Содержание
-
Т.Шевченко "Сон" ("У всякого своя доля...")
-
Усі на сім світі — І царята, і старчата — Адамові діти. Т. Шевченко
-
Поема «Сон»- « сміливий маніфест слова проти темного царства»; є першим у Росії сміливим і прямим ударом на гниль і неправоту кріпосництва» І.Франко
-
Проблемне питання:
Чи довго ще на сім світі Катам панувати? Т. Г. Шевченко
-
Історія написання поеми «Сон»
В Україні Т.Шевченко провів кінець весни, все літо і всю осінь 1843 року, повернувся до Петербурга в лютому 1844 року. У цей час він і написав «Сон» («У всякого своя доля»), де відтворив живі враження дикої сваволі поміщиків, злиденного життя і нестерпних страждань кріпаків. Свій гнів вилив він у поемі, яка є гострою сатирою на царську Росію часів Миколи І, на всю систему самодержавного ладу.
-
Будучи еще в Петербурге, я слышал везде дерзости и порицания на государя и правительство. Возвратясь в Малороссию, я услышал еще более и хуже между молодыми и между степенными людьми; я увидел нищету и угнетение крестьян помещиками, посессорами и экономами-шляхтичами, и все это делалось и делается именем государя и правительства. Із відповіді Т.Шевченка на допиті в 1847р.
-
Епіграф у творі звучав так: «Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его» (Біблія) . Отже, завдання поета — відкрити очі на правду, несправедливість, яка існує в суспільстві.
-
Тема:
Зображення російського тоталітарного імперського режиму, картин реального життя народу в умовах самодержавної Росії.
-
Ідея:
засудження аморальності й паразитизму господарів країни; заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності
-
Жанр:
Ліро-епічна сатирична поема; політична сатира; поема-інвектива. Підзаголовок твору — «Комедія» — вказує на комічно-сатиричний, гротескно-кумедний характер змальованих у ньому основних сцен-картин, особливо наприкінці поеми.
-
Теорія літератури:
-
Інвекти́ва (від лат. invectiva (oratio)), у свою чергу походить від (лат. invehor — накидаюся, нападаю) — форма літературного твору, одна з форм памфлета, що висміює або гостро критикує реальну чи уявну особу або групу. Алегорія(гр. allеgoria — іномовлення) — вид метафори: іншомовне зображення предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси. Використовується, як правило, у загадках, байках і відзначається загальновпізнаваним характером. Алегорія — засіб посилення поетичної виразності.
-
Контраст — стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів’ях та приказках, у назвах книг і творів. Це фігура побудована на використанні антонімічних пар. У Т. Шевченка поетичний контраст — це не просто художній прийом, а мистецький підхід, метод пізнання дійсності, у якій було аж надто багато протиріч.
-
Композиція:
1.Поділ поеми на частини за змістом:- пролог; - покріпачена Україна; - сибірські нетрії; - самодержавний Петербург; - прийом у царських палатах; - видіння над Невою; - вранішня столиця; - другий прийом у палатах. 2.Форма подачі матеріалу: сон нетверезої людини, розповідь від 1-ї особи. 3.Вид подорожування : політ. Летить із совою, шукає раю на світі.
-
4.Наявний епіграф. 5.Центральною картиною є зображення «генерального мордобитія». 6.Автор також звертається до історичної ретроспективи (Петро І, Катерина ІІ, гетьман) Композиція: Гетьман Павло Полуботок
-
Композиція:
Експозиція: пролог, в якому поет розмірковує над тим, що кожна людина має власну долю; зображує соціальні й моральні гріхи, які процвітають в країні. Зав’язка: лаштування п’яного ліричного героя до сну і врешті-решт його політ до неба. Розвиток дії: змалювання загальної картини життя у часи покріпачення самодержавством простого люду. Кульмінація: сатиричне висміювання катів і грабіжників народу. Розв’язка: «Не здивуйте, / Брати любі, милі, / Що не своє розказав вам, / А те, що приснилось».
-
Асоціативний ряд вступної частини:
- «Той мурує, той руйнує»; - « Той неситим оком за край світа зазирає»; - «Той тузами обирає свата»; - «А той нишком у куточку гострить ніж на брата»; - «Запустить пазурі в печінки»; - «Кров, як воду, точить».
-
Асоціативний ряд«Україна – земний рай»
- «світає, край неба палає»; - «соловейко сонце зустрічає»; - «тихесенько вітер віє»; - «степи, лани мріють»; - «верби зеленіють»; - «тополі… розмовляють з полем»; - «країна повита красою».
-
Асоціативний ряд«Україна – пекло»
- «Немає там власті»; - «Немає там кари»; - «Латану свитину з каліки знімають»; - «Покритка з байстрям шкандибає»; - «Батько й мати одцурались; «Розпинають вдову за подушне»; «А сина кують, в військо оддають»; «Під тином опухла дитина, голоднеє мре».
-
Асоціативний ряд: Сибір
- «Вітер віє…. сніг біліє»; - «Туман і пустота»; - «Людей не чуть»; - «Загули кайдани»; - «заворушилася пустиня»; - «мерці за правдою встають»; - «злодій штемпований кайдани волочить» - «розбійник зубами скрегоче»; - «цар всесвітній, цар волі»; - «не плаче, не стогне».
-
Особливості назви:
Назва поеми несе певне ідейне навантаження. В українській літературі часто використовува-ласьметафора сну, від якого народ скоро повинен прокину-тись.Поет показує старшні картини самого цього сну. Більш того сон стає сатиричним прийомом, який дає поетові во-лю в сатиричному, гіперболізо-ваному та символічному змалю-ванні суспільних вад.
-
Карта персонажів твору:
-
ЦарМиколаІІ
- Портрет: високий, сердитий, «одутий, мов посинів». - Риси: поганий, проклятий, лукавий, лютий, сердитий. - Вседержитель. - Ведмідь або кошеня. - «Цар волі». - П’яничка. - Неситий, «цвенькає».
-
Ґронування: цар Микола ІІ
-
Цариця:
- «Мов та чапля меж птахами, скаче, бадьориться». - «Небога, мов опеньок засушений». - «Тонка, довгонога, … хита головою». - «Богиня». - «Цяця».
-
Цар Петро І:
- Портрет: «очі неситі». - Риси: жорсткий, підступний, байдужий до проблем простого люду. - «Людоїде, змію». - Вбивця і самодур. - Проклятий людом. - «Мов світ увесь хоче загарбати». - Кат-бузувір.
-
Чиновники і панство:
- Риси: улесливість, жадність, алчність, ненажерливість, підступність. - «Деруть і з батька, і з брата». - «П’явки людські». - Пузаті, сопуть, хропуть, понадувались, як індики.
-
Образи – символи:
Сова– символ мудрості, істини. Цар волі – узагальнений образ борців, носіїв провідних ідей; рожеві квіти – безсмертні ідеї декабристів; білі птахи-душі померлих на будівництві, одна з пташок – Павло Полуботок;
-
Тестове опитування:
1. Закінчіть фразу відповідно до змісту твору: «У всякого не тільки своя доля, а й…»: а) погляд на довкілля; б) індивідуальні здібності; в) життєвий шлях; г) нахили і здібності. 2. «Щедра та розкішна» людина: а) храми мурує; б) богобоязлива; в) намагається «неситим оком за край світа зазирати»; г) не реагує на будь-яке лихо. 3. «Царят і старчат» поет називає: а) адамовими дітьми; б) тихими і тверезими; в) байдужими до власної долі; г) загарбниками і поневолювачами рідного краю.
-
4. Хижа ліричного героя, що з’явився напідпитку додому, нагадувала: а) садок вишневий; б) море перед бурею; в) достиглу ниву; г) тихий рай. 5. Як характеризується сон п’яного з бенкету: а) віщим; б) дивним; в) казковим; г) миттєвим. 6. Птах, який супроводжував політ героя у сні: а) сокіл; б) орел; в) сова; г) жайворонок.
-
7. Вирушаючи у підхмарну подорож, герой залишає край: а) неприязний; б) Богом забутий; в) сліз і страждання; г) де землі родючії й сади квітучі.8. Твір Т. Шевченка, про героїню якого згадує він у «Сні», зазначаючи: «То покритка, попідтинню / з байстрям шкандибає, / батько й мати одцурались, / й чужі не приймають». а) «Тополя»; б) «Лілея»; в) «Катерина»; г) «Причинна». 9. З якою метою оповідач звертається до Бога? Щоб він: а) побачив, що відбувається на землі; б) покарав винних у соціальній несправедливості; в) поспівчував горю покритки; г) щораз ощасливлював бідних людей.
-
10. Для чого ліричний герой здійснював мандри по небу? Щоб: а) дослідити життя в підхмар’ї; б) відчути радість і насолоду від цього; в) віднайти на краю світу рай; г) поспілкуватися з Богом. 11. Пролітаючи над містом, сновидець міг спостерігати за: а) театральним дійством; б) спорудженням храмів; в) муштрою солдат; г) катуванням злочинця. 12. Царицю поет у творі називає: а) зів’ялою квіткою; б) опалим листям; в) засушеним опеньком; г) пораненим птахом.
-
Олег Шупляк Сюрреалістичні картини з оптичними ілюзіями.
-
-
-
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.