Презентация на тему "Тропинками Тараса Шевченко"

Презентация: Тропинками Тараса Шевченко
1 из 43
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
5.0
1 оценка

Комментарии

Нет комментариев для данной презентации

Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.


Добавить свой комментарий

Аннотация к презентации

Скачать презентацию (4.83 Мб). Тема: "Тропинками Тараса Шевченко". Предмет: литература. 43 слайда. Для учеников 6-9 класса. Добавлена в 2016 году. Средняя оценка: 5.0 балла из 5.

Содержание

  • Презентация: Тропинками Тараса Шевченко
    Слайд 1
  • Слайд 2

    Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. МоринцяхЗвенигородськогоповітуКиївськоїгубернії (ниніЗвенигородський район Черкаськоїобласті).

  • Слайд 3

    Живучи у тяжкійневолі, малий Тарас не вчився в школі, а пас ягняток за селом…

  • Слайд 4

    Батьком Тараса бувГригорійІванович Шевченко, а матір’ю - Катерина Якимівниа Бойко.

  • Слайд 5

    Батько Тараса Шевченка, Григорій Іванович Шевченко, народився у 1781 році.1802 року одружився з моринською дівчиною, Катериною Бойко.Григорій Шевченко чумакував, їздив хурою до Києва, Єлисаветграда. Іноді брав з собою Тараса.

  • Слайд 6

    Мати Тараса народилася 1783 року в Моринцях і була кріпачкою Василя Енгельгарда. Була вона натурою лагідною, безмежно чутливою і люблячою.Після того, як Катерина вийшлазаміж за ГригоріяІвановичаШевченкавлітку 1802 року, подружжядеякий час мешкало в селіКирилівка (у провулкуМогильних) на батьківщинічоловіка, а в 1810 роціпереселилося до Моринців. У цьомуселі жив батькоКатерини — Яким Бойко, але родина Шевченківоселилася не в тестя, а окремо, у дворікріпакаКопія, садибаякогопустувала, бо самого господаря за бунтівний характер та непослухпановібуло заслано до Сибіру.Отже, Тарасовісудилосянародитисьсаме в хатіЯкима Бойка, в Моринцях. Тут, на Копіївщині (так звався куток села), йоселилася Катерина зГригорієм.

  • Слайд 7

    І перед нею помолюся, мов передобразом святим тієїматерісвятої…

  • Слайд 8

    20 серпня (1 вересня  1823 року) від тяжкої праці й злиднів померла мати Катерина, й 7 (19) жовтня 1823 року батько одружився вдруге з удовою Оксаною Терещенко, в якої вже було троє дітей. Вона жорстоко поводилася з нерідними дітьми, зокрема з малим Тарасом

  • Слайд 9

    Пізньої осені 1824 рок у в непогоду він застудився у дорозі, занедужав. Коли його привезли у Кирилівку - зовсім зліг. Перед смертю батько доручив господарювання в домі старшому синові Микиті. Глянувши на Тараса, в його розумне обличчя, Григорій Іванович, як це згадує сестра Ярина, промовив:"Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба; він не буде абияким чоловіком; із його буде або щось дуже добре, або велике ледащо, для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не допоможе".Віщими виявилися слова змученого гіркою кріпаччиною трударя: широченні, величні обрії відкрила перед Тарасом його поетична доля.

  • Слайд 10
  • Слайд 11

    Залишившись сиротою, малий Тарас деякий час жив у дядька Павла, який став опікуномсиріт. Згодоммайбутній поет ідешколярем-попихачем до кирилівськогодяка Петра Богорського, де йогожиттябулопостійнонапівголодним.Утративши надію стати маляром, Т. Шевченко повертається до Кирилівкий пасе громадську череду.

  • Слайд 12

    Звідтивінтікає у Лисянку до диякона-живописця, а згодом - у село Тарасівку до дяка-маляра, аледяквідмовивйому.

  • Слайд 13

    Восени 1822 року Тарас Шевченко почав учитисяграмоти в місцевогодякаСовгиря. У той час ознайомивсяізтворами  Григорія Сковороди.

  • Слайд 14

    Тарас не раз тікавіздякової «школи». Адже, як вінказав,бувдякСовгирьвдачісуворої, більш за все не подобалосяТарасові те, що, як настанесубота, «годує» школярів «березовою кашею» — молотить дитячіпопиберезовими прутами, вибиваючидурість .

  • Слайд 15

    Постійнимтоваришем, надійною подругою Тараса булакучерявенькакароокадівчинка Оксана. Матері думали, що колись одружатьїх, сватами стануть. Та не судилося…

  • Слайд 16

    Оксанка Коваленко була на три роки молодшою від Тараса і мешкала по сусідству. Але дитяча симпатія та підліткова закоханість не переросли у справжнє і глибоке почуття. Забракло часу. 15-річний "козачок" Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусів поїхати до Вільна (тепер — Вільнюс). Розлука була несподівана і довга. Тож своє перше кохання Тарасові залишалося тільки згадувати і малювати.

  • Слайд 17

    Робити малюнки з пам’яті йому ще добре не виходило, і замість милого личка малої кріпачки на папері під його олівцем проступали обличчя прекрасних дам, які Тарас міг довго роздивлятися і перемальовувати з театральних афіш, мистецьких естампів чи паркових скульптур, яких досить було у великому місті. Так з’явився портрет "Погруддя жінки", в якому вгадуються риси обличчя французької актриси АдріаниЛекуврер.

  • Слайд 18

    А дівчина При самійдорозі Недалеко коло мене Плоскіньвибирала, Та йпочула, що я плачу. Прийшла, привітала, Утирала моїсльози І поцілувала .....

  • Слайд 19

      Одного разу, прибираючи дякову "світлицю", Тарас набачив у дяка грубий зшиток синього паперу. Ще раніш хлопець помітив, як дяк щось у нього вписував. Школяр почав розглядати написані рукою дяка псалми, щедрівки, пісні, вірші... Сидів над ними хлопець, мов прикипів, поки почув, як грюкав дверима дяк. З нього школяру здаля одкривалась таємниця, як творяться на світі книжки. До жаги забажалось школяреві зробити самому таку книжечку, обмалювати візерунками і вписувать в неї ті пісні та вірші, що йому припали до вподоби. Це був перший прихований потяг до словесної творчості, що в першій своїй стадії заміняється копіюванням і вибором чужих творів... Потяг непереможний, жагучий... Хлопцеві мріялась, навіть снилась мальована, позолочена книжка, у яку він по своїй вподобі уписував вірші.

  • Слайд 20

    Першу збіркусвоїхпоетичнихтворів Шевченко видав 1840 підназвою »Кобзар». До неїувійшло 8 поезій: «Думимої», «Перебендя»,»Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «ІванПідкова», «Тарасова ніч».

  • Слайд 21

    Шевченків “Кобзар” – це біблія народу, це велика книга мудрості, книга любові до України. Народ, який має такого поета як Шевченко – безсмертний.

  • Слайд 22

    Ще він мислитель і борець за волю.Вкраїну неньку щиро він любивЇї він прославляв, про неї думавДля неї все життя своє прожив.

  • Слайд 23

    Обдарованийвідприроди Тарас Шевченко рано відчув тягу до малювання. Щезмалкукрейдаівуглинкабули для ньогонеабиякоюрадістю. Все ними малює: стіни, лави, стіл в хатіі на дворі, в себе і у гостях.

  • Слайд 24

    Про свою пристрасть до писанняімалюванняКобзароповів у вірші “А.О. Козачковському”

    Довго те діялось. Ще в школі,Таки в учителя – дяка,Гарненьковкрадуп’ятака –Бо я булотрохи не голе.Такеубоге – та й куплюПаперуаркуш. І зроблюМаленьку книжечку. ХрестамиІ візерункамизквіткамиКругом листочки обведу.Та йсписую СковородуАбо “Три царіє со дари”

  • Слайд 25

    Селянська родина. 1843р. Полотно, олія. Він став одним із перших художників, якіпрокладалиновийреалістичнийнапрям, основоположник критичного реалізму в українськомумистецтві. Для Шевченкамалювання стало потребою, вираженнямйоготворчого духу.

  • Слайд 26

    Тема українського, простого народу та жіночоїдолібулазгусткомкрові, що запеклась у йогосерці.

    Катерина. 1842р. Полотно, олія. Сліпа з дочкою. 1842р. Папір, олівець, сепія. Циганка-ворожка.1841р. Папір, акварель.

  • Слайд 27

    Своїпейзажі Шевченко - художник не компонував, а змальовувавкраєвиди, якібачив перед собою. Саме тому в йогоробочих альбомах ми знайдемобагатоначерків дерев, бур’янів, хат, церков.

    Тополя.1839-1840р. Папір, олівець. Хата батьків у Кирилівці. 1843. Папір,олівець.

  • Слайд 28

    ПейзажнімалюнкиШевченка 1843 – 1847 рр. можнаподілити на двігрупи: малюнки, наякихзображеносільськікраєвидиіпейзажі, наякихвідтвореніісторичні та архітектурніпам’ятки. В Решетилівці.1845. папір, туш, сепія, акварель.

  • Слайд 29

    Воздвиженськиймонастир у Полтаві . 1845. Папір, сепія, акварель, туш. Почаївська лавра зпівдня. 1846. Папір, акварель. Костел св. Олександра у Києві. 1846. Папір, акварель.

  • Слайд 30

    Офорт – це гравюра на мідіабо цинку змалюнком, протравленим кислотами, а такождрукарськийвідбитокзтакоїгравюри. Видубицький монастир.1844. Папір, офорт. У Києві. 1844. Папір, офорт. Судня рада. 1844. Папір, офорт. Однієюзперлинукраїнськоїнаціональноїграфікиє “Живописна Україна”. Це альбом офортівШевченка.

  • Слайд 31

    Великемісце в Шевченковомудоробкуналежить портретам. Він почав працювати над ними щекріпаком. В Академіїпродовжував роботу в ційгалузі. Незабаромвінстає одним звідомихіпопулярнихпортретистів.

  • Слайд 32
  • Слайд 33

    Автопортрети Тараса Шевченка — власнізображення, щоїхстворював Тарас Шевченко протягомусьогожиття

  • Слайд 34

    Серед творчої спадщини Шевченка є ряд робіт на релігійну тематику.

    Визволення апостола Петра зтемниці 1836. Папір, сепія, олівець Розп'яття 1850 Покарання колодкою. 1856-57. (малюнокізсерії «Притча про блудного сина»)

  • Слайд 35

    Дослідникиспадщини Кобзаря підкреслюють, щопоетичнихтворівШевченка до нас дійшлопонад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків – майже 1200. Сама цякількістьсвідчить про йогоглибокузакоханість у малярство.

  • Слайд 36

    На світі є чимало поетів, віршам яких притаманна мелодійність. До таких поетів, без сумніву, належить Т.Г.Шевченко, про якого П.І.Чайковський сказав: «Бувають щасливо обдаровані особи і бувають щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музику, це – українці».

  • Слайд 37

    Ти чув: співала мати при вікніСлова Шевченка світлі і сумні.- Чому, мамуню, серцю в грудях тісно?- То пісня, українська наша пісня… Ти вперше прочитав із “ Букваря”Вогненні, вічні вірші Кобзаря.- Чом жаром обпікає кожне слово?- То мова, українська наша мова…Із книг тобі відкрилось до кінцяЖиття коротке гнаного співця,Діла і думи сина Батьківщини. - Що то дзвенить, відлунює в серцях?- То слава, горда слава України!

  • Слайд 38

    Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Незадовго до смерті написав останній вірш — “Чи не покинуть нам, небого”.

  • Слайд 39

    Похований був Тарас Шевченко на Смоленському кладовищі. Через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли його прах на Україну і поховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева.

  • Слайд 40

    В історичномурозвиткуУкраїни Шевченко — явищенезвичайне як своєюобдарованістю, так імісцем у літературі, мистецтві, культурі. Походженням, становищем та популярністю Шевченко — винятковеявищетакож у світовійлітературі. З 47 роківжиття поет пробув 24 роки у кріпацтві, 10 на засланні, а решту — піднаглядомжандармів. РеволюційнатворчістьШевченкабула одним ізголовнихчинниківформуваннянаціонально-політичноїсвідомостінароднихмасУкраїни. ВпливиШевченка на різністоронидуховно-національного життянаціївідчуваються до сьогодні.

  • Слайд 41

    Перед смертю Тарас Шевченко заповів

    Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїнімилій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, ікручі Було видно, булочути, Як реве ревучий. Як понесезУкраїни У синєє море Кров ворожу... отойді я І лани і гори — Все покину, іполину До самого Бога Молитися... а до того Я не знаю Бога. Поховайте та вставайте, Кайданипорвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. І мене в сем’ївеликій, В сем’ївольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом.

  • Слайд 42
  • Слайд 43
Посмотреть все слайды

Сообщить об ошибке