Презентация на тему "Гарри Трумен" 11 класс

Содержание

• 
  Слайд 1

  ПрезентаціяНа тему:”Гаррі Трумен”

  Виконала: Учениця 11 класу Куца Тетяна

• 
  Слайд 2

  Гаррі Трумен

  Га́ррі Тру́мен (англ. Harry S. Truman) (* 8 травня 1884 — † 20 січня 1972) — 33-й президент Сполучених Штатів (1945–1953). Обраний віце-президентом 1944 року, заступив Франкліна Рузвельта на посаді президента після смерті останнього у квітні 1945 року і був переобраний в 1948 році.

• 
  Слайд 3
  

  33-й Президент Сполучених Штатів Америки (12 квітня 1945 — 20 січня1953) 34-й Віце-президент США (20 січня 1945 — 12 квітня 1945) Попередник: Франклін Делано Рузвельт Наступник: Дуайт Девід Ейзенхауер Партія: Демократична партія США Віросповідання: Баптизм Народження: 8 травня 1884 Дружина: Бесс Воллес Трумен Діти: Маргарита Трумен (дочка) Смерть: 20 січня 1972 (87 років)

• 
  Слайд 4

  Біографія

  Під час Першої світової війни Трумен служив офіцером артилерії. Дослужився до звання Майор. У 1924 році вступив у Ку-Клукс-Клан, проте ніколи не був активним членом. Після війни він став частиною політичної машини Тома Пендергаста і обраний комісіонером округи у штаті Міссурі, а потім сенатором США від штату Міссурі в 1934 році. Після того, як він отримав національну популярність в ролі голови військового комітету Трумена, він замінив віце-президента Генрі Воллеса у ролі кандидата у віце-президенти на виборах 1944 року та отримав посаду коли Рузвельт виграв вибори. Правління Трумена було насичене подіями у міжнародних справах — завершення Другої світової війни, його рішення про застосування ядерної зброї проти Японії, заснування Організації Об'єднаних Націй, план Маршалла по відновленню Європи, доктрина Трумена у стримуванні комунізму, початок холодної війни, створення НАТО, а також Корейська війна Трумен, манери якого дуже відрізнялись від патриціанського Рузвельта, був народним, невибагливим президентом. На різних етапах свого президентства Трумен отримав як найвищий так і найнижчий рейтинги схвалення громадськості в історії президентів

• 
  Слайд 5

  Політика

  Зовнішня політика (істотно відрізнялася від політики Ф. Д. Рузвельта) Якщо Рузвельт проводив союзницьку політики СРСР у війні проти фашизму, то Гаррі Трумен проводить доктрину стримування комунізму на чолі з СРСР. Дії Радянського Союзу розглядав як агресію У березні 1946 року виступив у Фултоні з промовою, що закликає до зміцнення англо-американського співробітництва та звинувачував СРСР в опущенні "залізної завіси" на країни Східної Європи і нав'язування їм комуністичного режиму. У 1949 році США і інші капіталістичні країни організували НАТО (The North Atlantic Organization). У лютому 1946 року посол США в СРСР Джон Кеннан направив до Вашингтона "довгу телеграму", в якій повідомляв про неможливість продовження дружніх стосунків із СРСР.

• 
  Слайд 6
  

  Внутрішня політика Трумен оголосив про скорочення армії та конверсії військової промисловості (Солдатський білль про права). Для колишніх військових були надані пільги в галузі освіти, отримання кредитів на будівництво житла та відкриття свого бізнесу. У 1946 - 1948 роках були прийняті ряд законів про зайнятість, ліквідації безробіття, стабілізації рівня мінімальної оплати праці. Свою програму Р. Трумен назвав політикою "справедливого курсу". Трумен дуже ретельно переглянули політику Рузвельта, гарненько очистив свій кабінет міністрів. Республіканці, домігшись більшості в конгресі США, прийняли закон Тафта-Хартлі (1947) про заборону страйків державних службовців і страйків солідарності, не пов'язаних з економічними проблемами. Президент наклав вето на цей закон, проте конгрес повторно його прийняв з перевагою в 2/3 голосів.

• 
  Слайд 7

  Висновок

  Отже, незважаючи на негативну громадську думку в ході перебування на посаді, популярна та наукова оцінки його президентства стали більш позитивним після його відходу з політики, а також публікації мемуарів Трумена. Легендарна перемога Трумена в 1948 році над Томасом Дьюї всупереч всім політичним прогнозам зазвичай пригадується слабкими кандидатами у президенти. Вчені послідовно давали оцінку Трумену як одному з найвидатніших президентів США.