Содержание
-
Декоративно-листяні рослини родин Перцеві (Piperaceae), Холодкові (Asparagaceae), Асфоделові (Asphodelaceae), Кропивові (Urticaceae), Аралієві (Araliaceae)
Лабораторна робота №7
-
План
І. Вивчення та розпізнавання представників родини Перцеві (Piperaceae) ІІ. Вивчення та розпізнавання представників родини Холодкові (Asparagaceae) ІІІ. Вивчення та розпізнавання представників родини Асфоделові (Asphodelaceae) IV. Вивчення та розпізнавання представників родини Кропивові (Urticaceae), V. Вивчення та розпізнавання представників родини Аралієві (Araliaceae) 2
-
Родина Перцеві (Piperaceae)
Ця велика і переважно тропічна родина налічує 8-10 родіві близько 3000 видів. Південна Америка іПівденно-СхіднаАзія - два основнихцентрисучасногорозвиткуіпоширенняПерцевих; при цьому два роди - перець (Piper) і пеперомія(Peperomia) - охоплюютьпереважнубільшістьвидівродини, інші роди включаютьневелике число видівабо вони монотипні (включаютьлише один вид). Видів роду перець(Piper) особливо багато в тропікахПівденної Америки та Індії; вони проникають в СхіднуАзію до Японії(острів Хонсю) і ПівденноїКореї(Piper kadzura); кілька видів зустрічаютьсяі в Африці. Види роду пепероміяпереважнотежтропічні, південноамериканські, але частина з них зустрічаєтьсяпоза межами тропіків. Пеперомія японська(Peperomia japonica) зростаєна островах Кюсю іСікоку; крімтого, деяківидипепероміїмаютьдуже широкий ареал, зустрічаючись як у Новому, так і в Старому Світі. 3 Piper kadzura Peperomiagriseoargentea Peperomiaputeolata Piper ornatum
-
Листок, стебло
Перцеві - прямостоячіабокущовібагаторічнічиоднорічні трави, а такожчагарникиіліани, лишеіноді - невеликі дерева. Листки чергові, рідшесупротивні, іноді (у видівпеперомії) несправжньомутовчасті, прості, цілісні, зперистимабодугоподібнимжилкуванням, часто м'ясисті та звираженоюводозапасаючою тканиною; тому за виглядомібудовоюлистків вони частковонагадують листки сукулентнихрослинпосушливих областей. Прилистки, якщо вони є, приростають до черешка. Стебла у вузлах часто потовщені. 4 ПерецьчорнийPiper nigrum 1 – фрагмент суцвіття з трьома квітками (т – тичинка, з – зав’язь, кл – покривний листок, пр – приквітник); 2 – листок; 3 – поздовжній розріз насінини (с – насіння шкірка, е – ендосперм, з – зародок, п – перисперм).
-
Квітка
Квітки у перцевихдрібні, непоказні, двостатеві, рідшеодностатеві, зазвичай без оцвітини, сидять в пазухах невеликих, здебільшогощитовиднихприквітківізібрані в гроновиднііколосовиднісуцвіття (абопочатковидні, коли стрижень колоса помітнопотовщений). Квітки 3- членні, алевнаслідокредукції, розщеплення та іншихпроцесівконкретне число членівквіткиможе бути різна. Плоди ягодоподібніабокістянкоподібні. 5
-
Роди перець та пеперомія: відмінності
Перецьіблизькі до нього роди єздебільшогоназемнінапівчагарники, чагарники, ліаниаборідконевеликі дерева з листками здебільшогочерговими, щільнимиішкірястими, ізприлисткамиі без багатошаровоїепідерми. Квіткидвостатевіабоодностатеві. Плоди ягодоподібні. Пепероміяіблизькі до неї роди єздебільшогоепіфітиабоскельнірослини, рідше - наземнінапівчагарникиабобагаторічніабооднорічні трави. Листки чергові, супротивніабонесправжньомутовчасті, часто сукулентні, позбавленіприлистків, збагатошаровоюепімдермою (зводозапасаючоюгіподермою). Квіткизавждидвостатеві. Плоди кістянкоподібні, з тонким слизовимнавколоплідником. Відмінностієнастількизначними, щодеякі систематики вважаютьцідвігрупиокремими родинами. Однак, з 1974 року, завдякиамериканськомуботаніку Р. Торі, вони розглядаються як двіпідродини - перцеві (Piperoideae) іпеперомієві (Peperomioideae). Запилення Запилення і плодоношенняПерцевих у тропічнихлісахвідбуваєтьсямайжецілийрік. Запилюютьсяквітки за допомогоювітру, води (мусоннідощі), комахамирізнихвидів; крім того, можливе і самозапилення. У поширенніплодівберуть участь птахи, кажани та іншітварини; маємісце, мабуть, і мірмекохорія. Мурахи не тількипоширюють плоди, але принаймні в одному випадку, а саме у перцюмірмекофільного (Piper myrmecophyllum), що росте на Філіппінах, в основі листка є так званий «мурашиниймішок», в якомупоселяютьсямурахи. 6
-
Рід ПепероміяPeperomia
РідПеперомія(PeperomiaRuiz & Pav.) нараховує1000 (700) видіврослин, поширених, головнимчином, у тропічнійАмериці. Назва роду в перекладі з давньогрецькоїpeperi- перець, homois - подібний. Пеперомії - вічнозеленінизькорослібагаторічні та однорічнітрав'янірослинизпотовщенимипагонами, епіфіти і скельнірослини, рідшенапівчагарники. Листки чергові, супротивні, густо розташовані, цільні, м'ясисті, різноїформи, зеленіістрокаті. Квіткидужедрібні, зібрані в тонкіциліндричніколоски, двостатеві. Перехреснозапильнірослини. 7
-
Використання пеперомій
Завдякирізноманітностіморфологіїлистків та їхзабарвлення, а такожмініатюрним габаритам пепероміїдужепопулярні і застосовуються для створенняколекцій і декоративнихгруп, ампельнихкомпозицій і епіфітнихстовбурів. Цікавапепероміяпід час цвітіння - дужедрібні, своєрідноїбудовиквіткиутворюютьтонкіхвостоподібнісуцвіття - колоски, чимосьсхожі на щурячі хвостики, інодізібрані в невеликіволоті. Є сортипеперомийзгребінчастимисуцвіттямихимерноїформи. У мірудозріванняплодів на поверхнісуцвіттявиступаютькрихітнісухуватіягоди, що легко відділяються при дотику. Квіткиутворюютьсятільки в умовах короткого дня. Пеперомії з довгимиповзучимиабоповислими пагонами культивують у кімнатах як ампельнірослини в підвіснихгорщикахабо плошках. Мініатюрнівиди з відноснодрібними листками інодівирощують разом з іншимиепіфітами на підвішеномукорчіабо шматку кори. Можнавирощуватипеперомії в обмеженомупросторі, наприклад, втемно-зелених садках. 8
-
Пеперомія: догляд
Цвітіння:навесні-влітку. Швидкість росту: швидкий. Освітлення: розсіяне, без прямихсонячнихпроменів. Оптимальнемісце для розміщення - вікнаіззахідноюабосхідноюорієнтацією. Температура: у весняно - літнійперіод оптимальна 20-22°С. В осінньо -зимовий - в межах 18-22°С, не нижче16°С. Полив: навесні і вліткурясний, м'якою теплою водою (на 2-3°С тепліше, ніжповітря в кімнаті). В осінньо-зимовийперіод полив помірний. Вологістьповітря: не відіграєсуттєвоїролі. Підживлення: з весни до осені 2 рази на місяць, взимкущомісяцяудобрюютькомплекснимквітковимдобривом. Періодспокою: не виражений. Пересадка: молодірослинищорічнонавесні, старше 3 років - один раз на 2 роки. Розмноження:насінням, стебловимиілистковимиживцями, а такожподілом. 9
-
Пеперомія магнолієлистаPeperomiamagnoliaefolia
Батьківщина: тропікиПівденноїАмерики, Антільськіострови. Життєва форма:трав’янийбагаторічник. Загальнийопис: невибагливадекоративно-листянатрав'янарослина. Стеблам'ясисті, сильно розгалужені, прямостоячі 30-40 см заввишки. Листковіпластиниширокоовальніабоширокояйцевідніз заокругленимкінчиком, повністю зеленого кольоруабо з вузькоюжовтуватоюоблямівкою, блискучі, вкритівосковимнальотом, напівсукулентні. Суцвіттятонкі, сильно витягнуті з дужедрібними, майже не помітнимиокремимиквітками, якізливаються в єдинийщільнийпочаток абоволоть. Плід- дрібнасухуватаягода. 10
-
Пеперомія клузієлистаРeperomiaclusiifolia
Батьківщина:тропічнівологіліси на Великих і МалихАнтильськихостровах, у Венесуелі. Життєва форма: багаторічнаназемнатрав'янарослина. Загальнийопис: вид виділяєтьсясередсвоїхродичів великими розмірами і надзвичайнощільною, майжедерев'янистоютекстурою листків, щорозташовуються на стеблі в черговомупорядку. Листки на дуже коротких черешках, майжесидячі, до 15 см довжиною, 6-8 см шириною, зтупою, часто ледьвиїмчастоюверхівкоюіклиновидною, інодізлегкавушкуватою основою. Особливість:зверху листки темно-зеленіз червонуватимвідтінком. Край листка підкреслюєтьсявузькоюфіолетовоюоблямівкою. 11
-
Пеперомія зморщена Peperomiacaperata
Батьківщина:Бразилія. Життєва форма: багаторічнатрав’янарослина. Загальнийопис: рослинакомпактна, низькоросла (висотою не більше 10 см). Сильно зближені зморщені листки утворюють подобу розетки. Черешки довгі, блідо-рожеві, ледве ребристі. Красивоквітучий вид. Цвітіння звичайно відбувається влітку. Особливість: листкова пластинка темно-зелена із шоколадно-коричневим відтінком по дну борозенок. Жилки зверху глибоко заглиблені, знизу рельєфно виступають. Довгі тонкі суцвіття колоски, що піднімаються над щільною масою листків мають біле забарвлення. 12 Peperomiacaperata‘Rosso’
-
Пеперомія сріблистаPeperomiaargyreia
Батьківщина:тропічнівологіліси, гірськісхили, піднімаючись на висоту 700-1100 м над рівнем моря, у Венесуелі, Бразилії, Болівії. Життєва форма: багаторічна наземна або епіфітна рослина, майже безстеблова. Загальнийопис:листки прикореневі, на довгих (більше 10 см) червонуватих черешках, опукло-овальні, 8-12 см довжиною, голі, глянсуваті, м'ясисті. Високодекоративний вид. Особливість: листки на верхній стороні із широкими біло-сріблястими смугами між зеленими жилками 13
-
Пеперомія лазяча Peperomiaserpens
Батьківщина:тропічнівологіліси, заболоченіділянки, в тропічнійАмериці. Життєва форма: багаторічнірослини з лежачими абозвисаючими і прямостоячими пагонами, епіфіти. Загальнийопис: листки чергові, широкояйцевидні, з серцеподібноюосновою, на черешках, зелені, інодістрокаті. Високодекоративнийвид, застосовується як ампельнарослина. Особливість: ампельнарослинаізсерцеподібними листками. 14
-
Родина Холодковіабо Спаржеві Asparagaceae
У родині25 родіві близько 550 видів, більшість з якихпоширенів північнійпівкулі, в тропічній і ПівденнійАфриці і на Мадагаскарі; лишедеякіпредставникиспаржевихзустрічаються в ЦентральнійАмериці, на островах Малайськогоархіпелагу, а також в Австралії та Тасманії. Холодковіпереважнобагаторічні, нерідковічнозелені трави абочагарнички, рідкочагарники, іноділіани. Всіпредставникиродинимаютькореневища, якізазвичай густо вкритідодатковимкорінням. Листки приземні(базальні) аборозташовані по всьомустеблу (здебільшогочергові, рідшесупротивні і кільчасті), з паралельнимабодуговимжилкуванням, сидячіаборідко з черешками. Листки у представниківпідродиниІглицевих (Ruscoideae) і власнеспаржевих(Asparagoideae) недорозвинені, у виглядідрібнихплівчастихлусок, з пазух якихрозвиваютьсяособливіасиміляційнілистоподібніоргани(видозміненіпагони) - філокладіїабокладодії. Квітки у спаржевихневеликіабодрібні, з приквітками, пазушніабоверхівкові, поодинокіабочастішеутворюютьгроновидні, колосоподібні, а інодізонтиковиднісуцвіття. У більшостівидівквіткидвостатеві, рідшеодностатеві, дводомніабооднодомні. Плідзазвичай ягода, і лише у деякихвидівплідперехіднийміж ягодою і коробочкою, зазвичай з 1 - 2 абодекількомакулястиминасінинами. Родина Спаржевівключає 3 підродини: конвалієві, іглицеві і власнеСпаржеві. 15
-
Рід Аспарагус Asparagus
Ріднараховуєблизько 300 видів, щомешкають в Старому Світі, переважно в посушливих областях. Аспарагуси - багаторічні сильно гіллястітрави, напівчагарники і ліани. У багатьох (але не у всіх) аспарагусівзелені листки відсутні. Функція фотосинтезу залишається за гілочками, щосидятьв пазухах крихітнихлускоподібнихлистків. У аспарагусівцігілочкизазвичайдрібні, а у іглиці вони настількивеликі, щоїхможна легко переплутати з листками. Деякіаспарагуси, наприклад, Asparagus falcaius, який часто постачають з Голландії на наш квітковийринок, такожмаютьвеликіплоскіфотосинтезуючігілочки. Дводомнірослини. Для аспарагусівхарактернігоризонтальнікореневища, відякихвідходятьвгоруфотосинтезуючіпагони. Аспарагусовіростуть, підкоряючисьпевному ритму. Так, на початковому етапіросту практично всіорганимайбутньогопагона повинніз'явитися в підземнійбруньці. На другому етапіросту збільшуєтьсядовжина пагона, але новіоргани на ньому не з'являються. Якщоіншірослиниздатні легко переноситистрижку, то у аспарагусових укорочений в результатіобрізанняпагінпросто перестанерости. Кореневищезнову«займеться» підготовчимпідземниметапомросту, і тодіще не скоро випобачите результат. Цюособливістьнеобхідновраховувати при догляді за рослинами. 16
-
Аспарагус: догляд
Цвітіння: у березні-травні. Швидкість росту: середня. Освітлення: яскраве, розсіяне, можерости і в тіні. Температура:помірна, влітку20-25°C (не вище25°С), в осінньо-зимовий період12-15°С , не нижче5-8°С. Полив: вліткурясний, взимкуполив скорочують, стежачи, щоб субстрат не пересох, але і не бувнадтоперезволожений. Вологістьповітря: висока. Підживлення: з весни до осені раз на тиждень, у періодспокою не підживлюють. Обрізування:тільки в разінеобхідності(якщозасохнуть пагони). Періодспокою: не виражений, в осінньо-зимовий період температура 12-15°С, помірнийполив, без підживлення. Пересаджування:навесні, молодіщорічно, дорослі в мірунеобхідностікожні 2-3 роки. Розмноження:навесні, насінням, діленнямкуща, стебловимиживцями. 17
-
Аспарагус спаржеподібнийAsparagus asparagoides
Батьківщина:гірськіліси і прибережніпіскиПівденної Африки. Життєва форма: багаторічнатрав’янарослиназісланкими пагонами. Загальнийопис: стеблаголі, світло-зелені, з гнучкими тонкими пагонами. Філокладії (зміненістебла) листкоподібні, яйцеподібніблискучі, яскраво-зелені. Квіткидрібні, білі. Плоди - оранжево-червоніягоди. Особливість: філокладіїлисткоподібні. Плоди цього виду мають запах апельсина.Йогопівтораметровимсланкимпаросткамінодіпотрібна опора. Зрізаніпагоницього аспарагуса довгозберігають свою свіжість, тому служать хорошим доповненням при аранжуваннібукетів та квітковихкомпозицій. Цей вид дужегарний на опорі і як ампельнарослина. 18
-
Аспарагус перистийAsparagusplumosus
Батьківщина:Східнаі ПівденнаАфрика; росте в субтропічних і тропічнихлісах, долинах річок, саванах, на рівнинах і в середньомугірськомупоясі. Життєва форма: напівчагарник. Загальнийопис: пагонирясногілкуються, голі. Листки укороченідо крихітних (0,5 см) бурихлусок. Нагадуютьниткоподібнілистки зміненістебла(філокладії) зібрані пучками по 3-12. Довжинаїх 0,5-1,5 см, діаметр - до 0,5 мм. Вони злегказігнуті, світло-зелені, надаютьажурнийвиглядвсійрослині. Квіткидрібні, поодинокіабо по 2-4, білі. Плоди ягодоподібні, синювато-чорні, 1-3 - насіннєві. Багаторічнаневибагливарослина. Особливість: ажурнийвиглядрослини, окреміпагониорієнтовані горизонтально, утворюючиподобудрібноперистихлистків. 19
-
Аспарагус густоквітковий «Шпренгера» Asparagusdensiflorus «Sprengeri»
Батьківщина:Південна Африка, зростає по вологихгірськихсхилах. Життєваформа: лазячийнапівчагарник,в культурітрав'янабагаторічнарослина. Загальнийопис: стеблаголі, борознистіабогладкі, ряснорозгалужені, слабкі, довжиною до 150 см. Листки зредуковані до шиловиднихлусокдовжиною 2-4 мм. Сплощенілисткоподібні стебла - філокладіїдовжиною до 3 см, шириною 1-3 мм, пряміабозлегказігнуті, гоструваті, поодинокіабо в пучках по 2-4 см. Квіткидрібнібіліабосвітло-рожеві, запашні. Плоди ягодоподібні, червоні, однонасінні. Поживнийсубстрат середньоїщільності(pH 6,5-7,5 ). 20
-
Рід Аспідистра Aspidistra
Рідбагаторічнихбезстеблових трав. Відомовід 6 до 8 видів, поширених в горах Пд. і Сх . Азії, Японії. У перекладіAspidistraзначить «Покажчикзмій» («aspidis» - змія, «tra» - покажчик). Рослини з прикореневимивічнозеленимишкірястимилистками і дрібнимиквітками, щосидять на коротких квітконіжкахбіляповерхніземлі. Під землею ховаєтьсяряснорозгалуженекореневище. Кожензеленийлисток належитьокремомувертикальному пагону. Звичайно є й іншілистки. Вони дрібні, лускоподібні, без черешка і листковоїпластинки. Функціяцихлусок - захищатизелений листок під час йогорозкривання, допомогтийомупробитисякрізьгрунт. Післяутворенняєдиного зеленого листка точка росту припиняєрозвиток. Про цеможназдогадатися по згорнутійу вигляділійкиосновилистковоїпластинки. Точка росту знаходиласясаме в глибиніцієї воронки. Квіткизішкірястою буро-фіолетовоюоцвітиноюутворюються в пазухах лускоподібнихлистків. 21
-
Аспідиструна батьківщинівважаютьне тількикрасивою, але і корисноюрослиною, так як по коливаннюлистківдізнаються про присутністьзмій, щоповзають в заростях і торкаютьсячерешківлистків. Аспідиструвикористовують в медицині: лікарськіречовинимістятьвсічастинирослини. Їхзастосовують при судомах, шлунково-кишковихзахворюваннях, діареї, болях у м'язах і каменяху сечовидільнійсистемі. Аспідистранезамінна при декоруванніприміщень з недостатньоюосвітленістю і мінливимтемпературним режимом. Великідіжковіекземплярислужать гарною прикрасою холів, вестибюлів, зимовихсадів. У Японії листки аспідистринерідковикористовують при складаннірізнихквітковихкомпозицій. 22
-
Аспідистра: догляд
Використання:декоративно-листянарослина. Розміри: в основному 30-60 см, буваютьекземпляривисотою до 1 м. Швидкість росту: повільна. Цвітіння:рідко. Освітлення:розсіяне, тінь (рослинатіньовитривала). ФорміVariegataпотрібнобільшяскравеосвітлення. Температура: добре переносить кімнатнітемператури. В осінньо-зимовий період оптимальна температура в межах 16°С. Полив: у весняно-літнійперіодполиваютьрясно, але земляна грудка не повинна бути перезволоженоюіне пересушеною. Восени-взимкуполив помірний. Вологістьповітря: істотноїролі не відіграє. Корисноперіодичнообмиватирослину. Підживлення: у вегетаційнийперіод 1 раз на два-три тижнімінеральними і органічнимидобривамирозведеноїконцентрації. В осінньо-зимовий період не підживлюють. Періодспокою: не виражений, але в осінньо-зимовий періодбажаноутримуватипри температуріблизько16°С, без підживлення. Пересаджування:навесні, в мірунеобхідності, дорослі через кожні 2-3 роки. Розмноження:навесні, поділомкореневища. 23
-
Аспідистра високаAspidistra elatior
Батьківщина:субтропічнілісиПівденного Китаю та Японії. Життєва форма: багаторічнатрав’янарослина. Загальнийопис:рослина 30-60 см висотою з повзучим надземним або підземним кореневищем. Листки глянцеві, тверді, пружні, пластинка широкоовальна або широколанцетна, до 50 см довжиною, 15 см шириною, що переходить у довгий черешок. В основі майже кожного такого листка знаходяться 1-2 вкорочених лусковидних листки, що обхвачують черешок на зразок піхви. Листків так багато й всі вони так тісно розташовані, що в народі аспідистру назвали «дружна сімейка». Квітки з'являються на кореневищі біля поверхні ґрунту. Плід ягодоподібний, однонасінний. У культурі часто зустрічається форма Variegata- з листками, вкритими білими й кремовими смугами. Особливість: рослинанагадуєконвалію, але більша за розмірами. Цей вид активно використовується в кімнатному й оранжерейному квітникарстві, має деяку кількість сортів. 24
-
Родини АсфоделовіAsphodelaceae
Родина складаєтьсяз 42 родіві майже 1500 видів, поширенихпереважно в Старому Світі, головним чином в Південній і тропічнійАфриці та Австралії, а такожМакаронезії, на Мадагаскарі і Маскаренськихостровах, в Середземномор'ї, Європі (до півдняШвеції та Ірландії), Західній, Південно-Західнійта СереднійАзії, на північномузаходіЦентральноїАзії, Алтаї, в Гімалаях, Східній (крім СРСР), Південнійі Південно-СхіднійАзії, НовійГвінеї, на півдніПівнічної Америки, в Центральній і ПівденнійАмериці. Асфоделові - переважнобагаторічні трави, рідшедеревоподібніічагарниковірослини, чагарники і напівчагарники, дужерідколіани та однорічні трави. Майже половина видівцієїродини є листковимисукулентами, з якихнайбільшвідомийрідалоє. Трав'яніпредставникиасфоделовихмаютьгоризонтальне, вертикальнеабокосовисхіднекореневище, відякоговідходятьм'ясистідодатковікорені, нерідкопотовщені (веретеновидні, циліндричні, бульбоподібні), щослужать як і кореневище, вмістилищемзапаснихпоживнихречовин. 25
-
Листки у більшостітрав'янихасфоделовихутворюютьприкореневу розетку або пучок, з серединиякихабо, частіше, з пазух листківвиходятьквітконоси. Облистненістебламаютьлишедеякіпредставникиродини. У деревнихвидівлисткові розетки розташовані на верхівкахгілокабостовбурів. Листки чергові, багаторядні, рідкодворядні. Вони дужерізноманітні за формою, структурою і тривалістюжиття. Квіткиасфоделовихзазвичайневеликі(найбільшідовжиною не більше 5 см), зібрані в простіабоскладнікитиці, волоті, колосоподібні, зонтиковиднііголовчастісуцвіття, розташовані на верхівці стебла і йогогілокабо на пазушнихабоцентральнихквітконосах, щодосягають у деякихрослинвисоти1,5-3 м. Дужерідкоквіткипоодинокі. Плід у більшостіасфоделових - коробочка. Насіннямаєдосить великий зародок і м'ясистийаботвердийендосперм. Родина асфоделовихоб'єднує 2 підродини: власнеасфоделові(Asphodeloideae) і антерикові (Аnthericoideae). 26
-
Хлорофітум чубатий Chlorophytumcomosum
Батьківщина:тропіки Південної Африки. Життєва форма: трав'янарослина Загальнийопис: рослиназ укороченим стеблом, від якого пучком відходять дугоподібно вигнуті м'які вузьколанцетні, голі, ясно-зелені листки. Із середини пучка виростають довгі, звисаючі пагони зі вкороченими листками й дрібними білими квітками у вигляді зірочок. На цих пагонах після відцвітання в пазухах листів виростають численні рослинки, кожна з яких має розетку листків і кілька товстих корінців. Корені хлорофітума - соковиті, білі потовщені іноді бульбоподібні. Є декоративні форми: vittatum- з поздовжньою смугою посередині; variegatum- з білуватими смугами по краях листків; maculatum- листки з поздовжніми жовтими смугами. Сорт 'CurtyLocks' із закрученими в широку спіраль смугастими листками. Особливість: із середини пучка листків виростають довгі, звисаючі пагони із новими молодими рослинами, що легко вкорінюються. 27
-
Родина КропивовіUrticaceae
Кропивовівключаютьблизько 60 родіві більше 1000 видіврослин, поширенихпереважно в тропіках. Родину зазвичайподіляють на 5 триб: власнекропивові(Urticeae), прокрисові (Procrideae), бемерієві (Boehmerieae), форскаолеєві (Forsskaoleae) і постенніцеві (Parietarieae). Суцвіттякропивовихрізноманітніза формою: головчасті, волотисті, сережкоподібні. Іноді вони двостатеві, частіше ж суцвіттяодностатеві. Кропивові- вітрозапилюванірослини. Плоди дрібні, сухі(горіхоподібні), але у деякихвидів вони оточенісоковитимпокривалом, відчогоплідстає схожим на кістянкуабо ягоду. У більшостікропивовихнайбільшзвичайним способом поширенняплодів є зоохорія, однак у ряду видівелатостеми і пілеї (Pilea) плоди, своєріднокатапультуються, причому роль катапультивиконуютьстамінодії. У періодцвітінняквітокстамінодіїледьпомітні, і тільки на час плодоношення вони значнозбільшуються в розмірах. У цей час стамінодіїзігнутівсередину і підтримуютьчастковонавислийнад ними плід. Як тількизв'язокплоду з рослиноюослабне, стамінодії з силою розпрямляються і викидають(катапультують) плід. При цьому плоди відлітають на відстань 25 - 100 м відматеринськоїрослини. Однак у більшостікропивовихнайбільшзвичайним шляхом поширенняплодівзалишаєтьсязоохорія. 28
-
Кропивовідуже часто розмножуються вегетативно за допомогоювкоріненнястебел, підземнихстолонів, кореневихнащадків, бульбтощо. У трав'янихсукулентівцейспосіброзмноженнянерідкопереважає над насіннєвим. Листки кропивовихпрості, як правило, з 3 жилками в основі, однією з характернихособливостейїх є велика кількістьцістолітів- білуватихутворень, просочених карбонатом кальцію. Форма цістолітів(точкова, паличкоподібна, овальна, серповидна, булавоподібна, зірчаста, F -подібнатощо) більш-меншпостійна для певнихтаксонів і нерідко служить діагностичноюознакою в систематицівидів і родівродини. Листки примітивних форм кропивовихрозташовуються на пагонах навхрестсупротивно, у більшдосконалихформ листорозміщенняможе перейти до дворядно - чергового, у зв'язку з редукцією одного листка в кожнійпарісупротивнихлистків. На шляху цього переходу багатопроміжнихстадій. Найчастіше один з супротивнихлистківзникає не повністю, а лишезменшується в розмірах, і тодіможнаспостерігатидужехарактернедля кропивовихявище- анізофілія- розвитком в одному вузлінеоднакових за розміром , а іноді і за формою листків. 29
-
Рід Пілея Pilea
Рідналічуєблизько 400 видіврослинродиникропивових (Urticaceae). Багаторічніабооднорічнітрав'янірослини, рідшенапівчагарники. Поширеніповсюдно в тропічнихобластях, за виняткомАвстралії. Доситьвитривалі, широко культивуються як декоративнолистянірослини(кущоподібнііампельні) невеликих розмірів (до 40 см заввишки) для не надтотеплихвіконнихквітників, вітрин(флораріумів) і зимовихсадів, для висадки в чаші. Пілея Кадьедужецінується для влаштуваннягруповихрослиннихкомпозицій, так як швидкорозростається. Квіткидужедрібні, одностатеві, зазвичайзібрані у гроновиднісуцвіття. 30 Pileapeperomioides Pileaglauca
-
Пілея: догляд
Цвітіння: влітку. Швидкість росту: швидкий. Освітлення:яскраверозсіяне, без прямихсонячнихпроменів. Оптимальнемісце для розміщення - вікнаіззахідноюабосхідноюорієнтацією. Температура: помірно тепла (до 25°С) протягомусього року. Полив: у весняно-літнійперіодрясний, після того як верхній шар субстрату підсохне. У зимовий період полив скорочують, поливаючи через день- два після того як верхній шар субстрату підсохне. Вологістьповітря: висока. Пілею не рекомендуєтьсяобприскувати, кращезастосовуватиіншіспособипідвищеннявологостінавколорослини. Підживлення: з березня по серпеньна 2-3 тижні, восени і взимку - 1 раз в 4-5 тижнівквітковимдобривом, розводячи у зазначенійвиробникомконцентрації. Обрізування:рослинишвидкорозростаються,тому необхідно час від часу прищипуватикінціпагонів для збільшеннякущистості. Періодспокою: не виражений. Пересаджування:щорічно, навесніабовлітку в неглибокігорщики. Розмноження:насінняміживцями. 31
-
Пілея Кадієра, або срібнаPileacadierei
Батьківщина:тропічні ліси Південно-Східної Азії. Життєва форма: трав'яний багаторічник. Загальнийопис: рослинадо 40 см заввишки, з молодими прямостоячими й зрілими вилягаючими, голими, соковитими, сильногіллястими стеблами. Листки гарні, довгасто-овальні, на черешках, загострені на верхівці, із трьома вираженими жилками. Дрібні білі квітки в пазушних китецеподібнихсуцвіттях. Молоді пагони спочатку стрункі, а з віком вони, красиво згинаючись, набувають ампельну форму. Для посилення кущистості молоді рослини кілька разів прищипують. Особливість: листки яскраво-зелені або блакитнувато-зелені з двома переривчастими сріблистими смужками. 32
-
Пілея дрібнолистаPileamicrophylla
33 Батьківщина:Південна Америка. Життєва форма: трав'яний багаторічник. Загальнийопис: рослина до 15 см заввишки з рясно гіллястими й густооблисненими соковитими пагонами, розкидистими, які легко вкорінюються. Вишукано вигнуті гілочки нагадують за формою вайїпапоротей. Вони густо вкриті дрібними (до 0,5 см завдовжки) листочками, овальними або округлими, ясно-зеленими й блискучими. Квітки дрібні, роздільностатеві або двостатеві, зібрані в щитковидні суцвіття у пазухах листків. Особливість: за ефектне розкриття пильовиків у тичинкових квіток з утворенням хмарини пилу - «бомбардування» - ця рослина одержала назву «артилерійської» (канонірської). Улітку при дотику вона випускає «димок» пилку.
-
Пілея“Срібнедерево”Pilea"Silver Tree”
Батьківщина:гібриднеясного походження. Життєва форма: трав’янийбагаторічник. Загальнийопис: рослиназовальними, зубчастими по краях листками, бронзово-зеленими, з широкою сріблястоюсмугою по центру і сріблястимицяткаминарештічастини пластинки, з опушенням з білих і червонуватихволосків Особливість: листкова пластинка із широкою сріблястоюсмугоювздовжцентральної жилки. 34
-
Пілея“Місячнадолина”Pilea“ Moon valley”
35
-
Пілея “Норфолк”Pilea"Norfolk"
Батьківщина:гібриднаформа неясного походження. Життєва форма: трав'янийбагаторічник. Загальнийопис: рослиназ прямостоячими пагонами у молодому віціівилягаючими– у зрілому. Маєлистки незвичайної і рідкісноїкраси: яскраво-зелені, червонувато-коричневі по жилах, сильно зморшкуваті, оксамитові, вкритідрібнимищетинистий волосками. Особливість: листки забарвленівід зеленого до червонувато-коричневогокольоруіздвомасріблястимисмужкамипаралельноцентральнійжилці. 36
-
Пілея монетолиста Pileanummulariifolia
Батьківщина:тропічні області, за винятком Австралії. Життєва форма: трав'янийбагаторічник. Загальнийопис: низенька рослина зі сланкими пагонами (40-50 см), вкритими круглими, схожими на маленькі монетки, ніжними ясно-зеленими листками. Розростаючись, рослина утворює килимок, повністю прикриваючи землю. Особливість: листки не пістряві, зелені, круглі. Використовується як ампельнарослина. 37
-
Родина АралієвіAraliaceae
Родина включаєбільше 850 видів, що належать приблизно до 70 родів. Найбільшбагатовони представлені у Східній та Південно - СхіднійАзії, на островах Тихого океану і в Австралії, а також в тропічнійАмериці, тобтовобластях, щовідносятьсяпереважно до вологихтропіківісубтропіків. Лишедеяківидиаралієвихпоширені в помірнійзоні, при цьому, спостерігаєтьсяїхприуроченість до приокеанічнихтериторійматериків. На заходіЄвропиєдинимпредставникомродиниєплющ звичайний(Hedera helix). Аралієвіздебільшого дерева і кущі (у тому числіліани, епіфітиінапівепіфіти), рідкочагарнички, напівчагарники і багаторічнікореневищні трави. Найвищазаралієвих- дерево тропічнихдощовихлісівНовоїГвінеї і найближчихостровівГастоніячудова(Gastonia spectabilis) зістовбуромвисотою до 40 м, діаметром до 175 см. Наскількивідомо, цеєдинийпредставникаралієвихздошкоподібнимкорінням. Більшість же деревнихвидівнизькорослі, висотою до 10-15 м. Деякі з них (представникирізнихродів) відносяться до особливої форми так званихрозеткових дерев. Стовбурїх, принаймні, у молодому віці, не галузиться, великілистки зібраніпучком на верхівцістовбура, утворюючикулястукрону. З вікомстовбурможерозділитисянесправжньовилчастона двігілки, потімкожна з них на одному рівніможедати два або три новихвідгалуження, але і такарозгалуженаверхівканерідкозалишаєтьсяприхованоюкулястою кроною. 38
-
Багатородіваралієвихцілкомабомайжецілкомпредставленічагарниками. Типовимчагарником є елеутерококколючий, розгалуженівідосновипагониякоговкриті тонкими голчастимишипами. Вартозауважити, щоколючістьстовбурівігілок, а у рядівипадківтакожчерешківілисткових пластинок, характерна для багатьохаралієвих, щозахищаєїхвідтварин, іє, як правило, гарною родовою ознакою, зокремадіагностичноюознакою таких родів, як тревезія(Trevesia), брассайопсис (Brassaiopsis), оплопанакс(Oplopanax) і ряду інших. Ліанив родинітількидеревовидні, алевідносятьсядо різнихтипів. Найбільшпримітивний тип представлений монотипним родом тупідантус(вид Tupidanthusсаlyptratus) - першіроки росте як звичайненегіллясте дерево, але пізнішеобвиваєближнєдерево-господар, піднімаючись по ньому на висоту 20 м і більше. Чагарниковіліани, навпаки, майже з самого початку розвиткунабувають рис ліан, прикладом чогоможеслужитиакантопанакстрилистий(Acanthopanaxtrifoliatus) з йогогнучкимишипуватимипагонами, щочіпляютьсяза навколишнікущі. У плющів - «ліан-коренелазів» молодівегетативніпагониприкріплюються до опори додатковимикоренями-присосками. Зовсімінший характер маютьїхрепродуктивніпагони: вони короткі, вільнопідносяться над мозаїчнимпокривомплюща, позбавленікорінців-присосокі несутьлистки настількивідміннівідлистківстерильнихпагонів, щоті й іншіможнаприйняти за листки різнихрослин. З вікомголовніпотовщеніосі стебел, перетворюютьсяна викривлені, вкритікіркоюстовбури, щоінодідосягають в обхваті 2 м (діаметрбл. 32 см). Для коренів плюща звичайного (як ідля низки іншихаралієвих) характерна ендомікориза. 39
-
Деякітропічніаралієвіпроявляютьздатність до епіфітногоі напівепіфітногоспособу життя. Багаторічнітрав'янірослини в родинінечисленні. У північнійпівкуліце 7-8 видів роду панакс, а в південному - рідстільбокарпа(Stilbocarpa), щовключає три вічнозеленівиди, щоутворюютьзарості в суворихумовахкрайньогопівдняНовоїЗеландії та прилеглихсубантарктичних островах. Нечисленнітрав'яніі напівчагарниковівиди є, крімтого, середаралій і в небагатьохіншихродах. Листкорозміщенняу більшостіаралієвихчергове. Листки переважноскладні, найчастішепальчатоскладні. Різноманітнів родині і типипростихлистківвідцільних, інодідуже великих (завдовжкимайже 1,5 м) до пальчастихі перистих з різнимступенемрозчленованостілистовоїпластинки. 40
-
Рід ДизиготекаDizygotheca
РідДизиготекаскладаєтьсяз 17 видіввічнозелених дерев абочагарниківродиниаралієвих. Батьківщина роду Нова КаледоніяіПолінезія. Цедекоративно-листянірослини, але у продаж надходить в основному вид Dizygothecaelegantissima. Рід Дизиготека близький роду Шеффлера, але в кімнатномуквітникарствівідрізняєтьсябільшоювимогливістю до умов утримання– потребуєпідвищеноївологостіповітря, рівняосвітленості, поливу ічіткого температурного режиму. 41
-
Дизиготека: догляд
Цвітіння: у кімнатнихумовахвкрайрідко. Швидкість росту: середня. Світло:яскраверозсіяне, відпрямихсонячнихпроменіврослинупритінюють. Температура:з весни до осеніблизько20°C, взимку не нижче15°C. Полив: з весни до осенірясний, взимкупомірний. Вологістьповітря: висока. Рослинапотребуєзаходів, спрямованихна підвищеннявологостіповітря. Підживлення:у періодактивноївегетації(звесни до осені) 2 рази на місяцьуніверсальнимдобривом для кімнатнихрослин. Періодспокою: слабо виражений, в зимовий час. Рослинуутримуютьв добре освітленомумісці, уникаючипротягіві розміщеннябіляопалювальнихприладів. Пересаджування:щорічноабо раз на два роки. Розмноження: насінням, живцями. 42
-
Дизиготека елегантнаDizygothecaelegantissima
Синонім: Аралія елегантна Araliaelegantissima, Шеффлера елегантна Scheffleraelegantissima. Батьківщина: архіпелаг Нова Каледонія. Життєва форма: деревоподібна вічнозелена рослина. Загальнийопис: малогіллястарослина. Листки на довгих черешках, до 40 см довжиною, пальчасто-складні, кількість листочків варіює від 4 до 11. Листочки лінійної форми, подовжені, по краю зубчасті або пильчаті, зелені. Квітки дрібні, зібрані у верхівкові зонтичні суцвіття. Особливість: усі частини рослини отрутні. Ушкоджується попелицями, щитівкою, павутинним кліщем. 43
-
Рід Плющ Hedera
Рід налічуєза різнимиданимивід 6 до 15 видіврослинродиниаралієвих , якіростуть в гірських районах Середземномор'я (до Кавказу), в Західній і СереднійЄвропі, у західнихГімалаяхіСхіднійАзії. Ростуть у лісах, на скелях, кам'янистихмісцях і піднімаючись на значнувисоту по деревах. Представники роду - вічнозеленідеревніліани, щопіднімаються по опорі за допомогоюповітрянихпридатковихкоренів-присосок. Корінціз'являються у великійкількості на стороністебла, зверненої до грунту абоопори, утворюючигустіщітки. З вікомдовгі стебла сильно потовщуютьсяідерев'яніють, перетворюючись в товстівикривленістовбури. Листки чергові, цілісніабо3-5-лопатеві; характерна різнолистість. Квіткидвостатеві, 5-членні, дрібні, зеленувато-жовті, в одиночнихабозібраних в кисть зонтиковиднихсуцвіттях: цвітутьвосени. Плоди ягодоподібні. Плющі - хорошіосіннімедоноси. Плоди містятьсапоніни та іншіглікозиди, щовикористовуються у медицині. 44
-
Плющ - одна знайпоширенішихдекоративнолистянихкімнатнихісадовихрослин. Якщо плющ вирощувати як ліану, віншвидкозаповнитьпроміжкиміж пагонами, особливо якщовибратишвидкоростучіформи. Види плюща у якихєповітрянікорені-присоски, легко підіймається по шпалерах, панелях і т.д., алеєформи плюща, у яких таких коренівнемає - таким рослинампотрібні опори. Плющівикористовують не тільки для вертикального озеленення, їхможнавирощувати як ампельнірослини у висячих кошикахабо як грунтовкривні. Цвіте плющ в культурірідко, у віці 10-12 років. Квіткинепоказні, дрібні, зібрані у зонтикоподібнісуцвіття, знеприємним запахом. Післяцвітінняутворюютьсяягоди, дужеотруйні. Плющ доситьтіньовитривалий. Форма листківдозволяєрослинамоптимальним чином розташуватися, не затінюючи одна одну і в той же час використовуючи весь світловийпотік - цеявищеназиваєтьсялистковоюмозаїкою. Є пістряволистіформи. 45
-
Плющ: догляд
Цвітіння: у кімнатнихумовахрідко. Швидкість росту: швидкорослий. Світло:яскраверозсіяне, без прямихсонячнихпроменів, можерости в півтіні, але у видівзістрокатимзабарвленнямлистківвтрачаєтьсязабарвлення. В осінньо-зимовийперіоднеобхіднохорошеосвітлення, можнавикористовуватидодатковеосвітленнявикористовуючилампи денного світла. Температура: помірна. У весняно-літнійперіод в межах 18-25°С, нічна не нижче15°С. В осінньо-зимовийперіод оптимальна в межах 12-15°С, але можезимувати і при більшвисокійтемпературі, в цьомувипадкунеобхіднерегулярнеобприскування. Пістряволистіформибільштеплолюбні. Полив: весна-літо- рясний. Зима-осінь- помірний. Земляна грудка не повинна бути перезволоженою, але і не пересушеною. Вологістьповітря: у літній та спекотніднікориснеобприскування. У зимовий період при утриманні при кімнатних температурах такожкориснеобприскування. Підживлення:під час весняно-літньоговегетаційногоперіодукожні 10 днів плющ підживлюютьпо черзімінеральними і органічнимидобривами. Обрізування:пагони, щооголилисявкорочуютьобрізуванням. Час від часу кінці стебел треба прищипувати, алетак, щобзалишалисябічніпагони. Періодспокою: з жовтня по лютий оптимальна температура 12-15°С, помірний полив. Пересаджування:молодірослиниперевалюютьщорокуабо в мірунеобхідності, дорослікожні 2-3 роки. Розмноження:верхівковимиісерединнимистебловимиживцями. 46
-
Плющ звичайнийНederahelix
47 Батьківщина: Західна й Південна Європа, Північна Африка, Західна й Центральна Азія. Життєва форма: вічнозелена ліана. Загальнийопис: рослина з повзучим, лазячим стеблом. Листки чергові, прості, 3- 7-лопатеві, шкірясті, голі, блискучі, темно-зелені, з мережею більш світлих жилок. Квітки дрібні, 5-членні, двостатеві, зеленувато-жовті, у зонтиковидних суцвіттях. Плоди - кулясті синьо-чорні ягоди 8-10 мм у діаметрі. У кімнатних умовах не цвіте. Надзвичайно мінливий вид. У культурі відомо більше 100 форм, що розрізняються розмірами, забарвленням і формою листків. Є різні сорти й різновиди: з майже овальними й округлими листами сорт Harald,різн. scutifolia; із зірчастими листами - різн. sagittaefolia; з гофрованими краями - різн. cristata, сорт Ivalace; з рівними краями, із чисто зеленим забарвленням сорти Annette, GreenRipple і Chicago; з майже жовтими листками сорти - Eva і MonaLisa; з плямистими листками - сорти Jubilee, Glacier; різн. marmorata - із трилопатевими темно-зеленими з мармуровим білувато-жовтуватим малюнком листками; сорт Kholibra- відрізняється мініатюрними розмірами й такими ж маленькими трилопатевими з білуватими малюнком листками.
-
Плющ канарскийHederacanariensis
Синонім: Плющ звичайний підвид канарский Hederahelix L. subsp. Canariensis. Батьківщина: зростає в північній Африці, Португалії. Життєва форма: ліана. Загальнийопис: сильноросла, сланка або кучерява рослина, листки великі з білими або жовтими інтенсивно забарвленими плямами. Є різні сорти. Найбільш відомий сорт GloiredeMarengo, або Variegata. Росла лазяча рослина із червонуватими стеблами й великими трилопатевими голими, глянсувими листками, по краю з білувато-зеленуватими мазками. Сорт Striata зі світло зеленими або жовтими в центрі листками. 48
-
Рід Фатсія Fatsia
РідФатсіяє монотипнимродом з родиниаралієвих. Включає один вид: фатсіюяпонську(Fatsia japonica). У культуріширокепоширенняотримавгібридміжфатсієюі плющем - х FatshederaGuillaum(виведенийв 1910 р.). Рослина широко застосовується для декоруваннястін, стовпів, вітрин, а в діжках - для оформленняінтер'єрів; рослини в горщиках і зрізаніпагонивикористовують для оформленнякошиків. При гарному догляді та регулярному підживленніфатсія росте швидко і за 1,5-2 роки можедосягтивисоти 1 м. Красива крона формуєтьсятільки при вільнійрозстановцірослин. 49
-
Фатсія: догляд
Цвітіння:у кімнатнихумовахрідко. Швидкість росту: швидка. Світло:яскраверозсіяне. Рослинуслідпритінятивідпрямихсонячнихпроменів. Температура: у весняно-літнійперіод18-22°C. Взимкурослиниутримуютьпри температуріблизько10°C, по можливості, не више 15°C. Для пістряволистих форм зимова температура не повинна опускатисянижче16°C. Полив:з весни до осенірясний, восени полив скорочують, взимку при прохолодномуутриманніполиваютьобережно. Не допускаютьпересушуванняземлі. Вологістьповітря: вимагає регулярного обприскування. Взимку при прохолодномуутриманнікількістьобприскуваньскорочують. Підживлення: з весни до осеніщотижнево, мінеральнимиабоорганічнимидобривами. Взимкупідживленняприпиняють (у разіпрохолодногоутримання) або(при більшвисокому температурному режимі) не частіше 1 разу на місяцьполиваютьквітковимдобривом. Обрізування: переносить добре Періодспокою: взимку. Рослинуутримуютьв прохолодномусвітломуприміщенні, поливаютьобережно. Пересаджування:1 раз на 2-3 роки навесніабо на початку літа. Розмноження:насінням, верхівковимиживцями і повітрянимивідводками. 50
-
Фатсія японськаFatsiajaponica
51 Синонім: Аралія японська Araliajaponica Батьківщина: морське узбережжя Японії. Життєва форма: вічнозелений чагарник. Загальнийопис: чагарник 2-4 м заввишки (у культурі звичайно 1-2 м), не розгалужений. Листки сердцевидно-округлі, 15-30 см у діаметрі, 5- 9-лопатеві, шкірясті, глянсуваті, зелені (у культурі є форми з біло- і жовтоперистими листками), на довгих черешках. Квітки зібрані в невеликі зонтиковидні суцвіття, білі. Декоративна рослина, вирощується в оранжереях і кімнатах, розводять у промислових садових господарствах. Садові форми фатсії в літературі відомі під наступними назвами: F. japonicavar. argenteimarginatis - листки з білою облямівкою; F. japonicaaureimarginatis- листки з жовтою облямівкою; F. japonicavar. moseri - рослини щільні, приземисті.
-
Фатсхедера ЛізеFatshederalizei
52 Батьківщина: гібридвиведений братами Лізе в Нанті в 1912 р. Життєваформа: вічнозеленаліана. Загальнийопис: гібрид плюща звичайного та фатсії японської, швидко росте, звиваючись по опорі або у вигляді куща, якщо прищипувати пагони. Рослина до 5 м висотою з дерев’яніючим стеблом. Листки пальчасті, розрізані на 3-5 долей, до 20 см завдовжки, 30 см завширшки, шкірясті, темно-зелені, блискучі. Квітки – у дорослих рослин округлі блідо-зелені зонтики об’єднуються в верхівкові волоті. Садова форма "Variegata" - з білими або жовтими плямами по краю листка. Особливість: ліана з листками як фатсіїяпонської.
-
Рід Шефлера Schefflera
У роді до 200 видів. Представникироду - ценевеликідеревцяабокущі з типовою для розеткових дерев формою росту. Листки шефлеривіддаленонагадуютьдолоню з широко розставленимипальцями. Листковіпластинки розсічені на 4-12 частин. У деякихкраїнахрослинуназиваютьдеревом-парасолькою, оскількиосновисегментівлистковоїпластинки шеффлеривиходять з однієїточки, немовспицірозкритоїпарасольки. Відміннаособливість роду - волотистіабогроновиднісуцвіття, схожі на щупальця. Вони дужекрасиві, але в кімнатнихумовахшефлерацвітевкрайрідко. Шефлери – декоративно-листянірослини. Шефлерадобре виглядає в просторихсвітлихприміщеннях. ЇЇ листки можнапокриватирідким воском. 53
-
Шефлера: догляд
Цвітіння:у кімнатнихумовахрідко. Швидкість росту: середня. Світло:яскраверозсіяне. Відпрямихсонячнихпроменівслідпритіняти. Температура:вліткублизько20°C, у зимовий час мінімальна температура 12°C, оптимальна температура для рослини в цейперіод14-16°C. Полив: у весняно-літнійперіодпомірний, регулярний, м'якоювідстояною водою. Не допускаютьпересушуванняземлі. Взимку полив обмежують. Вологістьповітря: підвищена. Рослинапотребує регулярного обприскуваннявідстояноюм'якою водою кімнатноїтемператури. Підживлення:у періодактивноївегетації(з весни до осені) 2 рази на місяцьуніверсальнимдобривом для кімнатнихрослин. Обрізування: сильно знижуєдекоративніякостірослин, тому для створенняефекту куща в один горщик часто висаджуютькількарослин. Періодспокою: взимку. Рослинуутримують у світломуприміщенні при температурі14-16°C, поливаютьобмежено. Пересаджування:один раз на два роки, навесні, в горщик, істотнобільший, ніжпопередній. Розмноження:насінням, живцями і повітрянимивідводками. 54
-
Шефлера восьмилисточкова Scheffleraoctophylla
Батьківщина: тропіки. Життєва форма: дерево. Загальнийопис: дуже ефектний вид, для якого характерний незвичайний тип розташування листків. На кремових черешках, що никнуть, розташовані 8-12 листочків подовжено-ланцетної форми, 30-40 см довжиною й 10 см шириною, із загостреною верхівкою. Листочки блискучі, шкірясті, молоді - маслиново-зелені, старі - ясно-зелені; жилки світліші від основної тканини листка. Нижня сторона матова, палево-зелена. 55
-
Шефлера променелиста або зірколиста (зірчаста)Scheffleraactinophylla
Батьківщина: тропіки. Життєва форма: дерево. Загальнийопис: найбільш відомий і широко розповсюджений у культурі вид. Має потужний прямостоячий стовбур зі стовщеною основою (каудекс) сірувато-коричневого кольору. Черешки дуже довгі червонясто-коричневі. Листки пальчасто-складні, складаються з 7 яйцеподібних листочків зі злегка хвилястим краєм. Листкові пластинки блискучі, у вихідної форми яскраво-зелені. Іноді в середній частині вони настільки широкі, що краї сусідніх листочків перекриваються. Жилка світліша основної тканини листка. Є численні сорти. Сорт GreenGold- листочки золотаво-жовті. Сорт Nova - привертає увагу подібністю дуже довгих зубчастих блискучих листочків з листками дуба. Забарвлення їх маслиново-жовто-зелене. 56
-
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ 57
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.