Презентация на тему "Жовтневий переворот 1917"

Презентация: Жовтневий переворот 1917
Включить эффекты
1 из 13
Ваша оценка презентации
Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
3.0
1 оценка

Комментарии

Нет комментариев для данной презентации

Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.


Добавить свой комментарий

Аннотация к презентации

Смотреть презентацию онлайн с анимацией на тему "Жовтневий переворот 1917" по истории. Презентация состоит из 13 слайдов. Для учеников 9-11 класса. Материал добавлен в 2017 году. Средняя оценка: 3.0 балла из 5.. Возможность скчачать презентацию powerpoint бесплатно и без регистрации. Размер файла 0.85 Мб.

Содержание

  • Презентация: Жовтневий переворот 1917
    Слайд 1

    Жовтневий переворот 1917

  • Слайд 2
  • Слайд 3

    12 жовтня 1917 більшовицький Петроради за запитом Троцького формує Військово-революційний комітет, який починає активну підготовку до збройного повстання. Есеро-меншовицьке меншість Петроради протестує проти створення ВРК, як органу, паралельного штабу Петроградського військового округу; вони характеризують ВРК, як орган "військового двовладдя". Для відводу очей [63] головою ВРК був призначений другорядний діяч революції, лівий есер Лазімір П. Є. У реальності основними лідерами ВРК були фактично Троцький, Подвойський і Антонов-Овсієнко. За задумом Троцького, повстання було приурочено до Другого з'їзду Рад, який вже повинен був встати перед фактом знищення системи «двовладдя» 16 жовтня по наказом голови Петроради Троцького видано 5 000 гвинтівок червоногвардійцям. 18 жовтня Троцькому довелося прямо відповідати на засіданні Петроради на питання, чи готують більшовики збройне повстання 21-22 жовтня більшовики проводять Петрограді ряд мітингів з метою схилити нерішучих на свою сторону.

  • Слайд 4

    ВРК выпускает воззвание, в котором заявляет, что выступление большевиков является "защитой демократии от контрреволюции". Ленин обращается, минуя ЦК, к Петроградскому и районным комитетам партии с воззванием о том, что "Правительство колеблется. Надо добить его во что бы то ни стало! Промедление в наступлении смерти подобно!". "Товарищи! Рабочая и крестьянская революция, о необходимости которой все время говорили большевики, совершилась" 

  • Слайд 5

    Перевага сил більшовиків було вирішальним. Потрібен був тільки привід для початку військових дій, і він знайшовся. 24 жовтня глава уряду А.Ф.Керенский віддав наказ про закриття більшовицьких газет. У той же день до вечора сили військово-революційного комітету, майже не зустрічаючи опору з боку захисників Тимчасового уряду, стали переходити в наступ, в ніч на 25 вони зайняли мости, державний банк, телеграф та інші намічені стратегічні об'єкти. Увечері того ж дня почалося оточення Зимового Палацу, де розміщувалося Тимчасовий уряд. Повстання розвивалося майже безкровно. Лише під час облоги Зимового Палацу лунала рушнична стрільба і гриміли залпи артилерії. Члени Тимчасового уряду були арештовані й укладені в Петропавловську фортецю. Глава уряду Керенський втік: зводили розведені Керенським мости, роззброїли виставлені урядом караули, брали під свій контроль вокзали, електростанцію, телефонну станцію, телеграф і т. д., і т. д., і все це без єдиного пострілу, спокійно й методично, - не спали в ту ніч члени Тимчасового уряду на чолі з Керенським довго не могли зрозуміти, що відбувається, про дії ВРК дізнавалися по «вторинним ознакам»: в якийсь момент в Зимовому палаці відключили телефони, потім - світло ...

  • Слайд 6

    Спроба невеликого загону юнкерів на чолі з народним соціалістом В. Б. Станкевичем відбити телефонну станцію закінчилася невдачею, і вранці 25 жовтня (7 листопада) під контролем Тимчасового уряду залишався лише Зимовий палац, оточений загонами червоної гвардії. Сили захисників Тимчасового уряду становили приблизно 200 ударниць жіночого батальйону смерті, 2-3 роти юнкерів і 40 інвалідів Георгіївських кавалерів, очолюваних капітаном на протезах В 21:00 холостий постріл з Петропавлівської фортеці подав сигнал до початку штурму Зимового палацу. В 2 години ночі 26 жовтня (8 листопада) озброєними робітниками, солдатами Петроградського гарнізону й матросами Балтійського флоту на чолі з Володимиром Антоновим-Овсієнком був узятий Зимовий палац і заарештовано Тимчасовий Уряд

  • Слайд 7
  • Слайд 8
  • Слайд 9
  • Слайд 10

    25 жовтня відкрився II з'їзд Рад. На ньому, відразу після перемоги повсталих, були прийняті ленінські декрети про мир, про землю і про владу. Росія оголосила про вихід зі світової війни. Скасована приватна власність на землю. Завдяки цим декретам більшовики розташували до себе більшість мас - і в першу чергу селянство. Тим самим ленінці уникли головної помилки Тимчасового уряду, через які воно не отримало суспільної підтримки. Декрет про владу проголосив перехід влади до Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Обрано новий склад Всеросійського центрального виконавчого комітету (ВЦВК). До нього увійшли 62 більшовики і 29 лівих есерів. Створено новий уряд - Рада народних комісарів (РНК). Його очолив Ленін. У листопаді Поради захопили владу в Москві. Почався тріумфальний хід Радянської влади по країні. До березня 1918 року нова влада встановилася практично у всіх регіонах Росії.

  • Слайд 11

    В цей час на Україні

  • Слайд 12

    На відміну від  Петрограду та Москви, в Києві за владу конкурували не дві, а три політичні сили: Тимчасовий уряд в особі Виконавчого комітету міської Думи, більшовики і Центральна Рада. Тимчасовий уряд, серед всіх військ київського гарнізону міг розраховувати лише на юнкерів військових училищ і деякі окремі частини, більшовиків підтримували військові частини, що розміщувалися в заводі «Арсенал». Ці сили були приблизно рівні, тому результат подій визначили частини, що знаходилися під контролем Центральної Ради, та в яких переважали українці. Окрім незначних епізодів, озброєних зіткнень не було — сторони обмежилися з'ясуванням своїх сил. Оцінивши ситуацію, Центральна Рада направила вірні частини проти сил Тимчасового уряду. Після цього війська вірні Тимчасовому уряду капітулювали. В результаті влада в Києві перейшла до Центральної Ради. Аналізуючи політику більшовиків в період жовтневого перевороту, газета«Нова рада» у статті «Хто з ними» від 10 листопада 1917 року писала: «Вони й зараз поводяться на Україні як господарі й завойовники-переможці: де хочуть трусять, кого хочуть арештовують, мають своє військо. Поводяться так, ніби іншої влади в Києві і інших містах немає, утворили свої органи влади, не сваряться з нашою владою і не миряться, не повстають проти української влади, але нахваляються». Далі автор статті попереджає: «А що гірше всього, що можуть завтра заревти гармати по вулицях Києва і що тоді буде з серцем України – страшно подумати»[

  • Слайд 13
Посмотреть все слайды

Сообщить об ошибке