Презентация на тему "Пластмаса"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  Пластмаса Властивості Використання

• 
  Слайд 2
  

  Пластична маса — матеріал, основою якого є полімер, щоперебуваєпід час формуваннявиробу у в'язкорідкомучивисокоеластичномустані, а під час експлуатації — в склоподібномучи кристалічному. Пластмасиформують при підвищеній температурі, у той час коли вони маютьвисокупластичність. Сировиною для отриманняполімерів є нафта, природний газ, кам'яневугілля, сланці. Першу пластмасубулоотриманобританським винахідником  Александром Парксом у 1855 році.

• 
  Слайд 3
  

  Структурніформидеякихпоширенихполімерів

• 
  Слайд 4

  Властивостіпластмас

  Позитивнівластивостіпластмас:-    мала щільність  (від 20 до 2200 кг/м3);-    високіміцнісні  характеристики ( від 120 до 420 Мпа);-    низькатеплопровідність;-    корозійнастійкість;-    мала стиранність;-    здатністьфарбуватися в різнікольори;-    можливістьодержанняпрозорихкомпозицій; -    технологічність; Негативнівластивостіпластмас:-    низькатеплостійкість;-    мала  твердість;-    високийкоефіцієнттермічногорозширення ;-    горючістьізвиділенням  шкідливихгазів;-    токсичність при експлуатації і виробництві;

• 
  Слайд 5
  
• 
  Слайд 6

  Каучуки

  Каучук — цееластичнийматеріал, якиймаєвеликенародногосподарськезначення. З ньогодістаютьгуму, а гумовапромисловістьвиготовляєпонад 70 тисячназврізноманітнихвиробів. Каучук іде на виготовленняпокришок і камер для коліслітаків, автомобілів і велосипедів. Йогозастосовують для електроізоляції, виробництвапромисловихтоварів і медичнихприладів.Розрізняюсь два видикаучуків: натуральний і синтетичний.

• 
  Слайд 7

  Натуральний каучук

  Натуральний (природний) каучук буввідомийщеіндійцямдоколумбівської Америки, який вони добували з соку південноамериканського дерева гевеї. Відцього способу добування і походить назва каучук (caa-o-chu), що на стародавніймові майя означає «сльози дерева». В Європу каучук бувзавезений на початку ХІХ ст. Гевея в промислових масштабах культивується в Бразилії, Індонезії та іншихтропічнихкраїнах. Відоміщедеякірослини-каучуконоси: звичайнийфікус, окремівидикульбаби (кок-сагиз, тау-сагиз), гваюла, ваточник, якийпоширений в Україні. Протевміст каучуку в них порівняноневисокий.

• 
  Слайд 8

  Синтетичні каучуки

  Для цьоговін з етилового спирту каталітичним способом добувавбутадієн:2C2H6О СН2=СН—СН=CН2 + 2Н2O + Н2,а потім проводив йогополімеризацію за наявностікаталізатора — металічногонатрію за такою схемою:nСН2=СН—СН=СН2 (—СН2—СН=СН—СН2—)nКаучук здобувназву «бутадієновий». Промисловевиробництво такого каучуку булоздійсненевперше у 1932 р. Післявпровадженняпроцесувулканізації попит на каучук почав швидкозростати. Протеплантаціїгевеї, якізаймалихоча і великіплощі, не могли забезпечитиусікраїни, особливо нетропічні, природним каучуком. З'явиласьгостра потреба у синтезі каучуку. Розв'язаннюпроблеми штучного йогодобуваннясприялоз'ясування складу і будови натурального каучуку, оскільки у розв'язанніцього практичного завданнявченіпрагнулинаслідувати природу. У результатібагаторічнихпошуківросійськомувченому С. В. Лебедєву (1874—1934 pp.) вдалосясинтезувати каучук.

• 
  Слайд 9
  

  Проте бутадієновий каучук поступався перед натуральним як за еластичністю, так і за зносостійкістю. Тепер освоєно ви­робництво ізопренового каучуку стереорегулярної будови, ана­логічного за будовою до натурального каучуку. Добуто також і бутадієновий каучук стереорегулярної будови. Щоб відрізнити від бутадієнового, який не має стереорегулярної будови, його називають дивініловим. Розроблено також і економніший метод добування бутадієну каталітичним дегідруванням бу­тану, який міститься у газах нафтопереробки і в попутних газах. Ізопрен добувають, виходячи з ізопентану (2-метил-бутану). Каучуки стереорегулярної будови — ізопреновий і дивініловий — близькі за властивостями до натурального каучуку, а дивініловий — за стійкістю проти стирання навіть перевершує його. Для поліпшення якості синтетичні каучуки також підда­ють вулканізації і перетворюють на гуму.

• 
  Слайд 10

  Гума

  Ґу́ма — продукт вулканізації композицій на основі каучуку; матеріал, необхідний для виробництва різноманітних виробів — від автомобільних шин до хірургічних рукавичок. Головна перевага гуми — її еластичність. Вона може розтягуватися й гнутися, а потім приймати початкову форму. Гума може бути як і м’яка, так і тверда. Натуральну гуму виробляють з особливої рідини — латексу, який одержують із соку каучукового дерева.

• 
  Слайд 11

  Процесвиробництва і призначення

  Для виготовленнягуми каучук слідпереробити, додавши до ньогосірку. Цейпроцесназивають вулканізацією. Одержанийматеріал є міцнішим та еластичнішим за каучук-сирець. Для більшоїміцності до гумидодаютьтканиниабометалевідроти (у виробництвіавтомобільних шин). Понад половину виробленої гуми витрачають на автомобільні шини. Крім шин, із гуми виробляють взуття, одяг, рукавички, труби, ластики, тенісні м'ячі , прокладки клапанів для герметизації трубопроводів і двигунів. Гума знайшла дуже широке застосування у промисловості. Сучасна гумовотехнічна промисловість виготовляє з гуми приблизно 40 тисяч найменувань виробів. Найбільш поширена галузь гумового виробництва – шинне виробництво. 2/3 каучуку йде на виготовлення шин. Від якості шин помітно залежить розвиток таких важливих галузей як автотракторна промисловість, автотранспорт, авіація, сільське господарство, будівництво та ін. Шинні заводи являють собою величезні промислові підприємства з високим ступенем механізації і автоматизації виробництва. Україна має два шинних заводи – Дніпропетровський і Білоцерківський.

• 
  Слайд 12

  Компонентигуми

  Найважливішим компонентом гуми є натуральнийабосинтетичний каучук, відякогозалежатьосновнівластивостігумовогоматеріалу. Для поліпшеннявластивостейгуми до її складу крім каучуку додаютьвулканізатори, зміцнювачі, пластифікатори, барвники, стабілізаторита іншікомпоненти. Вулканізатори (сірка, селен, інодіпероксиди) додаються в кількості 1-5 %. Внаслідокпевниххімічнихреакційвулканізатора з каучуком утворюєтьсявисокоеластичнагума. Якщомасовучасткусірки в сирійгумі довести до 30 і більше %, то утворюєтьсятвердийнееластичнийматеріалебоніт, якийвикористовують як ізолятор в електротехніці. Вулканізаціюможнаактивізувати оксидами магнію, свинцю, цинку та ін. Зміцнювачі— дрібнодисперсні порошки сажі, оксиду кремніюабо оксиду цинку — додають для підвищенняміцності, твердості і стійкостігумовихвиробів. Для відповідальнихгумовихвиробів (шини, шланги високоготиску, привідні паси та ін.) використовуютьволоконнізміцнюваніізсинтетичних волокон абометалевого дроту, покритоголатунню, щобпідвищитизчеплення дроту з полімером.

• 
  Слайд 13
  

  Пластифікатори(тіарафін, каніфоль, стеаринова кислота, рослинніолії) сприяютьрівномірномурозподілукомпонентів у суміші, полегшуютьформуваннявиробів та підвищуютьїхморозостійкість. Барвники (мінеральні й органічні) надаютьгумовимвиробамбажаногокольору. Сукупністьтехнічнихвластивостейгумовихматеріалівдаєзмогузастосовуватиїх для амортизації та демпфірування, хімічногозахисту деталей машин, трубопроводів, шлангів, ущільнення і герметизації в умовахповітряних і рідкихсередовищ, для покришок і камер коліслітаків та автотранспорту тощо. Номенклатура гумовихвиробівналічуєпонад 40000 найменувань. За призначенням у машинобудуваннігумовідеталіподіляють на такігрупи: ущільнювачі, вібро- та звукоізолятори, протиударні, силові (шестерні, корпусинасосів, муфти, шарніри), антифрикційні, фрикційнідеталі та інструменти. Гуматакожвикористовується з метою захистувиробів та як декоративна речовина.

• 
  Слайд 14