Презентация на тему "Індивідуальна роботаБілоусової Ольги 25 гр. ФЕФ"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Індивідуальна роботаБілоусової Ольги 25 гр. ФЕФ

  Фактори розміщення продуктивних сил і формування регіональної економіки

• 
  Слайд 2

  План

  Сутність та склад факторів регіонального розвитку. Історико-економічні фактори. Фактор економіко-географічного положення. Сировинний фактор. Паливно-енергетичний фактор. Водний фактор. Природно-географічні фактори. Демоекономічні фактори. Соціально-економічні фактори. Фактор науково-технічного прогресу. Дія фактору робочої сили. Дія споживчого фактора. Транспортний фактор. Фактор ринкової кон’юнктури. Екологічний фактор.

• 
  Слайд 3

  Сутність та склад факторів регіонального розвитку.

  Фактори – це сукупність аргументів (причин), які обумовлюють регіональний розвиток та вибір місця для розміщення об'єктів регіональної економіки. Фактори регіонального розвитку – це суттєві умови, які необхідно приймати до уваги при вивченні або вирішенні конкретної проблеми регіональної економіки. Фактори розміщення продуктивних сил – це конкретні умови, що визначають ступінь ефективного розміщення продуктивних сил. Фактори, які чинять найбільший вплив на розміщення виробництва: сировинний, паливно-енергетичний, водний, фактор робочої сили (трудовий), споживчий, транспортний, фактор науково-технічного прогресу, ринкової кон’юнктури, економіко-географічного положення, екологічний.

• 
  Слайд 4
  
• 
  Слайд 5

  2. Історико-економічні фактори.

  історичні документи питання, які характеризують розвиток галузей промисловості і промислів відомості про торгівлю: ярмарки, ціни на хліб та інші товари, а для прикордонних територій – про ввіз і вивіз товарів, митні податки різні демографічні відомості описи природних умов губернії, стихійних лих характеристика стану сільського і лісового господарства питання стану галузей соціальної сфери

• 
  Слайд 6

  3. Фактор економіко-географічного положення

  Економіко-географічним положенням об’єкта (країна, район, місто, підприємство) називається сукупність промислових відношень даного економічного об’єкта до інших, які впливають або можуть вплинути на його розвиток. Макроположення відбиває економічні відносини об’єкта з великими регіонами або міждержавний рівень відносин. Мезоположення характеризує об’єкт за відношенням до відносно невеликої території його оточення. Мікроположення характеризує об’єкт відносно невеликого оточення.

• 
  Слайд 7

  Види ЕГП регіону

  Сировинне – відносно родовищ природних, зокрема, мінеральних ресурсів. Демографічне – положення регіону відносно регіональних ринків робочої сили, агломерацій. Транспортно-інфраструктурне – положення відносно транспортних магістралей, ліній електро0передач, нафто – та газопроводів. Агротериторіальне - відносно виробників продукції АПК. Конюктурно-збутове – відносно основних ринків збуту. Прикордонне – відносно інших країн та регіонів.

• 
  Слайд 8
  
• 
  Слайд 9
  

  модель інтеграції в світовий економічний простір конкурентні переваги вітчизняних товаровиробників у системі світового господарства географічне положення території Геополітичні фактори розвитку і розміщення продуктивних сил охоплюють:

• 
  Слайд 10

  Демоекономічні фактори включають:

  загальну чисельність населення, його структуру мобільність робочої сили та форми її економічного руху чисельність трудових ресурсів, їх територіально-галузевий розподіл та якісні характеристики чисельність робочої сили, основні форми її зайнятості, рівень зареєстрованого і прихованого безробіття режим відтворення та територіальні особливості розміщення

• 
  Слайд 11
  
• 
  Слайд 12
  
• 
  Слайд 13
  

  Фактор науково-технічного прогресу впливає на розміщення підприємств і галузей на основі наукових відкриттів, змін у технології промислового та сільськогосподарського виробництва. З розвитком і вдосконаленням технології змінюються витрати сировини, палива й енергії на одиницю готової продукції, що у свою чергу посилює територіальні зрушення у виробництві.

• 
  Слайд 14

  Дія фактору робочої сили

  Ступінь трудомісткості визначається: кількістю затраченої праці на одиницю продукції; кількістю робітників(робочого часу), потрібних для виробництвапевного обсягу продукції; кількістю продукції в розрахунку на одного працівника; часткою заробітної плати у собівартості виробленої продукції.

• 
  Слайд 15
  
• 
  Слайд 16
  

  Дія споживчого фактора виявляється у наближенні виробництва до місць споживання готової продукції. До районів і центрів споживання тяжіють переважно ті галузі, що зайняті обслуговуванням населення або виробляють мало транспортабельну продукцію.

• 
  Слайд 17
  

  Транспортний фактор – один з найбільш впливових при розміщенні виробництва. Залежно від величини транспортних витрат розміщення виробництва тяжіє до сировини або до споживачів.

  Транспортний фактор Водний транспорт Трубопровідний транспорт Залізничний транспорт Повітряний транспорт Автомобільний транспорт

• 
  Слайд 18
  

  Кон’юнктура ринку – конкретні умови реалізації суспільного продукту. Вона здійснюється у співвідношеннях між наявними на ринку матеріальними цінностями та послугами й потребою у них. Якщо попит перевищує пропозицію, створюються стимули для розвитку виробництва.

• 
  Слайд 19

  Екологічний фактор

• 
  Слайд 20
  

  Основними шляхами вирішення екологічних проблем, зменшення господарського тиску на природу реально можуть бути такі заходи.

  Істотне зниження матеріаломісткості виробництва, зменшення витрат сировини на одиницю продукції; цей процес вже відбувається в індустріально розвинутих країнах. Зниження електроємкості виробництва, зменшення витрат електричної та теплової енергії на одиницю продукції. Попередні заходи здійснюються вкупі із суттєвою структурною перебудовою виробництва, що супроводжується зменшенням питомої ваги традиційних галузей виробництва (чорна металургія, важке машинобудування, основна хімія) та підвищенням нематеріаломіских, наукоємних виробництв ( електроніка, біотехнологія, тощо). Впровадження технологій з повним циклом виробництва. Досягнути повної утилізації відходів сьогодні неможливо, але звести їх викиди до нешкідливого рівня необхідно. Тверді відходи використовуються, зокрема, як будівельні матеріали; гази, що відходять,- для одержання нових хімічних сполук. Використання оборотної води не тільки заощаджує дефіцитну прісну воду, але й запобігає забрудненню водоймищ.

• 
  Слайд 21
  

  Регіональний розвиток Прогресивні фактори Консервативні фактори Ринкові інститути НТР Іноземні інвестиції Неурядовіінвестиції Інновації Зовнішня конкуренція Фінансові ресурси Історико-економічні ЕГП ПРП Населення та трудові ресурси Адміністративно-територіальний Державно-фінансова підтримка Внутрішня конкуренція Внутрішній попит Рис.1. Групи факторів розвитку економіки регіону

• 
  Слайд 22

  2. Історико-економічні фактори

  Для врахування історичного фактору особливу цінність мають писемні пам'ятки у виді законодавства, державних і приватних актів, публіцистичних доробок, статистичних звітів, картографі­чний матеріал. Відзначимо деякі історичні документи: 1) описи природних умов губернії 2) різні демографічні відомості 3) характеристика стану сільського і лісового господарства 4) питання, які характеризують розвиток галузей промисло­вості і промислів 5) відомості про торгівлю 6) питання стану галузей соціальної сфери[1, 95с.]

• 
  Слайд 23

  3. Фактор економіко-географічного положення

  Фактор економіко-географічного положення (ЕГП) визначають як сукупність просторових відносин будь-якого об'єкту регіональної економіки до того, що знаходиться поза його межами і що має для цього об'єкту певне економічне та соціальне значення. ЕГП змінюється зі зміною соціально-економічних та політичних обставин. Цей фактор оцінюється за трьома рівнями: макро-, мезо- та мікрорівень. Макроположення - це відношення об'єкта до великих регіонів і країн. Мезоположення- відношення до порівняно невеликих регіонів або інших регіонів (областей) даної країни. Мікроположення - відношення до водних об'єктів, форм рельєфу, міст, транспортних магістралей, ринків збуту продукції.[1, 96с.] ЕГП розрізняють за масштабами та видами (рис.2.)

• 
  Слайд 24
  

  ЕГП регіону Масштаби Види Макроположення – відносно віддалених регіонів та за межами країни Сировинне – відносно родовищ природних, мінеральних ресурсів Мікроположення – відносно найближчих регіонів Мезоположення – відносно регіонів ,не маючих спільних кордонів з регіоном, ЕГП якого досліджується Прикордонне – відносно інших країн та регіонів Кон`юнктурно – збутове - відносно основних ринків збуту Агро територіальне – відносно виробників продукції АПК Транспортно – інфраструктурне положення відносно транспортних магістралей, ліній електропередач Демографічне – положення регіону відносно регіональних ринків робочої сили, агломерацій

• 
  Слайд 25

  4. Природно-ресурсні фактори

  Природно-ресурсні фактори — це природні умови та природні ресурси регіону. Природні умови- це тіла і сили природи, які впливають на життєдіяльність населення регіону і необхідні для отримання кі­нцевої продукції, але безпосередньо не входять до її складу. Природні ресурси- це тіла і сили природи, що використову­ються як засоби виробництва (предмети і засоби праці) і предме­ти споживання. Природно-ресурсний потенціал регіону- це частина сукупності природних ресурсів, що при даному рівні економічного і технічного розвитку суспільства і вивченості території можуть бути використані в господарській та іншій діяльності людини в даний час і в перспективі. Кі­лькість, якість, сполучення природних ресурсів визначають при­родно-ресурсний потенціал території (рис.3.).[2.]

• 
  Слайд 26
  

  Природно-ресурснийпотенціал За походженням За ознаками вичерпності За способом використання земельні і водні світового океану біологічні мінерально-паливні та сировинні рекреаційні природно-естетичні вичерпні: відновлювальні не відновлювальні невичерпні енергія Сонця енергія води матеріальне виробництво невиробнича сфера

• 
  Слайд 27

  5. Демографічні фактори регіонального розвитку

  Демографічний фактор робочої сили вимірюється кількістю витрат робочого часу на одиницю продукції. За витратами праці виробництва поділяють на: Висока працемісткість— це великі витрати праці при віднос­но малій кількості продукції, яка випускається у розрахунку на одного робітника. Середня працемісткість- кількість витрат праці, яка врі­вноважується з іншими витратами. Непрацемісткі - це ви­робництва з мінімальними витратами праці на одиницю продук­ції за умови значної питомої ваги продукції на одного робітника.

• 
  Слайд 28
  

  Рис.4. Структуризація демографічного фактору регіонального розвитку Населення поділяється на економічно активне та економічно неактивне.   Економічно активне населення– це частична населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг.    Економічно неактивне населення— це особи у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні, тобто – це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці. [4.]

• 
  Слайд 29
  
• 
  Слайд 30

  6. Соціально-економічні фактори

  Соціально-економічні фактори регіонального розвитку охоплюють: - рівень розвитку соціальної інфраструктури, що задовольняє потреби населення в освіті, охороні здоров'я, сфері послуг та жит­лово-комунальному обслуговуванні; - стан навколишнього середовища і природоохоронну діяльність; - санітарно-гігієнічні умови праці [1, 98-99с.]

• 
  Слайд 31
  

  Таблица 1. Среднемесячная зарплата в регионах, 2001-2007 год

• 
  Слайд 32

  7. Науково-технічний прогрес як фактор розвитку регіонів

  Досить значний вплив на регіональний розвиток мають новінапрямки науково-технічного прогресу : - комплексна механізація, - автоматизація, - електронізація, - інформатизація, - впровадження нововведень. [1,100с.]

• 
  Слайд 33
  

  В наш час виникають технополіси (технопарки) - техніко-впроваджуючі центри і зони як сучасна форма територіальної інтеграції науки, освіти та високотехнологічних виробництв. Ві́льна економі́чна зо́на (ВЕЗ) — територія, де іноземні та вітчизняні фірми користуються податковими пільгами. За даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції на Україні, зареєстровано: 11 СЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія, на яку поширюється режим СЕЗ та ТПР - 6360 тис.га, або 10,5 % території України. [3.]

• 
  Слайд 34
  
• 
  Слайд 35
  
• 
  Слайд 36
  
• 
  Слайд 37

  8. Адміністративно-територіальний фактор

  Функції територіального управління господарством охоплюють: прогнозування (планування), оперативне регулювання, координацію (узгодження), облік (статистику, інформатизацію) контроль.[1,101-102с.]

• 
  Слайд 38
  

  9. Фінансовий, транспортний та інші фактори розвитку регіональної економіки

  Фінансовий фактор. Його сутність полягає у пільгових умовах інвестування та оподатку­вання, низькому позичковому відсотку, наявності відповідної інфраструктури, банківсько-кредитного замовлення та інвести­ційних інститутів. Транспортний фактор(або фактор відстані) - для багатьох видів виробництва відіграє вирішальну роль і тісно пов'язаний з ЕГП. Енергетичний факторхарактеризується наявністю в регіоні та особливостями розміщення на його території: електростанцій ліній електропередач, трансфо­рматорних підстанцій; поставками палива та структурою його постачання.[1,102-104с.]

• 
  Слайд 39
  

  Поступовий перехід до нових, переважно ринкових принципів господарювання, що здійснюється в Україні, спричиняє до істотних зворушень в самих методологічних підходах до наукового обґрунтування закономірностей, принципів та факторів регіонального розвитку. (Табл. 1)

  Загальні економічні закони Конкретні економічнізакони регіонального розвитку Принципирегіонального розвитку Фактори регіонального розвитку Форми і методи регулювання регіонального розвитку Розвиток регіонів Форми і методи регіональної структури економіки

• 
  Слайд 40

  Закони регіонального розвитку:

  1 2 3 4 Закон територіального зростання виробництва і вирівнювання рівнів економічного та соціального розвитку регіонів; Закон територіального зростання виробництва і вирівнювання рівнів економічного та соціального розвитку регіонів; Закон територіальної спеціалізації, міжрегіональних зв’язків і формування регіональних ринків; Закон комплексного розвитку, структурних перетворень і диверсифікації господарства регіонів; Закон міжрегіональної економічної інтеграції і Укріплення економічних основ державності.

• 
  Слайд 41
  

  Закономірність – це об’єктивно дійсний, повторювальний зв’язок явищ природи з громадським життям.

  Існують наступні закономірності: ♦ Закономірність територіального поділу суспільної праці. Об‘єктивно відображає принципові відмінності між територіями за природними, соціально-економічними та національно-історичними особливостями, максимально повне врахування яких в господарській діяльності зумовлює певну спеціалізацію територій; ♦ Закономірність концентрації та комплексного розміщення продуктивних сил. Є результатом прояву територіального поділу праці. Основними якісними ознаками виступають: економічно обґрунтований, раціональний режим використання природних ресурсів, максимально повне залучення до суспільно корисної трудової діяльності наявного трудового потенціалу регіону; тісний взаємозв‘язок між основними ланками господарства регіону. ♦Соціальна спрямованість просторового розвитку продуктивних сил. Логічно випливає з необхідності загальної соціалізації економічної системи, оскільки саме всебічний розвиток людини та задоволення її потреб є метою економічного прогресу. Вона реалізується через врахування інтересів населення щодо піднесення рівня соціально-економічного розвитку території, пріоритетність вирішення соціальних проблем та реалізацію права всіх громадян і на вільний вибір місця і сфери прикладання праці.

• 
  Слайд 42
  

  ♦Сталий розвиток продуктивних сил.Визначає стратегічний напрямок досягнення збалансованості економічної, соціальної і екологічноїскладових регіональної господарської системи. Стратегія сталого розвитку на концепції екологізації суспільних відносин. Головна увага має зосереджуватися на об‘єктах, що є потенційними чи фактичними забруднювачами навколишнього середовища. При цьому повинні опрацьовуватися програми безпечного проживання на територіях; з підвищеною екологічною напруженістю.♦Відповідність розміщення продуктивних сил вимогам національної економічної безпеки.Рівень економічної безпеки держави, що визначається саме фактором розміщення продуктивних сил, залежить від: рівня забезпеченості власних потреб у мінерально-сировинних та енергетичних ресурсах; галузевої і виробничої структури господарських комплексів; завершеності технологічних циклів виробництв; інтегрованостів світовий економічний простір.♦Планомірність і керованість у розвитку продуктивних сил регіону.Ґрунтується на теоретичних засадах “планування розвитку” як синтез державного регулювання, індикативного планування та економічного прогнозування. Планувння розвитку, в тому числі і продуктивних сил, набуло значного поширення в країнах з ринковою економікою.

• 
  Слайд 43
  

  ♦ Закономірність ринкової кон‘юктури.Ця закономірність базується на врахування специфіки ринкової кон‘юктури, в основі якої – кількісні і якісне співвідношення попиту і пропозиції не тільки на товарному ринку, а й на ринку робочої сили, ринку капіталу тощо. Якщо коливання ринкової кон‘юктури короткотермінові, то їх вплив на розвиток продуктивних сил не істотний чи повністю відсутній. І навпаки, суттєві зміни ринкової кон‘юктури та їх довготривалий характер спричиняють необхідність радикальних зрушень у територіальній структурі господарства.♦Закономірність забезпечення високою економічною ефективністю. Ефективність залежить від цілого спектра різних чинників, взаємодія яких і визначає кінцеву економічну результативність розміщення. При цьому економічний ефект досягається через вдосконалення територіальної та галузевої структури господарського комплексу, раціональне використання природного і трудового потенціалу, оптимізацію галузевих і міжгалузевих зв‘язків тощо. Існують різні методи оцінки ефекту від економії витрат за рахунок оптимального розміщення продуктивних сил; найпоширеніший з них – це підсумовування ефекту, що обчислюється для окремих галузей.

• 
  Слайд 44
  

  Принципи регіонального розвитку –це науково обґрунтовані ідеї і положення, якими керуються в практичній діяльності при вирішенні конкретних питань щодо розташування нових об‘єктів, вдосконалення територіальної і галузевої структури господарського комплексу регіонів, опрацюванні окремих напрямків регіональної політики.

  Найважливіші принципи розвитку: Принцип раціонального розміщення виробництва передбачає всебічне врахування економічних, демографічних, соціальних та екологічних передумов і факторів розміщення продуктивних сил з пріоритетністю соціальних та екологічних чинників. Принцип збалансованості і пропорційності означає таке розміщення виробництва, за якого: структура господарського комплексу є оптимальною, тобто підтримуються економічно доцільні пропорції між галузями спеціалізації, допоміжними і обслуговуючими галузями;існує певна відповідальність між сировинною базою, наявністю земельних, водних, енергетичних, трудових ресурсів та існуючими виробничими потужностями; задовольняються споживчі потреби населення в товарах і послугах. Принцип забезпечення екологічної рівноваги передбачає формування еколого безпечного типу господарювання, раціональне використання природно-ресурсного і трудового потенціалу регіону; при виборі можливих варіантів розміщення виробництва надається тим з ним, які не спричиняють екологічної напруженості на певній території.

• 
  Слайд 45
  

  4.Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областейпередбачає зближення територій за інтегральними показниками, що характеризують кінцеву результативність їх господарської діяльності. Реалізація цього принципу ґрунтується на всебічному розвитку регіональної інтеграції, використанні переваг територіальної концентрації виробництва, активній державній регіональній політиці. 5.Принцип урахування міжнародного територіального поділу праці означає, що кожна держава розвиває ті виробництва, для яких вона має найкращі природні та економічні умови, а виготовлена продукція є конкурентоспроможною на світовому ринку. При цьому враховуються і інтереси інтеграції в світовий економічний простір. Пріоритетність викладених вище принципів визначається загальною стратегією економічного розвитку держави. На сучасному етапі на перший план виступають соціальне та екологічно спрямовані принципи. Проте не втрачають своєї актуальності й інші принципи.

• 
  Слайд 46
  

  Природно-ресурсний потенціал регіону - це частина сукупності природних ресурсів, що при даному рівні економічного і технічного розвитку суспільства і вивченості території можуть бути використані в господарській та іншій діяльності людини в даний час і в перспективі Природно - ресурсний потенціал [1]

• 
  Слайд 47
  

  Демографічні фактори регіонального розвитку Демографічні фактори— це чисельність населення, його розміщення, кількісна та якісна оцінка трудових ресурсів у розрізі областей і регіонів. ДЕМОГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ Статево- вікова структура Міграції населення Трудові ресурси Етнічні групи Чисельність населення Природний рух [4]

• 
  Слайд 48
  

  - Чисельність населення - кількість людей які проживають в певному насленому пункті, місцевості, країні. Демографічна ситуація характеризується абсолютними і відносними показниками руху населення: кількість народжених, кількість померлих, природний приріст, сальдо міграції, демографічні коефіцієнти (смертності, народжуваності, природного приросту (скорочення) населення). [5] [7]

• 
  Слайд 49
  

  Статево-вікова структура населення відбиває також співвідношення між віковими групами людей, зокрема чоловіків та жінок. Статево - вікова структура Міграції населення України Міграції – це переміщення людей із зміною місця проживання. Вони мають різну інтенсивність, спрямованість, тривалість залежно від багатьох причин. організованими (за набором на певні роботи) постійними, або сезонними (тимчасовими) залежно від термінів міграції стихійними(люди їдуть без наперед відомого місця проживання та праці) Міграції можуть бути [5]

• 
  Слайд 50
  

  Етнографічні групи [5] Етнос (грец.ethnos) — група, плем'я, народ, мова (в розумінні групи людей,які розмовляють однією мовою, належать до одного племені). Часто етнос визначають як між поколінну групу людей, об'єднану тривалим спільним проживанням на певній території, спільною мовою, культурою і самосвідомістю. Поняття етносу, як категорії, що узагальнює ознаки етнічних спільнот на всіх етапах історії людства, розроблялося переважно в російській, радянській і пострадянській етнографії. У російській етнології термін «етнос» уживається майже у всіх випадках, коли мова йде про народ і навіть націю

• 
  Слайд 51
  

  Трудові ресурси Найбільш активною частиною населення є трудові ресурси. Це - населення у працездатному віці (чоловіки 16-60 років та жінки 16-55 років), крім інвалідів І і ІІ груп, а також підлітки та пенсіонери, які працюють. Вони є основною продуктивною силою суспільства, одним з головних чинників його територіальної організації [6]

• 
  Слайд 52
  

  Соціально-економічні фактори Соціально-економічні фактори повинні забезпечити подолання соціально-економічних відмінностей між різними форма­ми поселень та добиватись раціональної зайнятості населення, поліпшення умов життя і праці людей, розвитку закладів освіти, охорони здоров'я, житлово-комунального обслуговування та сфери послуг. розвитку соціальної інфраструктури освіті охороні здоров'я сфері послуг та житлово-комунальному обслуговуванні санітарно-гігієнічні умови праці Соціально-економічні фактори регіонального розвитку охоплюютьпотреби в: [4] [1]

• 
  Слайд 53
  

  Науково-технічний прогрес як фактор розвитку регіонів Особливе значення для регіонального розвитку має науково-технічний фактор. Його складові можуть справляти суттєвий вплив на зміну традиційних та появу нових потреб, нова техніка та нові прогресивні технології можуть змінити господарську, соціальну і культурну структуру регіонів [9]