Презентация на тему "Альберт Енштейн"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Альберт Енштейн

• 
  Слайд 2
  

  Альбе́рт Ейнште́йн- (*1879, Ульм,Німеччина — † 1955, Прінстон,США). Один з найвизначнішихфізиків XX століття. Лауреат Нобелівськоїпремії 1921 року. Альберт Ейнштейннародився 14 березня 1879 року в німецькомумісті Ульм в єврейській родині. Мешкав у Швейцарії (з 1893),Німеччині (з 1914) і США (з1933). Створив спеціальну (1905) і загальну (1907–1916) теоріївідносності; відкрив закон взаємозв'язку маси і енергії.Авторосновоположнихпрацьз квантовоїтеорії: ввівпоняття фотона, встановивзаконифотоефекту, основнийзакон фотохімії (закон Ейнштейна), передбачив (1916) вимушеневипромінювання. Розвинувстатистичнутеоріюброунівськогоруху, заклавши основитеорії флуктуацій, створив квантову статистику Бозе—Ейнштейна. З 1933 року р. працював над проблемами космології і єдиноїтеорії поля.

• 
  Слайд 3
  

  Будучи дитямнерелігійнихбатьків, Альберт Ейнштейнвідвідував католицьку початкову школу в Мюнхені і до 12-ти роківбувдоситьглибоковіруючимпідлітком, хоча і не розмежовував християнське й іудейськевіровчення. Однак, читаннянауково-популярних книг незабаромзробилойоговільнодумцем і назавжди породило в ньомунедовіру до авторитетів.Хлопчикзроставзамкнутим і нетовариським і не демонструвавяких-небудьзначнихуспіхів в школі. Поширеною є думка, що в дитинстві Альберт Ейнштейнбув не здібний до навчання. Як доказинаводятьсянизькіпоказники, яківіндемонстрував у школі, а також той факт, щомайбутнійгеній вельми пізно почав ходити і говорити. Протетака точка зорузаперечуєтьсябагатьмадослідникамибіографії Альберта Ейнштейна. Дійсно, вчителікритикувалиЕйнштейна за повільність і поганууспішність, протепоясненнянизькоїуспішності і труднощам в навчанніЕйнштейнаслідшукати не в лінощіабопоганихздібностяхучня, а в елементарнійскромності, несприйняттізастарілихпедагогічнихметодів, щозастосовувалися в німецьких школах кінцяXIX-початку XX століть, можливійдислексіїабоспецифічнійструктурімозкуЕйнштейна.

• 
  Слайд 4
  

  У Аарау Альберт Ейнштейнприсвячувавсвійвільний час вивченнюелектромагнітноїтеорії Максвелпа. У вересні 1896 р. він вельми успішноздав все, за виняткомекзамену з французькоїмови, випускнііспити в кантональнійшколіАарау і отримаватестат, а в жовтні 1896 року бувприйнятий у Вищетехнічне училище (так званий Політехнікум; нім. eidgenössischeTechnischeHochschule) в Цюріху на педагогічний факультет. Тут вінпознайомивсязісвоєюмайбутньою дружиною, сербськоюстуденткою факультету медициниМільовоюМаріч. У цьому ж роціЕйнштейнвідмовивсявідсвогогромадянства і став апатридом. Щоботриматишвейцарськегромадянство, йомупотрібнобулосплатити 1000 швейцарськихфранків, протетяжкематеріальнеположенняйогосім'ї не дозволило йомузробитицепід час навчання.

• 
  Слайд 5
  

  У 1900 ЕйнштейнзакінчивПолітехнікум, отримавши диплом викладача математики і фізики. Хочайогоуспішність не булазразковою, протевінсерйознозацікавивсяцілим рядом наук, у тому числігеологією, біологією, історієюкультури, літературознавством, політичноюекономією. Хоча в наступному, 1901 року Ейнштейнотримав і громадянствоШвейцарії, але аж до весни 1902 не мігзнайтипостійнемісцероботи, лишепідробляв, замінюючивчителя у Вінтерурі. У арміювінпокликаний не був через плоскостопість і розширення вен. Унаслідоквідсутностізаробітку Альберт Ейнштейн буквально голодував, не приймаючиїжу по декількаднівпоспіль. Згодомце стало причиною хворобипечінки, щонагадувала про себе до кінцяжиття.

• 
  Слайд 6
  

  Не зважаючи на проблеми, щопереслідувалийого в 1900–1902 рр., Ейнштейнзнаходив час для подальшоговивченняфізики. У 1901 р. берлінські «Анналифізики» опублікувалийого першу статтю «Наслідки з явищакапілярності» (Folgerungenaus den Capillaritatserscheinungen), присвяченуаналізу сил притяганняміж атомами рідин, проведеному на основівивчення капілярногоефекту.Надеякий час Ейнштейнові удалось влаштуватисявчителем математики і фізики в Шафхаузені, в пансіонаті для іноземців, що поступали у вищінавчальнізакладиШвейцарії. Один з друзівЕйнштейна, математик Марсель Гроссман, щобуводночасно і батьком одного з йогоучнів, рекомендувавЕйнштейна на посаду експертатретьогокласу у федеральне Бюро патентуваннявинаходів з окладом 3500 франків в рік. Великий фізикпрацював в Бюро патентівШвейцарії з липня 1902 по жовтень 1909, займаючисьпереважнопатентуваннямвинаходів, пов'язаних з електромагнетизмом. З 1903 вінбувпостійнимпрацівником Бюро. Характер роботи дозволяв Ейнштейновіприсвячувативільний час дослідженням в областітеоретичноїфізики.

• 
  Слайд 7
  

  1903 Ейнштейнодружився на двадцятисемирічнійМільовіМаріч. ВпливМільовиМаріч, дипломованого математика, на праціїїчоловіка до нашого часу залишаєтьсянерозв'язанимпитанням. Проте, їхшлюббувшвидшеінтелектуальним союзом, і сам Альберт Ейнштейнназивав свою дружину «творінням, рівниммені, настількисильним і незалежним, як і я». МіжЕйнштейном і Марічзавждиіснувала певна6 січнявідстань, оскільки великий учений часто мав потребу проводити час наодинці для здійсненнясвоїхдосліджень. Цікаво, щорадянськийфізик Абрам Федорович Йоффе, особистознайомий з Ейштейном, назвав останнього в некролозіЕйнштейном-Марічем, і цей факт часто наводиться як доказспільностінауковоїдіяльностівидатногофізика і йогодружини. Проте, висловлюютьсяприпущення, щоЙоффе додав до прізвищаЕйнштейнапрізвищейогодружинилише тому, щовважавцетрадицією, прийнятою в Швейцарії.

• 
  Слайд 8
  

  1904 року «Анналифізики» отрималивід Альберта Ейнштейна низку статей, присвяченихвивченнюпитаньстатистичноїмеханіки й молекулярноїфізики. Вони булиопубліковані 1905 року, відкривши так званий «Рік чудес» (лат. annus Mirabilis), коли чотиристаттіЕйнштейназробилиреволюцію в теоретичнійфізиці, поклавши початок теоріївідносності, у якійЕйнштейнзаміниврозгляд частинокрозглядом подій і перевернув уявлення про фотоефект і броунівськийрух. Фізичнеспівтовариство в ціломупогоджується з тим, що три з цихробітзаслуговували на Нобелівськупремію, яка врешті-рештдісталасяЕйнштейновілише за роботу з фотоефекту — доситьдивний факт, коли врахувати, щовченийвідомийсамезавдякитеоріївідносності. Цеможнапояснитивідсутністюнаочногоекспериментальногопідтвердженняспеціальноїтеоріївідносності, через щотогочасненауковетовариствоїїсприймало неоднозначно. Наприкладтаківчені як Дж. Томпсон та Г. Лоренц щедовговиступали з критикою СТВ. Тому для консенсусу буловизнанодоцільнимнагородитиЕйнштейнапремію за поясненняявищафотоефекту, науковацінністьякогобулабеззаперечноювжетоді. На той час Ейнштейну не вдалосяузгодитиположення СТВ з квантовою механікою.

• 
  Слайд 9
  

  Опублікованав 1915 роцізагальнатеоріявідносностірозширила область застосуванняпостулатівспеціальноїтеоріївідносності на неінерційнісистемивідліку, включивши в себе такожтеорію гравітації. Загальнатеоріявідносностіґрунтується на принципіеквівалентності й розглядаєвикривлення в просторі-часі. Теоріявідкрила шлях до побудовитеорії Всесвіту — космології.

• 
  Слайд 10
  

  У 1924 молодий індійський фізик ШатьєндранатБозе в короткому листізвернувся до Ейнштейна з проханнямдопомогти в публікаціїстатті, в якійвисувавприпущення про те, щоквантисвітласуттєвонерозрізнимі, а, отже, підкоряютьсяіншійстатистиці, ніжкласичнічастинки. Ейнштейнприйшов до висновку, щоцю ж статистику можнавикористовуватитакожщодоатомів і молекул. У 1925 Ейнштейнопублікувавстаттю німецькою, в якійвикладав модель Бозе, застосовну до систем тотожнихчасток з цілим спіном, званихбозонами.Напідставіданоїквантової статистики, відомоїнині як статистика Бозе-Ейнштейна, двоєфізиківще в середині 20-их років теоретично обґрунтувалиіснуванняпринципово нового агрегатного стану речовини —конденсату Бозе-Ейнштейна.

• 
  Слайд 11
  

  Суть «конденсату» Бозе—Ейнштейнаполягає в переході великого числа частокідеальногобозе-газу в стан з нульовимімпульсом при температурах, щонаближаються до абсолютного нуля, коли довжинахвилі де Бройля теплового рухучасток і середнявідстаньміжцимичасткамизводяться до одного порядку. Починаючи з 1995, коли перший подібний конденсат бувотриманий в університеті Колорадо, ученіекспериментальнопідтвердилиможливістьіснуванняконденсатівБозе—Ейнштейна для систем із водню, літію, натрію,рубідію і гелію. Автентичніначеркиданоїтеорії, виконаніЕйнштейном, буливиявлені в бібліотеціЛейденськогоуніверситету в серпні 2005.Займаючись розробкою статистики Бозе-Ейнштейна, Альберт Ейнштейнодночасносприяв ЕрвінуШредінгеру в розробцітеорії, яка пояснювалавластивості хвиль де Бройля з позиційкласичноїмеханіки, щовідповідалостатистиці Больцмана. В той же час, Ейнштейнвважав, щодослідження в даномунапряміпоєднаннякласичної і квантової моделей ідеального газу меншперспективні, ніжподальшийрозвиток статистики Бозе—Ейнштейна, тому відмовивсявідспівавторства.

• 
  Слайд 12
  

  У мірунаростання економічноїкризи у ВеймарськійНімеччиніпосилюваласяполітичнанестабільність, щосприялапосиленню антисемітських інаціоналістичних настроїв. В результаті, посилилося і цькування одного з найбільшихученихсучасності з боку антисемітських і консервативнихкругів, званих самим Ейнштейном «Компанієютеоріїантивідносностіltd». Після приходу до влади нацистів у 1933 фізик покинув Німеччинуназавжди, виїхавшив СполученіШтати Америки. Незабаром на знак протесту протизлочинів фашизму вінвідмовивсявіднімецькогогромадянства і членства в Прусській і БаварськійАкадеміяхнаук.Післяпереїзду в США Альберт Ейнштейнотримав посаду професорафізики у недавно створеномуінститутіфундаментальнихдосліджень в Прінстоні, штат Нью-Джерсі. У Прінстонівінпродовжував роботу над дослідженням проблем космології і створенням єдиноїтеорії поля, покликаноюоб'єднатитеоріюгравітації та електромагнетизм.

• 
  Слайд 13
  

  У США Ейнштейнмиттєвоперетворився на одну з найвідоміших і шанованих людей країни, отримавширепутаціюгеніального ученого в історії, а такожуособлення образу «розсіяногопрофесора» і інтелектуальнихможливостейлюдинивзагалі. Щоднявінотримувавбезлічлистіввсілякоговмісту. Будучи дослідникомприродизісвітовимім'ям, вінзалишавсядоступним, скромним, невимогливим і привітноюлюдиною.Фізик, що перевернув уявленнялюдства про Всесвіт, Альберт Ейнштейн помер18 квітня 1955 о 1 годині 25 хв. в Прінстонівід аневризмиаорти. Не сприймаючижодних форм культу особи, він заборонив пишнепоховання з гучнимицеремоніями, для чогопобажав, щобмісце і час поховання не розголошувалися.19 квітня 1955 без широкого розголосувідбулися похорони великого ученого, на якихбулиприсутнімивсього 12 найближчихдрузів. Його прах бувспалений в крематоріїЮїнг-Симтері, а попілрозвіяний за вітром.

• 
  Слайд 14
  

  У архівахНобелівськогокомітетузбереглосяблизько 60 номінаційЕйнштейна у зв'язку з формулюваннямтеоріївідносності, протепреміябулаприсудженалише в результатіномінаціїшведськогофізика Карла ВільгельмаОзеєна, у зв'язку з поясненнямфотоелектричногоефекту. Озеєн особливо підкреслював, щоцього разу вінномінуєЕйнштейна не у зв'язку з теорією, яка представляласяспірною членам Нобелівськогокомітету, а у зв'язку з поясненням природного явища, поза сумнівомспостережуваного в експерименті. В результатіцієїномінаціїЕйнштейнотримавпремію за 1921 р. заднім числом одночасно з НільсомБором восени1922 р.

• 
  Слайд 15
  

  Ейнштейнбувтакожзакордонним членом НауковоготоваристваіменіШевченка, документи про йогообранняпідписав КирилоСтудинський. Посмертно Альберт Ейнштейнбувнагородженийцілим рядом відзнак: -У 1992 вінбув названий № 10 в підготовленому Майклом Хартом списку найвпливовішихосіб в історії. -У 1999 журнал «Тайм» назвав Ейнштейна «Особистістюстоліття». -У 1999 Gallup Poll навівЕйнштейнапід № 4 в списку найшанованіших у XX столітті людей. -2005 рікбувоголошений ЮНЕСКО роком фізики з нагодистоліття «року чудес», щоувінчавсявідкриттямспеціальноїтеоріївідносностіЕйнштейном.

• 
  Слайд 16
  

  На честь Ейнштейнаназвані: Ейнштейн — одиниця енергії, вживана у фотохімії Хімічнийелемент ейнштейній (№ 99 в періодичноїсистемиелементівМенделєєва) Астероїд 2001 Ейнштейн Кратер на Місяці Квазар ХрестЕйнштейна Міжнародна Золота медаль ЮНЕСКО імені Альберта Ейнштейна Медаль Альберта Ейнштейна Премія Альберта Ейнштейна, щоприсуджується Світовою Культурною Радою Коледжмедициниім. Альберта Ейнштейна при університетіЙешива Центр медициниім. Альберта Ейнштейна в Філадельфії Будинок-музей Альберта Ейнштейна на Крамгассі Берн Супутник-обсерваторія «Ейнштейн» численнівулицібагатьохмістсвіту «кільцяЕйнштейна»