Презентация на тему "Малі тіла Сонячної системи"

Презентация: Малі тіла Сонячної системи
Включить эффекты
1 из 9
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
3.0
1 оценка

Комментарии

Нет комментариев для данной презентации

Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.


Добавить свой комментарий

Аннотация к презентации

Интересует тема "Малі тіла Сонячної системи"? Лучшая powerpoint презентация на эту тему представлена здесь! Данная презентация состоит из 9 слайдов. Средняя оценка: 3.0 балла из 5. Также представлены другие презентации по астрономии для 7-11 класса. Скачивайте бесплатно.

Содержание

  • Презентация: Малі тіла Сонячної системи
    Слайд 1

    Малі тіла сонячної системи!

  • Слайд 2

    МалітілаСонячноїсистеми — астрономічніоб'єктиСонячноїсистемименші за планети.У Сонячнійсистемі, окрімСонця і восьми великих планет, є так званімалітіла. Цемаліпланетиабоастероїди, комети, метеорнітілаабометеороїди і міжпланетний пил. У наш час доводиться говорити і про космічнесміття - сукупністьштучнихоб'єктів та їхніхфрагментів у космосі, які не функціонують, але здатніпошкодитиабонавітьзруйнуватиштучнийсупутникчиміжпланетністанції.

  • Слайд 3

    Комети Метеорити - АСТЕРОЇДИ Види :

  • Слайд 4

    Маліпланети, абоастероїди, здебільшогообертаютьсяміжорбітами Марса і Юпітера й невидимінеозброєним оком. У наш час відомопонад 3000 астероїдів. Протягоммільярдівроківастероїди час від часу стикаються один з одним. На цю думку наводить те, що ряд астероїдівмає не кулясту, а неправильну форму. Сумарнамасаастероїдівоцінюєтьсялише як 0,1 масиЗемлі. Найяскравішийастероїд - Веста не буваєяскравішимвід 6-ї зоряноївеличини. Найбільшийастероїд - Церера. Йогодіаметрблизько 800 км, і за орбітою Марса навіть у найсиль-нішітелескопи на такому малому диску нічого не можнапобачити. Діаметрнайменшихвідомихастероїдів становить лишеблизькокілометра (мал. 56). Звичайно, астероїди не маютьатмосфери. На небімаліпланетисхожі на зорі, тому їх назвали астероїдами, що в перекладі з давньогрецькоїозначає "зореподібні". Як і для планет, для них характернепетлеподібнепереміщення на фонізоряного неба. Орбітидеякихастероїдівмаютьнезвичайновеликіексцентриситети. Внаслідокцього в перигеліїастероїдипідходять до Сонцяближче, ніж Марс і Земля, а Ікар - ближче, ніжМеркурійУ 1968 р. Ікарнаблизився до Землі на відстаньменш як 10 млн. кілометрів, але йогозовсімнезначнепритяганняніяк не вплинуло на Землю. Часом близькопідходять до Землі Гермес, Ерот та іншімаліпланети.Новіастероїдивідкриваютьщороку. Першовідкривачмаєпереважне право вибратиназвувідкритої ним планети. У наш час найчастішеастероїдамприсвоюютьіменавідомихучених, героїв, діячів науки і мистецтва. Так, у 1978 р. буловідкритоастероїд, якийдіставзгодомім'яВоронвелія на честь автора цьогопідручника.

    АСТЕРОЇДИ

  • Слайд 5
  • Слайд 6

    Метеорнетілоневеликих розмірівінодіповністювипаровується в атмосферіЗемлі. Здебільшогойогомаса за час польотудужезменшується й до Землідолітаютьтількирештки, якізвичайновстигаютьохолонути, коли космічнушвидкість погасив опірповітря. Інодівипадаєнавітьметеоритнийдощ. Під час польотуметеоритиобплавляються й покриваютьсячорноюкірочкою. Один такий «чорнийкамінь» у Меццівмурований у стіну храму і є предметом релігійногопоклоніння. Деякідужевеликіметеорити при великійшвидкостіпадіннявибухають і утворюютьметеоритнікратери, якінагадуютьмісячні. Найбільший з виявленихкратерівзнаходиться в Арізоні в США. Йогодіаметр 1200 м і глибина 200 м. Цей кратер виник, очевидно, близько 5000 років тому. Знайденослідищебільших і давнішихметеоритнихкратерів. Усіметеорити — це члени Сонячноїсистеми.Оскількивідкриточимало невеликих астероїдів, якіперетинаютьорбіту Марса, можнагадати, щометеорити — це осколки астероїдів з орбітами, якіперетинаютьорбітуЗемлі. Структура деякихметеоритівсвідчить про те, що на них впливаливисокітемператури й тиски, отже, метеорити могли існувати в надрахзруйнованоїпланетиабо великого астероїда.У складіметеоритіввиявленозначноменшемінералів, ніж у земнихгірських породах. Цесвідчить про примітивний характер метеоритноїречовини. Однакбагатомінералів, щовходять до складу метеоритів, не зустрічаються на Землі. Наприклад, більшістькам’янихметеоритівміститьокруглі зерна — хондри, хімічний склад якихмайжетакийсамий, як у Сонця. Цянайдавнішаречовинадаєвідомості про початковийетапформування планет Сонячноїсистеми.

    МЕТЕОРИТИ

  • Слайд 7
  • Слайд 8

    Комети, їхвідкриття і рух. Перебуваючи в просторі далеко відСонця, кометимаютьвигляддужеслабких, розмитих, світлихплям з ядром у центрі. Стаютьдужеяскравими й утворюютьхвостилишетікомети, якіпроходятьпорівняноблизьковідСонця. ВиглядкометиізЗемлізалежитьтакож од відстані до неї, кутовоївідстанівідСонця, світлаМісяцятощо. Великікомети — туманніутворення з довгимблідим хвостом — вважалисяпровісникамивсілякихбід. Фізична природа комет. Маленьке ядро діаметромкількакілометрів — єдина тверда частинакомети, і в ньому практично зосереджена вся їїмаса. Маса комет надто мала й зовсім не впливає на рух планет. А планетиспричиняютьвеликізбурення в русі комет. Ядро комети, очевидно, складаєтьсяізсумішіпилинок, твердихгрудочокречовини й замерзлихгазів, таких, як вуглекислий газ, аміак, метан. З наближеннямкомети до Сонця ядро прогрівається і з ньоговиділяються гази й пил. Вони утворюютьгазовуоболонку — голову комети. Газ і пил, щовходять до складу голови, піддієютискусонячноговипромінювання і корпускулярнихпотоківутворюютьхвісткомети, завждиспрямований у протилежнийвідСонцябік.Чим ближче до Сонцяпідходить комета, тим вона яскравіша і тимдовшийїїхвіствнаслідокїїопромінювання та інтенсивноговиділеннягазів. Найчастішевінпрямий, тонкий, струменистий. У великих і яскравих комет інодіспостерігається широкий, вигнутийвіяломхвіст.Деякіхвостидосягають у довжинувідстанівідЗемлі до Сонця, а голова комети — розмірівСонця. З віддаленнямвідСонцявигляд і яскравістьзмінюються у зворотному порядку і комета зникає з поля зору, досягнувши орбітиЮпітера.

    КОМЕТИ

  • Слайд 9

    Спектр голови і хвоста кометимаєзвичайнояскраві смути. Аналізйогопоказує, що голова кометискладається в основному з пари вуглецю й ціану, а до складу її хвоста входятьіонізованімолекули оксиду вуглецю (II) (чадного газу). Спектр ядра комети є копієюсонячного спектра, тобто ядро світитьсявідбитимсонячнимсвітлом. Голова і хвістсвітятьсяхолоднимсвітлом, поглинаючи і потімперевипромінюючисонячнуенергію (церізновидфлуоресценції). На відстаніЗемлівідСонця комета не гарячіша, ніж Земля. І в наш час інодісереднаселеннявисловлюютьсяпобоювання, що Земля зіткнеться з кометою. У 1910 р. Земля пройшлакрізьхвісткомети Галлея, де є чадний газ. Однакйогодомішку в приземному повітрі не вдалось виявити, бонавіть у головікомети гази надзвичайнорозріджені. ЗіткненняЗемлі з ядром кометидужемалоймовірне. Можливо, такезіткненняспостерігалося в 1908 р. як падінняТунгуського метеорита. При цьому на висотікількохкілометрівставсяпотужнийвибух, повітрянахвиляякого повалила ліс на величезнійплощі.

Посмотреть все слайды

Сообщить об ошибке