Презентация на тему "Экономика административного региона Украины. Закарпатская область"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА «Економіка адміністративного регіону України. Закарпатська область»

  Виконала: курсант групи ЕМ12-1 Агапова Вікторія Дніпропетровськ 2012

• 
  Слайд 2

  Зміст роботи

  Загальні відомості. ЕГП. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу. Населення та його розміщення. Розвиток галузей господарства: Промисловість Сільське господарство Транспорт Невиробнича сфера Проблеми та перспективи розвитку регіону.

• 
  Слайд 3

  Загальні відомості про регіон та його ЕГП

• 
  Слайд 4
  

  Герб Закарпатської області Прапор Закарпатської області

• 
  Слайд 5

  Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу

  Кліматичні ресурси

• 
  Слайд 6
  

  Земельні ресурси Ґрунтовий покрив Закарпаття дуже різноманітний. Для кожної рельєфної зони характерна своя група ґрунтів, хоча в цілому їх можна віднести до змішаних буроземно-підзолистих. На рівнині поширені дерново-опідзолені глеюваті ґрунти та глейові або бурі глейові ґрунти. Для передгір'я характерні буроземно-підзолисті, а в гірській місцевості переважають бурі лісові, дерново-буроземні і гірсько-лугові ґрунти. Водні ресурси Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну одного із найбільших приток Дунаю – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат.

• 
  Слайд 7
  

  Мінерально-сировинні ресурси Загальний запас деревини становить 205,7 млн.м3. Природний склад лісів: твердолистяні породи – 62,2%, хвойні – 29,9% загального складу. В областіосновнийприродньо-рекреаційнийікурортний потенціал – мінеральніітермальні води. Виявленоідослідженопонад 700 водопроявів у складі 67 основнихродовищмінеральних вод. Із 36 наявних в Українітипівмінеральних вод 32 – у Закарпатськійобласті. До Державного стандарту України ”Води мінеральніпитні” занесено 35 назвмінеральних вод Закарпаття. В областірозвідано 217 родовищ, більш як 30 видівкориснихкопалин. Значніпокладицеолітів, кам’яноїсолі, каолінів, родовищамармуру, керамічної та цегельно-черепичної сировини.

• 
  Слайд 8

  Населення та його розміщення

• 
  Слайд 9
  
• 
  Слайд 10
  
• 
  Слайд 11

  Лісова, деревообробна та лісохімічна промисловість

  У промисловостіЗакарпатськоїобластіпереважаютьлісова, деревообробна, лісохімічнагалузі. За підсумкамисічня-вересня 2011 року спостерігаєтьсявідчутнезростанняобсягівреалізаціїпродукціїдеревообробноїпромисловості. На підприємствахзобробленнядеревини та виробництвавиробівздеревинизавдякидіяльностіТзОВ «Еліт –Вуд»,ТзОВ «Едельвейс» та ПП «Синевир» реалізаціяпродукції 3 2010 – по 2011 рікзросла на 74,8 % і становила 25,7 млн.грн.

• 
  Слайд 12
  

  Основна проблема галузі – застарілийфізичноі морально парк лісозаготівельних та деревообробних машин імеханізмів. Високаенергоємністьіснуючогообладнання, значнівитратикоштів на його утримання, надзвичайнонизькіякісні та технічні характеристики роблятьнеможливимосвоєннявиробництвабагатьохконкурентоспроможнихвидівпродукції, щокористується попитом.

• 
  Слайд 13

  Харчова промисловість

  За останні три роки у харчовійпромисловостіспостерігався спад промисловоговиробництва, щопов’язанозкризовимиявищами, якімалимісце в економіцікраїни та негативно позначилися на промисловостіобласті та підприємствахзвиробництвахарчовихпродуктівтанапоївзокрема. У структуріреалізаціїхарчовоїпромисловостібільшеполовинискладаєпродукціяпідприємствзвиробництванапоїв, п’ятучастину – зперероблення та консервуванняовочівтафруктів, десятучастину – звиробництваіншиххарчовихпродуктів. Найвагоміший внесок в цю галузь вносять такі підприємства: ОП “Ужгородський коньячний завод” (виробництво коньяку), ДП“ГолденФудс” (виробництво чіпсів, сухарів та рибної продукції), ВАТ “Свалявські мінеральні води” (виробництво мінеральних вод), СП “Айсберг” (виробництво вин), ТОВ “Влад” (виробництво борошна та круп), ТОВ “Дядя Ваня – Закарпатські овочі” та ТОВ “Консервний завод “Універ” (перероблення та консервування овочів та фруктів), ВАТ “Кондитерська фабрика “А.В.К.” (виробництво шоколаду та цукристих кондитерських виробів).

• 
  Слайд 14

  Легка промисловість

  Легка промисловістьЗакарпатськоїобласті, випускаєрізнівиди тканин, швейні, панчішний – виробишкарпеток, верхнійібілизняний трикотаж, взуттяііншітовари народного споживання. Питома вага цієїгалузі в загальномуоб’ємівиробництвапромисловоїпродукціївЗакарпатськійобластіскладає – 17,6% ТОВ «Гроклін-Карпати» (пошив чохлів для сидіннялегкових авто), ЗАТ «Ужгородськашвейна фабрика» (пошив чоловічогоіжіночогоодягу), СП «Сандерс-ВиноградівГмбх.» (пошив ковдр; подушок), ТОВ «Фабрика жіночогоодягу «ЛЕ-ГО Україна» (пошив жіночогоодягу), ВАТ «Мукачівськатрикотажна фабрика «Мрія» (виробництвошвейнихвиробів в асортименті), Виноградівськевиробничо-торгівельнешвейнеоб’єднання «Гроно», ТОВ «Фабрика швейнихвиробів «Карпати-Інтерконтиненталь» у Мукачівськомурайоні.

• 
  Слайд 15

  Машинобудування

  Станом на 1 січня 2010р. в областізареєстровано 240 суб’єктів-виробниківпродукціїмашинобудування. Основначасткаїхсконцентрована у містах Ужгород, Берегово, Мукачево, Тячівському та Ужгородському районах. За підсумкамичотирьохостанніхроківмашинобудівнагалузьобластізабезпечуємайже половину валовоїдоданоївартостіпромисловостіобласті, тут зосередженатретинаосновнихзасобів. Основні підприємтсва машинобудування: ЗАТ «Берегівськийрадіозавод» (виробництвопобутовоїтехніки), ТОВ «Полімер-Техніка» (виробництвоелектрообладнання для автомобілів, пластмасовівироби широкого вжитку), ВАТ «Мукачівськийверстатзавод» (виробництвометалообробнихверстатів), ЗАТ «Єврокар» (виробництволегковихавтомобілів концерну «Фольксваген»), ТОВ «Ядзакі Україна» (виробництвоелектричнихкабелів для легковихавтомобілів), завод «Конвектор» (виробництвопобутовихгазовихіелектричнихконвекторів), Закарпатський завод «Електроавтоматика» (виробництво санiтарно-технiчногоустаткування), ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» (виготовленняелектрообладнання для авіаційноїтехніки) ЗАТ «Іршавськийабразивний завод» (виготовленняінструментів)

• 
  Слайд 16

  Хімічна промисловість

  Хімічнапромисловість – цегалузьважкоїпромисловості, до якоїналежитьпродукціямінеральних добрив, пластмасіхімічнихкомпозитів, органічнихінеорганічниххімікатів, штучноїгуми, засобів для миття та дезинфікатівтаінше. Хімічнеінафтохімічневиробництворегіонувключаєгірничо – хімічнупромисловість (здобичсірі, калійних солей), основнухімію, промисловістьхімічних волокон, лакофарбну, хімічнихреактивів, пластичнихмасівиробівз них. У загальнійпромисловійпродукціїЗакарпатськоїобластіхимпродукциязаймає 1,7%. В областіналічується 30 виробниківпродукціїхімічноїпромисловості. Основначасткаїхсконцентрована у м.Ужгород, Виноградівському, Перечинському та Свалявському районах. Основніпідприємства: ВАТ “Перечинськийлісохімкомбінат”, ТОВ “Інтерфіл”, якимивиробляєтьсяблизько 90% загальногообсягупродукціїгалузі товариствазобмеженоювідповідальністю “ГрайнерПекеджінг Ужгород”, “Полі-Стар”, “Мікро”, “Грифсканд-Свалява”, ВАТ “Затисянськийхімічний завод”.

• 
  Слайд 17

  Сільське господарство

  Характерною особливістю аграрного сектора регіону є висока питома вага підсобного господарства в загальному об’ємі продукції рослинництва і тваринництва. Агрокліматичні ресурси області достатні для обробки більшості сільськогосподарських культур помірних широт. Рівнинні райони спеціалізуються на м’ясомолочному тваринництві, свиноводстві, птахівництві, обробітку зерна, картоплі, овочів і цукрового буряка, передгірні — на м’ясомолочному скотарстві, льонарстві, обробітку зерна і картоплі, гірські — на м’ясомолочному скотарстві і вівчарстві.

• 
  Слайд 18

  Регіональне розподілення у галузі сільського господарства

• 
  Слайд 19
  
• 
  Слайд 20
  
• 
  Слайд 21

  Транспортна система регіону

  Закарпаттямаєдоситьрозвиненутранспортну систему, яка представлена розгалуженою мережею залізничного, автомобільного, повітряного та трубопровідного транспорту. Територієюобластіпроходять 2 автодороги державного значення, зокремамагістральнаКиїв–Чоп ірегіональна Мукачево–Рогатин, та міжнароднийтранспортний коридор № 5 (Критський) — Лісабон–Трієст–Любляна–Будапешт–Київ–Волгоград. В області діє 17 контрольно-пропускних пунктів та пунктів спрощеного переходу через державний кордон. Авіаперевезення в області здійснюються ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород». Через територію Закарпаття проходять транс’європейські експортні магістралі (газо-, нафто- і продуктопроводи) загальною протяжністю 1700 км, а також високовольтна лінія «Мир». Єдина система магістральнихнафтопроводів «Дружба» — найбільший у світінафтопровід. Газопровід «Уренгой — Помари — Ужгород» (УПУ) — експортнийгазопровід, з'єднуєУренгойськегазоверодовище та газовіродовищапівночіЗахідногоСибіруіз Ужгородом. Далі газ транспортуєтьсякінцевимспоживачам у Центральній та ЗахіднійЄвропі.

• 
  Слайд 22
  
• 
  Слайд 23

  Невиробнича сфера

  Охорона здоров’я Розвитку набуває в області реорганізація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Курортна-рекреаційна мережа Закарпаття налічує 15 санаторіїв, 16 санаторіїв-профілакторіїв, 25 баз відпочинку і 3 пансіонати. Мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних закладів щороку розширюється. Освіта Розширюється та якісно змінюється система освітньої діяльності регіону. Культура Область традиційно вважається базовою в організації та проведенні багатьох міжнародних і всеукраїнських наукових, мистецьких форумів. Тут функціонують 4 державні вузи з вищою формою акредитації, впорядковано цілу мережу загальноосвітніх шкіл з врахуванням інтересів та духовних потреб представників національних меншин, створено 9 навчальних закладів нового типу. Діють 5 професійних театрів, 659 клубних установ та центрів дозвілля, 4 музеї, обласна філармонія.

• 
  Слайд 24
  
• 
  Слайд 25

  Туризм і рекреація

  З року в ріктуристичнийпотенціалЗакарпатськоїобластінарощується. На сьогодні мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельнихзакладівобластінараховує 356 об′єктів, в якиходночасноможнарозміститиблизько 20 тис. осіб.

• 
  Слайд 26

  Висновки

  Завдання сьогодення і перспективи розвитку полягають у розв’язанні проблем використання трудових ресурсів краю і зниженні таким чином рівня безробіття, створенні умов для забезпечення сталого економічного зростання, підтримки та розвитку пріоритетних сфер економіки, малого підприємництва, раціональному використанні природних ресурсів і виробництві на цій основі завершеної конкурентоспроможної продукції. Програма дій органів влади у сфері економіки передбачає широке сприяння розвитку підприємництва, залученню іноземних та внутрішніх інвестицій, реалізації програм житлового будівництва, розвитку зв’язку, газифікації, відтворення та збереження пам’яток історії та культури краю. У цьому вбачаємо необхідність активного поглиблення економічного та культурного співробітництва з партнерами європейських та інших країн світу. 

• 
  Слайд 27

  Експорт товарів

• 
  Слайд 28

  Дякую за увагу!