Содержание
-
Екологічні фактори.Середовища існування живих організмів. Біосфера
Презентацію підготувала учениця 11 філологічного - 1 класу Юрченко Марія
-
Екологічні фактори Екологічний фактор — будь-який фактор середовища, що здатен тою чи іншою мірою, прямим або непрямим способом впливати на живі організми, в період хоча б однієї фази індивідуального розвитку. Абіотичні фактори Біотичні фактори Антропічніфактори
-
Абіотичні фактори — сукупність кліматичних, ґрунтових (едафічних), а також топографічних факторів. Сюди також відносять потоки, хвилі і т.д.
-
Біотичні фактори — сукупність взаємовпливу життєдіяльності одних організмів на інші. Біотичний компонент можемо поділити на автотрофні та гетеротрофні організми. Перші з них самі автономно під впливом складних біохімічних процесів здатні продукувати органічну речовину, другі — тільки споживають накопичене.
-
Антропічні або антропогенні фактори — такі фактори, агентами яких є людина (безпосередньо або внаслідок своєї діяльності). Роль антропічного фактора весь час зростає. Дія людини на рослинні угруповання може бути прямою (безпосереднє споживання, вирощування в системі сільського господарства, використання рослинних ресурсів, інтродукція, пряме винищення тощо) та непрямою (деградація та позитивні зміни в фітоценозах, вимирання одних видів та розповсюдження інших внаслідок різних видів людської діяльності). За результатом вплив людини умовно поділяють на позитивний та негативний.
-
Середовище існування живих організмів — це та частина простору, яка оточує даний організм або групу організмів і впливає на нього певним чином різними факторами. Будь-який організм відчуває вплив неорганічних і органічних складових природи і пристосовується до цих впливів. Так, деякі тварини пристосувалися до низьких температур і можуть нормально існувати в районах Крайньої Півночі (песці, білі ведмеді), а інші здатні жити тільки в тропіках. На певній території, в однакових кліматичних умовах проживають певні групи організмів, пристосовані до існування в даному середовищі проживання. На планеті Земля розрізняють такі види середовищ існування: наземно-повітряне, водне, грунтове, живий організм, які характеризуються специфічними ознаками. Середовища існування живих організмів
-
Наземно-повітряне середовище У наземно-повітряному середовищі достатньо світла і повітря. Проте зволоженість і температура повітря дуже різноманітні. Болотисті території мають надмірну кількість вологи, у степах її значно менше. Відчутними е добові і сезонні коливання температури.
-
Вода покриває 71% площі земної кулі. Основна маса води зосереджена в морях та океанах - 94-98%, в полярних льодах міститься близько 1-2% води і зовсім мала частка - менше 0,5%- у прісних водах річок, озер і боліт. Співвідношення ці постійні, хоча в природі, не перестаючи, йде кругообіг води. У водному середовищі живе близько 150 000 видів тварин і 10 000 рослин, що становить відповідно всього 7 і 8% від загального числа видів Землі. Вода — середовище життя багатьох організмів. Із тваринних організмів водного середовища зазвичай першими згадуємо риб. І справді, все їх життя проходить у воді. Вони можуть швидко переміщуватися в ній на великі відстані. Мешканці водного середовища— раки, краби, морські зірки — не лише переміщуються у воді, а й можуть пересуватися по дну. Серед тварин водного середовища є істоти, які швидше нагадують рослини, наприклад корали, прикріплюються до дна водойми. Водне середовище існування
-
-
Грунт як середовище проживання Хоча ґрунт — пухкий верхній шар земної поверхні, проте ґрунтове середовище більш щільне, ніж наземно-повітряне і водне. Тут не побіжиш, не полетиш, не попливеш, у ньому практично відсутнє сонячне світло та значно менше кисню, ніж у наземно-повітряному середовищі. До основних чинників, що роблять ґрунт середовищем життя багатьох організмів, належать: вологість, температура, повітря, що заповнює порожнини між грудочками ґрунту, наявність органічних і неорганічних речовин. Організми пристосувалися до руху і життя в такому середовищі. Це тільки на перший погляд здається, що в ґрунтовому середовищі мало організмів. Насправді ж їх не менше, ніж в інших середовищах. Тут живе величезна кількість бактерій (завдяки їм відбуваються процеси гниття), одноклітинних організмів, червів, комах та їх личинок. Прикладами найбільших за розмірами тварин ґрунтового середовища в Україні є сліпак і кріт. Мешканці ґрунтового середовища розпушують ґрунт, роблять його проникним для вологи і повітря. Першість у цій справі належить дощовим черв'якам. Вони розпушують, удобрюють ґрунт та поліпшують надходження у нього повітря і води. У ґрунті розташовані корені рослин, грибниці грибів. Бактерії перетворюють відмерлі рештки організмів у гумус, або перегній, цим вони підвищують родючість ґрунту.
-
Кріт Сліпак Псевдоскорпіон
-
Організм як середовище проживання Для тварин і рослин, що поселяються на або всередині іншого організму, останній є середовищем існування. Взаємовідносини між ними називаються симбіозом (symbiosis-спільне життя). Розрізняють декілька форм симбіотичних відносин, основні: коменсалізм, паразитизм і мутуалізм. Коменсалізм - тісний зв'язок між організмами, при якій господар не отримує ні жодної користі, ні шкоди. Приклад - лишайники на деревах. Паразитизм - найпоширеніша форма симбіозу. Паразитизм відрізняється від хижацтва тим, що їжею хижакові служать багато жертв, а паразит живе за рахунок одного або кількох господарів і рідко вбиває їх відразу. Паразитизм - стародавній спосіб життя. Внутрішньоклітинні паразити виявлені в найпростіших (бактерії, синьо-зелені водорості) та одноклітинних еукаріотів (діатомові, червоні і зелені водорості, амеби, радіолярії). А серед багатоклітинних організмів немає жодного, який не мав би в своєму тілі (рідше - на тілі) паразитів. Чим складніше будова організму і його органів, тим більше різноманітніший умови, в яких можуть проживати його співмешканці (і тим численніші вони).
-
Мутуалізм - взаємовідносини, коли отримують вигоду обидва живих організму, або виду, тобто, коли в популяції одного з двох виду особини зростають і (або) виживають і (або) розмножуються в присутності іншого виду краще, ніж без нього. Види одержуваних переваг різні. Часто один з партнерів використовує іншого як харчового ресурсу, натомість забезпечує йому захист від ворогів або сприятливі умови для життя (гриби-мікорізообразователі і вищі рослини). Вид, що виграє в їжі, звільняє партнера від паразитів (риби-чистильники), запилює насіння (конюшина і джмелі, бджоли і багато рослин), або поширює насіння (птахи і ягідні рослини, мурашки і Джефферсон сумнівна, бурундуки та кедровий стланик, дрібні гризуни і арізема амурська, білка-летяга і горішки липи). У кишечнику дуже великої кількості тварин, у тому числі людини, міститься мікрофлора, необхідна їм для нормальної життєдіяльності.
-
Коменсалізм Паразитизм Мутуалізм
-
Біосфера Біосфера (від дав.-гр. βιος — життя та σφαῖρα — куля) — природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами). Маса біосфери — близько 0,05% маси Землі. Перші уявлення про біосферу як «зону життя» сформулював Ж.Б.Ламарк (1802). Термін «біосфера» було введено в науку австрійським геологом Е.Зюссом (1875). Сучасне уявлення про біосферу було створене російським ученим В.І. Вернадським (1926). З точки зору ієрархії організмів у живій матерії біосфера — це сукупність усіх екосистем, що розповсюджені в межах геосфер, з якими взаємодіє жива оболонка Землі. В.І. Вернадський називав біосферою ту частину нашої планети, в якій існує або коли-небудь існувало життя і яка постійно зазнає або зазнавала дії живих організмів. Біосфери на інших планетах, окрім Землі, невідомі. Вважається, що бактеріальні біосфери або подібні до них можуть існувати на Марсі, Венері, Європі, Титані і ймовірно інших малих планетах. Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3-11 км на і й 0,5-1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км, на екваторі — 28 км.
-
Діяльність живих організмів позначається на всіх оболонках Землі: Атмосфера. Вплив організмів пов'язаний з фотосинтезом. Рослини поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. Тваринний світ можуть тільки насичувати атмосферу вуглекислим газом, поглинаючи кисень для потреб метаболізму. Таким чином організми регулюють вміст цих газів у атмосфері. Гідросфера. Організми забирають з води морів і океанів необхідні речовини (особливо кальцій) на побудову своїх кістяків, панцирів, черепашок, мушель. Літосфера. З решток організмів утворюються осадові гірські породи органічного походження (вапняки, торф, кам'яне вугілля), а також деякі форми поверхні (коралові споруди). З іншого боку організми руйнують гірські породи (органічне вивітрювання).
-
Вплив діяльності людини на стан біосфери У процесі історичного розвитку людина поступово втрачала зв’язки з природою. На певному етапі розвитку цивілізації людина почала активно перетворювати природу і її вплив на довкілля зростав із кожним сторіччям, поки не став провідним екологічним фактором. Ці проблеми поставили людство на межу всеосяжної біосферної кризи, яка загрожує його існуванню. Протягом останніх 10 тис. років під впливом діяльності людини площа лисів на нашій планеті скоротилася не менш ніж на третину. Людина вирубує ліси, звільняючи площі під рілля, пасовища, поселення та використовуючи деревину для власних потреб. І навіть нині, коли людство почало усвідомлювати катастрофічні наслідки цих процесів, площа лісів щорічно скорочується, насамперед за рахунок тропічних лісів, які відіграють велику роль у підтриманні екологічної рівноваги на нашій планеті. Також великий вплив на забруднення атмосфери мають викиди шкідливих для здоров'я людини та інших організмів відходів промислових підприємств тощо. Особливу небезпеку для довкілля становлять кислотні дощі, спричинені забрудненням атмосфери сірчастим газом. Кислотні дощі призводять до тяжких наслідків. Зокрема прісні водойми стають мертвими, гинуть ліси та багато інших проблем.
-
Іншою небезпекою для здоров'я людини може стати послаблення озонового екрану. Це відбувається внаслідок надходження в атмосферу хлорфторвуглецевих сполук. Діяльність людини негативно впливає і на різноманітні водойми, забруднення промисловими та побутовими відходами, пестицидами та добривами, які змиваються з полів, зміна екологічних умов, осушення, тощо. Порушення санітарного стану водойм, а також виснаження водних ресурсів загострює проблему питної води. Надходження неочищених або недостатньо очищених стічних вод у природні водойми унеможливлює використання їх для відпочинку людей, рибальства. До вимирання цілих водних екосистем також призводять аварії танкерів, нафтовидобувних платформ, унаслідок яких плівка з нафти вкриває значні площі морів. До змін гідрологічних режимів водойм призводять створення штучних водойм, водосховищ, що згубно впливають на водні біогеоценози та популяції окремих видів.
-
-
Охорона біосфери - найважливіше завдання сучасності. Людство стало геологічною, космічною силою, яка змінює всі природні сфери - літосферу, атмосферу, гідросферу планети - її географічну оболонку. Катастрофа в тому, що відбувається отруєння всіх сфер існування живих істот і передусім людини. Інтенсивність життя в Світовому океані зменшилася на 30%, тому що в нього щорічно потрапляє близько 600 млрд т отруйних речовин. З атмосфери вилучається близько 80% кисню, який продукується наземною рослинністю. Саме тому в 1994 р. було прийняте рішення ООН про зменшення використання органічних видів палива для виробництва енергії. Збереження природи як єдиного цілого стало найактуальнішою проблемою сучасності. Сформувалися глобальні біосферні проблеми: демографічні - перенаселеність при відсутності екологічно збалансованих, нешкідливих технологій; соціально-економічні - безмежне зростання потреб людства, які виснажують природу, і тому важлива думка відомого ученого академіка М. Амосов проте, що людство повинно неминуче обмежити свої потреби, якщо хоче жити далі. Без цього всі існуючі проблеми ще більше загостряться - атмосферні - хімічне забруднення, виникнення парникового ефекту, руйнація озоносфери; гідросферні - виснаження запасів прісної води, забруднення Світового океану; літосферні - руйнація ґрунтів, нераціональне використання земних надр, надзвичайної сили землетруси та виверження вулканів; мінерально-енергетична криза, яка призвела до виснаження відомих покладів корисних копалин та до руйнації біосферних зв'язків між рослинним і тваринним світами, і як наслідок - зникнення багатьох видів рослин і тварин.
-
Ці проблеми були розглянуті на всесвітньому форумі 1992 р. в Ріо-де-Жанейро і запропоновано ряд заходів, концепцій подальшого розвитку людської цивілізації. Одним з центральних положень збереження екологічної рівноваги між природою та людством стала концепція збалансованого, або гармонійного, сталого розвитку, яка регламентує екологічну поведінку кожної держави, вимагає дотримання певних меж використання природних ресурсів, забруднення довкілля. Але, на жаль, вони виконані не були, про що велася мова через 10 років, у 2002 р., на Йоханесбурзькому саміті, присвяченому існуючим невирішеним і майбутнім екологічним проблемам. Підкреслювалося, що найважливішою проблемою сучасності є екологічна безграмотність населення планети - від найвищих посадовців до пересічної людини, відсутність екологічної культури. Це є основою кризової ситуації на планеті.
-
Міжнародне співробітництво з охорони біосфери виявляється у створенні таких організацій, як Грінпіс, Товариства з охорони природи, Всесвітнього фонду охорони природи та інших. Учені виявляють види та угрупування організмів, яким загрожує небезпека, з’ясовують, скільки їх залишилося в природі і де саме, розробляють заходи з охорони довкілля. У 1948 р. при ООН було створено Комісію з охорони видів рослин і тварин, що зникають, а згодом — Міжнародну Червону книгу, до якої увійшли дані про живих істот, які опинилися на межі вимирання. В Україні першу Червону книгу випущено в 1980 р. Пізніше її було перевидано в доповненому варіанті. До Червоної книги України занесено: 151 вид рослин та 29 видів ссавців. У виданні 1996 р. ці показники зросли до 476 видів рослин і 41 виду ссавців. Червона книга України є державним документом, який містить відомості про зникаючі види рослин, тварин, грибів та поради щодо примноження їхньої популяції. У 1987 р. з’явилася Зелена книга України. До неї занесено рідкісні й зникаючі угруповання тварин і рослин, які потребують охорони.
-
Дякую за увагу
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.