Презентация на тему "Остап Вишня (1889-1956)"

Содержание

• 
  Слайд 1

  Остап Вишня(1889-1956)

  “Якийби я бувщасливий ,якбисвоїмитворамизмігвикликатиусмішку, хорошу, теплу усмішку, у радянського народу!  15 травня 1949 р.

• 
  Слайд 2

  Дитинство

  Остап Вишня  ( справжнє ім'я Губенко Павло Михайлович) Народився 13 листопада на хуторі Чечва біля містечкаГрунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі, після закінчення якої (1907) працював фельдшером — спочатку в російській армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західної залізниці.

• 
  Слайд 3

  Творчість

  Перший надрукованийтвір Остапа Вишні — «Демократичніреформи Денікіна(Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може).» — побачивсвіт за підписом «П. Грунський» у Кам'янці-Подільському в газеті «Народна воля» 2 листопада 1919 р. Працював в газеті «Вісті ВУЦВК»(1922), в журналі «ЧервонийПерець»(1922,1927). Брав участь у діяльностіліт.обєднань «Плуг» і «Гарт». Виходять одна за одною і збірки усмішок письменника — «Діли небесні» (1923), «Кому веселе, а кому й сумне», «Реп'яшки», «Вишневі усмішки (сільські)» (1924), «Вишневі усмішки кримські» (1925), «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився», «Лицем до села» (1926), «Вишневі усмішки кооперативні» (1927), «Ну й народ», «Вишневі усмішки закордонні» (1930); двома виданнями, 1928 і 1930 рр. вийшло зібрання «вишневих усмішок» (самобутній гумористичний жанр) у чотирьох томах тощо.

• 
  Слайд 4

  Арештпід час геноциду 1932–1933

  У 1933 р. популярний письменник був превентивно звинувачений в контрреволюційній діяльності й тероризмі, зокрема в замаху на товариша Постишева під час жовтневої демонстрації. Запроторений до таборів ГУЛАГу. У в'язниці контактував із відомим кубанським фольклористом Сергієм Мастепановим, який також був ув'язнений у ГУЛАГу. Звільнений і повернувся до літературної праці 1943. Вишню мали розстріляти, але його врятував щасливий випадок. Вишню перекидають просто із арештантського барака на Печорі (Комі АРСР) в письменницький кабінет у щойно реокупованому Києві. Одна з причин несподіваного звільнення — успіхи УПА на військовому та ідеологічному фронті.  Максим Рильський і Остап Вишня

• 
  Слайд 5

  Післявоєнний період

  Перший твір після концтабору — «Зенітка». Другий і останній період творчості був непростим для Вишні. Щоб приховати свою справжню сатиру, він відточує образ героя-оповідача, мудрого, дотепного, занозистого часом, але сумного.Іншісбірки Остапа Вишні : «Весна-красна» (1949), «Мудрістьколгоспна» (1952), «А народ воювати не хоче» (1953), «Великіростіть!» (1955), «Нещаснекохання» (1956) .

• 
  Слайд 6
  

  Окрім своїх робіт гуморист працює над перекладами творів російської та світової класики— М. Гоголя, А. Чехова, О. Сухово-Кобиліна, Марка Твена, О'Генрі, Б. Нушича, Я. Гашека, Я. Неруди, російських радянських письменників. А після Великої Вітчизняної війни О. Вишня — був членом редколегії журналу «Перець» і один з найактивніших його співробітників, член правління Спілки письменників України, інших громадських організацій республіки, учасник численних зустрічей із читачами.

• 
  Слайд 7

  Сімейне життя Остапа Вишні

  Відомо, що Остап Вишня буводруженийдвічі. ПисьменникВолодимирКуліш, товариш О. Вишні по перу, пише: «Ніколи не згадувалось про перший шлюбВишні та йогосинка, якого я так ніколиі не бачив, інечув про нього». Досліджуючибіографіюписьменника, можнаприпустити, щовперше О. Вишня одружився у 1918–1919 рр. Щодосина Остапа Вишні. Дмитро Чуб у своїйкнизі «У дзеркаліжиттяілітератури» пише«Тут Гірняк довідався від Довженка, що син Остапа Вишні, Вячко, закінчивши десятирічку, прилюдно відрікся від батька, обзиваючи його контрреволюціонером»

• 
  Слайд 8
  

  У 1925 році О. Вишня одружується на Варварі Олексіївні Маслюченко, актрисі театру «Березіль». У Варвари Маслюченко від першого шлюбу була донька Марія. Володимир Куліш, сусід по квартирі, згадує: «Ми приходили до його хати… Дружина Вишні — така ж весела й життєрадісна артистка Маслюченко, худенька, непосидюща донька Леся — образ своєї мами» (чомусь В. Куліш називає доньку Леся?). Артистка М. Малиш-Федорець так описує Варвару Маслюченко: «Була шатенка, мала гарний характер, чудову розмовну мову, грала різні ролі в театрі Курбаса, також у театрі Гната Юри». Остап Вишня полюбив прийомну доньку, був їй батьком і щирим другом.

• 
  Слайд 9
  

  ЛюбовОстапа Вишні до всього живого, до світу природи є незаперечною ознакою його натури. Тож рибалити і полювати він ходив скоріше для того, щоб назбирати побільше смішних історій, щоб побути в колі друзів. Ну як не усміхнутись, прочитавши слова з його відомого твору, що належить до циклу «Мисливських усмішок»: «Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами... Здається, що качки самі шукають на «зорці» вранці і вечері пострілу досвідченого мисливця. Але, як правило, він запізнюється і прибуває до озера тоді, коли «качки «повиключали мотори», почистили зуби, зробили на ніч фізкультурну зарядку з холодним обтиранням і, поклавши на водяні лілеї голови, полягали спать...»

• 
  Слайд 10

  Останній шлях Остапа Вишні

  До останніхднівжиттявінвіддавав талант інатхненнясвоїмчитачам.ПомерПавло Михайлович 28 вересня 1956 року в Києві. Згодомвідійшла в іншийсвіті Варвара Олексіївна. Похований на  Байковому кладовищі.