Презентация на тему "Бухгалтерський облік для прийняття екологічних рішень."

Содержание

• 
  Слайд 1

  Бухгалтерський облік для прийняття екологічних рішень.

  Загальні засади розвитку екологічного менеджменту. Екологічний облік в системі бухгалтерського обліку. Екологічні витрати та екологічні зобов’язання. Екологічна звітність Екоконтролінг та екологічний аудит

• 
  Слайд 2
  

  Термін«екологічний менеджмент» розглядаєтьсяпереважно в таких значеннях:

  • як діяльністьгромадськихекологічнихорганізацій; • як сукупністьзасідок, методів і засобівуправлінняприродоохоронноюдіяльністюпідприємства; • як система управлінняокремимприродним комплексом, щопідлягаєособливійохороні; • як частиназагальноїсистемиуправління, яка включаєорганізаційну структуру, діяльність з планування, обов'язки, відповідальність, досвід, методи, методики, процеси і ресурси для формування, здійснення, аналізу та актуалізаціїекологічноїполітикиконкретноїорганізації.

• 
  Слайд 3
  

  Екологічний менеджмент– цеуправлінняекологічними характеристиками конкретнихсуб’єктівекологічнонебезпечної діяльності, джерелекологічноїнебезпекиабоокремихприроднихкомплексів. сукупність принципів, форм, функцій, методів, прийомів i засобів управління виробничою діяльністю i персоналом організації з метою досягнення високої еколого-економічної ефективності виробництва.

• 
  Слайд 4

  Заоб’єктамиекологічний менеджмент поділяється на:

  •екологічний менеджмент суб’єктівекологічнонебезпечної діяльності (наприклад: підприємств); • екологічний менеджмент джерелекологічноїнебезпеки (наприклад: сховищрадіоактивнихвідходів); • екологічний менеджмент окремихприроднихкомплексів (наприклад: річкиДніпро).

• 
  Слайд 5

  Будова екологічного менеджменту включаєтакіпервинніабопершоелементи

  суб'єктекологічного менеджменту об'єктекологічного менеджменту змістекологічного менеджменту екологічнийаспект (характеристика) ідеальнийстан об'єкту екологічного менеджменту

• 
  Слайд 6

  До основнихфункційекологічного менеджменту належать

  обгрунтуванняекологічноїполітики та зобов'язань; плануванняекологічноїдіяльності; організаціявнутрішньої та зовнішньоїекологічноїдіяльності; управління персоналом; управліннявпливом на довкілля та використанняpecypciв; внутрішнійекологічниймоніторинг i екологічний контроль; аналіз i оцінюваннярезультатівекологічноїдіяльності; перегляд та вдосконаленняекологічного менеджменту.

• 
  Слайд 7

  Нaбip основних елементівСЕМ

  1. Екологічна політика, яка здебільшого оформляється у вигляді Декларації (заяви) про екологічну політику i відображає безумовний намір вищого керівництва організації реалізувати сучасний підхід до екоменеджменту. У Деклараціїповинні бути визначенінайзагальнішіцілі, яківстановило для себе підприємство. 2. План абопрограмадійз охоронидовкілля, щоміститьописзаходів, якіпідприємствозбираєтьсяздійснити у поточному році (у наступні роки). Зазначений план або программа фактично “перекладає” екологічнупoлiтикyпідприємствамовоюцілей i завдань, визначаєдії, необхідні для їхдосягнення, встановлюєвідповідальністьконкретнихпрацівниківпідприємства та передбачаєнаданнянеобхідних для реалізаціїпрограми (плану) людських i фінансовихресурсів. 3. Організаційна структура фіксуєрозподілфункцій, делегуванняповноважень i відповідальності за тiчиіншідії. Якщойдеться про підприємства, якімають по декількатериторійабо сфер діловоїактивності, то здебільшогорозглядаютьорганізаційну структуру як усьогопідприємства, так i йогоокремихпідрозділів. 4. Інтеграціяпитаньекологічного менеджменту в yciаспектищоденноїдіяльностіпідприємствапередбачаєпроцедури “вбудови” природоохороннихзаходів у iншіскладовідіяльностіпідприємства, де повиннірозроблятисьспеціальніекологічніпроцедури, якізазвичай детально розглядають у спеціальнихінструкціях, щофіксують порядок виконаннязаходів та дій, необхідних для реалізації плану (програми) дій з охоронидовкілля. 5. Коригуючі й превентивнідіїспрямовані на ліквідаціюфактичнихабоможливихвідхиленьвідвстановленихцілей, завдань, критеріїв i нормативів. 6. Аудити СЕМ для перевіркиадекватності й ефективностіїївпровадження i функціонування. 7. Аналізування СЕМвищимкерівництвом, що є формальною оцінкоювищимкерівництвомпідприємства стану i адекватності СЕМ стосовнообставин, якізмінюються. 8. Внутрішнєрозповсюдженняінформаціїта навчання для усвідомлення персоналом, чому i як необхідновиконуватисвоїфункції, пов'язані з охороноюдовкілля, у контекстіїxщоденнихслужбовихобов'язків. 9. Зовнішняінформаційнавзаємодіяi взаємовідносини з населеннямприлеглої до підприємстватериторії, щобінформуватизовнішнізацікавленісторони про екологічніцілі й результативністьприродоохоронноїдіяльностіпідприємства.

• 
  Слайд 8
  
• 
  Слайд 9
  

  Екологічний облік на підприємстві- це система виявлення, вимірювання, реєстрації, нагромадження, узагальнення, зберігання, оброблення та підготовкирелевантної інформації про діяльністьпідприємства в галузіприродокористування з метою передачіїївнутрішнім і зовнішнімкористувачам для прийняттяоптимальнихрішень.

• 
  Слайд 10
  

  Екологічний облік повинен виявляти та відображати у грошовійформізовнішніефекти (витрати). Вирішенняцієї проблеми можливе за умовивикористаннядвохрізнихпідходів:

  1. внесенняуточнень до системитрадиційногообліку, перш за все, більшдетальним і диференційованимвідображеннямекологічнихаспектівпідприємства, включаючивсівитрати на проведенняприродоохоронних заходів, а такожзмін, щовикликаються ними, у бухгалтерськомубалансіпідприємства (назвемойогодиференціюванняфінансовоїзвітності); 2. реорганізація та розширенняобліку, у тому числі за допомогоюскладанняекобалансів для більшповноговідображення (з урахуванням часового аспекту) зовнішніх екологічнихвитрат, як і ефектіввиробничої діяльності (назвемойогорозширеннямфінансовоїзвітності).

• 
  Слайд 11
  

  Екологізація облікової інформації дозволяє вирішити ряд актуальних проблем:визначати екологічну ефективність діяльності підприємства, комплексно з інформаційної точки зору моделювати природоохоронну діяльність економічного суб'єкта, надавати інформацію про економічну та екологічну діяльність підприємства, генерувати екологічну інформацію фінансового і нефінансового характеру.

• 
  Слайд 12
  

  Перша спробаведенняоблікуекологічноїдіяльності на рівніпідприємствабулазробленаМіжурядовоюробочоюгрупоюекспертів за міжнародними стандартами фінансовоїзвітності у 90-х рр. ХХ ст. У 90-і роки великіпідприємствабуливимушенівраховуватизростаючукількістьурядовихухвал з охоронидовкілля. Багатопідприємстввирішили не визнаватимасштабівсвоїхзабрудненьнавколишньогосередовища і вартостійогоможливогоочищення, оскількицевідобразилося б на вартостіїхакцій. Деякікорпораціїрозкривалиінформацію про екологічніаспектисвоєїдіяльності, але не в оптимальному обсязі. Відсутністьінформації про екологічнийоблікстворюєпроблеми для користувачівінформації про підприємство і стаєдосить проблематично плануватиподальшувиробничудіяльністьгосподарюючогосуб'єкта. ВідсутністьнаціональнихстандартівоблікуекологічноїдіяльностіспонукалоМіжурядовуробочугрупу в 1991 р. розробитипершірекомендації для бухгалтерів, де вказувалося, що повинно бути представлено у фінансовихзвітах, щобкористувачі могли оцінитиреальну картину впливугосподарськоїдіяльностіпідприємства на природнесередовище. Організація з економічногоспівробітництва і розвитку, Європейськакомісія, Канадськийінститутприсяжнихбухгалтерів, Асоціаціяприсяжнихбухгалтерів й ІнститутприсяжнихбухгалтерівАнглії та Уельсу поставили на обговоренняпитання про екологічнийоблік.

• 
  Слайд 13
  

  Рада Європейського Союзу прийняла Постанову № 1836/93 від 29 червня 1993 р. про добровільну участь промисловихпідприємств у системі менеджменту довкілля і екологічного аудиту (від англ. Environmental Management and Audit Scheme – скороченоEMAS). Вирішальна роль у документівідводиться не правовим і регулюючимінструментам (законам, підзаконним актам, нормативному забезпеченню – стандартам, нормам, правилам), а підтриманню і розвиткуініціативи з боку підприємствщодосамостійноїпобудови і впровадженнявиробничих структур управліннядовкілля, проведеннявнутрішньогоекологічного контролю та складання за його результатами екологічноїдекларації з метою їїоприлюднення. Вартозазначити, що Постанова регулює не тількифункціїсистемиуправліннядовкіллям і еко-контролю, а такожробиться акцент на роль бухгалтерськогообліку. Так, середважелівсприяннябезперервномуудосконаленнюохоронидовкілля в промисловостівказуютьсянаступні шляхи:  встановлення і впровадженняпідприємствомекологічноїполітики, екологічноїпрограми та системи менеджменту довкілля;  систематична, об’єктивна і періодичнаоцінкаефективностіцієїсистеми;  підготовкаінформації про охоронудовкілляпідприємства для громадськості. Самеостанній пункт вказує на те, щореалізація Постанови вимагаєствореннясередовища для здійснення систематичного, періодичного й об’єктивногооблікунаслідківвпливудіяльностіпідприємства на довкілля.

• 
  Слайд 14
  

  Важливу роль у системіуправліннявпливом на навколишнєсередовище на рівніпідприємствавідіграєстандартизаціяпроцесууправління. Створеннясеріїміжнароднихстандартів систем екологічного менеджменту на підприємствах (ISO 1400) називаютьоднією з найбільшзначнихміжнароднихприродоохороннихініціатив. Система стандартівISO 1400 орієнтована не на кількісніпараметри (обсягвикидів, концентраціюречовинитощо) і не на технології, (вимогавикористовуватичи не використовуватипевнітехнології, вимогавикористовувати “найкращудоступнутехнологію”). Основним предметом ISO 1400 є система екологічного менеджменту. Щодо нормативного стану обліку у галузі природокористування та природоохорони в нашій державі, то стаття 24 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачає, що “підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть облік у цій галузі. Збір, обробка і подання відповідним державним органам зведеної статистичної звітності про обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин, виконання завдань по охороні навколишнього природного середовища та іншої інформації, ведення екологічних паспортів здійснюється за єдиною для республіки системою в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України”

• 
  Слайд 15
  
• 
  Слайд 16
  

  Отже, раціональне екологічне управління підприємством передбачає ведення максимально пристосованого до його вимог бухгалтерського обліку, на підставі даних якого і буде формуватися реальна картина впливу підприємства на довкілля. Відпрацювання способів розкриття в обліку та звітності підприємства, його екологічної діяльності є першочерговим завданням бухгалтерів-науковців та практиків. Порядок ведення екологічного обліку: - у 1-му класі рахунків: основні засоби природоохоронного призначення; знос основних засобів природоохоронного призначення; придбання основних засобів природоохоронного призначення; - у 2-му класі рахунків: природні ресурси (сировина); - у 4-му класі рахунків: фінансування природоохоронних заходів; - у 5-му класі рахунків: довгострокові екологічні зобов'язання; - у 6-му класі рахунків: екологічні збори і платежі; розрахунки з екологічного страхування; - у 7-му класі рахунків: дохід від реалізації природоохоронних засобів; дохід від надання екологічних послуг; - у 9-му класі рахунків: витрати від надання екологічних послуг, витрати від здійснення природоохоронної діяльності. Якщо ж масштаби діяльності підприємства є незначними, то рекомендовано у кожному рахунку 8-го класу виділити субрахунок природоохоронної діяльності: матеріальні витрати природоохоронної діяльності; витрати праці працівників, зайнятих природоохоронною діяльністю; витрати на соціальне страхування, зайнятих природоохоронною діяльністю; амортизація основних засобів природоохоронного призначення; екологічні збори і платежі; інші витрати екологічного характеру

• 
  Слайд 17
  

  Облік екологічних витрат є основним елементом екологічного обліку в цілому.

  Облік екологічних витрат – система виявлення, виміру, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання, обробки й підготовки релевантної інформації про екологічні витрати підприємства з метою передачі її внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень. Екологічні витрати підприємства – витрати на покриття негативних зовнішніх ефектів, які виникають внаслідок добровільних чи обов’язкових природоохоронних заходів з метою запобігання, усунення чи зменшення навантажень на довкілля, а також внаслідок втрат продуктивності та незворотних втрат сировини, матеріалів, енергії.

• 
  Слайд 18
  
• 
  Слайд 19
  
• 
  Слайд 20
  

  Сума таких витрат у більшості підприємств значна, але сьогодні бухгалтерський облік екологічних витрат ведеться безсистемно, вони не виокремлюються із загальної сукупності витрат. Це призводить до відсутності достовірних облікових даних про розміри, напрями та види природоохоронних витрат підприємств, чого і неможливо зробити при існуючій організації бухгалтерського обліку.

  У складівитратвиокремлюютьтакіелементи, безпосередньоабоопосередкованопов’язані з впливами на довкілля, природокористуванням і охороноюдовкілля: витрати, пов’язані з використаннямсировини, в частинівитрат на рекультивацію земель, а також плати за воду, яку підприємствазабирають з водогосподарських систем (в суміфактичнихвитрат); витратинекапітального характеру, пов’язані з удосконаленнямтехнологіїчиорганізаціївиробництва, а також з покращеннямякостіпродукції, підвищеннямїїнадійності, довговічності та іншихексплуатаційнихвластивостей, якіздійснюють у виробничомупроцесі; платежі(страховівнески) за обов’язковими видами страхування і відрахування до страховихфондів (резервів); податки, збори, платежі та іншіобов’язковівідрахування та деякіінші.

• 
  Слайд 21
  

  Класифікація екологічних витрат

• 
  Слайд 22
  
• 
  Слайд 23

  Поняття «екологічнізобов’язання» для Українинове.

  Дотепер на міжнародному і національному рівнях не розроблені та не рекомендовані стандарти бухгалтерського обліку, в яких включено поняття «екологічні зобов’язання». «екологічні зобов’язання» як наслідок екологічного характеру, обумовлений взаємодією підприємств із навколишнім середовищем, що може здійснити суттєвий вплив на фінансовий стан. Згідно з П(С)БО 11 «Зобов’язання», зобов’язання визнаються, коли їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення, трактування ж поняття «екологічні зобов’язання» зовсім відсутнє. Доцільно доповнити П(С)БО 11 абзацом про екологічні зобов’язання, їх визнання та відображення. Екологічні зобов’язання можуть виникати в результаті: – здійснення основної діяльності (плата за використання природних ресурсів); – недотримання норм екологічного законодавства, які тягнуть за собою компенсацію завданої шкоди, виплату штрафів тощо; – добровільних дій підприємства щодо усунення негативних впливів на навколишнє природне середовище виходячи з міркувань піклування про свою репутацію.

• 
  Слайд 24

  Екологічні зобов’язання можуть бути двох видів: умовні і реальні.

  Умовні формуються на підставі того, що підприємство в майбутньому буде змушене здійснювати природоохоронні заходи через забруднення, здійснене сьогодні. Такі зобов’язання важко піддаються підрахунку у зв’язку з: – труднощами встановлення джерел викидів або скидів і вжиття заходів для виправлення ситуації; – технологічними невизначеностями, що ускладнюють визначення рівня забруднення та рівня витрат, пов’язаних із проведенням заходів для виправлення ситуації; – відсутності порядку розподілу витрат між забруднювачами; – неналагодженим екологічним законодавством. Відображення в системі бухгалтерського обліку умовних екологічних зобов’язань неможливе. Облік поточних екологічних зобов’язань потрібно вести на рахунках 6 класу, а довгострокові екологічні зобов’язання потрібно обліковувати на рахунках 5 класу.

• 
  Слайд 25
  

  Для бухгалтерськоговідображеннянеоборотнихактивівприродоохоронногопризначенняпропонуємо вести аналітичнірахунки до відповіднихсубрахунківрахунків другого та третього порядку:

  - Рахунку 10 «Основнізасоби» (1001 – інвестиційнанерухомістьприродоохоронногопризначення, 101 – земельніділянки, 102 – капітальнівитрати на поліпшення земель, 109 іншіосновнізасоби), - Рахунку 11 «Іншінеоборотніматеріальніактиви» (114 – природніресурси, 117 – іншінеоборотніматеріальніактиви), - Рахунку 12 «Нематеріальніактиви» (121 – права користуванняприродними ресурсами, 127 – іншінематеріальніактиви), - Рахунку 01 «Орендованінеоборотніактиви». Амортизація по зазначенихоб’єктахобліковується на аналітичнихрахунках до субрахунківрахунку 13 «Знос(амортизація) необоротнихактивів».

• 
  Слайд 26
  

  Cхемаобліковоговідображенняоперацій з використанняприроднихресурсівпідприємств

• 
  Слайд 27
  

  Для України екологічна звітність - порівняно нове поняття у рамках раціонального природокористування та інформаційної діяльності підприємства, оскільки ні в Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ні в Положеннях бухгалтерського обліку ніяк методичних рекомендацій не міститься .

• 
  Слайд 28
  

  В загальному вигляді екологічний звіт має містити інформацію: - про екологічну політику; - рівень виконання запланованих в попередньому періоді заходів щодо зменшення навантаження на навколишнє середовище; - розмір та цільове призначення інвестиції в природоохоронну діяльність; - програми та заходи, спрямовані на охорону довкілля; - зовнішні перевірки та моніторинг підприємства; - екологічні плани на наступний період. Інформаціяпро екологічнудіяльністьпідприємстврозкривається у кількох видах звітності : статистичній; податковій; фінансовій ; нефінансовій

• 
  Слайд 29

  Статистика екології виокремлює три основні форми звітів:

  № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферно­го повітря" (річний, квартальний) - інформацію про обсяги викидів забруднювальних речовин в атмосферу, їх очищення, джерела викидів, заходи щодо зменшення та попередження вивільнення шкідливих речових в атмосферне повітря; № 1-екологічні витрати "Витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі" (річний) - інформація про капітальні інвестиції підприємств, поточні витрати на охорону довкілля, екологічні в'язання, пов'язанні з ними екологічні платежі, послуги природоохоронного призначення; № 1-відходи "Поводження з відходами" (річний) - дані про наявні відходи, класи небезпеки та поводження з ними протягом звітного періоду.

• 
  Слайд 30

  Основнийзвіт про екологічнудіяльність

• 
  Слайд 31
  

  Додатки до основного звіту: • розрахунокзбору за забрудненнянавколишньогосередовища; • охорона атмосферного повітря; • охоронаводнихресурсів; • охороназемельнихресурсів; • звіт про утворення і знищеннятоксичнихвідходів; • зниженнярівня шуму і вібрацій; • охоронаприроднихландшафтів; • дослідження у сферінавколишньогосередовища; • відновлення і демонтаж обладнання; • відомість про матеріальнівитрати на природоохороннудіяльність; • розрахунокамортизаціїприродоохороннихфондів; • іншівиди діяльності у сферіохоронидовкілля.

• 
  Слайд 32
  

  Можнавиділитип'ятьрівнівдеталізаціїінформації з екологічнихпитань, щопредставляєтьсяміжнароднимикорпораціями: · рівень1: “зеленіжурнали”, інформаційнібюлетені, відеосюжети, короткі заяви в річнихзвітах; · рівень 2: перший спеціальнийекологічнийзвіт, у якому часто упершевикладаютьсяпринципиофіційноїполітики в ційобласті; · рівень 3: наданнязвітності на щорічнійоснові в прив'язці до системираціональногоприродокористування, але більшетекстовоїінформації, ніж цифр; · рівень 4: уявлення на щорічнійосновіповногообсягуданих по типі “реєстртоксичнихвикидів”; дані “витрата-випуск” для сервіснихкомпаній; зведенікорпоративні й об'єктовізвіти; · рівень 5: звітність за критеріємстійкогорозвитку. звіт з прогресу Глобального договору ООН.Ціль: запобіганняпогіршення стану экосистем; ув'язуваннявоєдиноекологічних, економічних і соціальнихаспектівдіяльностікорпорації з опорою на показникистійкості; упровадження методики обліку по повнійвартості в систему финанасовойотчестности.

• 
  Слайд 33
  

  Формування та оприлюднення екологічних та інших нефінансових звітів надає компанії такі переваги: - удосконалення управління компанією - в процесі підготовки звіту відбувається аналіз власної стратегії, проводиться об’єктивний аналіз нефінансових ризиків, оцінюється вплив компанії на суспільство та навколишнє природне середовище; - зростання довіри до діяльності компанії – компанія у нефінансових звітах демонструє соціальну та екологічну відповідальність; - підвищення прозорості компанії – наявність нефінансової звітності дозволяє стейкхолдерам отримати інформацію щодо екологічних та соціальних аспектів діяльності компанії разом із економічними результатами діяльності. Це дозволяє об’єктивно оцінювати ризики бізнесу, пов’язані з нефінансовими аспектами діяльності; - зміцнення ділових зв’язків, пов’язане зі збільшенням ступеня прозорості та зростанням довіри стейкхолдерів до діяльності компанії. - вихід на нові ринки, пов'язаний з дотриманням принципів соціально відповідальної діяльності.

• 
  Слайд 34
  
• 
  Слайд 35
  
• 
  Слайд 36
  
• 
  Слайд 37
  
• 
  Слайд 38
  
• 
  Слайд 39

  ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!