Презентация на тему "Оцінювання кредитоспроможності позичальника"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Тема 5. Оцінювання кредитоспроможності позичальника.

• 
  Слайд 2

  РЕКОМЕНДОВАНІ ПІДРУЧНИКИ, ПОСІБНИКИ ТА МОНОГРАФІЇ

  Кредитування і контроль: Підручник. Т. С. Смовженко, Р. А. Слав’юк, Р. Р. Коцовська, В. Б. Шатковська-Шморгай, Н. В. Дунас, З. М. Карасьова / За загальною редакцією Т. С. Смовженко, Р. А. Слав’юка. – К: УБС НБУ, 2012. – 375 с. Версаль, Н.І. Теорія кредиту [Текст]: навчальний посібник / Н.І. Версаль, Т.В. Дорошенко. – К.: Києво-Могилянська академія, 2007. – 481 с. Владичин У.В. Банківське кредитування [Текст]: навчальний посібник / За ред. С.К. Реверчука. – К.: Атіка, 2008. – 589 с. Вовк, В.Я. Кредитування і контроль [Текст]: навчальний посібник / В.Я. Вовк, О.В. Хмеленко. – К.: Знання, 2008. – 463 с. Гриджук, Д. М. Забезпечення кредитних зобов’язань у діяльності банків [Текст] / Д. М. Гриджук, В. О. Олійник. – К. : Істина, 2001 .- 256 с. Денисенко М.П., Домрачев В.М. та інші. Кредитування та ризики. Навчальний посібник. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008.–480 с.  

• 
  Слайд 3

  план

  5.1. Методи оцінки кредитоспроможності позичальника та аналіз кредитного проекту 5.2. Етапи аналізу фінансового стану позичальника 5.3. Визначення на основі балансу показників платоспроможності та фінансової стійкості позичальника 5.4. Аналіз банком звіту про фінансові результати. Визначення рентабельності позичальника – юридичної особи 5.5. Визначення показників, що характеризують рух грошових потоків позичальника 5.6. Визначення банком показників ділової активності позичальника 5.7. Методи якісної оцінки кредитоспроможності позичальника

• 
  Слайд 4
  

  5.1. Методи оцінки кредитоспроможності позичальника та аналіз кредитного проекту

  Сучасні вимоги банків-кредиторів щодо кредитоспроможності, в першу чергу, пов’язані із наявністю у позичальника здатності заробити кошти для погашення кредиту в ході їх нормального кругообігу. Кредитоспроможність можна виділити як основний критерій, який забезпечує ефективність кредитних відносин.

• 
  Слайд 5
  

  Банк повинен проводити комплексну оцінку кредитоспроможності позичальника щоквартально і сам факт цього має стимулювати позичальника підвищувати ефективність своєї фінансово-господарської діяльності.

• 
  Слайд 6
  

  Найбільш часто вживані поняття кредитоспроможності : 1) Кредитоспроможність - це здатність позичальника повністю та у визначений термін розрахуватись за своїми борговими зобов'язаннями . 2) Кредитоспроможність – це якісна оцінка позичальника, яка дається банком до вирішення питання про можливість і умови кредитування та дозволяє передбачити можливість своєчасного повернення позичок, а також їхнє ефективне використання . 3) Кредитоспроможність позичальника - це його здатність повністю і своєчасно розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями. 4) Кредитоспроможність – наявність умов для отримання кредиту, спроможність повернути його в повному обсязі й у певний термін. 5) Поняття кредитоспроможності включає правовий і господарсько-фінансовий стан позичальника, який визначає наявність передумов для одержанняним кредитів, а також їх погашення у встановлені строки. 6) Кредитоспроможність - це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.

• 
  Слайд 7
  

  зобов'язання позичальника можуть погашатися різними видами активів - як грошовими коштами, так і іншими активами, наприклад, готовою продукцією, товарами та ін. Це характеризується його платоспроможністю. Проте кредитні зобов'язання позичальника перед банком повинні бути погашенівиключно грошовими коштами, що описує його кредитоспроможність; - як потенційне джерело погашення кредитної заборгованості доцільно розглядати потоки грошових коштів відзвичайної діяльності, які носять регулярний характер, а не потоки випадкових  грошових коштів; - судження про кредитоспроможність позичальника обов'язково повинно супроводжуватися вказівкою на конкретні умови кредитування, у контексті яких здійснювалася оцінка кредитоспроможності, тому що той самий позичальник може бути визнаний кредитоспроможним відповідно до одних умов кредитування і некредитоспроможним за інших обставин, це стосується наприклад, величини процентів, періодичності їх нарахування, періоду кредитування, способу погашення кредиту та ін. Тому неправильно характеризувати кредитоспроможність позичальника безвідноснодоконкретних умов кредитування. Ця особливість обумовлює необхідність використання для оцінки кредитоспроможності позичальників терміну «потік грошових коштів», який слід розуміти як рух виключно грошових коштів, на відміну від значення терміна «грошовий потік», який трактується як рух не тільки грошових коштів, але і їх еквівалентів.

• 
  Слайд 8
  

  З урахуванням викладеного вище визначення поняття кредитоспроможності можна навести у такому вигляді: кредитоспроможність - це спроможність позичальника, за конкретних умов кредитування, в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяльності .

• 
  Слайд 9
  

  Оцінка кредитоспроможності потенційного клієнта банку – це фактично оцінка рівня ризику, який притаманний кредитним відносинам, оскільки кредитний ризик є ризиком невиконання позичальником зобов'язань за кредитними операціями (сплата позичальником процентів і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься). Безперечно, не можливо досягти нульового ризику, тому правильне оцінювання кредитоспроможності позичальника є одним із декількох способів захисту від кредитного ризику.

• 
  Слайд 10
  

  Отже, метою аналізу кредитоспроможності є отримання банком якісної оцінки діяльності позичальника, на підставі якої він приймає рішення щодо можливості і умов кредитування або припинення кредитних відносин з ним, а також: визначення ризику, який банк може взяти на себе; визначення обсягів капіталу, що перебувають під ризиком; розробка заходів щодо запобігання та усунення ризику.

• 
  Слайд 11
  

  Склад і кількість показників оцінки кредитоспроможності визначаються тим, що кредитна заборгованість, крім надходжень від реалізації, має такі джерела погашення: - реалізація майна, прийнятого в заставу; - реалізація основних засобів позичальника; - гарантії третьої особи; - страхові відшкодування.

• 
  Слайд 12
  

  Аналіз кредитоспроможності, фінансового стану клієнта й оцінка ризику за кредитом базуються на використанні таких джерел інформації: матеріали, отримані безпосередньо від клієнта. Вивчення фінансових звітів – балансу, звіту про фінансові результати, звіту про фінансово – майновий стан підприємства, тощо. Розрахунок різноманітних коефіцієнтів на базі цих звітів дозволить глибше зрозуміти дійсне становище потенційного позичальника; матеріали про клієнта, які знаходяться в архівах і базах даних банку; необхідні відомості можуть бути отримані від зовнішнього оточення клієнта (постачальники, кредитори, покупці продукції, обслуговуючі банки, податкова служба та ін.); Інформація з бюро кредитних історій за умови, що банк уклав угоду з кредитним бюро та отримав письмову згоду від потенційного позичальника на отримання відповідної інформації про його кредитну історію; звіти та інші матеріали державних і приватних установ (галузеві аналітичні дослідження, статистична інформація, інвестиційні довідники та ін.).

• 
  Слайд 13
  

  Після ознайомлення з документами, працівник банку проводить особистубесіду з майбутнім позичальником-власником чи уповноваженим представником керівництва підприємства. У ході бесіди необхідно сконцентрувати увагу на таких групах ключових запитань, які становлять найбільший інтерес банку:

• 
  Слайд 14
  

  а) Загальні відомості про клієнта: - основна інформація про підприємство (походження, термін активної діяльності); - власність і менеджмент (форма власності та організаційна побудова, перелік власників та засновників, наявність дочірніх компаній, утримувачі пакетів акцій, досвід, здібності і кваліфікація керівників, ефективність управління); - правомочність, яку юридична особа набуває тільки з моменту державної реєстрації його статуту у виконавчих органах влади; - репутація позичальника, його статус в діловому світі (до уваги також приймається своєчасність розрахунків за раніше отриманими кредитами, відповідальність керівників, якість звітів та інших документів, представлених у банк), дотримання ділової етики, договірної, платіжної дисципліни); - оцінка продукції, що випускається, її реалізація (наявність замовлення обсяги реалізації, основні споживачі, канали збуту, характер послуг, які надаються, конкурентоздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту); - система виробництва (основні комплектуючі та сировина, постачальники, обладнання та технологія, робоча сила); - фінансові показники (ефективність, реалізація - прибуток, структура заборгованості, ліквідність, рівень дохідності господарської діяльності); - перспективи і плани капітальних вкладень, стратегія планів впровадження, наявність джерел коштів для капіталовкладень; - загальні умови, які визначають діловий клімат в країні й впливають як на становище банку, так і на позичальника (стан економічної кон’юнктури, наявність конкуренції з боку інших виробників аналогічного товару, податкова політика уряду, ціни на сировину, перспективи розвитку позичальника, його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості, наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника тощо.

• 
  Слайд 15
  

  б) Запитання стосовно кредиту: - чи враховують умови, на яких клієнт бажає отримати позичку, термін служби активів, які фінансуються позичкою; - чи враховують умови позички здатність клієнта повернути кредит своєчасно; - обгрунтованість і достатність суми кредиту, виходячи з проведення позичальником конкретної виробничої програми, ліквідності його балансу, наявності співвідношення між власними активами та позиченими коштами, необхідного забезпечення потреб для досягнення запланованих результатів; - прибутки банку при кредитуванні конкретних затрат позичальника в порівнянні з середньою нормою прибутків установи банку (рівень прибутку банку повинен бути узгоджений з мірою ризику при кредитуванні і розміром прибутку, що отримує підприємство з точки зору можливості сплати банку процентів за користування кредитом при забезпеченні нормальної фінансової діяльності позичальника). в) Запитання, пов'язанні з погашенням кредиту: - як клієнт планує погашати кредит; - скільки коштів отримає позичальник у процесі операційного циклу; - чи має клієнт постійне джерело погашення кредиту; - чи є у клієнта гаранти або поручителі і який їх фінансовий стан; - здатність позичальника виробляти і реалізовувати продукцію, підтримувати її конкурентоспроможність, запроваджувати заходи, спрямовані на збільшення прибутків; - фінансові можливості позичальника, його спроможність своєчасно погасити кредит, здатність позичальника при необхідності оперативно мобілізувати свої грошові ресурси з різних джерел (на основі аналізу прибутків і витрат, перспектив їх змін у майбутньому, динаміки дебіторської заборгованості і змін його товарних запасів, структури і якості активів позичальника, забезпеченість власними коштами коштами не менш як 50 відсотків усіх його видатків).

• 
  Слайд 16
  

  г) Запитання стосовно забезпечення кредиту: - запропонований клієнтом вид забезпечення; - власник забезпечення; - місцезнаходження предмету забезпечення; - достатність, якість і ліквідність забезпечення у випадку непогашення позички; - спосіб оцінювання наданого під забезпечення майна; - правомірність банку приймати від клієнта запропонований вид забезпечення відповідно до діючого законодавства й установчих документів позичальника;

• 
  Слайд 17
  

  д) Запитання стосовно зв'язків клієнта з іншими банками: - у якому банку клієнт має рахунки у національній та іноземних валютах; - з якими банками співпрацює позичальник; - чи має клієнт непогашені позички і якого вони характеру. Для отримання більш повної інформації про діяльність клієнта, уточнення необхідної інформації рекомендується відвідати підприємство і ознайомитися з його діяльністю на місці.

• 
  Слайд 18
  

  д) Запитання стосовно зв'язків клієнта з іншими банками: - у якому банку клієнт має рахунки у національній та іноземних валютах; - з якими банками співпрацює позичальник; - чи має клієнт непогашені позички і якого вони характеру. Для отримання більш повної інформації про діяльність клієнта, уточнення необхідної інформації рекомендується відвідати підприємство і ознайомитися з його діяльністю на місці.

• 
  Слайд 19
  

  У світовій практиці застосовують кілька методик оцінки кредитоспроможності, в основу яких покладено аналіз фінансового стану позичальника та його надійності щодо своєчасного погашення банківського боргу. В американській практиці застосовують правило «5С» (абревіатура від перших літер базових критеріїв кредитування): Character (характер) – ділова репутація позичальника; Capacity (спроможність, можливість) – аналіз доходів і витрат; Capital (капітал) – розмір, структура капіталу, що характеризують надійність позичальника; Collaterel (забезпечення) – дослідження видів забезпечення як одного з основних джерел погашення; Condlitions (умови) – економічні та інші умови, що впливають на кредитні відносини.

• 
  Слайд 20
  

  Виділимо для прикладу оцінки платоспроможності методику PARSER. Розшифрування методики PARSER: P – Person – інформація про особу позичальника та його репутацію; A – Amount – обґрунтування суми кредиту, який просять; R – Repayment – можливості погашення; S – Security – оцінка забезпечення; E – Expediency – доцільність кредиту; R – Remuneration – винагорода банку (відсоткова ставка) за ризик надання кредиту.

• 
  Слайд 21
  
• 
  Слайд 22
  

  Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності позичальника включає: кількісну оцінка кредитоспроможності; якісну оцінка кредитоспроможності; аналіз ефективності проекту, що кредитується; загальну оцінка кредитоспроможності та визначення кредитного рейтингу позичальника; остаточне прийняття рішення про надання кредиту.

• 
  Слайд 23
  

  У разі складних інвестиційних проектів можна залучити спеціального консультанта, але позичальник мусить цю оцінку профінансувати. Експерти аналізують: цілі проекту; сильні сторони, слабі сторони, можливості, загрози (так званий SWOT-аналіз); «4P» маркетингу: продукція – ціна – збут – просування на ринок; унікальність продукту (виробниче чи споживче призначення); цінову стратегію; реалізацію; ринки (внутрішні, зовнішні).

• 
  Слайд 24

  5.2. Етапи аналізу фінансового стану позичальника

  Найпоширенішими методами кількісного (визначення фінансового стану) оцінювання кредитоспроможності позичальника-юридичної особи є: - аналіз системи фінансових показників; - аналіз грошових потоків; - аналіз ділової активності.

• 
  Слайд 25
  

  Основними джерелами інформації для здійснення аналізу фінансового стану є: Баланс (форма № 1 або 1-м (для малого підприємства)); Звіт про фінансові результати (форма № 2 або 2-м); Звіт про рух грошових коштів (форма № 3); Звіт про власний капітал (форма № 4); довідки на поточну дату з обслуговуючих банків про грошові обороти на рахунках позичальника за останній рік помісячно; довідки на поточну дату з інших обслуговуючих банків про наявність заборгованості за раніше отриманими кредитами, копії кредитних договорів.

• 
  Слайд 26
  
• 
  Слайд 27