Содержание
-
Держава, політика, влада
-
Звідкизявилась Держава ?
-
-
Держава — це організація політичної влади, головний інститут політичної системи суспільства, який спрямовує і організовує за допомогою правових норм спільну діяльність людей і соціальних груп, захищає права та інтереси громадян.
-
Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби зв’язку і транспорту, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші.
-
Форма правління – це організація верховної державної влади, порядок її утвердження і діяльності, компетенція і взаємозв’язок її органів, а також їх взаємовідносини з народом. Формиправління Монархія Республіка Абсолютна Обмежена Діалістична Виборна Теократична Принципат Парламенська Призеденська Змішана Надпризеденська
-
Держава за формою державного устрію Прості Складні Проста унітарна (не має автономних одиниць Складна унітарна (має автономні одиниці) Федерація Конфедерація Імперія Форма державно устрію– це спосіб територіального устрію держави, який визначає порядок взаємодії центральної, регіональної та місцевої влади.
-
Демократія — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визначається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом абобезпосередньоопосередковано, через обранихпредставників (представницькадемократія).
-
визнання народу джереломвлади; рівноправність громадян; підпорядкування меншості більшості у прийнятті рішень та їх виконанні; виборність основних органів держави. Основними ознаками демократії є:
-
ECONOMIST INTELLIGENCE UNIT: ІНДЕКС ДЕМОКРАТІЇ КРАЇН СВІТУ 2011 РОКУ
-
Влада — слово, що використовується в українській мові для назви кількох різних, але взаємопов'язаних понять: Право та можливість керувати, розпоряджатися чимось або кимось. Політичне панування, політичний устрій. Керівні державні органи (цивільна влада; судова, законодавча, виконавча), уряд чи особи, що мають урядові повноваження. Військова міць (військова влада) Законодавчавлада — цеделегована народом своїмпредставникам у парламентідержавнавлада, щомаєвиключне право ухвалюватизакони. Законодавчавладавідповідає за обговорення і проголошеннязаконів, а також за перевіркуроботивиконавчої та судовоїгілоквлади.
-
Виконавча влада - розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя. Має можливість самостійно приймати рішення, необхідні для виконання цих завдань, проте є підзвітною законодавчій гілці влади. За дотриманням чинного законодавства, в тому числі і органами виконавчої влади, слідкує судова влада. Судовавлада — незалежна і самостійнагілкадержавноївлади, яка здійснюєтьсясудовими органами, і реалізується судами. Органисудовоївладивирішуютьправовісуперечкиміжконкретними особами, а такожрозглядаютьсправищодо норм контролю, а саме: відповідності законів конституції і підзаконнихнормативнихактів — законам.
-
Розрізняють політику внутрішню і зовнішню. Внутрішня політика охоплює основні напрямки діяльності держави, її структур і органів державної влади з регулювання взаємодії людей усередині країни. Зовнішня політика — діяльність держави на міжнародній арені, що регулює її стосунки з іншими суб'єктами зовнішньополітичної діяльності: державами, зарубіжними партіями, іншими громадськими об'єднаннями, міжнародними організаціями. Політика–цілеспрямована діяльністьу галузі взаємовідносин між різнимисуспільнимигрупами, державами й народами, пов'язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, як знаряддя регулювання і формування цих стосунків.
-
Політична партія — особлива громадська організація (об'єднання), що безпосередньо ставить перед собою завдання оволодіти політичною владою в державі або взяти в ній участь через своїх представників в органах державної влади та місцевого самоврядування. В Україні політична партія — це зареєстроване згідно з Законом України «Про політичні партії в Україні» добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах. Функції партій: Представництво інтересів. Комунікативна функція. Формування і підбір політичних еліт та соціалізація. Розробкаполітики та здійсненняполітичного курсу. Функції соціальної інтеграції.
-
Різновиди партійних систем. Виходячизіспецифікизагальносистемниххарактеристик політичних систем, можуть бути запропонованітакігрупикласифікаційцих систем: 1) стабільні та нестабільні; 2) здатні зберігати цілісність та такі, що розпадаються; 3) функціонуючі у нормальній та у надзвичайній обстановці; 4) поляризовані, багатополярні та атомізовані; 5) альтернативні та неальтернативні; 6) молоді та такі, що мають досить тривалу історію і базуються на сталих традиціях; 7) партійні системи, що знаходяться на етапі свого зародження, та такі партійні системи, що перебувають на стадії успішного розвитку або увійшли в період свого занепаду і саморуйнування; 8) наднаціональні, загальнонаціональні, регіональні та локальні партійні системи тощо. Партійна система — система відносинсуперництва та співробітництваміжіснуючими у конкретному суспільствіполітичнимипартіями.
-
Типологізація партійних систем В основітипологізаціїпартійних систем лежитьзастосування “сутополітичних” критеріїв. На ційтеоретичнійбазіможуть бути запропонованітакігрупикласифікаціїпартійних систем: 1) системи, в яких партії мають власне політичний характер, та системи з переважанням партій, що за своєю природою є псевдополітичними і являють собою побудовані на комунальних сімейственних чи земляцьких принципах клани; 2) такі, що відіграють провідну роль у формуванні реальної політики держави і суспільства, та такі, що грають другорядну роль у політичний системі ; 3) системи з “вирізанням певного сегменту політичного спектру” та ліберальні - без встановлення досить суворих ідеологічних критеріїв для надання офіційного дозволу на функціонування конкретних політичних партій; 4) однопартійні, двопартійні, багатопартійні; 5) революційні, реформаторсько-стабілізаційні, консервативні; 6) плюралістичні, обмежено плюралістичні та монолітичні; 7) націоналістичні та полікультурні; 8) релігійні та світські; 9) марксистські, “національного” соціалізму та несоціалістичні; 10) соціалістичні, капіталістичні, феодальні, рабовласницькі.
-
-
Дякую за увагу
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.