Презентация на тему "Кожа и производная функции кожи"

Содержание

• 
  Слайд 1
  
• 
  Слайд 2
  
• 
  Слайд 3

  Будова та функції шкіри й похідних шкіри.

• 
  Слайд 4

  Щотакешкіра?

  Шкіра - зовнішній покрив тіла, який є бар'єром між внутрішнім і зовнішнім середовищем організму. Шкіра має декілько шарів: Епідерміс - зовнішній шар шкіри, утворений епітемальною тканиною (містить пігментні клітини- меланоцити, які надають засмаги шкірі, чутливі нервові закінчення-рецептори, які сприймають дотик, тиск, холод, тобто виконують захисну функцію.) Дерма, або власне шкіра - середній шар шкіри, представлений сполучною тканиною, має колагенові та еластичні волокна, кровоносні судини, сальні і потові залози ( забезпечує міцність і пружність шкіри, живлення епідермісу, піднімання волосся, виділення поту та жиру.)^ Підшкірна клітковина - найглибший шар шкіри, що складається з жирового прошарку (виконує функцію регуляції теплообміну, захисту та є "резервом жирів"

• 
  Слайд 5
  
• 
  Слайд 6

  Щож таке похідні шкіри?

  Крімсамоїшкіри в організмієїїанатомічніпохідні — утвореня, щорозвинулисязішкіри та їїзачатків. Іншаназва - придатки шкіри: Нігті; Волося; шкірнізалози, яківключають в себе: Сальнізалози, яківиділяють шкірне сало, яке служить смазкою для волоссяізахищаєшкіру; Потовізалози, яківиділяютьзорганізму води ірозчиненіпродуктиобмінуречовин. Випаровування поту єважливиметапом терморегуляції. Молочнізалози (розвинені у жінок) виробляють грудне молоко, яке маєдужеважливезначення для годуваннянемовлят. Дерматологія — розділ медицини, якийвивчаєбудовушкіриіїїпохідних, їхрозвиток, функції, а такожіхзахворювання. Крім того, змінишкіри часто маютьважливезначення для діагностикивнутрішніх та інфекційнихзахворювань. Для догляду за шкіроювикористовуютьрізні креми, ультразвууовийпілінг тощо.

• 
  Слайд 7

  Функції шкіри

  Захисна (бар'єрна) захищає організм від дії механічних і хімічних чинників, ультрафіолетове випромінювання, проникнення мікробів, втрати і попадання води ззовні. Терморегуляторна, за рахунок випромінювання тепла і випаровування поту. Участь у водно-сольовому обміні, пов'язана з потовиділенням. Екскреторна — виведення з потом продуктів обміну, солей і ліків. Депонування крові, в судинах шкіри може перебувати до 1 літра крові. Ендокринна і метаболічна — синтез і накопичення вітаміну D, а також гормонів. Дихальна, у людини близько 1-2 % кисню засвоюється через шкіру. Рецепторна, завдяки наявності численних нервових закінчень Імунна, захоплення, процесинг та транспорт антигенів з подальшим розвитком імунної реакції

• 
  Слайд 8

  Шкіра як орган чуття

  Шкіра - величезне рецепторне поле, за допомогою якого здійснюється зв'язок організму з навколишнім середовищем Інервація шкіри здійснюється як гілками цереброспінальних нервів, так і нервами вегетативної нервної системи. Нерви вегетативної нервової системи іннервують в шкірі судини, гладеньку мускулатуру і потові залози. До соматичної нервної системи належать чутливі нерви (утворюють численні чутливі закінчення). Чутливі нервові закінчення (умовно) можна розділити на: Вільні (локалізуються як в епідермісі, так і в дермі) Невільні (локалізуються переважно в дермі) інкапсульовані неінкапсульовані

• 
  Слайд 9

  Ураження шкіри

  Виникають при дії різноманітних причин. Умовно можна виділити: механічні (потертість) термічні хімічні електричні Радіаційні опіки

• 
  Слайд 10

  У риб і земноводних

  Епідерміс риб і більшості амфібій повністю складається з живих клітин, присутня тільки мінімальна кількість кератину в клітинах поверхневого шару. Як правило епідерміс є проникним, і у випадку багатьох амфібій, може фактично бути основним органом дихання. Дерма кісткових риб зазвичай містить порівняно мало сполучної тканини, на відміну від чотириногих. Натомість, у більшості видів, вона значною мірою замінена твердою, захисною кістковою лускою. За винятком деяких особливо великих шкірних кісток, які формують частини черепа, ця луска втрачається у чотириногих, хоча багато рептилій мають луску іншого роду, як панголіноподібні. Хрящові риби мають численні зубоподібні плакоїдні лусочки на шкірі, замість справжньої луски. Потові залози і сальні залози є унікальними для ссавців, однак інші типи шкірних залози знайдені в інших хребетних. Риби зазвичай мають численні окремі клітини, що секретують слиз, який бере участь у забезпеченні ізоляції і захисті. Риби також може мати отруйні залози, фотофори, а також клітини, які виробляють більш водянисту, серозну рідину. У амфібій, серозні клітини збираються разом, щоб сформувати мішкоподібні залози. Більшість живих земноводних також володіють гранулярними залозами на шкірі, які виділяють дратівливі, або токсичні сполуки.

• 
  Слайд 11

  У птахів та рептилій

  Епідерміс птахів та луска рептилій ближчі до шкіри ссавців, з шаром мертвих клітин на поверхні, заповнених кератином, щоб допомогти зменшити втрати води. Аналогічна картина має місце також для деяких більш наземних амфібій, таких як жаби. Однак у всіх цих тварин немає чіткої диференціації епідермісу на шари, як це відбувається у людей, з відносно поступовою зміною типу клітини. Будучи. Епідерміс ссавців завжди має хоча б зародковий шар (лат. stratum germinativum) і роговий шар (stratum corneum), але інші проміжні шари, що знайдено в людей, не завжди помітні. Волосся є відмінною особливістю шкіри ссавців, а пір'я (принаймні, серед сучасних видів) є унікальним для птахів. Птахи і рептилії мають відносно мало шкірних залоз, хоча можуть бути кілька структур для конкретних цілей, таких як клітини, що секретуютьферомони клітини в деяких рептилій, або уропігіальні залози більшості птахів.

• 
  Слайд 12