Презентация на тему "Мутагени"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Мутагени

  Чому виникають мутації ? Виконали :Нестерова Каріна ,Крупа Маріна 11-А клас

• 
  Слайд 2
  

  Мутагени — фізичні і хімічні чинники, що викликають стійкі спадкові зміни — мутації.

  Мутагенами можуть бути різні чинники, що викликають зміни в структурі генів , змінюють структуру і кількість хромосом. За походженням мутагени класифікують на ендогенні, що утворюються в процесі життєдіяльності організму і екзогенні — всі інші фактори, в тому числі і умови навколишнього середовища. За природою виникнення мутагени класифікують на : фізичні, хімічні , біологічні.

• 
  Слайд 3

  Чому виникають мутації?

  Кожна з мутацій викликається певною причиною. У більшості випадків ці причини невідомі. Мутації, зумовлені зміною в оточуючому середовищі, називаються спонтанними. Для того, щоб агент був мутагеном, він повинен мати певні властивості: легко проникати в клітини організму, зберігати їх життєстійкість, досягати ядра клітини і впливати на хімічну структуру хромосом та процеси, які відбуваються в них.

• 
  Слайд 4
  

  До найбільшактивнихмутагенівналежитьіонізуючевипромінення та ультрафіолетовіпромені. Близько 90 % мутагенів є канцерогенами (здатнізикликатизлоякісніпухлини). Всівидивипромінюваннямаютьвисокуенергію і тканинах організмуобумовлюютьутворення пар онів. їхщеназиваютьіонізуючимвипромінюванням. Ультрафіолетовіпромені належать до електромагнітнихколивань, але іонізації вони не викликають, їхдія на організмпов'язана з утворенням у тканинах збуджених молекул і атомів. Залежновідтовжинихвилі УФ-променімаютьрізнумутагеннуактивність. Вона найбільша при довжиніхвилі 260 нм, оскільки ДНК поглинаєсамецючастину спектра УФ. Більшкороткі і більшдовгіпроменіменшактивні, проникнаактивністьїхнизька. Для отриманнямутацій широкого застосуваннянабули гамма-промені, промені Рентгена і нейтрони. Цівидиіонізуючоговипромінюваннямаютьвиняткововисокупроникність. Діярадіації на живу істотувизначається дозою зипромінювання і дозою енергії, поглинутої тканинами організму. Доза випромінюваннявимірюється з рентгенах (Р), а доза поглинутоїенергії - в радах.

• 
  Слайд 5
  

  Іонізуюче випромінювання викликає переважно хромосомні перебудови, які супроводжуються різкими змінами структури і функції організму. Більшість їх шкідлива. Хімічних мутагенів надзвичайно багато. Вони можуть впливати на спадковість різних експериментальних об'єктів: фагів, мікробів, рослин, комах, ссавців. Мутагенну активність проявляють чотири повних групи хімічних факторів зовнішнього середовища: пестициди, промислові отрути, харчові домішки, ліки.

• 
  Слайд 6
  

  Кожний з хімічних мутагенів може викликати як хромосомні розриви, так і генні мутації. Але на відміну від фізичних мутагенів переважно індукують генні мутації, їх дія більш тривала, мутації з'являються не зразу, а через певний час. Характер спадкових змін, викликаних дією хімічних чинників, залежить від дози мутагену. Невеликі концентрації хімічної речовини - мутагену викликають здебільшого дрібні мутації, які торкаються переважно кількісних ознак; із збільшенням дози мутагену зростає ефект мутацій, зумовлений перебудовою хромосом. Хімічні мутагени здатні впливати на спадкову . До хімічних мутагенів можна віднести і деякі лікарські речовини. Лікарські препарати, як хімічні речовини різної структури, є чужорідними для організму людини. Звідси виникає проблема їх мутагенності. Нові і давно відомі лікарські речовини здатні викликати мутації генів у рослин, мікроорганізмів, комах, а також у культурі клітин ссавців і людини. Деякі з лікарських препаратів за величиною мутагенного потенціалу не поступаються іонізуючій радіації. Так, наприклад, всі цитостатичні й антимітотичні препарати, які використовуються для лікування злоякісних пухлин, здатні індукувати генні мутації, хромосомні аномалії й інші біологічні ефекти, характерні для іонізуючого випромінювання. Лікарські препарати можуть викликати широкий спектр мутацій - від точкових до пошкодження всього хромосомного набору. Біологічні мутагени - це віруси, бактерії, найпростіші, гельмінти. Вони спричиняють зміни такого ж характеру, як фізичні та хімічні мутагени.

• 
  Слайд 7

  Фізичні , хімічні ,біологічні мутагени

• 
  Слайд 8
  
• 
  Слайд 9

  Спонтанні та індуковані мутації

• 
  Слайд 10

  Причини мутацій

  Мутаціїможуть бути викликаніпомилкамикопіюваннягенетичногоматеріалупротягом поділуклітини, опроміненнямжорсткою радіацією, хімічнимиречовинами (мутагенами), вірусами абоможутьвідбуватисясвідомопідклітинним контролем протягом таких процесів як, наприклад, мейоз або гіпермутація. У багатоклітиннихорганізмахмутаціїможуть бути підрозділенінагенеративні мутації, якіможуть бути переданінащадкам, і соматичні мутації. Соматичнімутації не можутьпередаватися до нащадків у тварин. Рослиниінодіможутьпередаватисоматичнімутаціїсвоїмнащадкамбезстатевоабостатево (у випадку, коли брунькарозвивається в соматичнозміненійчастинірослини). ТОБТО :

• 
  Слайд 11

  Генні Мутації

  Генні мутації можуть виникнути внаслідок заміни однієї пари нуклеотидів на іншу. Внаслідок цього може статися заміна в біл­ку, який кодує цей ген, однієї амінокислоти на іншу. Саме така заміна є причиною, наприклад, серпоподібноклітинної анемії. Через заміну однієї амінокислоти молекули гемоглобіну утворюють специфічну структурну форму, яка набагато гірше переносить кисень. Випадання або додавання пари нуклеотидів призводить до зрушен­ня рамки зчитування, і ділянка гена, розташована за місцем такого порушення, або взагалі не може синтезувати продукт гена, або син­тезує інший продукт.

• 
  Слайд 12

  Мутації

  Геномні мутації. Гаплоїдний набір хромосом, а також сукуп­ність генів, які знаходяться в гаплоїдному наборі хромосом, називають геномом. До геномних мутацій відносять поліплоїдію й гетероплоїдію (анеуплоїдія). Поліплоїдія — це збільшення диплоїдної кількості хромосом шляхом додавання цілих хромосомних наборів у результаті порушення мейозу. Статеві клітини мають гаплоїдний набір хромосом (n), а для зи­гот і соматичних клітин більшості організмів характерний диплоїдний набір (2n). У поліплоїдних форм спостерігається збільшення числа хромосом, кратне гаплоїдному набору: 3n — триплоїд, 4n — тетраплоїд, 5n — пентаплоїд, 6n — гексаплоїд тощо. Поліплоїдія досить часто трапляється у рослин. Наприклад, культурні рослини в більшості є поліплоїдами.

• 
  Слайд 13
  

  Форми, які виникають у результаті збільшення кількості хромосом одного генома, називаються автоплоїдними. Відома й інша форма поліплоїдії — алополіплоїдія, за якої збільшується кількість хромосом двох різних геномів. Алополіплоїди штучно отримані шляхом гібридизації. Поліплоїдні форми відомі й у тварин. Мабуть, еволюція деяких груп найпростіших, зокрема інфузорій і радіолярій, ішла шляхом поліплоїдизації. У деяких багатоклітинних тварин поліплоїдні форми вдалося створити штучно (тутовий шовкопряд). Гетероплоїдія. У результаті порушення мейозу й мітозу кількість хромосом може змінюватися і ставати некратною гаплоїдному набору. Явище, коли яка-небудь із хромосом у генотипі має не дві,а три гомологічні хромосоми,називаються трисомією. Якщо відбувається трисомія за однією парою хромосом, то такий орга­нізм називають трисоміком, і його хромосомний набір буде 2n + 1. Трисомія може бути за будь-якою з хромосом і навіть за кількома.