Презентация на тему "Травматизм"

Содержание

• 
  Слайд 1
  

  ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТКИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

  Тема: «ТРАВМАТИЗМ ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ В ГАЛУЗІ. РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ». Лектор: кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, Шайхлісламов Земфір Рафікович МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ кафедра туризму та соціальних наук Дисципліна “Охоронапраці”

• 
  Слайд 2

  Навчальні питання:

  1. Травмонебезпечні виробничі фактори та стан виробничого травматизму у галузі. 2. Основні причини виробничого травматизму і професійної захворюваності та заходи щодо їх попередження. 3. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму у галузі.

• 
  Слайд 3

  Навчальне питання 1.

  Травмонебезпечні виробничі фактори та стан виробничого травматизму у галузі.

• 
  Слайд 4
  

  На підприємствах мають місце як небезпечні виробничі чинники – теплові, хімічні, електричні, комбіновані, загазованість, запилення, шум, вібрація, наявність інфрачервоного та електромагнітного випромінювань та ін. Травма на виробництві (нещасний випадок), трапляється внаслідок раптового впливу на робітника якого- небудь небезпечного виробничого чинника під час виконання ним професійних обов'язків.

• 
  Слайд 5
  

  За місцем обставин і часом, коли стався нещасний випадок, травми бувають:

  невиробничого характеру; виробничого характеру.

• 
  Слайд 6
  
• 
  Слайд 7
  

  Основну відповідальність за попередження виробничих травм несе адміністрація.

• 
  Слайд 8

  Види виробничих травм

  за характером пошкоджень класифікують на: механічні (рани, подряпини, переломи та інше), термічні (тепловий удар, опік, відмороження), хімічні (опіки, гострі отруєння) і електричні.

• 
  Слайд 9
  

  За локалізацією розрізнюють пошкодження: очей, голови, ніг, рук, пальців, тулуба, а також множинні.

• 
  Слайд 10
  

  За тяжкістю травми можуть бути: легкі, що не викликають втрату працездатності, середньої тяжкості тяжкі,

• 
  Слайд 11

  причини виробничого травматизму

  організаційні, технічні, психофізіологічні, санітарно-гігієнічні

• 
  Слайд 12
  

  Для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві і в галузі використовують кількісні і якісні відносні показники, які засновані на вивчені первинних документів про травматизм (актів за формою Н–1 і звітів за формою 7–тнв).

• 
  Слайд 13
  

  Кількісний показник травматизму або показник частоти Кч нещасних випадків розраховується на 1000 середньоспискової кількості працюючих: Кч= 1000 Т/ Р, де Т – кількість нещасних випадків та захворювань на підприємстві за звітний період із втратою працездатності на 1 і більше днів; Р –середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві за той самий звітний період часу. Коефіцієнт частоти нещасних випадків Кч– це кількість нещасних випадків за розрахунковий період часу.

• 
  Слайд 14
  

  Якісний показник травматизму Квхарактеризує середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого за звітний період:

  Кв= Д/ Т, де Д – загальна кількість днів непрацездатності у потерпілих для випадків із втратою працездатності на 1 і більше днів; Т – загальна кількість таких нещасних випадків за той же період часу.

• 
  Слайд 15
  

  Кв – це середня тривалість непрацездатності одного потерпілого, яка виражена в робочих днях за відповідний період часу (місяць, квартал, півріччя, рік).

• 
  Слайд 16
  

  Крім цих показників підприємство підраховує відомості про кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працюючих, що відображається коефіцієнтом мінімальних матеріальних збитків:

  Кз=КчКт= 1000Д/Т Ці показники використовують при проведенні статистичного аналізу виробничого травматизму.

• 
  Слайд 17

  Аналізфакторів, якіпризводять до професійнихзахворювань

  Найбільша небезпека виходить від шкідливого впливу: фізичних факторів (вібрація і шум) – 32%; забруднення повітря пилом; іншими шкідливими речовинами – 22%; біологічних факторів – 11,7%; від неергономічності обладнання –11,2%.

• 
  Слайд 18
  

  Матеріальні збитки в результаті нещасних випадків в середньому на рік становлять 2100…2200 тисяч гривень. Через травми потерпілих за рік втрачається 19000…20000 людино-днів робочого часу. Кількість потерпілих на 1000 чоловік працюючих (коефіцієнт Кч) становить 1,7…2,0.

• 
  Слайд 19

  Коефіцієнтважкості травматизму Кв= 32,0…36,0.

  незадовільна організація виконання робіт 15,0-16,0%; порушення трудової та виконавчої дисципліни 11,0-12,0%; порушення технологічного процесу 10,0- 11,0%; недоліки в навчанні безпечним методам праці 8,0-9,0%; незадовільне утримання і недоліки в організації робочих місць 6,0-7,0%; порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів та незастосування засобів індивідуального захисту 4,0- 5,0%; незадовільний технічний стан будівель, споруд, території – близько 4% тощо.

• 
  Слайд 20
  

  На сьогодні імовірність травматизму і професійної захворюваності в Україні у 5...8 разів вище, ніж в інших промислово розвинутих країнах ЄС, а стан охорони праці все ще залишається незадовільним.

• 
  Слайд 21

  Навчальне питання 2.

  Основні причини виробничого травматизму і професійної захворюваності та заходи щодо їх попередження.

• 
  Слайд 22

  Причини виробничого травматизму

• 
  Слайд 23
  
• 
  Слайд 24

  Організаційні причини:

  відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.

• 
  Слайд 25
  
• 
  Слайд 26

  Технічні причини:

  несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.

• 
  Слайд 27
  
• 
  Слайд 28

  Санітарно-гігієнічні причини:

  підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.

• 
  Слайд 29
  
• 
  Слайд 30

  Психофізіологічні причини:

  помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

• 
  Слайд 31
  
• 
  Слайд 32

  технічні заходи з техніки безпеки

  розроблення та впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокуючих засобів; правильне та зручне розташування органів керування устаткуванням; розроблення та впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічними процесами, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів.

• 
  Слайд 33

  До організаційних заходів належать:

  правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань охорони праці; організація плановопопереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.

• 
  Слайд 34

  Навчальне питання 3.

  Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму у галузі.

• 
  Слайд 35
  

  Основна задача нормативно-технічної та нормативно-правової документації з безпеки праці

  сприяти попередженню виникнення небезпеки: прийняттю найбільш ефективних заходів щодо їх ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів і обладнання, будівель і споруд.

• 
  Слайд 36

  Заходи щодо запобігання виробничому травматизму

  якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою;

• 
  Слайд 37
  

  організацію раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту і навчання правилам їх користування; раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель у відповідності із санітарними та протипожежними нормами і правилами;

• 
  Слайд 38
  

  створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір та компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно із нормами і правилами техніки безпеки та виробничої санітарії.

• 
  Слайд 39
  

  якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою; організацію раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту і навчання правилам їх користування; раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель у відповідності із санітарними та протипожежними нормами і правилами; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір та компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно із нормами і правилами техніки безпеки та виробничої санітарії.

• 
  Слайд 40
  

  Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу призначена для: гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях; атестації робочих місць; санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об’єктів; санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств; встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів; розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності; створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни.

• 
  Слайд 41
  

  1. Закон України "Про охорону праці" (2694-12) . 2. Кодекс законів про працю України (322-08) 3. Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (2801-12) . 4. Закон України "Про пожежну безпеку" (3745-12) . 5. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (39/95-ВР) . 6. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (4004-12) . 7. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) . 8. Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) . 9. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (1112-2004-п) "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві". 10. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. N 994 (994-2003-п) "Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат". 11. Наказ МОЗ України від 27 грудня 2001 року № 528 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процессу» 12. НПАОП 0.00-1.28-10 "Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин". Наказ Держгірпромнагляду від 26.03.2010 р. N 65 (z0293-10) . 13. НПАОП 0.00-4.03-04 "Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці". Наказ Держнаглядохоронпраці України від 08.06.2004 р. N 151 (z0778-04) . 14. НПАОП 0.00-4.09-07 "Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства". Наказ Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. N 55 (z0311-07) . 15. НПАОП 0.00-4.11-07 "Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці". Наказ Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. N 56 (z0316-07) . 16. НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці". Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 N 15 (z0231-05) . 17. НПАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці". Наказ Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 р. N 9 (z0226-98) . 18. НПАОП 0.00-4.21-04 "Типове положення про службу охорони праці". Наказ Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. N 255 (z1526-04) . 19. НПАОП 0.00-6.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві". Наказ Держнаглядохоронпраці від 21.12.93 р. N 132 (z0020-94) .

• 
  Слайд 42
  

  ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!