Содержание
-
Гарячі точки Азії
Незважаючи на відноснустійкістьсучасноїполітичноїкартизарубіжноїАзії, у другійполовиніXX ст. цейрегіон не уникнувчисленнихполітичних і військово-політичнихконфліктів. В основібільшостіконфліктів лежать територіальнісуперечки, сепаратистськірухи, етнорелігійнірозбіжності. При цьому вони маютьмісце в кожному з чотирьохсубрегіонівзакордонноїАзії.
-
Почнемо з Південно-ЗахідноїАзії, яка, незважаючи на своєвідносне арабо-мусульманськеєдність, за тривалістю та «гарячому» характеру конфліктів, мабуть, займає у всьомурегіоні перше місце. Доситьназватиізраїльсько-палестинську, Курдистанських, кіпрськуі афганськупроблеми.
-
Ізраїльсько-палестинська проблемамаєвжебільшніжпіввіковуісторію, залишаючисьпротягомвсьогоцього часу ледьчи не найскладнішою, щопривертаєувагу не лишекраїнсубрегіону, а й усьогосвітовогоспівтовариства. Десятиліттямиздавалося, щовирішенняїїзнайти так і не вдасться: вже не однепоколінняізраїльтян і палестинціввиросло в атмосферівзаємноїненависті й безперервнихгострихконфронтацій. І тількиостаннім часом мирнийпроцес став більшоючименшоюреальністю. У рамках великомасштабного арабо-ізраїльськогоконфліктуприйнятовиділятирегіональний Палестино-ізраїльськийконфлікт, обумовлений, в першу чергу, зіткненнямінтересівтериторіальнихєвреїв і арабів, щопроживають в Палестині. В останні роки самецейконфлікт є джереломполітичноїнапруги та відкритихзбройнихзіткнень в регіоні.
-
Проблема Курдистану виниклащепісляПершоїсвітовоївійни, коли слідом за остаточнимрозпадомТурецької (Османської) імперіїця велика гірська область, населена курдами - народом іранськоїмовноїгрупиіндоєвропейськоїсім'ї, - буларозділенаміжкількомасусіднімикраїнами. Ситуація мало змінилася і до наших днів: приблизно 14 млн. курдівживуть у Туреччині, 4,8 млн. - в Ірані, 4,4 млн. - в Іраку і 1,2 млн. - у Сирії. Залишаєтьсядодати, щодовгострокованестабільнаполітична обстановка призвела до масовоїлегальної і нелегальноїеміграціїкурдів в іншікраїни. Основнийпотіккурдськихтрудовихмігрантів направлений в ЗахіднуЄвропу-до Німеччини, до Франції, у Швейцарії, іншікраїни (хоча тут вони зазвичайзначаться «турками», самецімігранти часто проводятьбурхливіантитурецькідемонстрації). Доситьвеликікурдськідіаспорисклалисятакож у Вірменії, Грузії, Азербайджані, Росії.
-
Кіпрська проблемавиниклазначнопізніше, в середині 1970-х рр.. Вона пов'язана з політичнимрозділомцього острова (площею 9,2 тис. км 2) на двічастини. Проблема Кіпрущечекаєсвогорішення. ОрганізаціяОб'єднанихНаційвиступає за виведення з острова великого контингенту турецькихвійськ і за такеврегулюванняцієїпроблеми, при якомуєдністькраїнибуло б відновлено, причому без обмеження прав і греків-кіпріотів, і турків-кіпріотів. В кінці 2002 р . ООН запропонувала план кіпрськоговрегулювання, щопередбачаєстворення на островієдиноїдержави з широкою автономієюгрецької і турецької общин. ТодіКіпрувійшовби до складу ЄС як єдина держава. Але цей план буввідкинутийТРСК.
-
Проблема Афганістанутакожвідноситься до числа найбільшвибухонебезпечних. Війна тут триваєвжетретєдесятиліття, вона забрала мільйонижиттів і давно перестала бути внутрішньою справою цієїдержави. Тим більшещокількамільйонівафганськихбіженцівосіли у Пакистані, Ірані та в іншихкраїнахАзії та Європи, в США. Крімперерахованихвище в субрегіоніПівденно-ЗахідноїАзіїє ще одна «гаряча точка». У 2003 р . США та їхні союзники збройним шляхом повалили диктаторський режим С. Хусейна в Іраку. У країніпочалисяперетворення, булиствореніновіорганивлади. Але навітьтриваючафактичнавійськоваокупаціяцієїкраїни не позбавилаїївідгострихвнутрішньополітичнихконфліктів.
-
У ПівденнійАзіївжедовгий час існують два вибухонебезпечнихвогнищаполітичної та військовоїнапруженості. Перший з них сформувався в Кашмірі- області, яка післяутвореннянезалежних держав Індії та Пакистану в 1947 р . буларозділенаміж ними «лінією контролю». З тих пір ось уже понадпівстоліття вона служить джереломдужесерйознихрозбіжностей, яківже не раз призводили до збройнихсутичок. А значначастина самих кашмірціввиступаєпідсепаратистськимигаслами, вимагаючиствореннявласноїдержави. Другийосередок - цеРеспублікаШрі-Ланка, населенняякоїскладають в основному два великих народу: сингали у південній та центральнійчастинахкраїни - їх 82% і таміли в північній і північно-східнійїїчастинах - їх 10% (рис. 80); іншеприпадає на нащадківарабів - маврів. Розбіжностіміжсингалами і таміламимаютьглибокіісторичнікорені. Їхподіляютьпередусімрелігійніпереконання: сингали - правовірнібуддисти, а таміли - не меншепереконанііндуїсти. Вже давно ведутьсяміжобома сторонами переговори тільки у 2002 р . призвели до позитивнихрезультатів: «тигри» погодилися на наданняїмавтономії у складіШрі-Ланки. Але рецедивигромадянськоївійнищевиникають.
-
У Південно-СхідноїАзіїтакожіснуєдекількадовготривалих «гарячихточок». При цьому в першу чергумовайде про вогнищанапруженості в четвертій за населеннямкраїнісвіту - Індонезії. Тут з початку 1960-х рр.. ведутьборотьбу за незалежність, у тому числі і збройну, папуаські народи провінції Папуа (західначастина о. Нова Гвінея). В кінці 1990-х рр.. надзвичайнозагострилася обстановка на півночі о. Суматра (де незалежності - з метою створенняфундаменталістськогоісламськогодержави - зажадалапровінціяАчех з 4,5 - мільйоннимнаселенням), і почалисяміжетнічніконфлікти на о. Калімантан. Тоді ж розгоріласябратовбивчавійнаміжхристиянами і мусульманами на Молуккських о-вах, якіпростягнулися на 1300 км з півночі на південьміж о. Сулавесі і Новою Гвінеєю. В їїоснові лежать не тількирелігійні, але такожполітичні і економічніпротиріччя. Вони заглиблюються й тому, щоціказковобагаті в минулому «островипрянощів», що належали спочаткупортугальцям, а потімголландцям, нині належать до числа найбіднішихрайонівІндонезії.
-
До іншихконфліктних районах Південно-СхідноїАзіївідносятьсяПівденніФіліппіни, де місцевемусульманськенаселеннявимагаєнезалежностіабопринаймніширокоїавтономії. А в М'янмі з сепаратистськихпозиційвиступаютьокремімалі народи (карени, шани). На щастя, деякізбройніконфлікти в цьомусубрегіонізалишилися в минулому. Тут перш за все маються на увазітривалі і кровопролитнівійни, якіпротягоммайже 30 роківдовелося вести В'єтнаму. Спочатку, післяпроголошення в 1945 р . ДемократичноїРеспублікиВ'єтнам, - з колишнімиколонізаторами, французами. Потім, післяподілукраїни по 17-й паралелі на ДРВ і РеспублікиВ'єтнам, - з ПівденнимВ'єтнамом, а фактично з військами США. Цявійнатривала з 1964 по 1973 р ., А в 1976 р . В'єтнам став єдиною державою - СоціалістичноюРеспублікоюВ'єтнам (СРВ). У 1979 р ., Післяповаленняв'єтнамськимивійськамипрокитайської режиму «червонихкхмерів» у сусіднійКамбоджі, тут мала місцещекитайсько-в'єтнамськавійна. Втім, територіальнасуперечкаміжКитаєм і В'єтнамом через о-вівСпратлі в Південно-Китайськомуморіпродовжується до цихпір.
-
У СхіднійАзіїголовнігеополітичнісуперечкитакожвиявилисяпов'язаними з наслідкамиДругоїсвітовоївійни і розколомсвіту на двісистеми. Тут найяскравіший приклад такого роду - Корея, яка виявиласярозділеною на Північну (КНДР) і Південну (Республіка Корея). У 1950-1953 рр.. відкритепротиборстводвохцих держав привело до запеклоївійни, в якійфактично брали участь і іншідержави, з одного боку, соціалістичні, а з іншого - капіталістичні. Останнім часом політичнийклімат на Корейськомупівостровікількапотеплішав, але говорити про мирнеоб'єднанняПівнічної і ПівденноїКореїщепередчасно. Особливемісце у СхіднійАзіїзаймає проблема Тайваню. На цьомуостровібіглисюдизалишкиповаленого в континентальному Китаїгоминьдановского режиму ще в 1949 р . проголосили свою державу підназвою «КитайськаРеспубліка». Його уряд давно вжевисунулоконцепцію «двохКитаїв». Проте КНР вважає Тайвань бунтівноюпровінцією, яка обов'язково повинна бути возз'єднана з основною частиноюдержави. Останнім часом вона пропонуєтакевозз'єднання за формулою: «одна держава - двісистеми», відповідно до якої Тайвань, увійшовши до складу Китаю, мігбизберегти свою нинішнюсоціально-економічну систему. У всякому разі, проблема Тайваню залишається в числіпріоритетівПекіна, якийвважає за кращевирішитицю проблему мирним шляхом, але не виключає і застосуваннявійськовоїсили. Позиція ж Тайваню в останні роки намітиласядоситьчітко: віндобиваєтьсяміжнародноговизнаннясвоєїта прийняттяїї в ООН.
-
Дякую за увагу
Виконала: Килба Таїсія, 10-Б клас
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.