Содержание
-
ЕріхМаріяРемарк«Три товариші»
-
Пишу про час, якийпройшов по людях, наче по рейках. Еріх Марія Ремарк
-
ЕріхМарія Ремарк — німецькийписьменник-реаліст, ветеран ПершоїСвітовоївійни, представниклітератури «втраченоїгенерації». Провідна тема йоготворчості — тема безглуздоїжорстокостівійни та понівеченоїдолі молодого покоління — розкривається в романах «На Західномуфронті без змін» (1929), «Повернення» (1931), «Три товариша» (1937). Політемігрант, антифашист, гуманіст, Е. М. Ремарк присвятивсвої твори боротьбі з будь-якими формами насильства, соціальної та духовноїнесвободи. Цетакіпопулярніромани, як «Люби ближньоготвого» (1940), «Час жити і час помирати» (1945), «Тріумфальна арка» (1946), «Чорнийобеліск» (1959) та ін.
-
Цікавіфакти: Справжнєім'яписьменника - Еріх Пауль Ремарк. Вінзмінив друге ім'я на честь своєїматері, яка померла в 1918 році. Еріх так соромивсясвоєїпершоївиданоїповісті, щозгодом скупив весь тираж. Ремарк любив читатиДостоєвського. Шлюб Ремарка з його дружиною Юттойтривавтрохибільше 4 років, післячого вони розлучилися. Але, в 1938 році Ремарк зновууклав з Юттойшлюб, для того, щобдопомогтиїйвибратися з Німеччини і отриматиможливістьжити в Швейцарії, де в той час жив він сам, а пізніше вони разом поїхали в США. Офіційнорозлученнябулооформленелише в 1957 році. Письменник до кінцяжиттявиплачувавЮттігрошовудопомогу, а такожзаповівїй 50 тисячдоларів. Коли Марлен Дітріхпоїхала в США, Ремарк писав їйлистищодня. Ремарка висунули на Нобелівськупремію, але завадив протест Лігинімецькихофіцерів. Письменниказвинувачували і в тому, щовін написав роман на замовленняАнтанти, і щовінвкраврукопис у вбитого товариша. Йогоназивализрадникомбатьківщини, плейбоєм, дешевою знаменитістю.
-
До роботи над романом «Три товариші» Ремарк приступив в 1932-му році. Через чотири роки твірпобачивсвіт у датськомувидавництвіGyldendal. Книга про дружбу трьохфронтовихдрузіввпершебулаперекладена на російськумову в 1958 році. В даний час роман «Три товариші» вважаєтьсякласикоюнімецької та світовоїлітератури. По ньомузнімаютьсяфільми, ставлятьсяспектаклі.
-
Головнігерої роману – Роберт Локамп, Отто Кестер і ГоттфрідЛенц – пов’язані один з одним тісними узами дружби. Вони разом воювали в Першу Світову: втрачалибойовихтоваришів, намагалисяподолатижахивійни і вижити. «Мирне» (голодне і безробітне) час щебільшезгуртувалотрьохдрузів: корп над ремонтом автомобілів в майстерні вдень і випиваючивночі, героїпрагнуть не так забути своєминулеабовлаштуватися в сьогоденні, скільки просто жити, оскількижиття – єдинацінність, яку маєсенсзберігатищо у військових, що в мирнихумовах.
-
Діявідбувається в Німеччиніприблизно 1928 року. Троєколишніхвояків, товаришіввід часу Першоїсвітовоївійни — Роберт Локамп (Роббі), Отто Кестер і ҐотфрідЛенц — мають в містечкуневеликуавторемонтнумайстерню. Розповідь у «Трьохтоваришах» ведетьсявідіменітридцятирічногомеханіка та піаніста Роберта Локампа. З ним же пов’язаналюбовналінія роману. Зісвоєюкоханою – дівчиною з вищогосуспільства, смертельно хворою на туберкульозПатрицієюХольман – Роберт знайомиться в День свогоНародження, на дорозі. Час і місцезустрічігероїв – глибокосимволічне: вонозумовлюєрозвитокїхвзаємовідносин у часі (Роберт і Пат знайомляться до того, як перед автомайстернеюрозквітає стара слива, тобто, десь в кінцізими – початку весни, проводять разом рік і вимушенорозлучаютьсязісмертюПатриціїнаступноївесни) і просторі (дорога в «Трьохтоваришах» – це не тількисимволічнийспосібжиття, на якійможливо все (новізустрічі та знайомства, спробизатвердити свою перевагу, природнітруднощі і перешкоди, аварії і бійки), але й звичайнісінькеасфальтове полотно, по якомумчитьгоночнийавтомобільКестера – «Карл»). У романізображенийрозвитокїхньоїлюбові на тліекономічної, політичноїкризи в міжвоєнній Німеччині. Зазвичайзаробляютьтроєтоваришівзавдякиексперту страхового товариства «Фенікс» інспекторуБарзиґу — вінпостачає для автомайстернімашинипісляаварій. У вільний час троєтоваришівїздять старою, але відтюнінгованою машиною з великим кузовом. За скромнийзовнішнійвигляд і величезнушвидкість, яку розвиваєавтомобіль, троєдрузів прозвали його «Карлом» — «привидом шоссе». Окрімремонтів та їзди машиною, товаришіполюбляютьвипивати разом з Фердинандом та Валентином у пивниці Альфонса чи кафе «Інтернаціональ», де Роббіграє на роялі. Саме через кафе Роббітоваришує з місцевимиповіямиЛілі, Розою, гомосексуалістомКікі й вдівцем-самітником Стефаном Григоляйтом, головою Спілкискотопромисловців. Неподаліквід «Інтернаціоналю» Локампзнімає невеличку квартиру в будинкубіляцвинтаря. Якраз на ньоговиходятьвікна Роберта. Власницябудинку фрау Залевскінедолюблює Роберта, а Фріда — служниця і взагалі з ним ворогує. СЮЖЕТ
-
Художняпроблематика романупов’язана з темою «втраченогопокоління» – молодих людей, якіпотрапили на фронт ПершоїСвітовоївійни в дуже юному віці, від 14 до 18 років. Час дії «Трьохтоваришів» – кінець 20-х роківXX століття, імовірно 1928-й рік. Місцедії – післявоєннаНімеччина, імовірно – Берлін. На німецькустолицювказуютьзгадки у творіберлінськихбудинків і особливийстоличнийдіалект, щоміститься в оригінальному, німецькомовномутексті.
-
Проте разом з героями читачпідмічаєпрофашистськінастрої і конкретніполітичнізміни, характерні для Німеччини 30-х років, якою править Гітлер. Історичніпаралелі, щоспостерігаються у творі, автор уводить з певною метою. Роман, якийбув написаний напередоднідругоїсвітовоївійни, прагнувзастерегтивід нового воєнного лиха. Твірнагадував про розтрощенідолімолодих солдат минулоївійни, якимтепервже за 30 років, змушувавзамислитися над одвічнимилюдськимицінностями, середяких — щира дружба і вірнекохання.
-
У романівідсутнідокладні описи навколишньогосвіту. Калейдоскопічно, фрагментарно у текстіз'являютьсясцениізжиттяНімеччиникінцядвадцятих — початку тридцятихроків; саме у такийспосіб Ремарк створюєгнітючу картину: безробіття, інфляція, невпевненість у завтрашньомудні, злидні. Голодні перед багатимивітринамипродовольчихмагазинів. В романійдеться і про те, що на вулицяхБерлінанеспокійно: відбуваютьсяполітичнідемонстраціїпідрізними прапорами, бурхливіполітичнізбори, зіткнен-ня, стрілянина, втручанняполіції. Тон оповідіпідкресленооб'єктивний: оповідач — байдужа до політикилюдина. Тому в романі не називаютьсяпартії, чиїзборивідвідуютьфілателіст і ГотфрідЛенц. Колії Роберт Локамп і Отто КестеррозшукуютьГотфріда, якомузагрожуєнебезпека, то не відрізняютьправихвідлівих; тількипрапори та уніформарізні, а решта — те саме: «на обличчях той самийвиразнепевноїнадії, віри і порожнечі».
-
Глибокимсимволічнимзмістомнаповнено у творі образ дощу; за допомогоюцього образу письменникпередаєвідтінкидомінуючого настрою героїв. Пат вви-жається, що вона помрепіддощем: вологашкідлива для їїхворихлегенів. Дощіде у вересні: вінвіщуєрозлукузакоханим, небезпеку для здоров'я Пат. Роберт виходитьізклінікипрофесораЖафе, де вінпобачивстількистраждань, а на вулиційдедощ. Особливого значення у Ремарка набуваютькартиниприроди. Вони постають у романіначенесподівано. Природа у Ремарка вічна і прекрасна, живенезалежновідлюдинисвоїмпотаємнимжиттям.
-
Вибраніцитати: «Ходячекладовищебіфштексів», — завершальна фраза п'яногоРоббіпід час сварки з товстим перехожим. Скромність і сумлінністьвинагороджуютьсялише в романах. «Лише дурень перемагає в житті, розумникбачитьзабагатоперешкод і втрачаєпевність, доки встигнещосьрозпочати», — Фердинанд Ґрау. «Усі ми живемо з ілюзій та боргів… Ілюзіївідминулого, а борги — у рахунокмайбутнього», — ҐотфрідЛенц та Фердинанд Ґрау. «Жінка не повинна говоритичоловікові, що любить його. Про це хай говорятьїїсяючі, щасливіочі», — Робі. Любовзароджується в людині, але ніколи не кінчається у ній. Щастя — найбільшневизначена і дорога річ на світі. Вмітизабутися — ось девізсьогоднішнього дня, а безкінечніроздуми, право ж, ні до чого! Відпринципівнеобхідноінколивідступати, інакше вони не доставляютьрадощів. Людськежиттятягнетьсядужедовго для однієїлюбові. Мораль — цевигадкалюдства, але не висновок з життєвогодосвіду. «Кращевжепомерти, коли хочетьсяжити, ніждожити до того, щохочетьсяпомерти», — Пат. «Якщохочетьсяжити, це значить, що є щось, щотилюбиш», — Пат.
-
Постановки і екранізації: 1938 — фільм «ThreeComrades» («Три товариші») — фільмрежисера Френка Борцага (США) 1998 — фільм «Квітивідпереможців» — дія перенесена в 1990-і роки до Росії. Режисер Олександр Сурин. 1999 — спектакль, постановка Галини Волчек. Театр «Современник». 2009 — вистава, постановка Вадима Сікорського. Театр ім. М.Заньковецької у Львові.
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.