Презентация на тему "Особенности развития Галицко - Волынского государства"

Включить эффекты
1 из 19
Смотреть похожие
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
5.0
1 оценка

Рецензии

Добавить свою рецензию

Аннотация к презентации

Посмотреть и скачать бесплатно презентацию по теме "Особенности развития Галицко - Волынского государства". pptCloud.ru — каталог презентаций для детей, школьников (уроков) и студентов.

  • Формат
    pptx (powerpoint)
  • Количество слайдов
    19
  • Слова
    другое
  • Конспект
    Отсутствует

Содержание

  • Слайд 1

    Культура Галицько-Волинської держави Макет давнього міста Галич

  • Слайд 2

    Особливості розвитку культури Галицько – Волинської державиКультура Галицько – Волинської держави, як і всієї Русі, розвивалась під впливом Візантії. Однак протяжні кордони з Угорщиною, польськими князівствами та Литвою сприяли тісним контактам і зв’язкам із західними сусідами. Найпомітніший вплив західноєвропейських культурних течій проявився в архітектурі Галицько – Волинського князівства. Особливістю галицької архітектури того часу є поєднання візантійсько – київського стилю з романським, який був на той час характерним для Європи. Елементи романського стилю проявлялися не лише в зовнішньому вигляді галицьких церков, а й у внутрішньому оздобленні.З часів Данила в містах Галицько – Волинської держави з’являються німецькі та польські ремісники – колоністи. Їхня присутність прискорює розвиток місцевого ремісництва, впливає на культуру й суспільне життя краю. Культура цієї епохи поєднала в собі слов’янську спадщину і нові риси, зумовлені зв’язками не лише з Візантією, а й Західною, Центральною Європою та країнами Сходу. Якщо на культуру Київської Русі визначний вплив мала Візантія, що зрештою проявилося у створенні власного слов’яно – візантійського стилю, характерного для давньоруської доби, то культура Галицько – Волинського князівства стала прикладом поєднання слов’яно – візантійського та західноєвропейського стилів.

    Запитання: В чому виявлялись особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави?

  • Слайд 3

    Розвиток освіти

    У Галицько – Волинському князівстві центрами культурно – освітнього руху були єпископські кафедри, монастирі, парафіяльні громади. У Галичині й на Волині існували школи. Учителями, як правило, були священники і дяки. Приходські школи давали початкову освіту. Туту дітей навчали читати, писати і рахувати. Доволі поширеними були школи для підготовки різних ремісничих професій і купців. Школи при єпископських кафедрах готували майбутніх священників. Крім загальноосвітніх предметів, тут навчали співу, основам православного віровчення та моралі. Після закінчення початкової школи випускники продовжували навчатися самостійно. Заможні люди наймали вчителів для навчання своїх дітей у домашніх умовах. Пізніше вони їхали здобувати вищу освіту за кордон, оскільки в Україні у той час університетів не було. З часом зв’язкиГалицько – Волинського князівства із Західною Європою ставали тіснішими. Воно поступово втягувалося в орбіту загальноєвропейських справ. На той час латина у Європі була мовою міждержавного спілкування. Усі документи писали цією мовою. Отож ідеалом тієї епохи була людина, що знала три іноземні мови – грецьку, латинську і одну з європейських мов. У князівських і єпископських канцеляріях працювали освічені люди, які володіли багатьма іноземними мовами. Вони писали тексти грамот, вели дипломатичне листування. У давньоруській школі Запитання: - Назвіть центри культурно-освітнього руху в Галицько-Волинському князівстві. Чого навчали у початкових школах? - Яка людина була ідеалом для тієї епохи?

  • Слайд 4

    Літописання

    літописання на цих землях з’явилося дуже рано. У 1097 році написано „Повість про осліплення Василька”. Автор (дружинник князя) розповідає про трагічну долю теребовлянського князя Василька Ростиславовича. Найвизначнішою літописною пам’яткою України ХІІІ століття є Галицько – Волинський літопис. Він був написаний у Холмі й Володимирі високоосвіченими книжниками. Літопис складається із двох частин. У першій частині розповідається про життя і діяльність Данила Галицького. Друга присв’ячена історії Волині й розпочинається 1260 року. У цей літопис ввійшли величальні пісні, подібні до тих, які співав славетний перемишльський співець Митуса, покараний за непокору князю Данилу. Галицько – Волинський літопис спочатку був літературним твором, і лише згодом переписувачі проставили у ньому хронологію – „літа”. напевно, тому цей літопис вирізняється яскравою, образною мовою, наявністю багатьох приповідок і народних переказів. У тексті літопису, написаному книжною слов’янською мовою, є багато слів, які були характерні для тодішньої української розмовної мови. Запитання: - про що розповідається у Галицько-Волинськомулітописі? - Чим він вирізняється від інших літописів тієї доби?

  • Слайд 5

    Родючі землі, активне господарське життя сприяли розвитку в Галицько – Волинському князівстві ремесел і мистецтва. Порівняно з іншими руськими землями великого розквіту досягли архітектура і містобудування. Зводили будівлі з дерева, а церкви – з білого каменю. Місцевий камінь-вапняк обтесували та клали на тонкий шар вапняного розчину. Така будівнича техніка застосовувалась в Європі і була характерною для романського стилю. У Галичі було збудовано 30 монументальних споруд. Поблизу Галича спорудили великий храм св. Пантелеймона, що частково зберігся до наших днів. Данило Галицький прославився будівництвом церков. Архітектура Церква св. Пантелеймона. Галич. Сучасний вигляд. Запитання: Назвіть будівельний матеріал, який використовувався в архітектурі? - Скільки монументальних споруд було збудовано у Галичині?

  • Слайд 6

    Вежа в селі Стовп поблизу Холма (середина ХІІІ століття

  • Слайд 7

    Успенський собор у Володимирі (1161)

  • Слайд 8

    Верхній замок у Луцьку (друга пол. 14 ст)

  • Слайд 9

    Іконопис

    Під впливом Києва в Галицько – Волинських землях розвивалось іконописання. Тривимірність, пряма перспектива, теплий колорит, тонка гармонія барв, їхні тональні переходи, наближення ликів святих до рис місцевого населення – такі головні ознаки, властиві для давньоруської школи іконопису. Ці ознаки виразно виявилися у творчості майстрів ікони Алімпія, Григорія та їх учнів. Алімпія схвально згадує „Повість минулих літ”. Про високе покликання й надзвичайний талант цього художника, який за лічені години міг намалювати й позолотити ікону, складали легенди, люди вважали, що Алімпію допомагали ангели. Галицьку школу іконопису представляє ікона Св. Юрія Змієборця на чорному коні Запитання: Назвіть відомих майстрів іконопису - Які головні ознаки характерні для давньоруської школи іконопису?

  • Слайд 10

    У національному художньому музеї зберігається ікона богоматері – Одигітріїкінця ХІІІ – початку ХІY століття з Покровської церкви м. Луцька. Її відносять до волинської школи іконопису, що, узявши за основу візантійські зразки, створила власний неповторний стиль. Зображення Діви Марії з її сином Ісусом було найпопулярнішим сюжетом. На іконі Волинської Божої Матері зображена спокійна фігура Діви Марії з дитиною на руці. Її молоде обличчя з великими, спокійними та водночас мудрими очима, надихає на впевненість, ніби підтримуючи в розв’язання життєвих проблем. У самій поставі, нахилі голови, положенні рук простежуються особлива пластика, нехарактерна для візантійського стилю.

  • Слайд 11

    Холмська ікона Богородиці

  • Слайд 12

    Особливості іконопису

    Великого значення в зображеннях на іконах надавалося кольорам. Так, золотистий і жовтий символізували небесне царство, білий – перетворення небесного на землі, блакитний – небо, зелений – усе земне, різні відтінки червоного – царське, божественне походження й виявлення ласки божої. Ікони ХІY ст. дещо відрізняються від попередніх. У них з’являється вміння поєднувати контрастні барви, емоційно насичувати образ – символ. Ці риси в майбутньому стали національною особливістю українського образотоврчого мистецтва. Ікона Вишгородської Богоматері

  • Слайд 13

    Значення

    У багатьох сучасних творах можна побачити використання мотивів середньовіччя, тяглість національних традицій. Галицько – волинське та київське малювання стало підгрунтям українського іконного мистецтва доби Пізнього Середньовіччя.   Ікона „Знаменная” (Велика Панагія ХІІ ст.

  • Слайд 14

    Музика

    Чи не найпопулярнішими мистецтвом за часів Київської Русі та Галицько – Волинської держави була музика. Гра на різноманітних музичних інструментах супроводжувала родинні свята, хліборобські обряди. Під звуки труб, бубнів князівські дружини вирушали в похід, вступали в бій із супротивником. Інструментальна музика звучала також під час урочистих церемоній та різноманітніх бенкетів та розвваг у дворах панівних верств. Про музичні інструменти тих часів дослідники знають чимало. Це були: струнні щипкові інструменти – гуслі, лютня; смичкові - гудок і смик; духові – роги (їх виготовляли з рогів вола, барана, козла, тура), труби, свистки, свирілі, дудки, флейти; ударні – бубни, тарілки або кімвали, різноманітні дзвіночки і брязкальця. Гусла Лютня

  • Слайд 15

    Гудок , смик, ріжки

  • Слайд 16

    Ударні та шумові інструменти

    В народніймузиці, щосупроводжувалаігри, весілля, календарні, релігійні свята та обряди, широко використовувалисятакіпредметипобутовоговжитку, як ложки, рубель з качалкою. Можназустрітинароднікастаньєти, зробленіздвохдерев'янихспарених ложок. На них музикантвідбиваєрізноманітніритмічнімалюнки, імітуєцокіткінських копит. Найпоширенішимударнимінструментом у народніймузиціє бубон (решітка). Легкий дерев'янийобідок, обтягнутийз одного боку шкірою, - ценайпростішаконструкція бубна, щобуввідомий на Україніще за часівКиївськоїРусі. Екзотичнийударнийінструмент, що за специфічнезабарвлення звуку зветься бугай

  • Слайд 17

    Гуслі

    Найулюбленішим інструментов русичів були гуслі. Здавна на наших землях були люди, які заробляли мистецтвом музики, жили з нього, тобто професійні музиканти, артисти. Особливу любов на Русі здобули співці билин і переказів. Найяскравішими представником цього виду дільності був – Боян, якого згадує автор „Слова о полку Ігоревім”. У Галицько – Волинському літописі під 1241 р. згадується галицький „славетнийспівець”Митуса.

  • Слайд 18

    Внесок Галицько-Волинського князівства у формування та розвитокукраїнської культури

    Галицько – Волинське князівство зробило великий внесок у формування української культури. У культурі цих земель спостерігається оригінальне поєднання спадщини Київської Русі і нових рис, зумовлених зв’язками з Візантією, Західною і Центральною Європою, країнами Сходу. За рівнем культурного розвитку Галицько – Волинська держава нічим не поступається іншим державам, а часом ставала батьківщиною нових творчих здобутків. Культурні досягнення Галицько – Волинської держави – унікальна школа іконопису, своєрідна архітектура, що поєднала західноєвропейський та слов’но – візантійський стилі, література та фолькльор увійшли в скарбницю духовної культури людства. Започатковані в Києві, Чернігові та Переяславі, на Волині й Галичині давньоукраїнська культура, мова, господарські зв’язки між різними частинами українських земель становили ту матеріальну і духовну культуру, на якій постала згодом Українська козацька держава.

  • Слайд 19

    Дякуємо за увагу

    Презентацію підготував учитель історії Лисичобалківського НВК І. П. Шиятий

Посмотреть все слайды

Предложить улучшение Сообщить об ошибке