Презентация на тему "Мігель де Сервантес Сааведра"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Мігель де Сервантес Сааведра

  “ Дон Кіхот”

• 
  Слайд 2

  Початок життя великого письменника

  Міґель де Сервантес Сааведра народився в містіАлькала-де-Енарес. Припускається, щовіннародився 29 вересня, у день Архангела Михаїла, і за традицієюотримавім'я святого. Міґель де Сервантес бувхрещений у містіАлькала-де-Енарес, упарафіяльнійцерквісвятоїМарії. Його батька звали Родріґо де Сервантес, за походженнямізКордови, вінпрацювавхірургом. Йогомати звали Леонор де Кортінас, про яку відомо мало. У Сервантеса булибратиАндрес, Родріґоі Хуан, сестриАндреа, ЛуїсаіМаґдалена.

• 
  Слайд 3

  Алжирський полон

  Під час свогоповерненняз Неаполя до Іспанії на борту галериСонце (Sol) турецькафлотиліяпідкомандуванням Арнаута Мамі взяла у полон Міґеляійого брата Родріґо. Цевідбулося 26 вересня 1575 року. Їхзахопили на вершину Кадакес де РосасабоПаламос, яку зараз називаютьКоста Брава, івідправили до міста Алжира. Сервантеса зробили рабом грецькогозрадникаДаліМамі. Той факт, що у Сервантеса знайшлирекомендаційнілистивід Хуана Австрійськогоі герцога Сесси, дав підставиполонителям Сервантеса вважати, щовінєдужеважливою персоною, і вони могли вимагати за нього хороший викуп. Вони вимагалип'ятсотзолотихескудо за свободу Сервантеса.

• 
  Слайд 4

  Повернення до Іспанії

  У травні 1581 року Сервантес переїхав до Португалії, де в той час знаходивсядвірФеліпе ІІ, з метою знайтищось, зчимпереробитисвоєжиттяізаплатити борги, якіотрималайогосім'яз метою викупу Сервантеса з Алжира. Йомудовірилисекретнезавдання в Орані, через те, щовінмавбагатознань про культуру ізвичаїпівнічної Африки. За цю роботу вінотримав 50 ескудо. Сервантес повернувся до Лісабона, а наприкінці року повернувся до Мадрида.

• 
  Слайд 5

  Сервантес та його“ Дон Кіхот ”

  Роман “ Дон Кіхот” задумувався як пародія на рицарські романи, які заполоняли тогочасну Іспанію. За часів Сервантеса було відомо більше ста двадцяти рицарських романів, в яких описували неймовірні пригоди різних рицарів і прославлялася їхня доблесть, гречність та любов до прекрасних дам. Ці романи не мали нічого спільного з реальним життям, але ними зачитувалися всі верстви населення. Як правило, читали вголос, збираючись у гуртки та жваво співпереживаючи усім подям, що відбувалися в читаному романі. Відомий випадок, коли один іспанський дворянин ненадовго виїхав з дому у справах, а повернувшись, з жахом побачив, що вся його родина разом зі слугами заливається слізьми і вигукує : “ О, горе ! Він помер!”. На щастя , з ясувалося, що розпач усього дому був спричинений смертю героя рицарського роману, який вони читали.

• 
  Слайд 6

  Літературні ознаки “ Дон Кіхота”

  Роман маєепізодичну структуру. Хоча роман іжартівливого характеру, друга частина ─ серйознийфілософськийроздум на тему обману. Дон Кіхот служив джереломнатхнення не тільки в літературі, а йнабагатопізніше в музицііживописі, надихаючи Пабло Пікассо та Ріхарда Штрауса. Контраст міжвисоким, худим, вигадливим та ідеалістичним Доном Кіхотомітовстим, присадкуватим, стомленимвіджиттяСанчоПансою ─ лейтмотив, щонаслідувавсябагаторазівпісляпублікації книжки. Мріїідальго ─ об'єктобразливихіжорстокихрозіграшів у романі. Навітьвірний та простодушнийСанчоненавмиснобувзмушенийобманюватийого в деякихпитаннях. Роман - сатира ортодоксальності, правдивості, точності та навітьпатріотизму. В спробівийти поза простурозповідьісторії, щобпояснитиіндивідуалізмсвоїхперсонажів, Сервантес допомігзменшити моду на літературнообмеженілицарськіромани, якіпародіював в своємутворі. Письменникзастосовувавподібнугруслів, щощезбільшувалокомічність «Дона Кіхота». Світпростих людей, відпастухів до власників таверн, щофігурують в «ДоніКіхоті» бувноваторським для тих часів. Персонаж Дона Кіхота став дужевідомим у світі, а слово «донкіхотський» перейнялибагатомов. Фраза «боротьбазвітряками» стала синонімоммарностізусиль. І через свійвеличезнийвплив роман допомігформуваннюсучасноїіспанськоїмови

• 
  Слайд 7

  Історія публікації роману

  Роман складаєтьсяздвохчастин, публікаціяякихрозділенадесятиліттям. Частина перша буланадрукована в 1605 році, Частина друга - в 1615 році, уже після того як перша частинабуланеодноразово перевидана в Європійздобулавеликупопулярність. У другійчастині автор глибшерозкриває характер свого персонажа, вона меншезосереджена на дії, а більше на роздумах та діалогах.

• 
  Слайд 8

  Історія перекладів

  Перший український переклад[4], чи, точніше, скороченийвіршованийпереспів «Дон Кіхота» Сервантеса зробивІван Франко. Цей переклад булоопубліковано в 1891 році у Львовізпередмовою Франка про творчість Сервантеса. Над перекладом всього «Дон Кіхота» довгий час працювавукраїнськийписьменникВолодимирСамійленко, протейогорукописбуловтрачено (про цювтратуєзгадка в сонетіМиколи Зерова «Самійленко»). У 1927 роціз'явивсяскороченийукраїнський переклад «Дон Кіхота» МиколиІванова, щоперевидавався 1935 і 1936 року, а також 2010.У 1955 роцібувопублікованийукраїнський переклад Василя Козаченка та Євгена Кротевича, алевадоюцього перекладу булайоговторинність. Перекладачісамізазначили в передмові, щоперекладали не зіспанської, а зросійського перекладу Любимова. За свідченнямГригоріяКочура, навітьприслів'яіприказки, якими так охоче сипле в романіСанчоПанса, булискалькованізросійської. Вартісним, на думку Кочура, в цьомуперекладібулихібащопоетичні вставки, якіпереклавМиколаЛукаш.Повний переклад зоригіналумав на метіздійснитивидатнийукраїнськийперекладачМикола Лукаш, проте за життя не встигдовершитидругий том роману, якийзгодомдопереклав Анатоль Перепадя. Таким чином повнийукраїнський переклад роману Сервантеса змовиоригіналувпершебулоопулікованолише в 1995 році у видавництві «Дніпро». У 2008 роціцей переклад бувперевиданийхарківськимвидавництвомФоліо.

• 
  Слайд 9

  Балет “ Дон Кіхот ”

  ЛюдвінгМіскус

• 
  Слайд 10

  Історія створення

  У 1869 році хореограф МаріусПетіпа (1818-1910) запропонувавМінкуса, був у той час професоромМосковськоїконсерваторії по класу скрипки, написатимузику до балету «Дон Кіхот», сценарійякоговінрозробив сам. Француз Петіпа, щонародився в Марселіінавчався у свого батька, відомого артиста, балетмейстера і педагога Ж. А. Петіпа, а також у видатноготанцівника театру Королівськоїакадеміїмузики О. Вестріса, з 1838 року виступав в театрах Бордо, Нанта, Нью-Йорка і Мадрида в якостітанцівникаі балетмейстера. З 1847 року він став працювати в Росії. Петіпадотримувавсясуворих схем чергуванняпантомімиітанців, класичнихіхарактерних. МаріусПетіпа

• 
  Слайд 11

  Музика

  МузикаМінкуса носить чисто прикладний характер. Вона, за словами Ю. Слонімського, «відвертослужбоваі носить як бивторинний, а не первинний характер - підказанафантазієюПетіпа ... як бирозчиняється в зорово-пластичних образах ... Одностайністьіодностайністьїїзхореографієютаке, щоцедодаєпартитуріМінкуса в сприйняттіпублікоюспецифічнаякість - їїчуєш тому, щонібибачиш ». Індивідуальнімузичні характеристики відсутні, протебільшістьномерівзазначеножиттєрадісністю, всі вони дивно дансантни, іспанськанаціональний колорит проявляється у використанніритмівіспанськихіциганськихтанців (за оцінкамикритиківнароднітанці у Мінкусабулискоріше «іспаністів», ніжіспанськими). Порядзцим в балетіприсутні, всупереч часу відбуваєтьсядії, ритми вальсу і галопу. ЛюдвінгМінкус

• 
  Слайд 12

  Сюжет

  Головний герой («Літнашомуідальгові до п'ятдесяткадобиралося, статурибувміцної, із себе худий, злицясухорлявий, зорі не засиплявідужекохався в полюванні» але «ідальго той гулящого часу - тобтозамалим не цілийрік - водно читав рицарськіроманиз таким запалом і захватом, щомайжезовсімзанедбав не лишесвоєполювання, а йусякегосподарювання») так любив читатилицарськіромани, що говорив тільки про них івірив кожному слову в них, незважаючи на те, щобільшістьподій там безсумнівнонеможливі. Кіхотзрештою сходить зглузду через недосипання, нестачуїжі та багаточитання. І вінвирішуєподатися на пошукипригод як мандрівнийлицар. Вінодягаєстарілати, робитьсаморобнийшолом, перейменовує себе в «Дона Кіхотала-маншського», а свою худорлявушкапуназиває Росинантом. Він назвав своєюкоханоюдівчинуізсусідньої ферми Алонсу Лоренцо, давши їйім'яДульсінеяТобоська, в той час як вона нічого про це не знає.

• 
  Слайд 13

  Продовження

  Дон Кіхотвирушив в дорогу рано вранці та заночував у заїжджомудворі, щоздававсяйому замком. Він просить власника, якогосприйняв за повелителя замку, посвятитийого в лицарі. Дон Кіхот проводить ніч, стоячи на варті над своїми латами. Вранці, коли поронщикимулівспробуваливитягнутилатиз води, щобдати мулам напитися, Дон Кіхот почав з ними бійку. Тодіхазяїнзаїжджого двору «посвятив його в лицарі», порадившийомунайнятисобізброєносця та послав його в дорогу. По дорозі, Дон Кіхотпобивсязтоледськимиторговцями, які «образили» уявнуДульсінею, ізвільнив хлопчика, якогоприв'язав до дерева йогохазяїн за те, що хлопчик мавнахабствоспитати про свою заробітну плату. Дон Кіхотповернувсядодомуізсвоїмсусідом, Педро Креспо.

• 
  Слайд 14
  

  Повернувшись додому, Дон Кіхот почав складати план втечі. Тим часом йогоплемінниця, економка, парафіяльнийвікарій та місцевийперукарнепомітноспалюютьбільшістьлицарськихроманівізамикаютьбібліотеку, кажучи Дону Кіхоту, щобібліотеку прокляв чаклун. Дон Кіхот, тим часом, пропонуєіншомусвоємусусідовіСанчоПансі стати йогозброєносцеміобіцяєподарувати селянину посаду губернатора острова. СкорішебезрадісноСанчопогоджується, і на світанку вони обидваутікаютьіз села. З цьогомісцяпочинаєтьсясеріяїхніхпригод, починаючизбійкі Дона Кіхотазвітряками, якійомуздавалисялютимивелетнями.

• 
  Слайд 15

  Галерея

• 
  Слайд 16

  Продовження

• 
  Слайд 17

  Постановки балетів

  1869 - Великий театр, прем'єравідбулася 14 грудня у Великому театрі, в Москві. Балетмейстер МаріусПетіпа. 9 листопада 1871 - Маріїнський театр, нова редакціяПетіпа 1887 рік - Великий т. Театр. 6 грудня 1900 - Великий театр. Балетмейстер ОлександрГорський 1902 рік - Маріїнський театр. 19 ноября 1906 года — Большой театр. 30 вересня 1923 - Театр опери та балету, Петроград Олександра Горского 10 лютого 1940 - Великий театр. Балетмейстер - Ростислав Захаров відновив спектакль ОлександраГорського (новітанці на музику В. П. Соловйова-Сєдого)

• 
  Слайд 18

  “ Дон Кіхот ” в театральному мистецтві

• 
  Слайд 19

  “ДонКіхот” в живописі

  МалюнокПікассо для журналу Луї Арагона Les LettresFrançaises (1955 р.): випусктижневикабувприсвячений 350-річчю великого роману. Афіша до опери «Дон Кіхот», композитор Массне.

• 
  Слайд 20

  Галерея

  Худ. Гранвіль. Ілюстрація до роману «Дон Кіхот», 1848 р. Худ. Оноре Дом'є. Дон Кіхот, не довершено.

• 
  Слайд 21

  “ДонКіхот” в архітектурі

• 
  Слайд 22

  Завершення

  Висміюючи рицарські фантазії свого героя, Сервантес протягом усього твору відстоює рицарські ідеали честі та справедливості, які були близькими йому як письменнику-гуманісту. Однак розчарування у здійсненності ідеалів Відродження призвело до того,що автор головним героєм роману, носієм високих гуманістичних ідей робить божевільну людину. Сервантес наштовхує своїх читачів на роздуми над тим, в якому світі вони живуть; невже цей світ настільки жорстокий і цинічний, що прагнути добра і справедливості може лише людина несповна розуму?!