Содержание
-
Мовленнєві акти
Види мовленнєвих актів
-
Теорія мовленнєвих актів
Створювалася Дж. Остіном, починаючи з 1939 р. Була істотно перероблена його учнем, Дж.Р.Серлем.
-
Основні положення були викладені Дж.Остіном у 1955 році у 12 лекціях у Гарварді. Текст лекцій було пізніше опубліковано під назвою “How to do things with words” (“Слово як дія”) (1962 р.)
-
Послідовники
Дж.Серль П.Строссон Г.-П.Грайс Дж.Ліч Д.Шпербер А.Вежбицька М.Нікітін
-
Мовленнєвий акт
Цілеспрямована мовленнєва дія, що здійснюється згідно з принципами і правилами мовленнєвої поведінки, прийнятими у певному суспільстві; Мінімальна одиниця нормативної соціомовленнєвої поведінки, що розглядається в межах прагматичної ситуації, тобто з урахуванням особистостей адресанта, адресата, контексту і ситуації спілкування, специфіки комунікації та її чинників.
-
Мовленнєвий акт
Це елементарна одиниця комунікативної дії адресанта. Це акт вимовляння адресантом певного повідомлення, побудованого за правилами певної мови, що має чітко виражений пропозиційний смисл і функцію орієнтування на адресата
-
Теорія мовленнєвих актів (Дж.Остін)
“теоріяперформативів” Досліджує висловлювання, що перебувають поза критеріями істинності / неістинності (обіцянки, надання імен)
-
Теорія мовленнєвих актів (Дж.Остін)
Два основних виміри Перформативність Іллокутивність
-
Перформативиvsконстативи
Констативи – висловлювання, що констатують стан речей і підлягають критеріям істинності / неістинності Перформативи—висловлювання, що відповідають дії, вчинку і не відповідають критеріям істинності / неістинності
-
Констативи
Приклад: Сьогодні гарна погода. Іван вчора склав іспит зі вступу до мовознавства на “відмінно”. На Марсі знову державний переворот (але на Марсі немає живих істот) Президент Великобританії зробив офіційну заяву (але у Великобританії немає президента)
-
Перформативи
Слугують не опису, а видозміні стану справ у світі і маніпуляції ментальними станами і поведінкою слухачів. Вони не є істинними / неістинними. Це реальні дії Мовця, а не мовленнєві конструкції. Це такі висловлювання, які не описують події, а самі є подіями
-
Перформатив
від англ. to perform—виконувати, здійснювати performance—виконання, проведення, здійснення, виступ, постановка, спектакль Термін слугує для називання дії
-
Перформативи
Наприклад, (на церемонії одруження) Wilt thou have this woman to thy wedded wife? — I do. (Чи згоден ти взяти цю жінку за законну дружину? – Так, я згоден ) I promise to be there. –Я обіцяю прийти туди. I accept your offer.—Я приймаю вашу пропозицію.
-
Перформативи (приклади)
Оголошую засідання ради відкритим Поздоровляю з днем народження! Я раджу тобі прочитати цю книгу Запрошую тебе до театру Дякую за увагу!
-
Експліцитні перформативи
Це Я- висловлювання з перформативним дієсловом Я поздоровляю тебе зі святом Поздоровляю тебе зі святом Зі святом! Поздоровляю!
-
Імпліцитні перформативи
Вторинні, базуються на первинному висловлюванні Закрийте вікно!—Я прошу вас / наказую вам/ раджу вам/ прошу вас закрити вікно.
-
Індикатори перформативу
(Вербальні) Модальні дієслова, тон голосу, емфаза (на письмі) пунктуація, курсив (Невербальні) жестикуляція, церемоніальні та ритуальні дії, обставини висловлювання
-
Мовленнєвий акт (за Дж.Остіном)
Дж. Остін досліджував характер відношень між констативними і перформативними висловлюваннями. Всі висловлювання мають дієву природою. Перехід від перформативності до іллокутивності Поняття іллокутивної сили — провідне поняття теорії мовленнєвих актів
-
Акцент перенесено з принципу діяльності Мовця зі створення висловлювань на принцип комунікативної спрямованості (інтенціональності)
-
Структура мовленнєвого акту
Локутивний акт Фонетичний Фатичний Ретичний акт Іллокутивний акт Перлокутивний акт
-
Локутивний акт
(від англ. Locution— мовленнєвий зворот) є говоріння, вимовляння висловлювання, що має фонетичну, лексико-граматичну та семантичну структури. Він має значення. Звукова структура реалізується у фонетичному акті, лексико-граматична — у фатичному акті, семантична — в ретичному акті
-
Фонетичний акт — вимовляння окремих слів висловлювання Фатичний акт –вимовляння слів з певним лексико-граматичним значенням Ретичний акт—поєднання цих слів з певними референтами
-
Іллокутивний акт (іллокуція)
(лат. il- в, всередині)— забезпечує акцент не лише на значенні висловлюваної пропозиції, але й на комунікативній меті автора висловлювання.
-
Іллокутивна сила (силаіллокутивного акту)
Включає в себе іллокутивну мету, спосіб її досягнення, інтенсивність, умови (інтенсифікатори/ послаблювачі пов'язані з досягненням мети)
-
Перлокутивний акт (перлокуція)
(лат. рer-“шляхом”) умисний вплив на адресата, досягнення певного результату
-
Всі три акта відбуваються одночасно, а не один за одним. Їх розрізняють у методичних цілях Мовець, здійснюючи локутивний акт, одночасно здійснює іллокутивний акт, коли запитує або відповідає на питання, інформує, запевнює або попереджує, оголошує рішення або намір чи вирок, призначає або критикує і т.д.
-
За Дж.Остіном
Комунікації супроводжуються виконанням певних мовних і когнітивних операцій, зокрема створенням граматично правильного речення із “вкладанням” у нього певного смислу (локуції), наданням висловлюванню певної комунікативної спрямованості (іллокуції) та впливом на свідомість або поведінку адресата (перлокуції)
-
Наприклад,
Локуція: Вона сказала мені : стрибни з парашутом! Іллокуція: Вона наполягла (порадила), щоб я стрибнув з парашутом Перлокуція: Вона умовила мене, щоб я стрибнув з парашутом
-
Умови успішності мовленнєвих актів
Перформативні висловлювання можуть бути успішними / неуспішними, вдалими / невдалими Успіх перформативного висловлювання зумовлюється дотриманням певних умов
-
Невдачі (Infelicities)
“Осічки”(misfires) 1. Порушення правил звернення до процедури (акт неприйнятний) 2. Порушення правил виконання процедури (акт порушено) “Зловживання” (abuses) Нещирі вибачення, обіцянки, поздоровлення, співчуття тощо
-
1. Звернення до процедури
Мовець має дотримуватися загальноприйнятої конвенційної процедури, якщо він має на меті конвенціональний результат. Він повиненмати певний статус, Враховувати обставини та поведінку інших Говорити певні слова і фрази
-
2. Виконання процедури
Виконання процедури обов'язкове для всіх учасників. Всі вони повинні мати справжній намір здійснити відповідні вчинки
-
Класифікація мовленнєвих актів (Дж.Остін)
Базується на класифікації перформативних дієслів. Дієслова, що мають перформативний потенціал, рекомендується добирати зі словників англійської мови (приблизно 10 000 одиниць). Вердиктиви Екзерситиви Комісиви Бехабітиви Експозитиви
-
Вердиктиви
Дія типу винесення вироку, вираження позитивної/негативної оцінки Я вважаю його винним Я оцінюю цю роботу найвищим балом
-
Екзерситиви
Висловлювання, за допомогою яких реалізуються владні функції, права і авторитет Мовця (призначення, наказ, примус, попередження, порада, заборона) Я призначаю Вас своїм представником Я раджу спокійніше виявляти свої почуття Я забороняю тобі розмовляти зі мною у такому тоні
-
Комісиви
Виражають обіцянки та інші взяті на себе зобов'язання (укладання договору, присяга, клятва Гіппократа тощо) Я обіцяю поставити це питання на голосування Я клянусь служити Вітчизні
-
Клятва Гіпократа
«Я засвідчуюпід присягою перед лікарями Аполлоном, Асклепієм, Гігією та Панацеєю, беручи у свідкивсіхбогів та богинь, івідповідно до моїхздібностей та могорозуміння даю таку клятву: Цінуватинарівнізісвоїми батьками того, хтонавчив мене лікарськоїумілості; Знаннями, уснимиповчаннями, правилами, інструментами та всіміншим, щопередбаченонавчанням, ділитисязісвоїмисинами, синамимоговчителятаучнями, пов'язанимизобов'язаннямиі клятвою, даною за законами лікарськоїпрофесії, алетількиз ними йнізкимбільше; Режим своїмхворимприписуватизадляїх блага, відповідно до моїхзнаньімогорозуміння, утримуючисьвідзавданняїмбудь-якоїшкоди; Ніколи не приписуватинікому на йогопрохання смертельного засобуі не підказуватийому способу здійсненняподібногозадуму; Зберігатинепорочність способу свогожиттяівласноїлікарськоїмайстерності; Про що б я не дізнавсяпід час виконаннясвоїпрофесійнихдійабоокрім них, що б не побачивінепочув про діїлюдськогожиття, які не слід будь-коли розголошувати, я змовчу, вважаючицетаємницею; Якщо я непохитновиконуватиму все, щозасвідчивпід присягою, нехай мені буде дано щастя в життіівлікарськіймайстерностіі слава у всіх людей на всічаси, але коли я звернуізправедної дороги або оскверню дану клятву, нехай моя доля стане для мене протилежною».
-
Бехабітиви
Акти, пов'язані зі стосунками людей та їх суспільною поведінкою (behavior—поведінка) Пробачте мені (за те, що я Вам наступив на ногу) Я поздоровляю тебе із захистом диплому Я співчуваю Вам
-
Експозитиви
Мовець характеризує свою участь у дискусії, спорі або бесіді Я визнаю, що Ви маєте рацію Я категорично не погоджуюсь з Вашим висновком
-
Інші класифікації мовленнєвих актів
Дж. Серль Існує близько 12 лінгвістично істотних параметрів для встановлення типів іллокутивних актів. Найважливіші з них Іллокутивна мета Спрямованість (напрям) пристосування Виражений психологічний стан
-
Іллокутивна мета
найважливіша частина іллокутивної сили являє собою смисл або мету, іллокуції певного типу. У прохання і наказу одна мета — змусити Слухача щось зробити
-
Спрямованість (напрям) пристосування
є наслідком іллокутивної мети (відповідність слів реальності у твердженнях, констатаціях, описах, поясненнях або відповідність реальності словам в обіцянках, клятвах, проханнях, вимогах, наказах).
-
Психологічний стан
Здійснюючи певний іллокутивний акт з певним пропозиційним змістом Мовець виражає певне ставлення до цього висловлювання (переконання, намір, бажання, задоволення)
-
5 типів іллокутивних актів (Дж.Серль)
Репрезентативи Директиви Комісиви Експресиви Декларації
-
Імплікація, пресупозиція, непрямий мовленнєвий акт
Прагматику у підході до проблем використання мови у спілкуванні об'єднують два аспекти — діяльність та значення. У дослідженні значення прагматика дотична до семантики і разом із нею спирається на логіку, перш за все на символічну логіку (ГотлобФреге (GottlobFrege, 1848-1925)
-
Основоположники семіотики—Ч. Пірс, Ч.У.Морріс та Р.Карнап належали до провідних логіків. Філософи мови — Дж.Остін, П.Ф.Строссон, Г.П.Грайс, Дж. Серль були професійними логіками (у тому що стосується методів і способів впровадження ними нових понять, критики досягнень інших дослідників, інтерпретації значень висловлювань і т.д. )
-
Представники логічної семантики і логічної прагматики широко використовують логіко-математичний концептуальний апарат і процедури логічного доказу. Лінгвісту необхідно мати уявлення про вирахування висловлювань (пропозиційне вирахування) та вирахування предикатів, про логіку класів, про теорію “можливихсвітів”, логічній референції, логічних поняттях “істина” та “брехня”
-
Знання таких понять необхідне для семантичної та прагматичної інтерпретації
Імплікація Інференція Пресупозиція Асерція
-
Імплікація
Це логічна операція, що поєднує два висловлювання у складне висловлювання шляхом логічного зв’язку, що відповідає у природній мові конструкції якщо…. то… (Якщо А, то В).
-
Наприклад,
Якщо ти не будеш відвідувати заняття, (то) тебе можуть відрахувати з університету Перша частина відношення називається антецедентом (той, що передує, з англ.antecedent), а друга частина називається консеквентом (той, що слідує, наслідок, з англ. consequent)
-
Логіка розглядає імплікацію як відношення, при якому встановлюється залежність між істинністю/ неістинністю антецедента та консеквента. Як у традиційній, так і у символічній логіці в центрі уваги знаходиться оцінка істинності. Г.П.Грайс досліджував імплікацію, включаючи її до аналізу умов спілкування і намагається звільнити це поняття від звернення до шкали істинності. Він вводить в прагматиці термін імплікатура
-
Імплікатура
Це смисли, що не виражаються у мовленнєвих актах буквально (реченнями, словами і словосполученнями), а виводяться з використанням певних процедур інтерпретації. Передбачається, що у аналізованому висловлюванні виражається більше, ніж сказано.
-
Вважається частиною значення. Поняття розмовної імплікатури орієнтовано на роль Мовця як учасника мовленнєвої взаємодії. Розмовна імплікатура породжується не тим, що сказано, а актом вимовляння.
-
Ознаки імплікатури
Виводяться із буквального значення повідомлень (висловлювань) і з принципу Кооперації Можуть бути вилучені під впливом контексту Невіддільні від смислу повідомлення (імплікатура залишається незалежно від зміни форми повідомлення) Неконвенціональні, тобто не є складовими конвенціональних значень мовних форм (за К.Бахом, Ф.Бацевичем та ін.).
-
Інференція
Це отримання виведених даних у процесі обробки інформації/мови і саме вивідне знання, умовивід. Це розумова операція, в результаті якої людина здатна вийти за межі дослівного значення одиниць, побачити за мовними формами більше змісту і визначити, що з витікає, слідує, використовуючи досвід свідомості
-
Будь-яка мовна форма, перш за все текст, сигналізує не лише про те, що в ній реально існує, але про те, що підлягає семантичному висновку (інференції). Інференції здійснюються з опорою на широкий спектр мовних та енциклопедичних знань, які можуть бути представленими у вигляді основних структур, прийнятих у когнітивній лінгвістиці (фрейм, сценарій, категорія і т.д.)
-
Умовивід vsінференція
О.С.Кубрякова запропонувала розмежувати поняття “логічнийумовивід” та “інференція” . Інференція пов'язана зі здогадками на основі досвіду людини, її інтуїції.
-
Умовивід у логіці
Дедуктивні умовиводи — пов'язані з висновками, які із впевненістю виводяться з вихідних посилань Індуктивні умовиводи — пов'язані з висновками, що є наслідком вихідних посилань з певною ймовірністю.
-
Інференції
Можуть базуватися як на логічному наслідку, так і на контекстній інформації, соціокультурних знаннях, нормах і принципах комунікативного впливу. Формально-логічні (дедуктивні) Ймовірнісно-індуктивні
-
Формально-логічні інференції
Базуються на певному типі умовиводу і є незнищенними під дією контексту If the telephone doesn’t answer—There is nobody at home
-
Ймовірнісно-індуктивні інференції
Мають прагматичний характер, не здійснюються згідно формальної логіки, недедуктивні і характеризуються як висновок, що призводить до ймовірного або “правдоподібногопояснення”. Це постійне звіряння висновків, інтерпретацій, асоціацій, правдоподібних здогадок з новою інформацією, їх адаптація й, у разі необхідності, вилучення або заміна
-
Наприклад,
I don’t suppose you could manage tomorrow evening? How do you like to eat? Actually I rather enjoy cooking myself (Я запрошую тебе на вечерю до себе додому)
-
Пресупозиція
Належить до широкого класу імпліцитних семантичних компонентів речення. У разі імплікації ми звертаємо увагу на наслідок цього висловлювання, тобто на те, що імплікується (наслідок). У випадку пресупозиції предметом уваги є вихідні передумови, що дозволяють породжувати таке висловлювання (причина).
-
Це імпліцитний компонент смислової структури речення (висловлювання), що виступає у якості передумови для розуміння Істинність пресупозицій обумовлює істинність висловлювання, що аналізується
-
Наприклад,
Онук Марії Іванівни ходить до дитячого садка Пресупозиції: 1. Існує Марія Іванівна 2.У Марії Іванівни є онук 3. Онук Марії Іванівни ще малий
-
Пресупозиціяvsасерція
Асерція визначається як такачастиназмістувисловлення, щозаперечується при введеннізагальногозаперечення (М.О.Кронгауз). Це компонент смислуповідомлення, який не єпресупозицієюіпідлягаєдіїзаперечення, ствердженнячогось. Це компонент семантичної структури речення, яким при запереченні набуває протилежного істинного значення
-
Асертивнінеправдивівисловлювання
прості, в якихперекручуєтьсяінформація, щовідповідаєлише одному слоту фрейму, котриймоделюєреферентнуситуацію поширені, якідеталізуютьхибнуінформацію.
-
Наприклад
“Цінизросли”. — Істинне речення перетворюється у заперечне неістинне речення “Ціни не зросли” Доповідач висловив/не висловив жаль з приводу того, що ціни зросли Пресупозиція константна при запереченні у рамковій (асертивній) частині, заперечення не поширюється на включену частину. Значення пресупозиційного фрагмента “цінизросли”не залежить від наявності або відсутності заперечення в асерції
-
Наприклад:
Edward said,"I don't know any such thing!" This was not true (Murdoch). Тут перекрученнязазнає предикат know (знати). За формою організаціївикривленоїінформаціїценеправдивевисловлюванняєасертивним простим.
-
Види пресупозицій
Семантичні – незалежні від контексту, базуються на відношеннях між істинними значеннями. Неістинність робить повідомлення аномальним Прагматичні — обумовлені комунікативним контекстом, формуються Мовцем (як, наприклад, правила успішності мовленнєвих актів — вінчати може лише особа, що має відповідний статус (священик), обіцяти треба щиро) (Чи правда, що він хворий?—Він всім так каже)
-
Макропресупозиція—фрагмент спільної когнітивної бази учасників комунікації. Це спільність націолінгвокультурнихосоливостей або достатнє володіння ними Соціумнапресупозиція—фрагмент колективного когнітивного простору, який актуалізується в комунікації. Можлива при спілкуванні людей, що належать до одного соціуму але не обов'язково до однієї націолінгвокультурної спільноти
-
Мікропресупозиція— спільний фонд знань комунікантів про певну ситуацію, у межах якої відбувається комунікативний акт
-
Категоріальна пресупозиція — це обмеження на семантичну сполучуваність, пресупозиції про те, який актант належить до сфери застосування предиката. (розквітла—стосовно дівчини і квітки) Екзистенційнапресупозиція— пресупозиція існування та одиничності, входить у значення конкретно референтних іменних форм. Натякає на існування когось або чогось в об'єктивній дійсності або дійсності, яку вважають об'єктивною
-
Наприклад (екзистенційнапресупозиція),
Той, хто відкрив еліптичну форму планетних орбіт, помер у бідності (Існувала така людина) Кентаври йшли берегом (Існують/існували кентаври )
-
Види пресупозицій
Фактуальнапресупозиція— свідчить про наявність факту. Пов'язана зі знанням носіїв мови про певні факти Марія знає, що Лондон — столиця Великобританії (Лондон — столиця Великобританії)
-
Ознаки пресупозицій
Неістинність пресупозиції робить повідомлення аномальним Іван знав, що НьюЙорк—столиця США. (Семантично аномальне висловлювання) Пресупозиція повідомлення зберігається при запереченні, не підлягає його дії Іван працює перекладачем — Іван не працює перекладачем (Є якийсь Іван) Пресупозиція протиставлена асерції
-
Початкове передбачення запитання
Особливий різновид імпліцитної інформації Хто хоче виступити? (Є бажаючі виступити/ необхідно,щоб хтось виступив ) Може порушуватись без порушення комунікації Хто хоче виступити?—Ніхто не хоче. (Комунікативна невдача мовленнєвого акту)
-
Непрямий мовленнєвий акт
Мовленнєва дія адресанта, смисл якої ґрунтується на імплікатурах дискурсу Комунікативний смисл непрямих МА виводиться із засобів мовленнєвого коду, вжитих у конкретній конситуації, з конкретними мовцями, конкретною тематикою спілкування.
-
Розпізнається в межах конкретного комунікативного акту з урахуванням усіх без винятку його складових. Пропозиційний зміст лише визначає комунікативний напрям висловлювання, справжній комунікативний намір розпізнається на основі імплікатури дискурсу конкретного повідомлення
-
Залежить від ситуації і контексту спілкування, а значення виводиться з урахуванням комунікативних імплікатур
-
Мотивація вибору непрямого вираження прохань є ввічливість. Непрямими не можуть бути ілокутивні акти вибачення, поздоровлення, подяки і, особливо, обіцянки.
-
Мовні засоби в непрямих мовленнєвих актах
Часто конвенціалізуються, стають прагматичними кліше (Ви не могли б мені сказати, котра година?) Пов'язані з немовними знаннями учасників комунікації (знань принципів спілкування, ознак успішності комунікації) “Свідчать” про порушення мовцем одного чи кількох постулатів комунікативного кодексу
-
Способи вираження непрямих значень
Вживання непрямих мовленнєвих актів Ти чому досі не спиш? (негайно лягай спати)
-
Вживання компресованих ланцюжків мовленнєвих актів. А. Підемо ввечері у кіно? Б. У мене завтра іспит з “Основперекладознавства” (я повинен готуватись до іспиту, тому не можу піти в кіно, я відмовляюсь)
-
Вживання потенційно компресованих мовленнєвих актів, які залежно від ситуації виражають те, що експліцитно сказане (пряме значення), або викликають комунікативну імплікатуру і, відповідно, непрямий комунікативний смисл. Чи є тут поблизу аптека? Немає. / Є.— Де вона розташована?
-
Вживання двозначних мовленнєвих актів. Мовленнєвий акт побудовано так,що адресат може “вичитати” комунікативний смисл, який вважатиме за потрібний, оскільки наявні рівноцінні умови його виведення А. Як Вам подобається мій новий друг? Б. Я не знав, що існують такі люди
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.