Презентация на тему "“Головні та другорядні члени речення”"

Презентация: “Головні та другорядні члени речення”
1 из 13
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
4.0
1 оценка

Комментарии

Нет комментариев для данной презентации

Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.


Добавить свой комментарий

Аннотация к презентации

"“Головні та другорядні члени речення”" состоит из 13 слайдов: лучшая powerpoint презентация на эту тему находится здесь! Средняя оценка: 4.0 балла из 5. Вам понравилось? Оцените материал! Загружена в 2017 году.

  • Формат
    pptx (powerpoint)
  • Количество слайдов
    13
  • Слова
    другое
  • Конспект
    Отсутствует

Содержание

  • Презентация: “Головні та другорядні члени речення”
    Слайд 1

    “Головні та другорядні члени речення”

    Роботу виконали студентки групи Е-21 Ковтун Катя та Самедова Лейла

  • Слайд 2
  • Слайд 3

    ПІДМЕТ

    Підмет - головний член двоскладного речення,який означає особу,предмет або явище,якому приписується якась дія,стан чи ознака,виражена присудком. За способом вираження підмети поділяються на прості й складені. Простий підметвиражається одним словом(іменником, займенником,інфінітивом чи словами інших частин мови у значенні іменника). Складений підметвиражається двома і більше повнозначними словами.

  • Слайд 4

    Способи вираження складеного підмета

  • Слайд 5

    ПРИСУДОК

    Присудок – головний член двоскладного речення, який означає дію,стан або ознаку предмета,названого підметом. Присудок відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться?який він є? хто він є? що він є? Підмет і присудок залежні один від одного. При цьому присудок є основним носієм граматичного значення всього речення. За структурою присудки бувають прості й складені.

  • Слайд 6

    Простий Складений Дієслівний Іменний

  • Слайд 7

    ПРИСУДКИ ЗА СТРУКТУРОЮ

    Простий присудоквиражається дієсловом у формі дієслівного умовного чи наказового способу, а також інфінітивом. Складений дієслівний присудокскладається з інфінітива й допоміжного слова.основним компонентом складеного дієслівного присудка виступає інфінітив(називає конкретну дію). Допоміжне дієслово передає граматичне значення способу, часу, особи, числа. Складений іменний присудокскладається з іменної частини(іменника,прикметника,дієприкметника, займеника, числівника) і дієслова - зв’язки.

  • Слайд 8

    додаток

    Додаток означає предмет, який є об’єктом дії. Відповідає на питання непрямих відмінків. Додатки бувають прямими і непрямими.  Прямий додаток означає предмет, на який дія спрямована безпосередньо; виражається формою знахідного відмінка без прийменника або родового відмінка: Море било й гризло його як прибережну скелю.  Непрямий додаток означає об’єкт, який тільки певною мірою причетний до дії; виражається непрямими відмінками: Ніч осіння на дощ та туман багата.

  • Слайд 9

    ОЗНАЧЕННЯ

    Означення– це другорядний член речення,який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скількох? Означення залежить від члена речення,вираженого іменником, і найчастіше виражається прикметником, дієприкметником, займенником, рідше – іншими частинами мови. Означення, виражене одним словом, називається непоширеним, а дієприкметниковим чи прикметниковим зворотом – поширеним.

  • Слайд 10

    ОБСТАВИНА

    Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, причину, мету, умову дії, а також інтенсивність. У ролі обставини виступають здебільшого прислівники, дієприслівники та іменники в непрямих відмінках. Обставини виражені одиничними дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами, на письмі виділяються комами. У деяких випадках обставини можуть наближатися до додатка. Іменник з конкретним предметним значенням більше тяжіє до додатка, а іменник з менш конкретним значенням – до обставини.

  • Слайд 11

    Вправи для самоперевірки

    Спишіть. Підкресліть головні й другорядні члени речення.Столиця Київської Русі Київ була відома своїми церквами й монастирями, палацами й бібліотеками. Сюди йшли люди вчитись і молитися, служити й торгувати. Далеко за межами держави лунала слава про Київ. До нього можна було дійти, навіть не знаючи дороги, а тільки розпитуючи про неї.

  • Слайд 12

    Узгоджені і неузгоджені означення.

    Узгоджене Неузгоджене Узгоджуються з означуваним словом у роді, числі, відмінку. Виражаються іменниками, особовим займенниками, прислівниками , інфінітивами, сполученням слів.

  • Слайд 13

    Використана література:

    www.ukrreferat.com.ua www.vikipedia.com.ua www.teacherjournal.com.ua

Посмотреть все слайды

Сообщить об ошибке