Содержание
-
Григорій Сковорода - великий український мислитель, філософ
Підготувала студентка групи ПО 46 Содомора Ольга
-
-
Григорій Савович Сковорода - видатний український філософ, просвітитель-гуманіст, людина високої моралі.
-
Філософська концепція Сковороди — це пантеїзм. Бог і природа складають єдине ціле; кожна людина має в собі Бога, він не існує десь поза людиною.
-
-
Вихідним для нього є погляд на світ, що складається з двох натур. «Весь мірсостоит з двох натур: одна — видимая, другая — невидимая. Видима — називається тварь, а невидима — Бог. Сияневидимая натура, или Бог, всю тварьпроницает й содержит; везде й всегда єсть й будет».
-
Все існуюче, на думку Сковороди, розділяється на три специфічні види буття (світи) : -великий (макрокосм) ; - малий (мікрокосм) ; - символічний (Біблія).
-
-
Тілесний світ утворюють чотири елементи — вогонь, повітря, вода і земля.
-
Влюдині є два єства: тіло земне і тіло духовне, таємне, приховане, вічне. Сковорода наголошує, що справжньою людиною не зможе стати доти, поки не збагне, що кров і плоть є ніщо, а істинну людину утворює її духовне начало.
-
Перший-цикл творів (1767-1772 рр.) відкриває праця “Наркіс.Розмова про те, взнай себе” У цьому циклі Г.Сковорода стверджує, що людина невід'ємна від зовнішнього світу, від природи.
-
Другий філософський цикл (1772-1774 рр.) - «Дружня розмова про душевний світ». У цьому циклі : - вчення про людину - людське щастя - загальні засади моральності. Цими засадами, на його думку, є принципи наслідування природи, принцип спорідненої (« сродної ») праці.
-
До третього циклу (1775-1780 рр.) належать «Ікона Алківіадська», «Жінка Лотова». У цих творах Г.Сковорода аналізує символічний світ, який створює особливу сферу культурного буття, а також обґрунтовує вчення про загальний ідеал життя. «Жінка лота» — колона з кам’яної солі в Ізраїлі
-
У четвертому циклі (1783-1784 рр.) — «Сварка архістратига Михайла з Сатаною про те, чи легке бути благим» У цій праці йдеться про те, з чим повинна боротися справжня людина, що слід перемогти і від чого потрібно звільнитися.
-
Філософські ідеї Г. Сковороди - найпершим предметом, гідним філософського осмислення є людина, оскільки, не знаючи, що таке людина, нам немає чим виміряти все інше; - найважливішим завданням людини є самопізнання, тому слід сповідувати гасло "Пізнай самого себе!";
-
- таке привілейоване становище людини зумовлене тим, що вона є "мікрокосмосом"' — малим світом, який дорівнює "макрокосмосу"-великому світу; - людина, як насіння містить в собі потенційно усі глибинні елементи світу;
-
- у самопізнанні розкривається основне: людинаскладається із двох натур темної, поверхової, мінливої (матеріальної) та світлої, вічної, глибинної (духовної); остання натура є Бог, істина, сутність буття;
-
-
- через самопізнання людина входить у діалог із великим світом, а посередником постає світ Біблії
-
- життєве завдання людини проникати через споріднену тобі справу ( "сродну працю ") і в тому знайти своє життєве щастя
-
М.Редько автор книги "Світогляд Г.С.Сковороди” вважає, що Сковороду, як мислителя характеризують постійні творчі пошуки, прагнення знайти самостійні відповіді на питання, які ставило перед ним саме життя.
-
Отже, філософіяГ.С.Сковороди є прекрасним прикладом існуванняфілософіїукраїнського духу як здатноїдо розвитку і постійноговдосконаленняоригінальноїсистемипоглядів, ідеалів, вірувань, надій, любові, честі, совісті, гідності і порядності.
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.