська церква Костянтин Корнякт

  • Слайд 23

    Після Йоакима на Русь прибув сам Патріарх Ієремія ІІ. Він був запрошений до Москви де під загрозою арешту в 1589 році визнав московську митрополію новим Патріархатом. На зворотньому шляху Ієремія ІІ дарував Львівському братству та Київо-Печерському монастирю ставропігію – церковну самоуправу від митрополита й єпископів. Дії Патріарха схвилювали Київську митрополію. Патріарх Ієремія ІІ

  • Слайд 24

    До Сигізмунда ІІІ та Папи КліментаVIІІ звернулись православні митрополит Михайло Рогоза єпископ володимирський Іпатій Потій та луцький Кирил Терлецький. За збереження православної мови й обрядів вони обіцяли визнати католицькі догмати і посвяту від Папи. В 1595 році король видав наказ про перехід на церковну Брестську унію. Києво-печерські ченці відмовились його визнавати. Їх підтримав Василь Острозький. Дії уніатів засудила частина руських єпископів. Однак митрополит зі спільниками 1596 р. підписав дозвіл на УЦ (Уніатську Церкву). На Брестській Унії

  • Слайд 25

    ГОСПОДАРСТВО

  • Слайд 26

    Підтримку шляхти королівська влада продовжувала забезпечувати за рахунок селянських прав. Після 1496 року відносно вільними залишились рядовичі Київщини, Волині і Поділля. Частина волинської і подільської шляхти в 1557 році скористалась Уставом на волоки – литовським земельним переміром. Земельні ділянки – волоки розподілялись між шляхтою і селянами. Рядовичі сплачували річний чинш (земельний податок) до 6 грудня. З дні з тижня вони виконували господарські розпорядження шляхтичів – панщину. Після ІІІ Литовського статуту панщина поширилась і на рядовичів Київщини її тривалість зросла до 4 днів і більше. Через борги селяни втрачали землю і йшли в холопи, підсусідки(безправні господарські наймити), рідше в гуцули (карпатські опришки-вівчари). Кращим вважалось положення церковних і монастирських рядовичів. Жнива селян

  • Слайд 27

    Щоб повернути роздані шляхті видатки королі вочевидь торгували магдебурзьким правом. До 1596 року міську автономію придбало ще 32 містечка. Найбільші з самоуправних міст – Львів і Кам’янець – після Люблінської унії отримали права сеймових аблегатів. Кам’янець Львів

  • Слайд 28

    За наказом Папи Григорія ХІІІ в 1582 році католицькі держави розпочали перехід на новий більш точний календар. Його співавтором став єзуїт Христофор Клавій. Старий римський календар вже не співпадав з весняним рівноденням від якого визначалось важливе свято Пасхи. Зокрема в Речі Посполитій після 4 жовтня «викинули» 11 днів і перейшли на 15 число. Христофор Клавій

Посмотреть все слайды

Сообщить об ошибке