Презентация на тему "Потоки речовини та енергії, ланцюги живлення і трофічні рівні"

Презентация: Потоки речовини та енергії, ланцюги живлення і трофічні рівні
Включить эффекты
1 из 37
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
1.0
1 оценка

Комментарии

Нет комментариев для данной презентации

Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.


Добавить свой комментарий

Аннотация к презентации

Смотреть презентацию онлайн с анимацией на тему "Потоки речовини та енергії, ланцюги живлення і трофічні рівні". Презентация состоит из 37 слайдов. Материал добавлен в 2017 году. Средняя оценка: 1.0 балла из 5.. Возможность скчачать презентацию powerpoint бесплатно и без регистрации. Размер файла 10.77 Мб.

  • Формат
    pptx (powerpoint)
  • Количество слайдов
    37
  • Слова
    другое
  • Конспект
    Отсутствует

Содержание

  • Презентация: Потоки речовини та енергії, ланцюги живлення і трофічні рівні
    Слайд 1

    Потоки речовини та енергії, ланцюги живлення і трофічні рівні

    Учитель біології Хмельницького НВК №4 А. Онуфрійчук

  • Слайд 2

    Мета уроку:

    Освітня: сформувати поняття про взаємозв’язки організмів у біогеоценозах, потоки речовини та енергії та зміни які відбуваються в них. Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнення, уміння порівнювати та співставляти. Виховна: виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, рослин і тварин, які живуть навколо нас.

  • Слайд 3

    Пригадаймо?!

    Біогеоценоз – територія з однорідними умовами існування, населена взаємопов'язаними популяціями, об'єднаних між собою середовищем життя, колообігомречовин та потоками енергії.

  • Слайд 4
  • Слайд 5

    Перетворення енергії в екосистемах

  • Слайд 6

    Типи живлення організмів

  • Слайд 7

    Ланцюги живлення

    Ланцюг живлення, трофічний ланцюг-взаємовідносини між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела через ряд організмів на більш високі трофічні рівні або: Ланцюг живлення - ряди взаємопов'язаних видів, в яких кожний попередній є об'єктом живлення наступного. Трофічнийрівень - сукупністьорганізмів, щозаймаютьпевнеположення в загальномуланцюгуживлення Ягненка любит волк – сосед, Но лишь как блюдо на обед. Да и у мышек без кота Была бы жизнь уже не та…

  • Слайд 8

    Трофічні ланцюги – послідовність живих організмів, між якими існують живильні зв'язки.

  • Слайд 9

    Схема ланцюга живлення

  • Слайд 10

    Трофічні рівні

    продуценти консументи І порядку консументи ІІ порядку консументи ІІІ порядку консументи ІVпорядку

  • Слайд 11

    Продуценти

    Продуцентами в екосистемі називають зелені рослини, оскільки вони самі утворюють для себе їжу. Їх на Землі є близько 350000 видів, а маса, за підрахунками В.Вернадського, становить близько 2,4∙1012 т. На перший погляд здається, що зелені рослини незалежні від інших організмів. Однак вчені стверджують, що якби на Землі існували тільки зелені рослини, то, кінець кінцем, усі мінеральні речовини виявилися б зв’язаними в цих рослинах (у багатьох випадках — в їхніх мертвих рештках) і ріст рослин припинився б. Цього не відбувається тому, що інші організми — редуценти (або мікроконсументи) використовують поживні речовини, що містяться у мертвих рослинах, і як джерело енергії, і як їжу, розкладаючи при цьому органічні сполуки на простіші неорганічні. У такому вигляді їх здатні поглинати й використовувати живі рослини.

  • Слайд 12

    Консументи

    Консументи — це гетеротрофічні організми, що одержують енергію за рахунок харчування автотрофами чи іншими консументами. До них належать переважно тварини, які живляться іншими організмами або частинками органічної речовини. Серед них є травоїдні (тварини, що живляться рослинною їжею), усеїдні (тварини, що споживають як рослинну, так і тваринну їжу), м’ясоїдні, а також паразити. Кількість видів цієї групи найбільша — понад 1,5 млн, а їхня маса становить близько 2,3∙108 т.

  • Слайд 13

    Редуценти

    Редуценти — мікроорганізми, що розкладають органічну речовину продуцентів і консументів до простих сполук — води, вуглекислого газу й мінеральних солей. До редуцентів належать бактерії, гриби. Їх налічується 75 тис. видів, а сумарна маса становить 1,8∙108 т.

  • Слайд 14

    Ланцюги живлення

    Розрізняють ланцюги живлення різних типів. Тип ланцюга залежить від початкової ланки. Початковою ланкою в ланцюгах живлення можуть бути рослини, мертві рослини, рештки чи послід тварин. Наприклад: - рослини - попелиці - дрібні комахоїдні птахи - хижі птахи; - рослини – зайці – лисиці - вовки. - рослини – гризуни – хижі птахи. В цих випадках ланцюги починаються з рослин.

  • Слайд 15

    Пасовищний тип ланцюга

    Перший ланцюг живлення (ланцюг виїдання або пасовищний) розпочинається з рослин. Джерело енергії, за рахунок якої існують усі організми, — Сонце. В процесі фотосинтезу світлова енергія перетворюється ними (перша ланка таких ланцюгів живлення) на хімічну з утворенням органічних сполук. При цьому лише близько 1 % світлової енергії, що потрапляє на рослину, переходить у потенціальну енергію органічних речовин; решта розсіюється у вигляді теплоти та відбивається.

  • Слайд 16

    Пасовищний ланцюг

    Коли тварини поїдають рослини, то інша частина енергії, що міститься в кормах, витрачається на різні процеси життєдіяльності. У середньому в різних ланцюгах живлення лише 10 % енергії кормів переходить у новозбудовану речовину тіла тварин. Травоїдних тварин поїдають хижаки, на цьому і завершується ланцюг виїдання.

  • Слайд 17

    Детритнийтип ланцюга

    Другий тип ланцюгів живлення розпочинається від рослинних і тваринних решток, екскрементів тварин і йде до дрібних тварин і мікроорганізмів, які ними живляться. В результаті діяльності мікроорганізмів утворюється напіврозщеплена маса — детрит. Такий ланцюг живлення називають ланцюгом розщеплення або детритним. Наприклад, ланцюг, що починається з посліду тварин з невикористаними запасами речовин: - коров'ячийпослід - личинки мух - комахоїдні птахи - хижаки. Приклад ланцюга живлення, що починаються з рослинних решток: -рослинний перегній - дощові черв'яки - кроти.

  • Слайд 18

    Типи харчових ланцюгів

    Ланцюг виїдання (пасовищний) Ланцюг розкладання (детритний)

  • Слайд 19

    Ланцюги живлення

    Кожний ланцюг має розгалуження й ускладнюється наявністю в природі паразитів і надпаразитів. Наприклад, ховрах живиться рослинами, на ньому паразитують блохи, в кишках яких є бактерії, в бактеріях — віруси. В угрупованні організмів (біоценозі) зазвичай буває низка паралельних ланцюгів живлення, між якими можуть існувати зв'язки, оскільки майже завжди різні компоненти живляться різними об'єктами і самі є поживою для різних членів екосистеми. Складна структура ланцюгів живлення забезпечує цілісність і динамічність біоценозу.

  • Слайд 20

    Ланцюги живленняокеану

    Майже всі ланцюги живлення в океані починаються з фітопланктону, яким живляться тварини зоопланктону (наприклад, рачки). Рачки є їжею для багатьох видів риб і вусатих китів. Риб поїдають птахи. Великі водорості ростуть переважно в прибережній частині океанів і морів. Приклад такого типу ланцюга живлення: планктонні водорості - планктонні тварини - риби - рибоїдні птахи і м'ясоїдні ссавці.

  • Слайд 21

    Обіг енергії

    Система зв’язків у біосфері надзвичайно складна. Найголовнішою ланкою управління є енергія: енергія Сонця, енергія тепла Землі та енергія радіоактивного розпаду елементів: неживою частиною біосфери керують продуценти; продуцентами керують консументи, але діяльність їх визначається зворотними зв’язками, що йдуть від продуцентів; редуценти – перетворювачі органічних решток: мікроорганізми, гриби.

  • Слайд 22

    Трофічна мережа

  • Слайд 23

    Приклади трофічної мережі лісу і водойм

  • Слайд 24

    Продуктивність живої речовини

    Продуктивність – здатністьживоїречовинистворювати, транспортувати й нагромаджуватиречовину (біомасу) речовини, вироблені на першомутрофічномурівні (рослинами) речовини, вироблені на другому і вищих трофічних рівнях

  • Слайд 25

    Проаналізуйте та порівняйте:

  • Слайд 26

    Правило екологічної піраміди Елтона

    Масакожноїнаступної ланки ланцюгаживленняпрогресивнозменшується, причомупродукція кожного наступногорівнязавждименша в 10 раз за продукціюпопереднього.

  • Слайд 27

    Екологічна піраміда відображає співвідношення чисельності організмів, маси і енергії в екосистемах на різних трофічних рівнях

    Екологічна піраміда Трофічні рівні продукція продукція

  • Слайд 28

    Типи екологічних пірамід

    Екологічна піраміда буває трьох типів: - піраміда чисел - показує чисельність окремих організмів на кожному рівні, причому загальне число особин, що беруть участь у ланцюгах живлення, з кожною ланкою зменшується; піраміда біомаси - кількісне співвідношення органічної речовини; при цьому сумарна маса рослин виявляється більшою, ніж біомаса всіх травоїдних організмів, маса яких, у свою чергу, перевищує масу всіх хижаків; піраміда енергії (продукції) - кількість енергії в харчах кожного рівня, причому на кожному наступному трофічному рівні кількість біомаси, що утворюється за одиницю часу, більша, ніж на наступному.

  • Слайд 29

    Типи пірамід

    Пірамідаенергії, Енергія, Дж/кг Пірамідабіомаси Маса, кг/кг Піраміда чисел Кількістьособин.шт.

  • Слайд 30

    Особливості екологічних пірамід

    Піраміди чисел і біомаси можуть бути оберненими (або частково оберненими), тобто основа може бути меншою, ніж один чи кілька верхніх рівнів. Так буває, якщо середня маса продуцентів менша від маси консументів або, якщо швидкість метаболізму продуцентів більша, ніж консументів. Навпаки, енергетична піраміда завжди звужуватиметься догори за умови, що враховуються всі джерела трофічної енергії в системі. Екологічна піраміда енергії дає найповніше уявлення про функціональну організацію угруповання. Вона відображає картину швидкостей переміщення маси їжі через ланцюг живлення.

  • Слайд 31

    Обіг речовини і енергії у біосфері

    Таким чином у біосфері здійснюється колообіг речовин та енергії приблизно за такою схемою: продуценти споживають енергію, воду, СО2, мінеральні солі і виробляють органічну речовину; консументи 1-го порядку живляться продуцентами; консументи 2-го та 3-го порядків живляться іншими консументами; редуценти споживають частину поживних речовин, розкладають мертві тіла продуцентів і консументів до простих хімічних сполук: води, СО2, мінеральних солей, замикаючи колообіг.

  • Слайд 32

    Задача на правило екологічної піраміди

    Вправа № 1. Користуючись правилом екологічної піраміди визначити, яка площа (в га) біоценозу може прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюгу живлення: - планктон-риба-тюлень (300 кг) Суха біомаса планктону з 1кв.м становить 600 г за рік. Із вказаної у дужках маси 60% становить вода.

  • Слайд 33

    Розв’язання

    1). Визначаємо суху масу тюленя: 300 кг --- 100% х кг ---- 40% х = 120 кг 2). На підставі правила екологічної піраміди визначаємо, скільки потрібно планктону: 120 кг тюлень 1200 кг риба 12000 кг планктон 3). Визначаємо площу даного біоценозу, якщо відомо, що суха біомаса планктону з 1 кв.м становить 600 г. Отже, 1 кв.м ----0,6 кг х кв.м ----12000 кг х = 20000 кв.м = 2 га Відповідь: необхідно 2 га .

  • Слайд 34

    Завдання для закріплення знань:

    Завдання 1. У кожній групі організмів виберіть один зайвий. Обґрунтуйте свій вибір. А) кінь, вівця, кролик, метелик, лисиця; Б) ціанобактерії, підберезник, ялина, береза, глід; В) вуж, сокіл, олень, лисиця, вовк. Завдання 2. У лучному угрупованні живуть: гусениці, жайворонки, люцерна, шуліки. Складіть харчовий ланцюг та визначте до якого трофічного рівня відноситься кожен з організмів. Завдання 3. На підставі правила екологічної піраміди визначте, скільки знадобиться фітопланктону, щоб виросла щука масою 10 кг (харчовий ланцюг: фітопланктон  зоопланктон  дрібна риба  окунь  щука).

  • Слайд 35

    Домашнє завдання: задача на правило екологічної піраміди

    Вправа № 2. Скласти ланцюг живлення, користуючись правилом екологічної піраміди, визначити, скільки га лугів потрібно, щоб прохарчувати людину масою 58 кг (із них 66% становить вода). Суха біомаса трави з 2 кв.м становить 200 г на рік.

  • Слайд 36

    Охарактеризуйте дані харчові мережі

  • Слайд 37

    Дякую за увагу

Посмотреть все слайды

Сообщить об ошибке