Содержание
-
Сталінградська битва
-
12 липня 1942 бувстворенийСталінградський фронт (командувачі: Маршал Радянського Союзу С.К. Тимошенко до 23.07.1942, генерал-лейтенант В.Н. Гордов до 12.08.1942, потім – генерал-полковник А. І. Єременко). П’ятьднів по тому почалася знаменита Сталінградська битва.
-
Просуваннянімецькихвійськпід час «ОпераціїБлау» з травня по листопад 1942 28 липня І.В. Сталінпідписав наказ № 227, якийотримавназву «Нікроку назад!». У ньомубулопотрібнозастосовуватикаральні заходи, включаючирозстріл, за залишенняпозицій без наказу, даваласявказівка ??створюватиштрафнібатальйони і роти. Всього за роки війни в штрафніпідрозділибуло направлено понад 400 тисяччоловік.
-
Німці ставили метою оволодіти грозненской і бакинськоїнафтою. Лінія фронту проходила по Головного Кавказького хребта. Групанімецькихальпійськихстрільців поставила німецькийпрапор на вершиніЕльбрусу – вищійточці Кавказу. Його скинули звідтирадянськівоїни. ОбранийКавказом керував герой Одеси і Севастополя генерал І.Є. Петров.
-
У серпнівійська противника досяглиоколицьСталінграда. 13 вересня 1942 фашистипрорвалися в місто. Протягомдвохмісяців в місті не вщухализапеклібої.У ситуації, коли боїйшли за окремийбудинокабовисотку, з’являлисяштурмовігрупи, що включали стрільців, кулеметників, артилеристів і володілипевноюсамостійністюдій. Одним з яскравихприкладів стала оборона одного з будинківгрупою сержанта Я. Павлова. Були моменти, коли вороговізалишалося пройти до берега Волги 150-200 м, але ці десятки метрівзалишилисянездоланними. Містобулоповністюзруйновано. Загинулобільше 300 тис. Мирнихжителів і близько 300 тис. Військовослужбовців. Але і ворог в ходіцихбоїввтративубитими і пораненимиблизько 700 тис. чоловік.
-
На Кавказі до листопада німецькийнаступзахлинувся. ВзятиГрозний і Баку не вдалося.Перед радянськимкомандуванням стояло завданняпереломитихідСталінградськоїбитви. У вересні план передбачуваногонастання Г.К. Жуковим і А.М. Василевськимбув представлений Верховному Головнокомандувачу. І.В. Сталін в ціломуйогосхвалив, зажадавширетельнопродумативсідеталі. КрімСталінградського фронту (командуючий генерал-полковник А. І. Єременко) до контрнаступу залучили Південно-Західний (командувач генерал-лейтенант Н.Ф. Ватутін) і Донський (командувач генерал-лейтенант К.К. Рокоссовський) фронти. Зусиллями Ставки ВГК підСталінградомприховановід ворога зосередилибільшпотужну, ніж у німців і їхсоюзників, угруповання сил і засобів. Це дозволило раптово для противника нанести перший удар.
-
19 листопада радянськівійськапідСталінградомперейшли в контрнаступ. Ворожеугрупованнячисельністюблизько 300 тис. Чоловік на п’ятий день боївбула оточена. Спробагрупивійськ генерала Е. Манштейнапробитися до оточенихбулавідображена. Радянськаавіація і засобипротиповітряної оборони не дали створитипостійнийповітрянийміст для постачанняоточених. Всередині «котла» становище ставало все більшважким: голод, холод, хвороби, відсутністьмедичноїдопомоги. Щобпідкріпитиморальний дух оточених, Гітлерприсвоївкомандувачу 6-ї німецькоїармії Ф. Паулю-су звання «генерал-фельдмаршал». Сам Паулюс, дізнавшись про це, сказав: «ЦимпідвищеннямГітлертількихочезабезпечитименікінець». До 2 лютого 1943 оточенеугрупованнябулаліквідована. За 200 днів в межиріччі Волги і Дону противник втративубитими, пораненими і полоненими до 1,5 млн осіб. Особливо страшнівтрати понесла італійськаармія.
-
З перемоги підСталінградомпочавсякорінний перелом у ходіВеликоїВітчизняноївійни. НаступЧервоноїАрміїтривало до кінцяберезня 1943 Були звільненічастковоПівнічний Кавказ, Донбас, міста Краснодар, Ростов-на-Дону, Ворошиловград (Луганськ), Воронеж, Вязьма, Ржев.Навесніі влітку 1943 р йшовпроцесоновленнякерівнихкадрівЧервоноїАрмії. Зросталавійськовумайстерністькомандирівусіхрівнів. Справжнім «мозкомармії» став Генеральний штаб. Набуваючидосвіду в найжорстокіших боях, формувалася когорта видатнихрадянськихвоєначальників: Г.К. Жуков, A.M. Василевський, К.К. Рокоссовський, І.С. Конєв, Н.Г. Кузнєцов, Л.А. Говоров. Та ін..
A.M. Василевський К.К. Рокоссовський Н.Г.Кузнєцов, Л.А. Говоров
-
ВасилевськийОлександр Михайлович (1895-1977). У Першу світовувійнукомановал ротою. З 1919 р у ЧервонійАрмії. Начальник Генерального штабу з червня 1942 Маршал Радянського Союзу з 1943 р У 1949-1953 рр. міністрЗбройних Сил. Один з найбільшосвіченихрадянськихвоєначальників.
-
РокоссовськийКостянтинКостянтинович (1896-1968). У Першу світовувійну – унтер-офіцер, кавалерист. У ЧервонійАрмії з січня 1918 Два ордени Червоного Прапора. У 1937-1940 рр. в ув’язненні. З липня 1941 командуєарміями, з липня 1942 – поручфронтів. З 1944 р Маршал Радянського Союзу. Володів твердим характером.
-
Роботу виконалаучениця 11 класуІльдіярова Анастасія
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.