Презентация на тему "Поняття злочину та покарання"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  Міністерствоосвітиі науки України Харківськогонаціональногоуніверситетуім. В.Н. Каразіна Факультет Міжнароднихекономічнихвідносин та туристичногобізнесу Міжнародне право   Презентація На тему: «Злочин та покарання за Руською Правдою та Салічною Правдою: порівняльна характеристика.»           Студента групи УП-11: Пожидаєвої Ірини Ігорівни Викладач:Гавриленко О.А.     Харків 2015  

• 
  Слайд 2

  Поняття злочину та покарання

  Злочинназивався "обидою" (образою), підякоюрозумілибудь-якепорушеннясуспільногоспокою - завданняпотерпіломуфізичного, матеріальногочи морального збитку. Водночас право не розрізнялокримінальнеправопорушеннявідцивільного. Об'єктами злочинної дії були особа, майно, мораль. Об'єктивна сторона злочину ще була виражена недостатньо: відомі лише замах на злочин та скоєний злочин. Суб'єктами злочину не могли бути невільники (ст. 46 Просторової редакції). Вони були власністю господарів, які несли матеріальну відповідальність за їхні неправомірні вчинки. Однак це не виключало застосування до рабів засобів фізичного впливу: побиття чи піддавання фізичним тортурам.

• 
  Слайд 3
  

  Покарання. їх метою булавідплата та відшкодуваннязаподіянихзбитків. Кримінальне право, як право-привілей, відкритопроголошувало становий характер покарання. Найдавнішою формою була помста злочинцеві з боку потерпілого чи його родичів. За часів Руської Правди помсту спочатку обмежують (ст. 1 Просторової редакції та Короткої редакції), а потім скасовують зовсім (ст. 2 Просторової редакції). Переважним видом покарання були грошові стягнення із злочинця. Вони складалися з двох частин: штрафу (надходив князеві) та компенсації (п отримувала потерпіла сторона).

• 
  Слайд 4

  Об’єкти порівняння

  Руська Правда – ценайвизначнішийзбірник права СтародавньоїРусі, де знайшлисвоєвідображеннянормизвичаєвого права, князівськасудова практика та канонічне право. Салічна правда  - цезбірникзаписівзвичаєвого права салічних(приморських) франківдобиМеровінгів, та частковоКаролінгів. Джерелом права у франків до «Салічноїправди» булизвичаї, постанови франкськихкоролів. ОднієюзосновнихподібностейРуськоїПравди та Салічноїправди  булагромадськаспрямованість правд. Правдибулиадресовані в основному простим общинникам. Рабималимісцетільки як речі, а вища стан як суб'єкткримінальнихправовідносин.  Салічний закон виділяє форми вини: умисне і необережне посягання, співучасть, підбурювання, обставини, які пом'якшують та посилюють вину. Необережність розглядалася як пом'якшуюча обставина і передбачала просте відшкодування збитків. Наявність злого умислу, навпаки, посилювала вину. Колективне вбивство також виступало обставиною, що посилює вину. У цьому разі призначалося максимальний розмір відшкодування родині вбитого.

• 
  Слайд 5
  

   Під покаранням в Салічній правді розумілося відшкодування образи або завданої шкоди. Серед покарань виділялися штрафи, смертна кара, тілесні покарання. У Салічній правді штрафи майже повністю витісняють усі інші покарання. Руська правда не приймалакровноїпомсти. Руська Правда іСалічнапереслідуваликількацілей, призначаючипокарання за злочини. 1) покарання повинно булоспокутуватипровину. 2) покараннязлочинцябулозадоволенням для родичів . 3)вирокивиносилисявідіменіволодаря, тим самим, зміцнюючийоговладу.  Основною міроюпокараннябулостягнення штрафу. За Руської  Правди - віра, заСалічноїправди - солід

• 
  Слайд 6

  Руська правда Салічнаправда

• 
  Слайд 7
  

  За вбивство -40 гривень. За побиття -3 гривни (за образу). Якщо хтось вдарить батогом, жердиною, чашею, долонею- 12 гривень. Якщо відсіче руку- 40 гривень, палець- 3 гривни. Якщо хтось візьме чужу зброю, коня, одежу,а господар упізнає своє, то забирає, а злодій сплачує 3 гривни за образу. Якщо хтось вб’єогнищанина, княжого під’їзного, тіуна- 80 гривень. За вбивство княжого сільського старости – 12 гривень. За вбивство напіввільного (лита) сплачувався половинний вергельд – 100 солідів за вбивство раба призначався не вергельд, а штраф у 35 солідів, який сплачувався господареві вбитого раба. За вбивство вільного франка – 200, графа, королівського чиновника – 300 солідів. За вбивство графа при виконанні ним службових обов’язків вергельд потроювався. Життя священнослужителя каралося потрійним вергельдом у 600 солідів, єпископа – 900. Якщо смерть була спричинена ударом, укусом або нападом домашньої тварини, то вергельд сплачував її власник у половинному розмірі. Про відповідальність за вбивство повідомляє титул «Про жмені землі». Руська правда Салічна правда

• 
  Слайд 8
  

  За вбивство смерда чи холопа- 5 гривень. Якщо вбита рабиня-годувальниця- 12 гривень. За княжого коня- 3 гривни. Якщо вкраде коня чи волів, або обкраде дім- 1 гривна і 30 резан, якщо крастиме не один- платити кожному по 3 гривни і 30 резан. Найнижчий штраф за крадіжку складав 3 соліди. Якщо хто позбавить життя дитини в утробі матері раніше, ніж він отримає ім’я, і це буде доказано, присуджується до сплати 4000 динарів, що складає 100 солідів. Якщо хто позбавить життя вільну жінку після того, як вона почала мати дітей, присуджується до сплати 24000 динарів, що складає 600 солідів, а як вона вже не можебільшематидітей, присуджується до сплати 8000 динарів, щоскладає 200 солідів. Руська Правда Салічна Правда

• 
  Слайд 9

  Висновок

  Руська Правда та Салічна правда схожі за своїми нормами. До злочинівпроти особи, по РосійськійПравдііварварським правдам, відносилисяпошкодження, биття, образа. За цізлочинистягувалисяштрафи. І на Русі, і у варварських державах найпоширенішимзлочиномбулакрадіжка. Вбивствобулонайтяжчимзлочиномікаралосярізними штрафами відповідно до класового стану.

• 
  Слайд 10

  Література

  1.http://pidruchniki.com/1229071243238/pravo/zlochini_pokarannya 2.http://freeref.ru/wievjob.php?id=486198