Презентация на тему "Тема 14"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Тема 14

  Фінансово-економічні результати діяльності підприємства

• 
  Слайд 2

  План

  1. Загальна характеристика фінансової діяльності підприємства (організації) 2. Прибутковість (дохідність) підприємства 3. Рентабельність продукції та ресурсів 4. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства 5. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва 6. Чинники підвищення ефективності виробництва

• 
  Слайд 3

  Основні завдання та напрямки фінансової діяльності підприємства такі:

  1) Вибір форм фінансування та їх оптимальне співвідношення; 2) Вибір структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості; 3) Збалансування надходжень і витрат платіжних засобів підприємства в часі; 4) Забезпечення своєчасності розрахунків; 5) Підтриманні належної ліквідності

• 
  Слайд 4

  Види та форми фінансування діяльності підприємств (організцій)

  Залежно від джерел коштів розрізняють фінансування: внутрішнє зовнішнє

• 
  Слайд 5

  Внутрішнє фінансування

  здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток амортизаційні відрахування виручка від продажу чи здавання в оренду майна (лізинг)

• 
  Слайд 6

  Зовнішнє фінансування

  використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій) кредит зобов'язання боржників державні субсидії тощо

• 
  Слайд 7
  

  Треба розмежувати фінансування виробництва (діяльності) за рахунок власних і залучених (позикових) коштів До залучених коштів належать ті, які через певний час треба повертати кредитору Всі інші кошти є власними капіталом При цьому важливо забезпечувати оптимальне співвідношення власного і залученого капіталу

• 
  Слайд 8
  

  Специфічною формою довготермінового кредиту слугує оренда майна — договірне строкове платне володіння і користування майном

• 
  Слайд 9
  

  Важливим інструментом управління фінансами підприємства є фінансовий план

  Основна мета складання фінансового плану - узгодження доходів із витратами в плановому періоді

• 
  Слайд 10

  розробляються перспективні та поточні фінансові плани

  У перспективному фінансовому планівирішуються принципові питання фінансування діяльності і розвитку підприємства (організації) До них належать насамперед фінансування капітальних вкладень, повернення боргів і сплата відсотків за кредит Поточні фінансові планина рік (квартал, місяць) розробляються більш детально за видами доходів і витрат з урахуванням їхньої календарної динаміки

• 
  Слайд 11
  

  Фінансовий план підприємства складається у формі балансу доходів і витрат Баланс підприємства - це підсумковий синтетичний документ про наявність і використання коштів на певну дату (кінець кварталу, року) З 1 січня 2000 року в Україні введено в дію нову форму балансу підприємства, що відповідає міжнародним стандартам здійснення бухгалтерського обліку суб'єктами господарювання

• 
  Слайд 12
  

  В активі балансу підприємства за новою формою виділені такі три розділи:Необоротні активи • Нематеріальні активи • Незавершене будівництво • Основні засоби • Довгострокові фінансові інвестиціїОборотні активи • Виробничі запаси • Незвершене виробництво • Готова продукція • Дебіторська заборгованість • Поточні фінансові інвестиції • Грошові кошти та їхні еквіваленти);Витрати майбутніх періодів

• 
  Слайд 13
  

  Пасив балансу підприємства за новою формою складається з п'яти виокремлених розділів:Власний капітал • Статутний капітал • Пайовий капітал • Резервний капітал • Нерозподілений прибутокЗабезпечення наступних витрат і платежів • Забезпечення виплат персоналу • Інші забезпечення • Цільове фінансуванняДовгострокові зобов'язання • Довгострокові кредити банків• Відстрочені податкові зобов'язання • Інші довгострокові зобов'язанняПоточні зобов'язання • Короткострокові кредити банків • Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями • Векселі видані • Кредиторська заборгованість • Інші поточні зобов'язанняДоходи майбутніх періодів

• 
  Слайд 14
  
• 
  Слайд 15
  
• 
  Слайд 16
  

  Інструментом оперативного планування фінансової діяльності підприємства є:

  платіжний календар, який розробляється на декади або тижні незбалансованість платіжного календаря спонукає підприємство шукати додаткові резерви збільшення обсягу фінансових ресурсів (наприклад, за рахунок прискорення відвантаження продукції, ліквідації недоліків у сфері розрахунків зі споживачами продукції, оптимізації витрат тощо)

• 
  Слайд 17

  2. Прибутковість (дохідність) підприємства

  Прибуток — частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства Характеризуючи надлишок надходжень над витратами ресурсів, прибуток виражає мету підприємницької діяльності, слугує основним економічним показником останньої

• 
  Слайд 18

  Значення прибутку полягає в тому, що він (прибуток) є:

  основним джерелом фінансування розвитку підприємства, вдосконалення його матеріально-технічної бази та продукції, забезпечення всіх форм інвестування; об’єктом оподаткування та джерелом сплати податків

• 
  Слайд 19

  Різновиди прибутку залежно від його формування і використання

  Загальний (балансовий) прибуток — весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу ПБ = Преал+β+ ПІНШ де ПРЕАЛ – прибуток від реалізації продукції; β – прибуток (збитки) від позареалізаційної діяльності підприємства; ПІНШ – прибуток від іншої діяльності підприємства (наприклад, прибуток від діяльності підсобного господарства підприємства, що розподіляється в особливому порядку)

• 
  Слайд 20
  

  Прибуток після оподаткування (чистий прибуток) — прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства після сплати податків ПЧ = ПБ – ПЛ де ПБ – балансовий прибуток підприємства; ПЛ– першочергові платежі (податок на прибуток, процент за користування кредитом, рентні платежі тощо)

• 
  Слайд 21

  Прибуток від реалізації продукції підприємства:

  а) ПРЕАЛ = Qп – СТ б) в) де Qп – виторг від продажу продукції; СТ – собівартість товарної продукції; СПі, Ці, Nі – повна собівартість, ціна та обсяг випуску продукції і-того виду відповідно; m– кількість різних видів продукції, що випускається підприємством

• 
  Слайд 22
  

  Валовий прибуток — це різниця між виручкою та виробничими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулюванням за неповними витратами) Це поняття включає власне прибуток і так звані невиробничі витрати — адміністративні, комерційні

• 
  Слайд 23
  

  Операційний прибуток, що його часто називають чистим прибутком, дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат Маржинальний прибуток характеризує величину виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат Такий прибуток за величиною збігається з валовим прибутком, коли калькулювання здійснюватиметься лише за змінними витратами

• 
  Слайд 24

  Джерелами формування загальної величини прибуткупідприємства є:

  Прибуток від продажу основної продукції (послуг, робіт) підприємства Він обчислюється як різниця між виручкою від продажу товарної продукції (без урахування податку на додану вартість й акцизного збору) та її повною собівартістю

• 
  Слайд 25
  

  Прибуток від продажу майна Це прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо Він визначається як різниця між ціною продажу і балансовою (залишковою) вартістю об'єкта з урахуванням витрат на продаж (демонтаж, транспортування, оплата агентських послуг)

• 
  Слайд 26
  

  Прибуток (дохід) від позареалізаційних операцій включає: Прибуток від пайової участі в спільних підприємствах; Прибуток від здавання майна в оренду (лізинг); Дивіденди на цінні папери; Дохід від володіння борговими зобов'язаннями; Роялті

• 
  Слайд 27
  

  Поділ прибутку на частини, що відображають конкретні напрямки її використання:

  прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав і персоналу фірми за результатами роботи як заохочувальний захід, на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток); прибуток, що залишається на підприємстві, є фінансовим джерелом його розвитку і спрямовується у резервний та інвестиційний фонди (нерозподілений прибуток)

• 
  Слайд 28

  Конкретизація розподілу прибутку на акціонованих підприємствах

  Головна особливість — власники акцій одержують частину корпоративного прибутку у вигляді дивідендів Величина останніх залежить від прийнятої дивідендної політики, основними варіантами якої є: - виплата стабільних дивідендів на одному рівні; - виплата дивідендів із щорічним певним зростанням; - спрямування на дивіденди встановленої (нормативної) частки чистого прибутку; - виплата дивідендів із залишку прибутку після фінансування інвестиційних потреб; - виплата дивідендів не грошима, а додатковим випуском акцій підприємства

• 
  Слайд 29

  3. Рентабельність продукції та ресурсів

  Рентабельність – це відносний показник, який характеризує рівень прибутковості підприємства Використання його поряд з показником прибутку зумовлено тим, що останній може бути одержаний при використанні більшої або меншої маси виробничих фондів, тобто в показнику прибутку безпосередньо не видно ефективності функціонування основних фондів

• 
  Слайд 30
  

  Рентабельність активів виробництва фондів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства де Пз(ч)– загальний чистий прибуток за рік; ∑а – середня сума активів за річним балансом

• 
  Слайд 31
  

  Рентабельність власного капіталу – це показник ефективності використання активів, створених за рахунок власних коштів: де Пч – чистий прибуток підприємства; Кв – власний капітал підприємства

• 
  Слайд 32
  

  Рентабельність акціонерного капіталу обчислюється як співвідношення чистого прибутку підприємства до номінальної вартості проданих акцій (статутний капітал), яке засвідчує про верхню межу можливих дивідендів на акції де Кст – статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій)

• 
  Слайд 33
  

  Рентабельність окремого виробу: де Ці – ціна одного і-го виробу; Сі – повна собівартість і-го виробу

• 
  Слайд 34
  

  Рентабельність товарної продукції: де Прп – прибуток від реалізації продукції; Срп– повнасобівартість реалізованої продукції

• 
  Слайд 35

  Розрахункова рентабельність виробництва:

  де SСР – середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства; SНОЗ – середньорічний залишок нормованих оборотних засобів підприємства; SПІЛЬГ – вартість пільгових основних фондів підприємства; ПЧ– чистий (розрахунковий) прибуток підприємства

• 
  Слайд 36

  Резервами зростання рентабельності є:

  величина прибутку Чим більший прибуток, тим вищий рівень рентабельності; величина вартості основних фондів і нормованих оборотних коштів Чим більша сума авансованих коштів на виробництво продукції, тим нижчий рівень рентабельності; величина собівартості продукції впливає обернено пропорційно на рівень рентабельності: менша собівартість дає вищу рентабельність конкретного виду продукції

• 
  Слайд 37

  4. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

  Фінансово-економічний стан підприємства характеризується: ступенем його прибутковості та оборотності капіталу фінансовою стійкістю і динамікою структури джерел фінансування спроможністю своєчасно розраховуватися за борговими зобов’язаннями

• 
  Слайд 38
  

  Прибутковість – основний показник економічної ефективності виробництва Він характеризує ефективність використання всіх видів ресурсів, які забезпечили одержання певного валового доходу

• 
  Слайд 39
  

  Коефіцієнт прибутковості власного капіталу де Пп.ч– чистий прибуток підприємства грн; Квл– власний капітал

• 
  Слайд 40
  

  Коефіцієнт прибутковості активів де Азаг – загальна сума активів, грн.

• 
  Слайд 41
  

  Коефіцієнт прибутковості інвестицій де І – обсяг інвестицій, грн.

• 
  Слайд 42
  

  Показники ліквідності характеризують здатність підприємства виконувати свої поточні зобов'язання за рахунок поточних активів Вони показують наскільки короткострокові зобов'язання покриваються ліквідними активами

• 
  Слайд 43
  

  Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) Відношення поточних (оборотних) активів (Апот) до поточних зобов'язань (Зпот) При Кз.л ‹ 2 платоспроможність невисока є певний фінансовий ризик При Кз.л › 3 сумнів ефективності використання поточних активів Співвідношення 2 : 1 вважається нормальним

• 
  Слайд 44
  

  Коефіцієнт термінової ліквідності – це відношення активів високої ліквідності (Алікв) до поточних зобов'язань (Зпот)

• 
  Слайд 45
  

  Коефіцієнт абсолютної ліквідності – це відношення грошових запасів та короткострокових цінних паперів (Г,Ц) до поточних зобов'язань: Значення коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0.2 – 0.25

• 
  Слайд 46
  

  Показники оборотності – це специфічні показники ділової активності, які характеризують оборотність активів і товарно-матеріальних запасів, величини дебіторської та кредиторської заборгованості

• 
  Слайд 47
  

  Показники фінансової стійкості (стабільності) – це здатність підприємства виконувати свої коротко- та довгострокові зобов'язання за рахунок власних (автономних) активів Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу (коефіцієнт автономії та забезпечення боргів)

• 
  Слайд 48
  

  Інформаційною базою для оцінки фінансово-економічного стану підприємства є:

  1) баланс підприємства; 2) звіт про фінансові результати; 3) звіт про рух грошових коштів 4) звіт про власний капітал

• 
  Слайд 49
  

  Фінансовий стан та результати діяльності підприємства характеризуються відповідними показниками:

  показники доходності; показники прибутковості; показники рентабельності; показники структури капіталу; показники ділової активності; показники ліквідності; показники фінансової стійкості

• 
  Слайд 50

  5. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва

• 
  Слайд 51

  Ефективність виробництва

  - це комплексне відображення кінцевих результатів використання засобів виробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу

• 
  Слайд 52
  

  Ефективність виробництва = Результати = Ресурси (витрати)

• 
  Слайд 53

  Ефективність виробництва:

  - це виробництво продукції чи послуги з найменшими витратами; - це найефективніше використання ресурсів при виробництві різних товарів та послуг

• 
  Слайд 54
  
• 
  Слайд 55
  
• 
  Слайд 56

  6. Чинники підвищення ефективності виробництва

• 
  Слайд 57
  

  Класифікацію чинників зростання ефективності (продуктивності) виробничо-економічних та інших систем діяльності доцільно здійснювати за трьома ознаками:

  1) видами витрат і ресурсів (джерелами підвищення); 2) напрямами розвитку та вдосконалення виробництва (діяльності); 3) місцем реалізації в системі управління виробництвом (діяльністю)

• 
  Слайд 58

  Джерела підвищення ефективності, зростання продуктивності праці:

  зниження зарплатомісткості продукції (економія затрат живої праці) зниження фондомісткості та матеріаломісткості виробництва (економія затрат уречевленої праці) раціональне використання природних ресурсів (економія затрат суспільної праці)

• 
  Слайд 59
  

  Особливо важливим є виділення внутрішніх (внутрішньовиробничих) і зовнішніх (народногосподарських) чинників, оскільки вони справляють найбільш вагомий вплив на рівень ефективності виробництва (діяльності)

• 
  Слайд 60
  

  Класифікація внутрішніх чинників на «тверді» та «м’які» є достатньо умовною, але широко використовуваною у зарубіжній практиці господарювання «твердими» прийнято вважати ті з них, які піддаються вимірюванню і мають фізичні параметри, а «м’якими» — ті, що не можна фізично відчути Проте «м’які» чинники справляють істотний вплив на ефективність виробництва, а відтак і на процес економічного управління виробничо-господарською системою

• 
  Слайд 61
  

  Внутрішні і зовнішні чинники підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання:

  1. Технологічні нововведення 2. Продуктивність устаткування 3. Зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції 4. Підвищення якості продукції 5. Підвищення продуктивності праці 6. Вдосконалення організаційної структури підприємства 7. Вдосконалення методів праці 8. Впровадження ефективних стилів управління

• 
  Слайд 62

  1. Технологія

  Технологічні нововведення, сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють істотний вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції. За принципом ланцюгової реакції вони спричиняють суттєві зміни в технічному рівні та продуктивності технологічного устаткування, методах і формах організації трудових процесів, підготовці та кваліфікації кадрів тощо

• 
  Слайд 63

  2. Продуктивність устаткування

  Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності виробничої діяльності суб'єктів господарювання. Продуктивність устаткування залежить від його технічного рівня та належної організації ремонтно-технічного обслуговування, оптимальних, строків експлуатації, змінності роботи, завантаження в часі тощо

• 
  Слайд 64

  3. Зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції

  Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності діяльності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції, раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання

• 
  Слайд 65

  4. Підвищення якості виробів

  якість і дизайн є важливими чинниками ефективності діяльності суб'єктів господарювання Рівень останньої має корелювати з корисною вартістю, тобто ціною, яку покупець готовий заплатити за виріб відповідної якості Проте для досягнення високої ефективності господарювання самої тільки корисності товару недостатньо Пропоновані підприємством для реалізації продукти праці мають з'явитися на ринку в потрібному місці, у потрібний час і за добре обміркованою ціною У зв'язку з цим суб'єкт діяльності має стежити за тим, щоб не виникало будь-яких організаційних та економічних перешкод між виробництвом продукції та окремими стадіями маркетингових досліджень

• 
  Слайд 66

  5. Персонал

  Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники - керівники, менеджери, спеціалісти, робітники Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюються дійовим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі

• 
  Слайд 67

  6. Організація і системи

  Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства, що забезпечує необхідну спеціалізацію та координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності (продуктивності) будь-якої складної виробничо-господарської системи

• 
  Слайд 68

  7. Методи роботи

  За переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективними для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства (організації) Постійне вдосконалення методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах позитивного досвіду

• 
  Слайд 69

  8. Стиль управління

  Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства Від нього залежить, у якій мірі враховуватимуться зовнішні чинники і зростання ефективності діяльності на підприємстві Належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим чинником підвищення ефективності діяльності будь-якого підприємства, кожної підприємницької структури

• 
  Слайд 70

  Зовнішні чинники підвищення ефективності виробництва:

  Державна економічна й соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва Розвиток мережі різноманітних інституцій ринкової та виробничо-господарської інфраструктури структурні зміни економічного та соціального характеру

• 
  Слайд 71

  Приклад

  Визначити балансовий прибуток: Вартість реалізованої продукції з урахуванням ПДВ – 1200 тис. грн.; Собівартість реалізованої продукції – 580 тис. грн.; Прибуток від реалізації зайвих ОЗ – 20 тис. грн.; Позареалізаційні доходи – 10 тис. грн.; Позареалізаційні витрати – 25 тис. грн.

• 
  Слайд 72
  

  Прибуток від реалізації продукції: (1200 – 1200 * 20% / 100) – 580 = 960 - 580 = 380 тис. грн. Прибуток від позареалізаційних доходів: 10 - 25 = -15 тис. грн. Балансовий прибуток: 380 + 20 – 15 =385 тис. грн.

• 
  Слайд 73

  Приклад

  Визначити рентабельність виробництва, якщо вартість товарної продукції у звітному році – 800 тис. грн.; залишок товарної продукції на початок звітного року – 300 тис. грн.; на кінець звітного року – 120 тис. грн.; собівартість реалізованої продукції – 800 тис. грн.; прибуток від позареалізаційних операцій – 15 тис. грн.; середньорічна вартість ОФ – 850 тис. грн.; середньорічні залишки ОЗ – 250 тис. грн.

• 
  Слайд 74
  

  Вартість реалізованої товарної продукції визначаємо як суму вартості товарної продукції на початок року і продукції, виробленої у звітному році, за мінусом вартості товарної продукції на кінець року: 800 + 300 – 120 = 980 тис. грн.;

• 
  Слайд 75
  

  Прибуток від реалізації товарної продукції: 980 – 800 = 180 тис. грн.; Балансовий прибуток: 180 + 15 = 195 тис. грн.; Рівень рентабельності: 195 / (850 + 250) * 100% = 17,73%